Особливості термінології моди у перекладознавчому аспекті

Сучасне життя зумовило стрімкий розвиток різноманітних галузей наук. В свою чергу розвиток науки неможливий без діалогу культур, який відбувається на даному етапі, та її глобалізації. Слід зазначити, що в контакті різних культур, на будь-якому рівні, відбувається процес обміну та взаємозбагачення в усіх аспектах людського буття і насамперед на мовному рівні. Мова є невід"ємною частиною розуміння та пізнання культурних цінностей країн світу. Саме лексичний склад мови переживає сьогодні період активного розвитку, що пов’язаний з історичними, політичними та міжнародними відносинами. Яскраве проявлення цього процесу простежується в особливому аспекті лексики – термінології, з якою пов’язана наука, техніка, мистецтво та інші галузі. Людина є основним її центром прояву, що зумовлює людську діяльність та активне пізнавання світу. Тому метою робити є дослідити специфіку перекладу термінології, а саме в індустрії моди, бо сучасне життя людини полягає з тенденцій моди, багато людей намагаються дотримуватися моди. В індустрії моди, як і в будь-якій іншій професійній сфері існують свої професійні терміни. В цьому дослідженні ми намагалися приділити достатньо уваги тим словам, що частіше за все використовуються в побуті людини, що пов’язаний з індустрією моди.

Об’єктом дослідження є термінологія моди в аспекті перекладу. В свою чергу предметом дослідження стають закономірності та особливості засобів перекладу термінології моди в англійській та українській мовах.

Дослідження проводилося на базі матеріалу лексичних одиниць, що було виділено методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних та україномовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу. Існує небагато наукових праць, які пов’язані з лексикою моди, одне з них було проведено Коваленко Г.М., яка захистила дисертацію за темою «Англійська лексика моди ХХ – ХХI століть». [27,c.23-25] Дослідження було присвячено аналізу лексики моди в англійській мові ХХ – ХХI століть в когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах із урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. «У двадцятому столітті внаслідок демократизації суспільства мода перестала бути надбанням вузького кола аристократії, увійшовши в життя всіх представників сучасного соціуму». Завдяки стрімкому розвитку фінансового та технічного стану країн, модними новинками тепер можуть користуватися всі, а це сприяє появі термінів моди у мові сучасної людини. Незалежно від того, наскільки окремо взята людина зацікавлена чи не зацікавлена останніми новинками моди, загальні уявлення про те, який одяг є адекватним чи неадекватним, модним або немодним у сучасному суспільстві, в будь-якому разі впливають на вибір убрання. Відбувається діалектична взаємодія протилежних прагнень людини до соціальної адаптації та індивідуальної ідентифікації. Вибір стилю вбрання часто забезпечує успіх як у неформальному спілкуванні, так і під час ділових контактів чи політичної кампанії. Предмети одягу та аксесуари від відомих виробників є ознакою високого соціального статусу. Має значення не лише висока матеріальна якість виробу, але й ім’я виробника (brand name). Стрімкий темп змін у галузі моди знаходить своє відображення на вербальному рівні, відбувається постійне утворення нових лексичних одиниць на позначення нових явищ. Мода завжди викликала особливе ставлення людей до себе з самого першого дня її появі. Як відомо, точний день появи моди не встановлено, але багато спеціалістів вважають, що саме XIV століття є століттям народження моди. Мода – це особливий інструмент, яким не кожен зможе правильно користуватися, лише деякі люди можуть вдало слідувати їй. Сфера вживання термінології моди набагато ширша, ніж окремо взята професійна галузь. Лексика цієї галузі використовується не тільки у відповідній індустрії, але і в повсякденному житті, її вживають не лише фахівці, а й ті, хто цікавиться модою, звичайні споживачі, які купують одяг в магазині, Інтернеті, або замовляють з журналу.

«Відомо, що слово «мода» (французьке «mode» та німецьке «Mode») утворилося від латинського «modus» – міра, правило, приписання, засіб, образ. Саме у значенні «засіб» та «образ» воно використовувалось століттями у французькій мові та продовжує використовуватися й досі. [17] Не випадково досить часто «наукова» думка та трактати о моді майже нічим не відрізняються від життєвих міркувань та у кращому випадку збудовані на здоровому розумі, а в гіршому – протистоять одне одному. В англійській мові також існує слово «mode», але в значенні «мода» вона використовується нечасто, ніж у німецькій та французькій.

