Використання тематичної групи «одяг» у фразеологічних одиницях

неологізм мода одяг англомовна публіцистика

Теоретичні основи фразеології були закладені на початку ХХ століття швейцарським лінгвістом Ш. Баллі, який одним із перших висвітлив стійкі комплекси слів на матеріалі французької мови у стилістико-семантичному плані. Він вперше поставив питання про дослідження фразеології у власне лінгвістичному аспекті. Проблеми, які висунув Ш. Баллі, стосувалися загальнотеоретичних проблем фразеології і мали принципове значення для становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни. Академік В. В. Виноградов, використовуючи творчий доробок своїх попередників і перш за все Ш. Баллі, розширив завдання фразеології, а також поставив нові проблеми. Він, зокрема, зазначив, що сфера мовленнєвої діяльності майже не досліджена, хоч існує велика відмінність між дослідженням фразеологічних проблем у рамках системи мови та мовленнєвої діяльності, зокрема, індивідуального стилю.

Парадигма фразеологічних досліджень змінюється з плином часу, змінюються також й акценти у фразеологічних розвідках вітчизняних та зарубіжних мовознавців. Якщо раніше фразеологи звертали увагу перш за все на вивчення фразеологізмів у площині системи мови (В. В. Виноградов, О. І. Смирницький, О. С. Ахманова, Н. М. Амосова, В. А. Архангельський, В. П. Жуков, О. В. Кунін), то з 70-х років увага дослідників акцентується на функціонуванні фразеологізмів у мовленні, на їх комунікативних та функціональних характеристиках (М. Ф. Алефіренко, С. Г. Гаврін, Ю. А. Гвоздарьов). Сучасні науковці ведуть дослідження різних проблем фразеології, вирішення яких має теоретичне та практичне значення, оскільки може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему та про механізми мовлення. Тому їх ґрунтовне вивчення може допомогти отримати нові дані, які будуть корисними для різних ділянок лінгвістичних знань.

До інших питань, над якими продовжують працювати сучасні мовознавці в галузі фразеології, належить розробка низки проблем, пов’язаних з системністю фразеологізмів, зокрема, явищ синонімії, антонімії, полісемії, омонімії, варіантності, процесів фразеологічної деривації, а також з рівневим статусом фразеологізмів.

Однак, незважаючи на велику кількість наукових досліджень із проблем фразеології, ціла низка проблем залишається мало висвітленою або потребує свого вирішення, що і складає актуальність запропонованого дослідження.

Фразеологізми – це відображення народної мудрості; багато з них існують в мові десятки і сотні років, оскільки народ любить вдалі образні вирази, за допомогою яких можна передати і веселу музику, і злу насмішку.

Фразеологізми є різними за своїм походженням. Зокрема багато з них перейшло в літературну мову з мови представників різних професій. В основі фразеологічних зворотів лежать факти історії певного народу, а також легенди і факти античної історії. Частина фразеологізмів перейшла до нас з релігійних книг. До фразеології відносяться і народні прислів’я, приказки, яскраві та влучні крилаті вирази письменників, учених, суспільних діячів.

Фразеологізми роблять мову яскравою і виразною, тому широко використовуються в літературній мові. Багато фразеологізмів, які використовуються для опису зовнішнього вигляду людини, були створені народом.

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен – складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст.

Національний образ зовнішності – це сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та оцінки.

Різноаспектному вивченню питання зовнішності людини присвячені праці Н. М. Амосової, К. Т. Баранцева, Л. П. Сміта, О. В. Куніна тощо.

Фразеологізми, що описують людину, як правило, побудовані на народному жарті, іронії. В образній основі таких фразеологізмів зазвичай розкриваються особливості життя та побуту певного народу. Наприклад, можна порівняти походження фразеологізму, що позначає високий зріст людини в різних мовах. У Франції вирощують виноград, рослину, що в’ється і для якої потрібна підпора. Тому, про дуже високу людину тут говорять «велика підпора». В німецьких селах з давніх-давен вирощували хміль. Це теж рослина, що в’ється, проте, про високих людей тут кажуть «те, що ніколи не закінчується». Англійською мовою про високу людину кажуть «Head and shoulders above» – «на голову вище»; «mushroom growth» – «дуже швидкий ріст».

