Тема 6. Селянське в повстання Уота Тайлера

Пропонуються питання:

1. Соціально-економічне становище селян.

2. Програмні вимоги селян.

3. Повстання Уота Тайлера. Основні події.

Для розкриття причин селянського повстання охарактеризуйте внутрішньополітичну ситуацію в Англії в XIV столітті, проаналізуйте положення різних верств населення, особливо англійського селянства.

При роботі над темою студентові необхідно розкрити цілі, тактику і рівень організованості повсталих селян, позицію по відношенню до феодалів, короля, взаємовідношення з городянами, характер дій повсталих. Особливу увагу слід приділити програмам повсталих, Майлендській і Смілдфілдській, описаним в "Анонімній хроніці. При роботі з джерелами важливо враховувати тенденційність авторів. Окрім аналізу програм необхідно провести їх порівняння, визначити найбільш радикальну. В кінці роботи важливо зупинитися на причинах поразки повстання, виявити його специфічні межі.

Зробіть висновки по темі.

Тема 7. Роль і місце селянства у соціальній стрктурі середньовічного суспільства.

Пропонується план:

1. Економічне становище селянства. Форми залежності селян.

2. Духовне життя селянина. Особливості менталітету.

Мета роботи – охарактеризувати найчисленніший соціальний шар середньовічного суспільства – селянство. На початку роботи необхідно дати характеристику джерел. Працюючи над темою, охарактеризуйте економічний стан селянства, основні групи селян, їх правове положення, міру залежності від феодалів, повинності, можливість звільнення селян, розгляньте структуру селянської общини, технічне оснащення, особливості менталітету, відношення до праці, ритм повсякденного життя.

Зробіть висновки по темі.

 

Тема 8. Єретичні рухи XI-XIV століть і боротьба католицької церкви з ними.

Пропонується план:

1. Суть єресі.

2. Єретичні рухи ХІ – ХІІ ст.

3. Єретичні рухи ХІV ст. Соціальне забарвлення.

Однією із складових життя середньовічного суспільства були єретичні рухи. На початку роботи необхідно дати характеристику джерел, а потім перейти до розкриття самої теми. Проаналізуйте особливу духовну атмосферу XI-XIV ст. у Європі, сформовану католицьким духівництвом і засновану на вірі в особливу владу диявола над людиною. Ця атмосфера, зловживання самої католицької церкви, соціальні протиріччя в суспільстві стали основою формування і розвитку єретичних рухів.

На основі документів необхідно проаналізувати найбільш значні єретичні рухи: орлеанська єресь, рухи богомолів, єресь Дольчіно і ін. Звернете увагу на вимоги, методи боротьби, соціальний склад учасників єретичних рухів, проаналізуйте боротьбу церкви з єрессю.

Зробіть висновки по темі.

 

Тема 9. Середньовічний університет

Пропонується план:

1. Утворення університетів – центрів науки, культури.

2. Особливості навчання студентів. Роль диспутів.

Мета роботи - проаналізувати особливості освіти в середні віки. На основі джерел і дослідницької літератури необхідно розглянути етапи навчання в університетах, їх особливості, методи, розкрити статус університетів, особливості їх організації і внутрішнього життя.

Зробіть висновки по темі.

Тема 10. Реформація в Західній Європі: передумови, нові ідеї, напрямки.

Розкриття теми можна провести за таким планом:

Суть Реформації. Історіографія проблеми.

Відродження і гуманізм як передумови Реформації.

Основні положення протестантизму. Напрямки Реформації.

Прослідкуйте революцію терміну “Реформація” з ХІV ст.

Погляди представників різних історичних шкіл: школа “анналів”, Карл Маркс, Макс Вебер та ін.

Охарактеризуйте основні передумови:

ідеологічні:

1. гуманізм;

2. середньовічні єретичні єресі

економіко-соціальні:

1. ріст міст, розвиток промисловості, торгівлі;

2. зміни менталітету;

Проаналізуйте основні напрямки Реформації:

1. бюргерсько-буржуазний;

2. народний напрямок;

3. Реформація “зверху”.

Зробіть висновки по темі.

Тема 11. Соціально-економічний розвиток Англії ХVІ — першій половині ХVІІ ст.

Можливий такий план:

1. Характер розвитку промисловості і торгівлі: процес ПНК.

2. Еволюція сільського господарства і аграрний переворот.

3. Наслідки процесу обгороджування.

Прослідкуйте процес розвитку промисловості, зміни в структурі, розвиток мануфактурної стадії виробництва. Розвиток зовнішньої торгівлі. Типи торговельних компаній. Як вирішувалися проблеми обгороджування. Дії Тюдорів в боротьбі з “обгороджуванням”. Хто попав під обгороджування? На основі джерел охарактеризуйте “криваве законодавство”.

Зробіть висновки.

 

Тема 12. Суспільно-політичне життя тюдорівської Англії.