Основним словом для відображення моди служить слово «fashion». Крім того, мода в англійській мові позначається словом «vogue», а також низкою близьких за значенням слів: «fad» (примха), «fancy» (схильність, пристрасть), «craze» (загальне захоплення, манія)» [2, с. 4].

«Сучасна теорія моди охоплює велику кількість досліджень напрацювань в різних сферах гуманітарного значення: історії, етнографії, соціології та культурології, філософії та антропології, психології, а також економічних науках. Але їх здобутки виглядають окремими калейдоскопічними елементами великої мозаїки, побачити яку можливо лише інтегральним семіотичним поглядом. Ще досі не прописаною лишається проблема відсутності епістемологічної легітимної теорії моди, що є принципово важливим, особливо в умовах сучасного наукового дискурсу міждисциплінарності. Відповідно, існує проблема ефективності взаємодії в рамках міждисциплінарного діалогу, ціль якого – встановлення інформаційного консенсусу щодо координації і релевантності обраних стратегій осмислення реальності, збагачення наукового тезаурусу і розширення горизонтів та вимірів дійсності». Взагалі, «семіотичний характер моди виражається на вербальному рівні через використання іменників на позначення предметів одягу чи аксесуарів з дієсловами та дієслівними сполуками say, tell, communicate, send a message, reflect, symbolize, identify, represent, express, mean, т. ін.: Like all clothing, it says something about the wearer (Flynn, 1985). Our clothes tell who we are in the society (Noubikko). Clothing is silent but very powerful communicator (Noubikko). These sandals send a message of instant cool (Flair, 2000, р. 73). Adolescent dress differences symbolize a need for autonomy (Flynn, 1985)» [1]. Безпосередньо широкому виміру термінології моди людство завдячує відомим та талановитим дизайнерам, без їхньої участі словниковий запас моди не був би настільки різноманітним. Дизайнери забарвлюють термінологію вишуканими новими словами, словосполученнями. Сучасний вимір моди не можна уявити без Джорджио Армані, Джанні Версаче, Карла Лагерфельда, Ів Сен Лорана, В’ячеслава Зайцева, Олександра Васильєва та багатьох інших яскравих постатей сучасності. Кожен із них зробив всій вклад у моду. Всі колекції вбрання створюються з метою, що має здатність чітко передавати певні значення одягу. Будь-яка колекція має загальну ідею та особливе ядро, що окреслює її настрій. Назви колекцій одягу, парфумів, косметики, аксесуарів одного дизайнера є вербальним відображенням його світогляду, витонченого смаку, особливого ставлення до світу, бо тільки одарована людина може створювати грандіозні вироби, від яких паморочиться розум. Взагалі, не тільки одяг чи аксесуари можуть буду елементами термінології, а й професійні команди моделі, так званий лексичний склад слів, що може зрозуміти тільки та людина, яка працює в індустрії моди. Наприклад, about face – поворот в протилежну сторону на 180 градусів; angle – ракурс; apparel – вбрання; appearance fee – плата за участь чи проявлення на будь-якому заході; client – фірма, яка наймає моделей для роботи; commentary – текст, який супроводжує показ моделей, fitting – примірювання; freelance – модель, яка працює без агента чи менеджера; full-length shot – фотографія в повний зріст, repliсa – репліка – фейк, але виповнений охайно та обережно з недорогих матеріалів, catwalk – подіум, scout – людина, яка займається пошуком нових перспективних моделей» [4]. Наведемо приклади з термінів одягу: frock-coat – сюртук, funnel neck – комір-труба, dodo – старомодний, bucket hat – панама, aigrette – прикраса на капелюшку у вигляді жмутка пір"я. Аналіз словникових дефініцій лексеми «fashion» показав, що лексема «fashion» має кілька значень, а саме: сукупність смаків і поглядів, пануючих у певному суспільному середовищі в певний звичайно недовгий час; зразки предметів, що відповідають таким смакам (звичайно про одяг); манера поведінки, звичаї. Спираючись на словник можна найти багато інших цікавих словосполучень: fashion-monger – модник, модниця; fashion plate – модно вдягнута жінка; fashion show – показ модного одягу; fashion commodities (fashion merchandise) – модні товар.