Багато фразеологізмів присвячено одягу людини: «just out of a bandbox» – «одягнений з голки»; «look as if one came out of a bandbox» – «бути охайно одягненим»; «glad clothes» – «святковий одяг»; «heavy swell» – «людина з ефектною зовнішністю»; «dressed in the height of fashion» – «одягнений за останньою модою»; «young spark» – «чепурун»; «dressed to kill» – «людина вдягнута дуже святково»; «not a hair out of place» – «людина, яка має чудовий вигляд».

Як бачимо, більшість фразеологізмів утворюють опозицію: гарний – негарний, охайний – неохайний, високий – низький, повний – худий тощо. Значна увага зосереджена на обличчі, але більшість його частин описується жартівливо й іронічно. Водночас простежуємо тактовність позначень багатьох негативних рис зовнішності, що свідчить про спостережливість, іронію, мудрість народу. [17]

1. [uncountable] theactivityorbusinessthatinvolvesstylesofclothesandpeople"sappearance

The world of fashion

1. a.

[only before noun] relating to fashion, or involved in fashion an Italian fashion designer

Fashion magazines

2. [countable] a style of dress that is popular at a particular time

Men’s fashions change more slowly than women’s.

The latest fashions

3. [countable/uncountable] the fact that something such as a style of dress or an activity is popular at a particular time

Fashions change all the time.

fashion for:

The fashion for sea bathing began in the nineteenth century.

be in/come into fashion:

High heels are back in fashion.

go/be out of fashion:

Hi side as have gone right out of fashion.

· after a fashion

not very well or effectively

Things continued working after a fashion.

· after the fashion of

in a style that is typical of a particular person or group

after the fashion of the French Impressionists

· in a similar/orderly/spectacular etc fashion

in a particular way

Voting was conducted in a peaceful and orderly fashion.

· like it’s going out of fashion

British informal if you do something like it’s going out of fashion, you do it a lot or in a very extreme way

They were spending money like it was going out of fashion.

Отже, досліджуючи фразеологізми, які використовуються для характеристики людини, спостерігаємо наскільки точно і тонко вони відображають зовнішність людини, порівнюючи її з реаліями навколишнього світу. Додаток 1.

Колір має надзвичайно велике значення в житті людини. Вчені довели, що нерідко від нього залежить самопочуття людей, їх настрій та емоції. Адже багато чого в навколишньому світі сприймається завдяки кольору чи з його допомогою. В культурі людства колір завжди мав важливе значення, оскільки він тісно пов’язаний із філософським й естетичним осмисленнями світу. Саме тому лексична група найменувань кольорів постійно привертає увагу лінгвістів.

Фразеологічні звороти зі словами на позначення кольору забезпечують національну специфіку англійської мови, є своєрідною групою фразеологічної системи, якій властиві семантичні, семантико-граматичні, структурно-граматичні та функціональні особливості.

Серед власне фразеологізмів з позначенням кольору можна виділити декілька груп:

1) фразеологізми на позначення особи через елемент її одягу: – верхній одяг (пальто, жакет, сорочка): black coat (священик, піп), red coat (англійський солдат), blue-coat boy (учень благородної школи), black shirt (фашист), blue jacket (матрос англійського військового флоту), black gown (католицький священик); Всі ці вирази пов’язані з носієм того чи іншого одягу. Одяг в даному випадку є елементом, який виступає на позначення цілого.

2) фразеологічні одиниці на позначення людей, до складу яких входить колоронім, що означає колір одягу загалом: the light blues (кембріджські студенти на спортивних змаганнях), the dark blues (оксфордські студенти на спортивних змаганнях), gray friar (монах-францисканець), black friar (монах-домініканець).

