VI. Форми та методи контролю. Робоча програма дисципліни

Кафедра

Робоча програма дисципліни

 

НАЗВА ДИСЦИПЛІНИ

 

 

Шифр галузі, найменування галузі знань, код напряму, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни
Академічна характеристика	Структура
	Рік навчання: 1 Семестр: 2, 2д Кількість годин на тиждень: 2 Статус курсу: нормативна Кількість ECTS кредитів: 2 :	Кількість годин: 72 Загальна: 44 Лекції: 30 Семінарські заняття: 14 Практичні заняття: Самостійна робота: 28 Індивідуальна робота:   Вид підсумкового контролю: іспит

 

Робоча програма складена

 

Укладач

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

 

№	Назва теми	Кількість годин
всього	лекцій	Семінар-ських занять	Самостійна та індиві-дуальна робота
	Поняття української культури
	Українська культура як феномен світової
	Стародавня культура України
	Культура Київської Русі
	Українська культура XIV-XVI ст.
	Національна культура і національна революція XVII ст.
	Зустріч культур. Україна і Росія: історія культурних взаємин до початку ХХ ст.
	Культура України ХVІІІ ст.
	Культура України першої половини ХІХ ст.
	Культура України другої половини ХІХ ст.
	Українська культура і національна революція початку ХХ ст.
	Українська культура в період становлення тоталітарної системи СРСР.
	Українська культура в період Другої світової війни та «відлиги».
	Українська культура доби краху СРСР і проголошення національної незалежності.
	Явище української культури.
	Культура Княжої доби в історії України.
	Культура українського бароко
	Культурні процеси другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст.
	Українська культура періоду національного відродження на зламі ХІХ-ХХ століть
	Українська культура ХХ ст.
	Явище української культури.
	Всього

III. ПЛАН ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1.

Поняття української культури (4 год.)

Визначення обсягу і меж поняття. Основні дефініції історії української культури. Науковий дискурс і політичні аспекти вивчення української культури. Історичні стереотипи сприйняття української культури. Ступінь тотожності й відмінності понять «українська культура» і «культура України».

 

Тема 2.

Українська культура як феномен світової (2 год.)

Українська культура в системі світових культурних регіонів. Європейський первень як домінанта української культури. Азійські культурні впливи: індоіранські, тюркські, близькосхідні тощо. Германо-романські культурні впливи. Слов’янська основа української культури. Вплив української культури на сусідні народи і цивілізації. Культура України в контексті універсальних культурних процесів Європи і світу. Культурна роль української діаспори.

Тема 3.

Стародавня культура України (2 год.)

Антропо-, етно- і культурогенез українців, росіян і білорусів. Іранські, фінно-угорські й тюркські складові етногенетичних процесів давнини. Походження індоарійських і слов’янських мов у системі ностратичних. Проблеми походження української, російської і білоруської мов. Праісторія української культури. Найдавніші культурні пам’ятки. Трипільська культура та її здобутки. Скіфо-сарматська доба. Елліністичний світ у кордонах сучасної України. Pax romanum на півдні сучасної України. Древній слов’янський світ України: анти і склавини. Пізніше розселення слов’ян за Нестором Літописцем. Слов’янська міфологія. Її місце в системі індоарійської.

Тема 4.

Культура Київської Русі (2 год.)

Язичницька культура слов’ян Придніпров’я та Прикарпаття. Варязький вплив на культурний розвиток регіону Дніпра і Карпат. Візантійська культурна складова в житті Княжої держави ІХ – ХІІІ ст. Культурні впливи Степу і Західної Європи. Культурне значення прийняття християнства та його тлумачення істориками. Культурні наслідки реформ Володимира Великого. Інтерпретація візантійської християнської культури через слов’янське підгрунтя: музика, література, образотворче мистецтво, громадські видовища. Візантійський канон сакрального мистецтва. Ярослав Мудрий і Володимир Мономах як культурні діячі князівської доби. Формування етнокультурних центрів Києва, Суздаля і Полоцька.

Тема 5.

Українська культура XIV-XVI ст.ст. (2 год.)

Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (закони, суспільний устрій, мовний статус різних верств населення). Розвиток релігійно-філософської думки в Україні в XIV-XVI ст.ст. Українська культура в період і після Люблінської унії. Православна церква та її становище. Берестейська унія 1596 р. та її культурне значення. Культурна роль українських православних братств. Острозька академія як культурний форпост українства. Діяльність української професури. Книжність та книгодрукування.

 

Тема 6.

Національна культура і національна революція XVII ст. (2 год.)

Культурна роль українського козацтва. Київське Братство. Петро Могила: особистість на тлі доби. Культурна діяльність українських гетьманів: Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа. Національно-визвольна XVII ст. та її вплив на культурні процеси. Історичні долі козацької старшини та української шляхти. Культура старшинських та шляхетських садиб. Цивілізаційно-культурне значення Києво-Могилянської академії. Українське бароко: витоки, періодизація, особливості як художнього стилю. Розвиток українського мистецтва, архітектури, музики, літератури в XVII ст.

 

Тема 7.

Зустріч культур. Україна і Росія:

історія культурних взаємин до початку ХХ ст. (2 год.)

Проблема «київської спадщини» в українсько-російських культурних взаєминах. Спір «южан» і «северян» у полемічній літературі Російської імперії ХІХ ст. «Українізація» Московії у XVIІ-XVIIІ ст.ст. Проблема Гоголя. Полеміка щодо української культури в російській пресі ХІХ ст.

 

Тема 8. (2 год.)

Культура України ХVІІІ ст.

От Гетьманату до російської губернії. Русифікація за часів Петра І; Катерини ІІ. Українці – музиканти, літератори, науковці, політичні й військові діячі ХVІІІ ст. в Україні та в Росії. Григорій Сковорода. Церква України в ХVІІІ ст. Іван Мазепа як діяч української культури. Постать Феофана Прокоповича. Професійна і народна творчість ХVІІІ ст. Розвиток українського мистецтва. Українське просвітництво і європейський контекст.

 

Тема 9. (2 год.)

Культура України першої половини ХІХ ст.

Зміни в українському суспільстві та зацікавленість власною історією. Іван Котляревський та його «Енеїда». Традиція європейського романтизму в українській та російській літературі. Культурне значення Тараса Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство. Українські університети. Розвиток української культури на західних землях. «Будителі». Руська Трійця.

 

Тема 10. (2 год)

Культура України другої половини ХІХ ст.

Суспільна діяльність просвітніх товариств: Драгоманов, Костомаров, Куліш. «Москвофіли» та «народовці» в Галичині. Наслідки Валуєвського та Емського указів для української культури. Український театр. Діячі українського мистецтва ХІХ ст. Загальна характеристика української інтелігенції цього періоду. Освітні та наукові заклади України.

 

Тема 11. (2 год.)

Українська культура і національна революція початку ХХ ст.

 

Культурне життя України та Києва на межі ХІХ - ХХ ст.: М. Старицький, Леся Українка, М. Лисенко. Розвиток музеїв, приватних колекцій, меценатство. Вплив подій 1905 року на культурну ситуацію в Україні. Стан освіченості українського населення. Українська інтелігенція в період світової війни 1914 р. і революційної кризи 1917 р. Ідеї українського лібералізму, соціалізму, консерватизму і націоналізму. Донцов, Міхновський, Винниченко, Липинський. Культурна політика Центральної ради, Скоропадського і Директорії. Діяльність І. Огієнка.

 

Тема 12. (2 год.)

Українська культура в період становлення тоталітарної системи СРСР.

 

Авангардне мистецтво першої третини ХХ ст. Український авангард. «Український комунізм» та політика «українізації». Напрямки та течії в українському мистецтві. Літературні та мистецькі організації. Утворення творчих спілок. Ідейна боротьба в українській культурі. «Розстріляне відродження». Насадження тоталітарної ідеології. Ідеологія соцреалізму та її реалізація в усіх сферах культурного життя.

 

Тема 13. (2 год.)

Українська культура в період Другої світової війни та «відлиги».