Можливий план дослідження теми:

1. Соціальні корені англійського абсолютизму.

2. Реформація в Англії, її особливості.

3. Зовнішня політика Єлизавети І Тюдор у першій половині ХVІ ст.

Проаналізуйте соціальні зміни. Хто і як отримував дворянство? Проаналізуйте особливості англійського абсолютизму.

Дослідіть етапи англійської Реформації:

1. Акт про супрематію 1534 р.

2. 42 пункти Крамера.

3. 39 статтей “символи віри” 1571 р.

Вивчіть основні завдання зовнішньої політики політики Єлизавети І та шляхи її вирішення.

Основні вузли протирічь:

1. проблеми із Ірландією;

2. відносини із Францією;

3. відносини із Нідерландами;

4. відносини із Іспанією.

Зробіть висновки.

 

Тема 13. Франція в період Генріха ІV Бурбона і кардинала Рішельє.

Можливий план роботи:

1. Зміцнення абсолютизму за Генріха ІV Людовіка ХІІІ, кардинала Рішельє.

2. Особливості французького абсолютизму.

Проаналізуйте політику в галузі економіки.

Зміцнення абсолютизму. Виділіть дії кардинала Рішельє.

Охарактеризуйте особливості французького абсолютизму:

3. висока роль державної бюрократії;

4. активна протекціоністська політика;

5. активне експансіоністська зовнішня політика;

6. церковна політика.

Зробіть висновки.

 

Тема 14. Італія в кінці ХV — початку ХVІІ ст.

Пропонується такий план:

1. Економічний розвиток Італії в період Реформації.

1.1. Особливості розвитку сільського господарства.

1.2. Зигзаги у розвитку промисловості.

2. Політичний устрій італійських держав. Характерні ознаки регіонального абсолютизму.

Охарактеризуйте основні етапи економічного розвитку:

1. кінець ХV, друга половина ХVІ і початку ХVІІ ст. - період застою.

2. початок ХVІ — пожвавлення економіки.

Поясніть причини застою і тимчасового піднесення економіки.

Прослідкуйте еволюцію політичного устрою італійських міст. Назвіть основні риси регіонального абсолютизму.

Зробіть висновки.

 

Тема 15. Іспанія в кінці ХV — початку ХVІІ ст.

Пропонований план:

1. Іспанія за Карла V (І).

2. Початок економічного занепаду Іспанії у ХVІ — поч. ХVІІ ст.

3. Повстання “комунерос” і його наслідки. Особливості розвитку іспанського абсолютизму.

Коротко охарактеризуйте становище Іспанії за Карла І. Значну увагу зверніть на причини кризи економіки.

Охарактеризуйте повстання “комунерос”. Які наслідки мала його поразка? В чому його негативне значення?

Проаналізуйте основні риси іспанського абсолютизму.

Зробіть висновки.

 

4.6. Перелік питань до підсумкового контролю

Частина І.

1. Предмет, значення курсу “Історія середніх віків”.

2. Специфічні риси феодальної власності на землю.

3. Роль дрібного селянського господарства при феодалізмі.

4. Основні форми феодальної ренти.

5. Феодальна ієрархія, держава і право в феодальному суспільстві.

6. Церква, її організація в Західній Європі у середні віки.

7. Основні риси феодального суспільства. Основні періоди феодалізму в Західній Європі.

8. Джерела з історії середніх віків (V – Х ст.).

9. Криза Римської імперії у ІV – V ст. та її наслідки.

10. Роль “варварів” – кельтів, германців, слов^,ян у ранньому середньовіччі.

11. Суспільний лад стародавніх германців у ІІ ст. до н.е. за даними Цезаря, Таціта.

12. Франкська держава Меровінгів.

13. Утворення імперії Карла Великого, її внутрішнє і зовнішнє становище.

14. Візантія у ІV – ХІ ст. Особливості процесів феодалізації.

15. Політична карта Європи у ІХ – ХІ ст.

16. Проблема спільного і особливого в розвитку феодальних відносин у різних країнах Західної Європи.

17. Утворення імперії Оттона.

18. Велика феодальна вотчина у Французькій державі VІІІ – ІХ ст.

19. Англосаксонські королівства у Британії і особливості процесу феодалізації.

20. Візантійська община за даними “Землеробського закону”.

21. Культура візантії VІ – Х ст.

22. Виникнення і розвиток західноєвропейських міст.

23. Боротьба міст за незалежність (на прикладах Італії, Франції, Німеччини).

24. Антифеодальний рух селян у середні віки.

25. Хрестові походи: причини і наслідки.

26. Франція в ХІ – ХV ст.

27. Англія в ХІ – ХV ст.

28. Столітня війна. Жанна Д^,Арк.

29. Зміст та наслідки процесу політичного об^,єднання Франції в ХV ст.

30. Норманське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії.

31. Особливості соціально-політичного розвитку Англії в ХV ст.