3) вислови, які позначають неістоти; їхні складові є частиною того об’єкту, який внаслідок переосмислення став у центрі семантичного ядра даної фразеологічної одиниці: the green cloth (більярдний стіл), green room (артистична вбиральня – колись в них стіни були зеленого кольору), black bottle (отрута – назва посуду вживається замість вмісту), black letter (старовинний англійський готичний шрифт), black literature (книги з готичним шрифтом), white letter (латинський шрифт) [6, c.8].

Аналіз фразеологічних одиниць на позначення кольору дає підстави зробити висновки, що з точки зору походження їх можна поділити на чотири групи:

1) виключно англійські ФО;

2) міжмовні запозичення, тобто ФО, запозичені з різних мов шляхом того чи іншого перекладу;

3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, запозичені з територіальних варіантів англійської мови;

4) ФО, запозичені в іноземній формі [3, c.168].

Фразеологічний зворот a black sheep – паршива вівця; нероба, шахрай, негідник. Цей зворот є частиною прислів’я There is a black sheep in every flock, що в українській мові означає “У сім’ї не без виродка”. За повір’ям вважалося, що чорна овечка помічена темною силою.

Air your dirty laundry – private information that causes shame and embarrassment when it is made public. Example: “My neighbour’s are always airing their dirty laundry: they shout about their private problems and everyone can hear them” All dressed up – to make (something) more attractive, impressive, or fancy.

Example: “Olivia gets all dressed up before she goes out” As tough as an old boot – very tough, strong and resistant. Example: “My grandmother is as tough as old boots; she survived two world wars” At the drop of a hat – without waiting or planning, immediately, promptly. Example: “John’s girlfriend dumped him at the drop of a hat when she found a new man” Birthday suit – complete nakedness. Example: “The child was swimming in the pool in his birthday suit”Додаток 2.

Використання ФО посідає значне місце в англійській літературі. Читаючи В.Шекспіра, ми знаходимо велику кількість ФО, які є дослідженням національно-мовної своєрідності; мають неповторний план вираження, фіксуючи таким чином національний колорит мови. Так наприклад: зворот the green-eyed monster взятий із трагедії “Отелло”, його значення – чудовисько із зеленими очима; ревнощі. У шекспірівські фразеологізми часто вносяться деякі зміни. Прикладом такого випадку може слугувати зворот buy golden opinions – заслужити схвальний відгук про себе, викликати захоплення, повагу. Інколи замість дієслова buy вживається дієслово win.

ФО або звороти з використанням кольорів можна зустріти у творах інших видатних письменників та поетів.

Так, фразеологічний зворот catch/ take smb red-handed – застати когось на місці злочину, зловити на гарячому вперше вжито у романі В. Скота “Айвенго” [5, c.93].

Підсумовуючи, варто зазначити, що колористика має велику культурну значимість. Як компонент культури колір набуває складну й різноманітну систему смислів, тлумачень, стає втіленням культурних цінностей і являє собою культурологічний феномен.

 

2.3.1 Фразеологічний вираз «bluestocking»

Фразеологізм «синя панчоха» – bluestocking – служить символом заглибленості в науку або роботу з добровільним зреченням від особистого життя; це символ безликості, відсутності жіночності та чарівності, притаманних кожній справжній жінці.

При цьому, згідно «Словника символів» Джека Тресіддера, історично синій колір символізує нескінченність, вічність і істину, відданість, віру, чистоту, цнотливість, духовну і інтелектуальну життя – асоціації, які виникали у багатьох давніх культурах і висловлювали спільну думку, що синій колір неба – найбільш спокійний і в найменшій мірі «матеріальний» з усіх кольорів. Діву Марію і Христа часто зображують одягненими в синє. Синій колір є атрибутом багатьох небесних богів, таких як Амон в Давньому Єгипті, грецький Зевс (римський Юпітер), Гера (Юнона). За народною традицією, в Європі синій колір пов’язаний з милосердям і мудрістю. Він символізує також свідомість і замріяні роздуми, так як виглядає тихо і спокійно. Світло-синій як би вільний від земного тяжіння, він «парить», думки людини при його спогляданні вільні. Але цей колір означає і тугу, прагнення – думки відвертаються від реальності, виникає бажання полинути в «блакитні дали».