В свою чергу було встановлено, що якщо в українській мові лексема «мода» несе визначення безпосередньо саме моди, бо стиль має зовсім інше значення, то в англійській мові все навпаки, незалежно від значення, ми можемо виразити цю лексему як: fashion, style, mode, vogue.

Мода постійно змінюється, тому й лексичний запас слів теж буде змінюватися, будуть приходити в модну індустрію нові дизайнери та робитимуть новий вклад в склад термінології моди. Оскільки в нашому глобальному суспільстві нові тенденції дуже швидко проникають в різні країни, переклад нових термінів та понять буде невпинно супроводжувати появу нової лексики, отже тема дослідження має перспективи подальшого розвитку.

Актуальність звертання до проблем словоскладання (у першу чергу до його семантичних аспектів) обумовлена необхідністю розширити і укріпити теоретичну базу для подальшого дослідження семантики складного і складно похідного слова, що найбільш плідно може проводитися в рамках такого напряму, який можна назвати семантико-орієнтовна композитологія.

Дослідження вказаних найменш вивчених синхронно-релевантних лексем заповнює існуючі проблеми системного опису номінативних, експресивних і комунікативних функцій класичних та неправильних композитів у структурно-семантичній системі словоскладення і парасинтезу.

Незважаючи на величезну кількість робіт із найрізноманітніших аспектів складного слова спостерігається деяке відставання в постановці і дослідженні власне семантичних проблем складних і складнопохідних лексем із суфіксом –er.

Особа може бути названа за дією, здійснення якої не є для неї постійною ознакою. Особу можна буде назвати за цією дією тільки в момент її здійснення.

Таким чином, стадія максимальної продуктивності суфікса із значенням діяча характеризується також специфічною ознакою похідних імен – здатністю позначати діяча в момент здійснення ним дії. Хоч іменники, які утворені за допомогою суфікса -er, поділяються на ряд семантичних розрядів, ми (слідом за Т.Г. Янукян) не вважаємо цей суфікс полісемантичним.

Основну масу слів, які ми аналізуємо, складають іменники, між компонентами яких існують об’єктні відношення). Так, наприклад, в "Дополнении к Большому англо-русскому словарю" (1980) зареєстровано корпус із 124 слів моделі n + (v + er): hip-huggers вжив. з дієсл. в множ. "брюки, які облягають, з поясом нижче талії"; head-hugger "жіночий головний убір, який облягає голову"; "чалма", "тюрбан"; hum-bucker "радіоподавач фону" (гудіння); king-maker "впливова особа, від якої залежать призначення на високу посаду"; bed warmer "металева постільна грілка"; faith-healer "знахар, який лікує хворих молитвами і накладанням рук"; bean-shooter "духова гвинтівка, яка стріляє бобами" (іграшка); gas-guzzler амер. "неекономічний автомобіль"; bushwhacker "снайпер"; cattle-rustler "викрадач тварин"; doom-watcher несхв. "похмурий песиміст"; sand-bender "рослина, яка укріплює піски"; scripture-reader "людина, яка читає Біблію для неграмотних, поранених і т. ін."; school keeper "завідувач господарством учбового закладу".

Структурно-складні слова з формантом -er функціонують в англійській мові в одному, двох (рідше в трьох) близьких або опосередкованих значеннях. Регулярними є приклади метонімічного і метафоричного переносу значень у структурно-складних лексем з формантом -er, які відбуваються за регулярними видами асоціативного зв’язку або типовими для англійської мови парними комбінаціями значень. Чим більше існує слів, значення яких розрізняються однією і тією ж семантичною асоціацією, тим регулярнішим є такий тип багатозначності. Однією з відмінних рис складних і складнопохідних лексем із кінцевим формантом -er є їх здатність поєднувати в одному слові значення особи, механізму, різних речовин, нематеріального агента (dish-washer "мийник", "посудомийна машина"; glass-cutter "скляр", "алмаз для різки скла"; left-hander 1. "лівша"; 2. "боксер-лівша"; 3. "удар лівою рукою"; bread-winner 1. "годувальник" (сім"ї); 2. "заняття". "ремесло", "джерело існування"; noise-maker 1. "шумний гуляка"; 2. 1) "джерело шуму" (фабрика, трамвай і т. ін.); 2) "пронизливо-голосний інструмент", "гудок", "свисток", "транзистор" і т. ін.; trendsetter 1. "законодавець моди" (перен.); 2. "еталон нової моди" (нова лінія, нова течія і т. ін.).