Зміна акцентів у радянській культурній та національній політиці під час війни. Культурні процеси в підпільно-повстанському середовищі України. Боротьба комуно-тоталітарної імперії проти «українського буржуазного націоналізму» та наслідки для української культури. Утиски української культури періоду 1945-1953 рр. Хрущовська «відлига». Покоління ХХ з’їзду КПРС в українській культурі. П. Шелест. Шістдесятники. Подальша русифікація і терор часів Брежнева – Щербицького – Маланчука. Українське дисидентство і правозахист. Культурне середовище українських вільнодумців. Творчі спілки під контролем КПСС/КПУ. Феномен українського «поетичного кіно». Визначні діячі української культури: Л. Костенко, Д. Павличко, І. Драч., М. Вінграновський, В. Стус, Параджанов, А. Горська, І. Дзюба, Є. Сверстюк та ін. Культурна роль українських в’язнів сумління. Офіціозна культура і український культурний нонконформізм.

 

Тема 14. (2 год.)

Українська культура доби краху СРСР і проголошення національної незалежності.

 

Українські діячі культури в період кремлівської «перебудови». Видання раніше заборонених авторів. Критика офіціозних історичних схем. Діяльність УКК (Українського культурологічного клубу). Революційні зміни в творчих спілках. Політизація культурних процесів. Новий етап національного відродження. Відновлення «Просвіти». Створення організацій на захист української мови. Спроби національно-культурного самовизначення. Початок розбудови системи незалежних міжнародних зв’язків України в культурній сфері.

 

 

ІV. III. ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар 1. Явище української культури. (2 год.)

1. Культура як найважливіший вимір національного буття.

2. Культура України і українська культура.

3. Зовнішнє і внутрішнє сприйняття української культури.

4. Місце української культури на культурній мапі світу.

5. Історичні витоки української культури.

 

Література до семінару:

1. Антонович Д. Українська культура. – К., 1995.

2. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 1994.

3. Українська культура: історія і сучасність. – Львів, 1994.

4. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1994.

5. Фартушний А. Джерела української культури. – Львів, 1992.

6. Попович М. Нарис історії української культури. – К., 1998.

 

1. Додаткова література:

2. Нариси з історії українського мистецтва. – К., 1966.

3. Українська художня культура. – К., 1996.

4. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. – К., 1993.

5. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993.

6. Этноязыковые функции культуры/ Под ред. Ю.Бромлея/ - М., 1991.

7. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. – М., 1991.

8. Алексеева Т. Этногенез восточных славян по данным антропологии. – М., 1973.

9. Українська душа. – К., 1992.

10. Шахматов А. Введение в историю русского языка. – СПб., 1916.

11. Шлемкевич М. Загублена українська людина. – К., 1992.

 

Семінар 2. Культура Княжої доби в історії України. (2 год.)

1. Період язичництва в культурі слов’ян Київської держави.

2. Східні слов’яни та їхнє етнополітичне оточення.

3. Колізії язичницької та християнської традиції.

4. Культурне значення релігійної реформи 988 року.

5. Візантійський вплив на культурну традицію Київської Русі.

6. Самобутність в культурі Київської Русі.

7. Церковно-монастирська культура Княжої доби.

8. Архітектура і мистецтво Київської Русі.

 

Література до семінару:

1. Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1984.

2. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.

3. Брайчевський М. Утвердження християнства на Русі. – К., 1989.

4. Вдовіна та інші. Давньоруські любомудри. – К., 2004.

5. Горський В. Святі Київської Русі. – К., 1994.

6. Попович М. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.

 

Додаткова література:

1. Замалеев А., Зоц В. Мыслители Киевской Руси. – М., 1987.

2. Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. – К., 1988.

3. Клейн Л. Воскрешение Перуна. – СПб., 2004.

4. Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси. – СПб., 2005.

5. Нікітенко Н. Собор Святої Софії в Києві. – К., 1999.

6. Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. – М.

7. Удальцова З. Византийская культура. – М., 1988.

 

Семінар 3. Культура українського бароко. (2 год.)

1. Культура українських земель напередодні барокової доби.

2. Українська барокова культурна традиція. Специфічні риси українського бароко.

3. Витоки барокового мистецтва в Україні.

4. Українське бароко в системі європейського.

5. Архітектура, образотворче мистецтво, література бароко в Україні.

6. Освіта XVII ст. в Україні.

7. Філософська думка. Іван Вишенський.

 

Література до семінару:

1. Попович М. Нарис історії української культури. – К., 1998.

2. Жолтовський П. Художнє життя на Україні XVI-XVII ст.ст. – К., 1983.

3. Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVII ст.ст. – К., 1964.

4. Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.

5. Від Вишенського до Сковороди. – К., 1972.

6. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVII ст. – К., 1995.

7. Овсійчук В. Майстри українського бароко. – К., 1991.

 

Додаткова література:

1. Українська література бароко. – К., 1987.

2. Українські гуманісти епохи Відродження. – У 2-х томах. – К., 1995. – Т.І.

3. Степаненко М. Про творців Д.Бортнянського, М.Березовського, О.Лизогуба. – К., 1982.

4. Хижняк З. Києво-Могилянська академія. – К., 1970.

5. Хижняк З., Маньківський В. Історія Києво-Могилянської Академії – К., 2008.

6. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994.

 

Семінар 4. Культурні процеси другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст. (2 год.)

1. Нова ситуація в культурі на зламі століть.

2. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. П. Куліш; М. Костомаров; Т. Шевченко.

3. Культурні явища західноукраїнських земель.

4. Феномен Харківського університету початку ХІХ ст.

5. Нові явища в розвитку українськомовної літератури.

 

Література до семінару:

 

1. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

2. Пляшко Л. Подорож до міста ХVІІІ століття. – К., 1980.

3. Історія Русів. – К., 1991.

4. Білецький П. О. Українське мистецтво другої половини ХVІІ - ХVІІІ століть. – К., 1981.

5. Ничик В. Феофан Прокопович. – М., 1977.

6. Українська минувшина. – К., 1993.

7. Українці поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст. – К., 1968.

8. Попович М. Микола Гоголь. – К., 1985.

 

Додаткова література:

 

1. Пыпин А «Спор между южанами и северянами» // История русской этнографии. Т. ІІ. – СПб., 1891.

2. Крымский А. Филология и погодинская гипотеза // Киевская старина. – 1898-1899.

3. Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. – К., 1990.

4. Костомаров Н. Исторические произведения. – К., 1989.

5. Шамрай А. Харківська школа романтиків. – Харків, 1930.

6. Дзюба І. У всякого своя доля. – К., 1989.

 

Семінар 5. Українська культура періоду національного відродження на зламі ХІХ-ХХ століть(4 год.)

1. Українські національно-культурні організації другої половини ХІХ ст. – «Основа», «Просвіта», «Громада» та ін.

2. Культурне життя Києва на межі ХІХ-ХХ ст.

3. Національно-культурні процеси в Галичині, Закарпатті та на Буковині.

4. Вплив європейських філософсько-політичних концепцій на українську інтелігенцію.

5. Видатні діячі української культури.

6. Ставлення російської держави та російського суспільства до української культури.

7. Культурний імпульс національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

 

Література до семінару:

1. Гундорова Т. Проявлення слова. Дискусія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997.

2. Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці. – К., 1970.

3. Леонтович В. История либерализма в России. – Париж, 1980.

4. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.

5. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали. – 1993. Т. І.

6. Скуратівський В. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ ст. – К., 1997.

7. Чижевський В. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1993.

8. Історія української культури/ під. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

 

Додаткова література:

1. Ковалинський В. Меценати Києва. – К., 1998.

2. Мала енциклопедія етнознавства. – К., 1996.

3. Нагаєвська І. Історія української держави в ХХ ст. – К., 1993.

4. Дзюба І. Між історією і політикою. – К., 1997.

 

Семінар 6. Українська культура ХХ ст. (2 год.)

1. Національно-культурна політика більшовиків у період війни 1917-1921 рр.

2. Спроби українізації комунізму в Україні: 20-ті – початок 30-х років ХХ ст.

3. Національно-культурне відродження України у цей період та його трагічна доля.

4. Уніфікація культурного життя в Україні: починаючи з середини 30-х років.

5. «Соціалістичний реалізм» в Україні.

6. Українське кіно радянського періоду.

7. Культурне життя Західної України періоду визвольної боротьби.

8. Повоєнна ситуація в культурі УРСР.

9. Доба «відлиги». Шістдесятництво.

10. Брежневський «застій» в українській культурі.

11. Активізація культурних процесів другої половини 80-х років ХХ ст.

 

Література до семінару:

 

1. Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні. – К., 1997.

