Навчально-методичний посібник для організації самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА І ПОЛІТОЛОГІЇ

І. В. Щербина, С. М. Жуков, О. М. Тавшунський

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Харків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА І ПОЛІТОЛОГІЇ

І. В. Щербина, С. М. Жуков, О. М. Тавшунський

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Затверджено Науково-методичною Радою

Української інженерно-педагогічної академії

Протокол № 6

від 22 березня 2011 р.

Харків

УДК: 008(477)(091)(075.8)

ББК: 71.4(4УКР)я73

Щ61

Історія української культури: навчально-методичний посібник з організації самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання / Щербина І. В., к. і. н., доц.; Жуков С. М.; Тавшунський О. М., к. і. н. – Харків, 2011. – 98 c.

Анотація. Навчально-методичний посібник розроблений на основі завдань курсу, що базуються на робочій програмі дисципліни і включає зміст програми курсу: лекційний матеріал, зразки тестових завдань, перелік модулів, плани практичних занять, теми рефератів до кожної теми, список літератури, рекомендованої для засвоєння курсу, питання для підсумкового контролю.

Рецензент: к.і.н, доц. О. Ю. Кашаба

Відповідальний випусковий: к. філ. н., доц. І. Г.Васильєва

Навчально-методичний посібник для організації самостійної роботи студентів з курсу «Історія української культури»

В рамках Болонської конвенції, до якої Україна приєдналася, актуального значення набуває самостійна робота студентів. З курсу «Історія української культури» для самостійної роботи студентів денної форми навчання відводиться 36 годин.

Основна мета цього методичного посібника − зорієнтувати студентів у темах та формах самостійної роботи з курсу «Історія української культури», а також розкрити сутність контролю з тем, які вивчаються самостійно, як в рамках аудиторних занять, так і в позааудиторний час.

Дисципліна «Історія української культури» в системі гуманітарних і суспільних наук вищих навчальних закладів посідає особливе місце; завдяки її вивченню студенти отримують цілісне уявлення про культурно-історичні надбання українського етносу. Формування знання і сприйняття культури як соціальної пам’яті людства сприяє глибшому розумінню студентами історичної ролі, місця і специфіки сучасної української культури. Вивчення процесів, що відбувалися в українській культурі впродовж історичного часу, має надзвичайно важливе значення для формування у студентів наукового світогляду, підвищення загальнокультурного рівня, освоєння національних і загальнолюдських цінностей. Активна самостійна робота над темами даного курсу дозволить допомогти вирішити ці завдання.

Самостійна робота студентів охоплює всі теми курсу «Історія української культури», які входять до навчальної програми. Більшість з цих тем розглядаються на лекціях, але є такі, що цілком вивчаються самостійно і, звісно, потребують більшої уваги з боку студентів.

Проблеми розбудови української державності й відродження духовності, подолання інтелектуальної та духовно-світоглядної кризи ставить перед кафедрами соціально-гуманітарних дисциплін ВНЗ завдання підвищення наукового та виховного рівня викладання, забезпечення реалізації в навчальному процесі принципів історизму, гуманізму й об'єктивності в оцінюванні фактів, явищ і подій, активізації наукового пошуку в розробленні методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін.

У цих умовах вивчення соціально-гуманітарних дисциплін у вищій школі є одним з важливих напрямків впровадження нової концепції гуманітарної освіти. Гуманізація освіти передбачає суттєву переорієнтацію ціннісних настанов, нормативних регуляторів, мети і завдань навчально-виховного процесу, у результаті чого створюються необхідні передумови для розвитку творчих здібностей студентів, гармонійний розвиток їхніх інтелектуальних, професійних, естетичних і моральних якостей. Задача вищої школи — готувати не просто фахівця вузької сфери виробництва й управління, а особистість як самостійний суб'єкт суспільного життя, що свідомо приймає рішення.

Впровадження у навчальний процес інтенсивних методів, орієнтованих на розвиток критичного самостійного мислення студентів, дозволяє розкрити сутність явищ в усій їх повноті, розмаїтті та протиріччях, застосувати набуті знання, уміння і навички на практиці. Це має велике значення для підготовки кадрів, бо виховання високих моральних, громадянських якостей, милосердя поряд з професійною підготовкою — одна з головних задач вищої школи.

У запропонованій методичній розробці містяться рекомендації щодо організації, підготовки та проведення самостійної роботи студентів з урахуванням форм активізації пізнавальної діяльності.