Англійська лексика моди розвивалася під сильним впливом зовнішніх соціокультурних факторів. Нові предмети одягу виникали як реакція на зміни в суспільстві, семіотизувалися й відповідно отримували назви, які відображають характер тих явищ, що спричинили до появи того чи іншого одягу. Серед основних чинників, які впливали на розвиток моди, а разом із тим – і на номінацію, такі: рух за емансипацію жінок (power suit, dress for success), політико-економічні чинники (National Standard Dress, utility garments), виникнення молодіжних рухів (hippie look, punk look), розвиток кіномистецтва та шоу-бізнесу (Sophia Loren look, Madonna wannabee), соціальні чинники та стратифікація суспільства (yuppie, status symbols, dress codes, door screening policy), зростання уваги до здорового способу життя (fitness craze, sportswear craze), розвиток інформаційних технологій та зростання значення цінності інтелекту на фоні зменшення уваги до матеріальних проявів статусу кінця ХХ століття (the nineties" style loss, Dress Down Friday, jeans-T-shirt-sneakers uniform), розвиток медичних та косметологічних технологій (facelift, nail grafting, hair grafting, silicone implants), вдосконалення технологій легкої промисловості, що дозволяє, наприклад, створювати парфумований одяг (fragrant dresses, perfumed outfits).У лексиці моди представлені одиниці, утворені за допомогою лінійної (морфологічної, зовнішньої) та нелінійної (внутрішньої) деривації. Крім того, існують деякі випадки оказіональної деривації. Найпродуктивнішим лінійним засобом словотвору в лексиці моди є суфіксація. Більшість (41%) слів, утворених шляхом суфіксації, набули словотворчого суфікса –ER, серед них: 1) назви предметів одягу із загальними значеннями “інструмент дії ” (loafers, skater) та “засіб дії ” (suspenders, zipper); 2) назви осіб на позначення представників модних і культурних течій (hipster, flapper), а також представників професій в індустрії моди (designer, furrier). Другим за продуктивністю є суфікс –ING (branding, leggings).

В англійській лексиці моди утворилася копулятивна модель деривації іменників із другим елементом – wear на позначення груп предметів одягу (swimwear, nightwear). Елемент – wear, маючи великий дериваційний потенціал,функціонально наближається до розряду суфіксоїдів. У термінології легкої промисловості утворилися подібні до суфіксів словотворчі елементи –tex (las tex) та –on (ray on) унаслідок відділення ініціальної (tex tyle) та кінцевої (cott on) частин основ іменників та вживання їх як словотворчих елементів. Елементи –tex та –on мають по декілька аломорфів: Gore tex, Play tex, Spand ex, lur ex, Sympa tex, ray on, Bri lon, Ban- lon, Acri lan. Префіксація представлена в англійській лексиці моди одиницями, утвореними за допомогою префіксів over- та under- на позначення предметів одягу (overcoat, underwear), а також за допомогою префіксів латинського та давньогрецького походження. Для утворення семантичних суперлативів використовуються префікси super- (super designer), hyper- (hyper color), ultra- (ultra fashion) та запозичений із німецької мови über- (ьbermodel). Уживаються префікси із квантитативними значеннями mono- (mono-bosom), bi- (bi-coloured), tri- (tricolour), multi- (multicolour). Під впливом цих префіксів відбулася деривація слів trikini та monokini на основі реінтерпретації ініціальної частини іменника bikini, яка була помилково сприйнята як префікс, хоча вона є частиною кореня – назви атолу Bikini. Префікси зі значенням величини mini- (minicoat), maxi- (maxi dress), midi- (midi skirt), micro- (micro skirt) вживаються на позначення довжини предметів одягу, а префікс mid- використовується на позначення положення предмета одягу на тілі (midriff top) чи довжини відносно певної частини тіла (mid-calf length). Відбулася лексикалізація префіксів mini-, maxi- та midi- (to wear a mini). Окремо стоїть префікс anti- на позначення заперечення та вираження значень як негативної (anti-fashion), так і позитивної(anti-crease) оцінки, що зумовлено оцінними характеристиками основи. Усічення основи є менш продуктивним засобом лінійної деривації, ніж афіксація. Нові лексеми утворюються за допомогою відсікання ініціальної частини слова – аферезис – (ROOS від CangaROOS), кінцевої частини слова – апокопа – (tux від tuxedo) та відсікання кінцевої частини слова з додаванням елемента -o (Afro, boho).