2. Шаповал Ю. Людина і система. Штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні. – К., 1994.

3. Смолич Ю. Розповідь про неспокій. – К., 1968.

4. Сохань П., Ульяновський В., Кіржаєв С. М. С. Грушевський і Academia. – К., 1993.

5. Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993.

6. Микола Хвильовий. – Бібліотека української літератури. – К., 1995.

7. Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського (1941-1964). – К., 1993.

8. Лисяк-Рудницький І. Політична думка українських підрадянських дисидетів // історичні есе. – К., 1994.

9. Маланюк Є. До проблеми культурного процесу // Хроніка 2000. – К., 1992.

10. Дзюба І. Між культурою і політикою. – К., 1998.

11. Світличний І. Серце для куль і для рим. – К., 1990.

12. Курбас Л. Березіль: Із творчої спадщини. – К., 1988.

13. Винниченко В. Відродження нації: в 3 т. – К., 1990.

14. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя (сторінки призабутої спадщини). – К., 1990

 

Додаткова література:

 

1. Лавриненко Ю. Розстріляне Відродження. – Мюнхен, 1959.

2. Скрипник М. До теорії боротьби двох культур. – Харків, 1928.

3. Хвильовий М. Твори: у 2 т. –К., 1991.

4. Чижевський Д. «Совєтська історія української літератури» // Український збірник, кн. 3. – Інститут для вивчення історії та культури СРСР. – Мюнхен, 1955.

5. Гирчак Е. На два фронта в борьбе с национализмом. – М., 1930

6. Донцов Д. Наша доба і література. – Львів, 1936.

7. Кравців Б. На багряному коні революції. – Нью-Йорк, 1960.

8. Донцов Д. Русский импереализм и украинство // Украинская жизнь, № 1, 1913

9. Федотов Г. Новый град. – Нью-Йорк, 1952.

Теми рефератів.

 

Темою реферату може бути будь-яке питання навчального курсу, вільно обране студентом, або, у випадку невиявлених уподобань, запропоноване викладачем.

 

 

VI. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

 

МЕТА І ФОРМИ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни.

Згідно до методики рейтингової оцінки поточний рейтинг студента розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань (плюс показники відвідування лекційних та практичних занять) нарощується протягом семестру.

Студенти, поточні знання яких оцінені на “незадовільно” (0-29 балів), вважаються не атестованими і до екзамену з дисципліни не допускаються. Студенти, які за роботу в семестрі та на екзамені набрали 30-59 балів мають право на перескладання.

Умови визначення навчального рейтингу

 

Робота в триместрі – 70 балів

З них:

- змістовна відповідь на семінарі – 8 балів (разом 48 балів);

- доповнення – 5 балів;

- пасивна присутність – 2 бали;

- письмова робота: максимальна оцінка – 12 балів.

Залік (письмовий з усною співбесідою) – 30 балів.

Разом (за сумою напрацьованих балів протягом триместру) – 100 балів.

 

МЕТА І ФОРМИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Підсумковий контроль знань здійснюється наприкінці семестру шляхом складання екзамену (заліку).

До екзамену допускаються студенти, які мають необхідний рівень поточних знань.

Екзамен проводиться в письмовій або змішаній формі, по завданнях які складені на основі програми курсу та мають однаковий рівень складності.

 

Питання для заліку

 