Венеціанська версія. В Інтернеті поширене твердження, що назва «синя панчоха» сходить до гуртка інтелектуалів епохи Кватроченто (ХV ст.) У Венеції – чоловіків і жінок, що займалися вивченням наук, а сині панчохи були їх відмітним атрибутом одягу. Потім цей звичай нібито був запозичений неназваними «паризькими інтелектуалами» у 90-х роках XVI ст.

Однак ця версія не витримує історичної критики. По-перше, панчохи як самостійна частина одягу не були відомі до XVI в. По-друге, дійсно, в Італії XV-XVI ст. існували суспільства молодих (середній вік – 18-20 років) аристократів – compagnie, які організовували різні ігри, свята та змагання; цим товариствам влади доручали проведення цивільних урочистостей та інших заходів – карнавалів, регат і т.д. Compagnie також влаштовували приватні вечірки «для своїх»; вони були вельми галасливими і надавали можливість продемонструвати своє багатство і соціальний перевага. У Венеції подібні суспільства з"явилися в сер. XV в. і були відомі як «Compagnie Dell calza» (Букв. переклад – «Компанії панчоха»). Під «панчохами» малися на увазі чоловічі штани-панчохи «кальцоне»; звідси родинне слово «кальсони» – вузькі облягаючі трико з еластичного сукна; вгорі вони прикріплялися шнурком до поясу короткою, до талії або стегон, плечового одягу («соттовести»). Юнаки з різних «Compagnie Dell calza» носили такі різнокольорові «кальцоне», прикраси на яких вказували, до якого з товариств вони належали (їх можна побачити на картинах Капраччо); розрізнялися суспільства не тільки квітами трико, але і нарукавними емблемами. Compagnie Dell calza називалися по-різному: Floridi, Uniti, Concordi, Ortolani, Zardinieri… Інформації про венеціанському суспільстві під назвою «Синій панчіх» немає; відомостей про те, що в ці суспільства допускалися жінки, теж немає. Compagnie Dell calza займалися не «вивченням наук», а були чимось на зразок шоуменів. Тому спроби пов’язати їх з паризькими салонами XVII-XVIII ст. і англійським «Товариством синіх панчіх» XVIII в. представляються штучними і непереконливими. Цікаво, що «венеціанська версія» в російськомовному Інтернеті має одне джерело – замітку про значення різних кольорів.

Паризька версія. У XVII в. в Парижі вже існували салони, в яких помітну роль відігравали жінки. Цікаву фразу можна знайти в «Лексиконі прописних істин» Гюстава Флобера: «Синій панчіх. – Презирливо термін для позначення жінки, яка цікавиться питаннями інтелектуального порядку. На підтвердження цитуйте Мольєра». У примітці видавців говориться, що мова йде про комедії Мольєра «Вчені жінки» (1672), що висміює «світських псевдовчених педантів». Однак у самій комедії Мольєра немає терміна «синя панчоха». Швидше за все, у Флобера виникла наступна ланцюжок асоціацій: «синя панчоха» (термін, вже популярний у Франції його часу) – дами, захоплені наукою – п’єса Мольєра «Вчені жінки». Може бути, однак, мається на увазі і комедія Мольєра «Смішні жеманніци» (1659), яка полемічно згадується в іронічній поемі члена англійського «Товариства синіх панчіх» Ганни Мор «Bas-bleu, або бесіда» (1787). Французька Вікіпедія говорить про те, що словосполучення «bas-bleu» прийшло до Франції з Англії і швидко набуло негативну конотацію, як і мольєрівського «femmes savants» («вчені жінки»). У літературі (Figes E. Patriarchal Attitudes. NY, Persia Books, 1987. P. 93.) Можна знайти вказівку на те, що ніби то існували якісь «bas-bleu зборів» в паризькому в салоні мадам де Поліньяк, «де носіння синіх панчіх було загальним захопленням: деякі чоловіки замість прийнятих по етикету шовкових білих або чорних панчіх заради епатажу приходили на зібрання в синіх». (Стаття «Салон» англійській Вікіпедії, правда, приписує цей звичай паризькому салону Мадлен де Скюдері, роки життя: 1607-1701). Підтвердження цим відомостям про «синіх панчохах» у Франції до XIX ст. немає. Навпаки, Ганна Мор у згаданій вище поемі стверджує, що французька назва «bas-bleu» народилося в результаті буквального перекладу якимсь іноземцем вже усталеного англійського «Bluestocking».