Лінійна деривація може відбуватися за участю двох твірних основ.

У лексиці моди найбільш продуктивним копулятивним засобом номінації є словоскладання. Під час складання іменникових основ перший іменник виконує щодо другого різні семантичні ролі: мети (playsuit), результату (sweatband), причини (raincoat), місця (tracksuit, backpack), матеріалу (kidskin), манери (box-pleat) та частини цілого (pantyhose). Складні слова з двома іменниковими основами на позначення парних предметів одягу мають форму множини (legwarmers). Іменникові основи можуть поєднуватися з прикметниковими (petticoat) та дієслівними основами (slingbacks).

Телескопія – поєднання ініціальної частини першої основи та кінцевої частини другої основи – становить 7% від усіх копулятивних засобів деривації в англійській лексиці моди (funderwear = fun + underwear). Когнітивний механізм утворення слів шляхом телескопії полягає у відтворенні комбінованої структури чи функції предмета одягу на вербальному рівні за допомогою комбінованої лексичної одиниці. Так, предмет одягу, позначений іменником shortall (shorts + overall),має одночасно ознаки шортів та комбінезона.

Акронімізація – поєднання ініціальних частин твірних основ – є достатньо продуктивним засобом словотвору в лексиці моди. Акроніми вживаються на позначення цільових соціальних груп для виробників одягу (DINKY – Double Income No Kids), торговельних марок та ліній виробництва одягу (FUBU – for us, by us), організацій, пов’язаних із модою та модельним бізнесом (DIFFA – Design Industries Foundation Fighting AIDS), реалій світу моди (MAC – Makeup Art Cosmetics) та видань, присвячених моді (WWD – Women’s Wear Daily).

Редуплікація в лексиці моди може бути повною (go-go) та частковою (zoot suit). У ЗМІ та рекламі застосовують прийом фонетичної редуплікації (disco diva, bold gold, petite fit) для привернення уваги адресата.

У сфері моди форму предметів одягу чи їх частин можна позначати за допомогою літер (S-silhouette). Мовні одиниці, утворені внаслідок збереження форми означуваного, відповідають семіотичним уявленням про іконічний знак. Ідея називати силуети за допомогою літер (A-skirt) належить Крістіану Діору. Нелінійний словотвір полягає в редистрибуції слів або переосмисленні лексичного значення слова. Віддієслівні іменники утворюються як результат конверсії (knockoff). Іменники утворюються також за допомогою компресії словосполучень із дієсловом чи іменником у функції означаючого, наприклад iron-on (< an iron-on picture), duffel (< duffel coat). Може відбутися перехід власних назв у загальні: melton (< Melton wool). Природа одиниць, утворених унаслідок переосмислення лексичного значення іменників – загальних назв на рівні денотата, метафорична (fishnets, bellbottoms). Під час трансформації конотативного значення загальної назви відбувається меліорація лексичного значення слова (punk, nerd як назви модних молодіжних течій). Частка оказіоналізмів у сучасній англійській лексиці моди становить лише 3%, проте саме за допомогою оказіональної номінації утворилися деякі лексеми на позначення ключових для світу моди явищ та предметів одягу, наприклад denim (слово утворилося внаслідок хибного прочитання кінцевої частини французького словосполучення serge de Nоmes) або keds (слово вигадане у штучний спосіб, співзвучне з латинським peds (ноги) та англійським kids).

В англійській лексиці моди як засіб простої номінації використовуються двокомпонентні та багатокомпонентні словосполучення. Вони утворюються як результат реалізації лівобічної валентності іменників на позначення явищ моди. Найбільшу сполучуваність виявляє іменник dress (41 словосполучення), на другому місці – suit, skirt, coat, та look (20-30 словосполучень), середня сполучуваність у іменників jacket, shoes, shirt, hat, pants, boots, hair, style (10-20 словосполучень).