1. Українська культура і культура України.
2. Місце української культури в системі культурних регіонів світу.
3. Західні й східні впливи в процесі формування української культури.
4. Особливості культургенеза різних груп східних слов’ян.
5. Зародження культури Київської Русі.
6. Візантія та культура Київської Русі.
7. Ярослав Мудрий, Володимир Мономах як культурні діячі.
8. Візантійський канон сакрального мистецтва.
9. Культурна спадщина Галицько-Волинського князівства.
10. Литовська доба в культурному розвитку України.
11. Культурне значення Люблінської унії.
12. Павло Русин і Юрій Котермак (Дрогобич).
13. Книгодрук на українських землях.
14. Український епос у ХV-ХVІІ ст. ст.
15. Український театр ХV-ХVІІ ст. ст.
16. Український іконопис ХV-ХVІІ ст. ст.
17. Українські релігійні братства.
18. Острозька академія.
19. Києво-Могилянська академія.
20. Козаччина в українській культурі.
21. Феномен «Енеїди» Котляревського.
22. Культурна роль Берестейської унії.
23. Культура і освіта України і Московії напередодні Переяславської Ради.
24. Культура і освіта України доби Гетьманату.
25. Культурна ситуація України за часів гетьмана Розумовського.
26. Григорій Скоорода.
27. Феофан Прокопович
28. Харківський університет початку ХІХ ст.
29. Кирило-Мефодіївське братство.
30. Валуєвський і Емський укази.
31. Петро Могила.
32. Культурні процеси в Галичині: Руська Трійця.
33. Українське бароко.
34. Українське просвітництво.
35. Новий етап українського відродження: кінець ХІХ – початок ХХ ст.
36. Культурні процеси національно-визвольної доби.
37. Комуністична «українізації».
38. Терор проти української культури у 30-50-ті роки ХХ ст.
39. Шістдесятництво.
40. Культурні процеси перших років незалежності.

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ теми	Завдання	Література	Форма Контролю
1,2	Поняття української культури. Українська культура як феномен світової	Дзюба І. Між культурою і політикою. – К., 1998.	Співбесіда
	Стародавня культура України	Алексеева Т. Этногенез восточных славян по данным антропологии. – М., 1973.	Співбесіда
	Культура Київської Русі	Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1984.	Співбесіда
	Українська культура XIV – XVI ст.ст.	Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVII ст.ст. – К., 1964.	Співбесіда
	Національна революція і національна культура XVIІ ст.	Жолтовський П. Художнє життя на Україні XVI-XVII ст.ст. – К., 1983.	Співбесіда
	Зустріч культур. Україна і Росія. Історія культурних взаємин до ХХ ст.	Голубенко П. Україна і Росія у світі культурних взаємин - К., 1993.	Співбесіда
	Культура України XVIІІ ст.	Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.	Співбесіда
9, 10	Культура України першої половини ХІХ, другої половини ХІХ ст.	Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. – К., 1990.	Співбесіда
	Українська культура і національна революція початку ХХ ст.	Донцов Д. Русский империализм и украинство // Украинская жизнь, № 1, 1913.	Співбесіда
	Українська культура в період становлення тоталітарного режиму в СРСР	Лавриненко Ю. Розстріляне Відродження. – Мюнхен, 1959.	Співбесіда
13, 14	Українська культура в період Другої світової війни. Українська культура доби краху СРСР	Лисяк-Рудницький І. Політична думка українських підрадянських дисидентів // Історичні есе. – К., 1994.	Співбесіда

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№	Назва теми	Кількість годин
1, 2.	Поняття української культури. Українська культура як феномен світової
3.	Стародавня культура України
4.	Культура Київської Русі
5.	Українська культура XIV – XVI ст.ст.
6.	Національна революція і національна культура XVIІ ст.
7.	Зустріч культур. Україна і Росія. Історія культурних взаємин до ХХ ст.
8.	Культура України XVIІІ ст.
9, 10.	Культура України першої половини ХІХ, другої половини ХІХ ст.
11.	Українська культура і національна революція початку ХХ ст.
12.	Українська культура в період становлення тоталітарного режиму в СРСР
13, 14.	Українська культура в період Другої світової війни. Українська культура доби краху СРСР
	ВСЬОГО

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

 

 

VIІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ, умови визначення навчального рейтингу

 

Рівень поточних знань студентів оцінюється відповідно до методики рейтингової оцінки. Сутність методики полягає у визначенні поточного рейтингу студента, що розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань та результатами самостійної роботи і нарощується протягом семестру.

 

КРИТЕРІЇ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ (ЗАЛІКУ)

За результатами складання екзамену (заліку) якість підсумкових знань студента оцінюється за рейтинговою системою та трансформується в національну шкалу та шкалу ЕСТS

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS.

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Екзамен	Залік
91 – 100	(відмінно)	Зараховано	A (відмінно)
81 – 90	(добре)	B (дуже добре)
71 – 80	C (добре)
66 – 70	(задовільно)	D (задовільно)
60 – 65	E (достатньо)
30 – 59	(незадовільно)	Не зараховано	FX (незадовільно – з можливістю повторного складання)
1 – 29	F (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)