Англійська версія. Згідно більш традиційної та науково аргументованої версії, словосполучення «синя панчоха» («Bluestocking») з"явилося в Англії, звідки досить швидко поширилося і в інші країни.

У літературі є кілька версій його походження. За однією з них, вираз «синя панчоха» вперше з"явилося в 1756 р. в листі Елізабет Монтегю і пов’язане з «дивацтвами» Бенджаміна Стіллінгфліта – вченого-ботаніка, перекладача, видавця і малопомітного поета XVIII в. Леді Монтегю і її ірландська подруга Елізабет весі (Vesy) використовували вираз «синя панчоха» в своєму листуванні, називаючи так інтелектуалів-чоловіків, з якими вони дружили. У листуванні жінок зустрічаються також словосполучення bluestocking doctrine, bluestocking philosophy для позначення їх особливої філософії «як засобу проти грубого світу політики». Пізніше назва перейшла на сам лондонський інтелектуальний гурток.

За іншою (більш поширеною) версії, розказаної сучасницею, Фані Берні, Б. Стіллінгфліт був запрошений на прийом до Е. весі на модному англійською курорті. Окинувши поглядом свій гардероб, він виявив, що у нього немає шовкових панчіх, що личать для світського рауту. Він хотів було відмовитися від запрошення, але місіс весі сказала: «Нічого страшного, приходьте в Ваших синіх панчохах» (тобто по-домашньому; сьогодні сказали б: «без краваток»). Трохи відрізняється варіант цієї історії і ролі Б. Стіллінгфліта в ній викладений Джеймсом Босвелл в його «Життя Джонсона»: «Він [Стіллінгфліт] був таким чудовим співрозмовником, що його відсутність сприймалося як велика втрата, і ми, бувало, казали" Ми не можемо обійтися без синіх панчіх ", і так потроху ця назва прижилася». Стіллінгфліта високо цінували в Лондоні. Інтелектуальна еліта називала його шановним філософом і не уявляла собі, як можна без нього проводити диспути на естетичні, духовні та інтелектуальні теми. Поступово словосполучення «синя панчоха» стало застосовуватися по відношенню до всіх людей, які відвідували салони й клуби, воліючи інтелектуальні дискусії, філософські обговорення, читання віршів і т.п. звичайним розвагам: гри в карти й ін.

Відповідно до третьої версії, адмірал Едуард Боскавен (1711-1761), відомий як «Безстрашний старина» або «Кривошеєв Дік», був чоловіком однієї з найбільш захоплених учасниць гуртка. Він грубо відгукувався про інтелектуальні захоплення своєї дружини і глузливо називав засідання гуртка зустрічами «Товариства синіх панчіх».

Відомий англійський дослідник міжнародних фразеологізмів Майкл Куіньон говорить: «Навіть якщо Ганна Мор, Джеймс Босвелл і Фані Берні викладали лише свого роду ранній міський міф про обставини появи цього поняття, немає сумнівів, що англійське слово «Bluestocking» викристалізувалося в результаті цих інтелектуальних бесід у середині XVIII століття». Укладачі Кембриджської «Історії англійської та американської літератури» в 18 томах (1907-1921) також не бачили підстав сумніватися в тому, що термін зобов’язаний своїм походженням кухоль Монтегю і весі (т. 11, гл. 15, § 2).

Подальший розвиток значення фразеологізму. Початковий сенс словосполучення у міру його розповсюдження в чому змінювався. Це було пов’язано реакцією на рух за емансипацію жінок. У цей час у ряді країн Європи, особливо в Англії і Франції, жінки часто відвідували художні та літературні салони, граючи в них далеко не останні ролі. В той же час в таких змішаних компаніях, як правило, чоловіки все ж воліли усамітнюватися і обговорювати багато проблем лише у своєму колі. Не бажаючи задовольнятися колишньої беззмістовною і порожнім життям, жінки із заможних верств суспільства почали докладати зусилля для різнобічної реалізації своїх здібностей: вони писали вірші, посилено вивчали мови, робили чудові переклади, наприклад, з грецької, латинської, іспанської, давньоєврейської мов, займалися літературною творчістю.