У словосполученнях з прикметником в атрибутивній функції прикметник може бути простим або похідним. Прості прикметники позначають форму (full skirt), візуальні чи технічні характеристики одягу (floral print, soft parka), належність одягу до певного стилю (formal gown) або виражають оцінку (strappy heels). Перший компонент словосполучення може бути прикметником, який походить від власної назви (Indian beads). Похідні прикметники на – less виражають відсутність певної деталі в предметі одягу (collarless coat). Похідні прикметники на – ed, навпаки,позначають присутність певного елемента в предметі одягу (gored skirt) або інший предмет убрання, який доповнює одяг, позначений іменником (bloused jacket). Прикметник на – ed може бути результатом лексикалізації сполуки, компоненти якої пишуться через дефіс (double-breasted jacket). Пасивний дієприкметник у функції атрибута позначає спосіб вдягання речі (rolled stockings), тип крою (cropped jacket), спосіб виготовлення речі (handknit sweater). Означуваний іменник виступає в семантичній ролі патієнса. Функцію атрибута може виконувати сполука дієприкметника з агентивним іменником в ініціальній позиції (tailor-made suit). При активному дієприкметнику у функції означення означуваний іменник виконує семантичну роль агенса (enveloping parka). Якщо функцію означення виконує інфінітив, то означуваний іменник виступає в семантичних ролях інструмента (push-up bra), об’єкта (slouch socks), патієнса (wash suit), причини (hobble dress) та результату (dress coat). Іменники – означальні компоненти іменникових словосполучень мають чітко виражені семантичні ролі щодо означуваних компонентів: матеріалу (paper dress), ознаки (camouflage garments), частини цілого (peg top), цілого для частини (dolman sleeve), часу (spring bracelets), мети (bathing suit), результату (career wear), причини (utility garment), місця (head band, Eton suit, cabin hat), отримувача (beneficiary) (letterman jacket, poorboy sweater) та манери (circle skirt). Семантична роль манери може виражатися також через асоціацію з іншим предметом одягу (tunic dress) або через метафору (apple cap). Метафорична назва предмета одягу чи стилю може бути результатом номінації матеріальної метафори. Так, матеріальною метафорою можна вважати стиль мілітарі (military style), оскільки одяг у мілітаризованому стилі носять у мирний час, за допомогою використання мілітаризованих елементів відбувається перенесення семіотики агресії на одяг для мирного життя.