Деякі жінки стають лідерами естетичних салонів, відвідуваних великою кількістю чоловіків, частина з яких є їх шанувальниками. Тут зустрічаються вчені, письменники, актори, лікарі, філософи, представники вищого світу. Траверс наводить дані про те, що в подібних салонах проводили час Джонатан Свіфт, англійський письменник-мемуарист Уолпол, композитор Гендель, художник-портретист Рейнольдс і ін. Ці керовані жінками салони отримують назву «сінечулочной кліки».

Жінки, що знаходилися в центрі діяльності салонів, активно проявляли себе і в інших сферах життя. Вони займалися благодійністю, засновували недільні школи, виховні установи для малозабезпечених і сиріт, виступали за демократизацію суспільного життя, за скасування рабства і т.д. Цих жінок все наполегливіше називали "синіми панчохами". Поступово вираз придбало іронічне, а потім і образливе значення, що відображало негативне ставлення до зростаючої емансипації жінок.

Вираз особливо поширилося, коли Байрон вжив його в своїй сатирі на гурток леді Монтегю «The Blues» – «Сині» (іноді перекладають – «Сині панчохи», 1820). Після цього з"явилася велика кількість анекдотів, що висміюють жінок, що займаються творчістю, наукою, беруть активну участь у громадському житті.

Історики наводять деякі типові гостроти на цю тему: «Багато жінок стають синіми панчохами, так як ніхто не цікавиться кольором їх підв’язок», «незрозуміла жінка стає синім панчохою».У середині XIX в. в Європі були дуже популярні сатиричні картини серії «Синій панчіх», намальовані французьким художником-карикатуристом Оноре Дом’є, на яких жінки зображувалися у вигляді відразливих безстатевих істот, занурених у філософські міркування або охоплених жагою творчості, а навколо них – невпорядкованість побуту, бруд і запустіння. Ці малюнки супроводжувалися короткими поясненнями типу: «Жінка, як я … і пришити ґудзик … Ти зійшов з розуму!». «Справи йдуть все краще: зараз вона вже не задовольняється тим, що носить штани – ні, вона повинна мені їх кинути на голову!..»; Жінка, яка дивиться в дзеркало: «Неймовірно, як у цьому дзеркалі зникають стегна і груди!..»«Мадам де Сталь і містер Буффон проголосили: … геній не має статі»;«матір, спалюється творчим вогнем, а дитина в цебрі з водою».

Висновки

 

Лексика моди є складником сучасної англомовної картини світу. Слово fashion є центральною одиницею в складі лексики моди, виступаючи активною словотвірною основою. Основними семантичними складниками слова fashion є style, dress, new, way of life, identity, shape, behavior, consumer,creation, designer, show, superiority, admiration,force. Семіотичні особливості елементів моди знаходять своє відображення на вербальному рівні. Кодекси вбрання (dress codes) є невербальною знаковою системою, в межах якої відбувається семіотизація об’єктів моди (предметів одягу та аксесуарів). Вербальні назви кодексів убрання та стилів (напрямків) у моді відповідають семіотичним уявленням про інтерпретанту як ланку, що поєднує означуване з матеріальним знаком.

В лексиці моди ХХ-ХХІ століть представлені всі засоби словотвірної номінації, притаманні сучасній англійській мові: лінійні (афіксація, усічення основи, словоскладання, утворення акронімів, телескопія, редуплікація, іконічний словотвір), нелінійні (конверсія, компресія, переосмислення лексичних значень слів, міжкатегоріальний перехід), а також оказіональна номінація. Номінація в лексиці моди відбувається також через запозичення та шляхом утворення словосполучень. Важливу роль у цьому процесі відіграють соціокультурні чинники.

Номінативні процеси в лексиці моди відбуваються за участю таких когнітивних механізмів: аксіологічного переосмислення, аналогії, опозиції, акцентування, відтворення мовними засобами позамовної дійсності, асиміляції, понятійної компресії та деталізації сприйняття об’єктів позамовної дійсності.

Текстам про моду притаманне широке використання лексичних одиниць із оцінними відтінками у значенні, серед яких переважають одиниці з позитивною оцінкою. Опозиція good::bad у контексті моди трансформується в опозиції fashionable::unfashionable та new::old.

Лексичні одиниці з темпоральною конотацією та темпоральною семою в значенні використовуються в текстах про моду на позначення часових відрізків, а також як засіб реалізації опозиції present::past (new::old). У середовищі моди відбувається аксіологізація значень “present” та “new”. Нейтралізація аксіологічної опозиції new::old відбувається під час уживання одиниць із пантемпоральним значенням, яке реалізується в лексиці моди за допомогою слів classic, nostalgic, retro, vintage.

У сфері моди та в галузі текстильної промисловості відбувається поповнення англійської мови новими назвами кольорів. Словотвірні механізми в корпусі кольоративів відображають загальномовні тенденції розвитку словотвору. Англійській лексиці моди притаманні асоціативна номінація кольорів, розширення значень прикметників, а також утворення складних кольоративів. Спостерігається тенденція до морфемізації форм типу –coloured, –hued, –tinted у копулятивних новотворах. У лексиці моди утворився арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори як теплі й холодні, за порами року, за інтенсивністю, за насиченістю, за якісними характеристиками (прозорість::непрозорість, присутність світла та блиску), з погляду суміжності, емоційного впливу на глядача, а також передають асоціативні та метафоричні характеристики кольору.

Унаслідок комплексного дослідження сучасної англійської лексики моди було визначено її склад, проаналізовано семіотичні особливості вбрання сучасної людини, схарактеризовано засоби номінації в англійській лексиці моди, з’ясовано когнітивні механізми утворення номінативних одиниць у лексиці моди, виявлено соціокультурну природу номінації в галузі моди та досліджено особливості вживання лексичних одиниць з оцінними та темпоральними значеннями, назв кольорів у текстах, присвячених моді.

Мода протягом ХХ століття поширилася з одягу на численні різноманітні аксесуари, які його доповнюють, а також на елементи, які в сукупності створюють стиль та імідж. Роль іміджу в реалізації індивідуальності наприкінці ХХ й початку ХХІ століть, можливість та доступність його створення внаслідок індустріалізації моди призвели до підвищення ролі уявлень про моду в концептосфері сучасної людини, що знайшло відповідне відображення в мові. Лексика моди складається з назв одягу, взуття, аксесуарів, головних уборів, зачісок, стилів та течій, а також включає в себе професійну лексику індустрії моди та легкої промисловості. Центральними семантичними компонентами слова fashion є style, dress та clothes. Слово fashion як центральна лексема є активною словотворчою основою. Предмети одягу мають знаковий характер, який розкривається за допомогою мови, їхня знаковість підпорядкована правилам семіотичної поведінки, що сформувалися в суспільстві. Одяг виступає індикатором належності людини до соціального прошарку, роду занять, культурних та політичних уподобань.

У сучасній англійській лексиці моди діють такі засоби номінації:

1) деривація (лінійна, нелінійна, оказіональна); 2) утворення словосполучень;

3) запозичення. У номінації в лексиці моди беруть участь різноманітні когнітивні механізми, зокрема аксіологічне переосмислення, аналогія, опозиція, акцентування, копіювання мовними засобами позамовної дійсності, асиміляція, компресія та деталізація.

У лексиці моди двадцятого століття наявні лексичні одиниці, семантика яких відображає соціокультурні зміни, що відбувалися протягом цього періоду. Культурні та економічні чинники здійснюють вплив на утворення нових лексичних одиниць в індустрії високої моди. В англомовній комунікації у сфері індустрії моди відбувається поступове витіснення одиниць французького походження англійськими одиницями, проте назви провідних офіційних установ індустрії моди в Парижі та абревіатури на їх позначення залишаються французькими.