Багатокомпонентні словосполучення можуть мати від трьох до десяти компонентів (double breasted shirt waist slim line 1950’s dress). Такі сполуки мають різну семантичну структуру та різний ступінь зв’язаності компонентів ([ white tie ][ dress coat ], [ new [ synthetic [ fashion fabrics ]). Англійська лексика моди поповнюється також за рахунок запозичень. Більшість запозиченої лексики походить із французької мови (lingerie style). [17]Серед французьких запозичень багато застарілих одиниць, що називають явища, які були в моді на початку двадцятого століття (bonnet, camisole). У двадцятому столітті відбулися запозичення із інших мов світу: італійської (stiletto), іспанської (poncho), нідерландської (duffle), німецької (dirndl), японської (muumuu), гінді (jodhpurs), тибетської (cashmere), малайської (sarong), алеутської (parka), перської (caftan), полінезійської (tattoo), турецької (turban), марокканської (djellaba).Складна взаємодія одиниць французького та англійського походження відбувається в лексиконі індустрії високої моди. Традиційно в англомовній комунікації прийнято вживати французькі назви на позначення центральних установ індустрії моди з використанням англійського означеного артикля the (The Chambre Syndicale De La Haute Couture). Зберігаються також абревіації французьких назв (INPI – Institut National de la Propriйtй Industriele), тоді як розшифрування може даватися англійською мовою (National Institute of Industrial Property). Унаслідок виникнення Будинків високої моди в США, Бельгії, Італії та Японії на позначення реалій високої моди поширюється використання питомих англійських слів паралельно з традиційними французькими запозиченнями (Maison Couture – Fashion House). Високий рівень розвитку модельного бізнесу та легкої промисловості в Сполучених Штатах сприяв закріпленню англійських номінацій на позначення професій у цих галузях (model, make-up artist, embroiderer, tailor). У США виникла традиція виготовлення колекцій готового одягу дизайнерами високої моди. Відповідний англійський термін (ready-to-wear collections) увійшов як калька до французької (prкt-а-porter) та італійської (alta moda pronta). Пізніше ці вирази були запозичені англійською мовою. Номінативні процеси в англійській лексиці моди здійснюються за допомогою різноманітних когнітивних механізмів. Меліорація лексичного значення слова відбувається як наслідок аксіологічного переосмислення семантики слова. Так утворилися назви молодіжних культурних течій у ХХ столітті (greasers). Унаслідок популяризації індустрії моди та модельного бізнесу слово model поступово витіснило слово французького походження mannequin та стало словотвірною основою для семантичних суперлативів topmodel, supermodel, ьbermodel. Як результат аксіологічного переосмислення у французькій мові замість іменника жіночого роду couturiиre (кравчиня) почала вживатися форма чоловічого роду couturier (модельєр), яка була запозичена англійською мовою. Когнітивний механізм аналогії задіяний при реінтерпретації частин коренів слів та подальшій деривації нових одиниць за моделями морфологічної деривації (частина кореня > афікс: bikini > trikini; cotton > nylon). Механізм аналогії діє й при утворенні словотвірних елементів за існуючими моделями деривації (nylon – Brilon), лексикалізації морфем (a mini) та одиниць синтаксису (Madonna wannabe), переході слів до категорії морфем (nightwear) та при відонімній номінації (to wear a Dior). Під час метафоричної номінації проводиться аналогія між двома неспорідненими явищами (shell suit, pencil skirt). За аналогією відбувається номінація й на рівні словосполучення, коли повторюється вже існуюча модель (menswear craze – sportswear craze – fitness craze). У процесі номінації задіяний когнітивний механізм опозиції. На вербальному рівні опозиція знаходить вираження в уживанні префіксів із протиставною, негативною та заперечною семантикою anti- (fashion – antifashion, aesthetics – antiaesthetics), non- (colour – non-colour), un- (fashionable – unfashionable, cool – uncool, comfortable – uncomfortable), використанні афіксів з антонімічними значеннями (mini-skirt – maxi-skirt; sleaved – sleaveless), а також у вживанні лексичних антонімів (readymade – handmade). Акцентування окремих явищ чи ознак, виділення їх з-поміж інших подібних ознак та явищ відбувається через використання семантичних суперлативів (fabulous dress, superdesigner). З метою увиразнення суперлативного значення відбувається пошук нових засобів деривації семантичних суперлативів, серед яких – запозичені одиниці деривації (superboutique – ьberboutique) та одиниці на позначення ще більшого ступеня ознаки (miniskirt – microskirt). Відтворення мовними засобами позамовної дійсності – складний когнітивний механізм, який полягає у повторенні певної структури, форми чи ідеї предметів одягу на вербальному рівні. В середовищі моди виникло явище матеріальної метафори. Наприклад, у вісімдесятих роках двадцятого століття в моді був широкий рукав, який нагадував крило. Матеріальна асоціація з крилом знайшла відображення в метафоричній назві angel sleeve. Предмети одягу, які складаються з двох частин, або комбіновані предмети одягу переважно отримують складні чи комбіновані назви (skort, Velcro, shirt-dress). Відтворення мовними засобами форми предметів одягу можна назвати іконічною номінацією (H-line).

Когнітивний механізм асиміляції вступає в дію при використанні запозичених лексичних одиниць чи одиниць, утворених унаслідок оказіональної деривації. Шляхом асиміляції такі одиниці входять у парадигму англійського іменника (a sari – saris, wannabee – wannabees).

Понятійна компресія на мовному рівні виражається в компресії словосполучень (a push-up від a push-up bra). Протилежним когнітивним механізмом є деталізація сприйняття об’єктів позамовної дійсності, унаслідок якої відбувається експлікація на вербальному рівні та утворення багатокомпонентних словосполучень (the longer length French beige fine wool crepe “New Look” dress).

Розділ 2. Принципи номінації лінгвокультурем тематичної групи «одяг»