У текстах, присвячених тематиці моді, поширене вживання одиниць із аксіологічною семантикою. Крім лексичних одиниць із інгерентною оцінною конотацією, використовуються лексичні одиниці, які набувають позитивної чи негативної оцінної семантики в контексті моди. До них належать лексичні одиниці з загальним значенням fashion, fashionable – unfashionable, а також одиниці з темпоральним значенням, які позначають співвіднесеність чи неспіввіднесеність предметів, про які йдеться, з останнім моментом.

Одиниці з темпоральним значенням використовуються для співвіднесення предметів одягу чи стилів з певним історичним відрізком (століття – десятиліття – рік – місяць – сезон), порою року чи часом доби, а також на позначення віднесеності одягу, аксесуарів, стилю до теперішнього чи минулого моменту. Одиниці зі значеннями old – new вступають у відношення аксіологічної опозиції. Нейтралізація цієї опозиції відбувається завдяки втручанню в опозицію поняття пантемпоральності (always), коли віднесеність до минулого сприймається як ознака класичного й оцінюється позитивно. Поняття пантемпоральності вербалізується за допомогою таких лексичних одиниць, як classic, vintage, retro, nostalgic.

Номінація кольорів у контексті моди відбувається за допомогою суфіксації, асоціативної номінації, словоскладання, розширення значень прикметників. У текстах про моду широко використовуються засоби модифікації кольору.

У сучасному одягово-взуттєвому назовництві, порівняно з попередніми етапами мовного розвитку, спостерігаємо активізацію семантичного типу творення різностильових номенів. Такий стан пояснюємо як позамовними, так і мовними чинниками, до найвагоміших із яких відносимо:

1) розширення функціонального поля одягу і взуття, зміни у технологіях його виготовлення прямо чи опосередковано спричиняють модифікацію семантичних структур наявних назв одягу і взуття, а виникнення нових видів одягу і взуття потребує швидкого, влучного називання;

2) демократизація всіх галузей суспільного життя виявляється і в демократизації мови, у прагненні мовців відкинути узвичаєне і спілкуватися "по-новому", "сучасніше" (це передусім стосується молодшого покоління, для якого одяг і взуття є одним із актуальних маркерів буття, соціального стану тощо);

3) властива більшості семантичних номенів прозора внутрішня форма й семантична двоплановість роблять їх ідеальним засобом вираження експресивності, образності тощо;

4) прагнення до економії мовних зусиль, адже нове значення передається відомим звуковим комплексом і нерідко замінює словосполучення чи описовий зворот.

Семантичні метаморфози зводяться до кількох основних номінативних ситуацій: розширення семантики слова; звуження семантики слова; субституція (міна) одних компонентів застарілого вихідного значення на інші або взагалі заміна значення на нове, що в свою чергу споріднює (уподібнює) цей тип номінування з іншими. У тлумаченні семантичних явищ спираємося на положення про ієрархічність семної будови значення слова.

Як показують спостереження, процеси розширення і звуження семантики слова відбуваються завдяки метафоричним і метонімічним перенесенням назв. Основні способи (види) семантичної номінації одягу і взуття відрізняються різним ступенем активності й продуктивності в різних складових національної мови: найбільше одиниць виникає шляхом метафоричних перенесень назв одних реалій на інші (близько 35%). Цьому сприяє образність, експресивність, емоційність, як правило, прозора внутрішня форма метафоричного перенесення. У межах метафоричної номінації виокремлено значну кількість номенів, утворених на основі якоїсь однієї мотиваційної ознаки. Найчастіше простежуваною мотивацією в номінуванні одягу і взуття є ознака зовнішньої подібності.

Перспективним є з’ясування ступеня взаємного впливу європейських мов у галузі моди, пошук перекладних еквівалентів реалій моди для мов світу та дослідження специфіки асиміляції іншомовних лексичних одиниць, власних назв та акронімів англійською лексикою моди, а також поглиблення дослідження особливостей семіотизації предметів матеріальної культури.