32. Феодальна анархія в Англії. Війна Червоної та білої троянд.

33. Особливості аграрного розвитку Німеччини в ХІ – ХV ст.

34. Міста і центральна влада в Німеччині.

35. Скандінавські країни в ХІ – ХV ст.

36. Німецька агресія проти полабських слов^,ян і прибалтійських народів.

37. Етнічні зміни в Західній Європі ХІ – ХV ст.

38. Особливості економічного і соціально-політичного розвитку Італії в ХІ – ХV ст.

39. Утворення ранньокапіталістичних відносин в містах Північної Італії і Тоскани.

40. Відмінності в політичному устрої міст- держав Італії.

41. Араби в Іспанії. Реконкіста та її вплив на соціально-політичний розвиток країн Піренейського півострова.

42. Міжнародні відносини в Західній Європі у ХІ – ХV ст.

43. Четвертий хрестовий похід та його наслідки.

44. Основні риси аграрно-ремісничої цивілізації.

45. Цехи, та їх роль у розвитку середньовічного виробництва.

46. Візантія за Юстініана.

47. Повстання чомпі.

48. Візантійська імперія ХІ – ХV ст.

49. Культура Візантії ХІ – ХV ст.

50. Угорщина ХІ – ХV ст. Турецькі завоювання на Балканах.

51. Валахія, Молдавія, Трансільванія до кінця ХV ст.

52. Причини і наслідки падіння Візантійської імперії.

53. Середньовічні єресі,їх причини.

54. Церква та її організація в Західній Європі.

55. Середньовічна культура та ідеологія в країнах Західної Європи.

56. Роль слов^,ян в історії Західної Європи та Візантії.

57. Жакерія.

58. Повстання Уота Тайлера.

59. На основі джерел Таціта розкажіть про релігію германських племен / Див. Практикум. – Ч.1. – С. 18-20./.

60. На основі статей “Салічної правди” доведіть про майнове розшарування у франків

/Див. Практикум. – Ч.1. – С.37- 60/.

61. Порівняйте “Салічну правду” і “Землеробський закон”, що спільного і відмінного у ролі общин у цих суспільствах. /Практикум.-С.37-67/.

62. На основі документа /Практикум. – Ч.1. –С. 78-81/, проаналізуйте як вільні франки попадали у феодальну залежність.

63. Які висновки можна зробити на сонові статутів цехів. /Див. Практикум по истории средних веков. – М., 1971. – С. 129-150./.

64. До якого висновку можна прийти на основі шкали вергольдів за “Салічною правдою” /Див. Хрестоматия.-С. 398-409/.

65. Аналізуючи “Землеробський закон” дайте характеристику ведення господарства у Візантії /Див. Хрестоматия. – С. 344./.

66. Які висновки можна зробити на основі документу “Капитулярий о поместьях” /Див. Хрестоматия. – С. 437 – 440/.

67. Проаналізуйте розвиток ремесла і торгівлі у Візантії в ІХ –Х ст. на основі “Книги Змера” /Див. Хрестоматия. – С. 354/.

68. На основі документів “Записки о Гальской войне” Гай Юлій Цезаря і “Гармати” Корнелія Таціта покажіть, які зміни відбулися у житті германців /Див. Хрестоматія з історії середніх віків. – М., 1961. – С.261-268/.

69. Дайте оцінку документу “Великая хартия вольностей”, що була прийнята в Англії у ХІІІ ст. Див. Практикум. – С. 163 – 170/.

70. Які аргументи англійського уряду по прийняттю ряду законів ХVІ ст. Які наслідки цих законів для селян і міської бідноти? /Див. Практикум. – С.181/.

71. Проаналізуйте джерела з історії Жакерії. Визначіть політичні симпатії авторів /Див. Практикум. – С.148 – 157/.

72. На основі документів проаналізуйте розвиток феодальних відносин у Англії в ХІ – ХV ст. /Див. Хрестоматия. – С. 344 – 349/.

73. Проаналізуйте документи пов^,язані з повстанням чомпі. Які можна зробити висновки? /Див. Хрестоматия. – Т.2. – С.527 – 533/.

Частина ІІ.

1. Утворення Швейцарського союзу.

2. Селянська війна в Німеччині /ХVІ ст./.

3. Європа в період пізнього середньовіччя ХVІ – перша пол. ХVІІ ст.

4. Німеччина у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Соціально-економічний розвиток.

5. Великі географічні відкриття та їх наслідки.

6. Передумови генезису капіталізму в країнах Західної Європи.

7. Італійський гуманізм як історичне явище.

8. Гуманізм і реформація в Німеччині.

9. Національно-визвольна боротьба Нідерландів проти іспанського абсолютизму

10. Франція ХVІ ст. Соціально-економічний розвиток.

11. Французький абсолютизм та його характерні риси.

12. Релігійні війни у Франції та їх наслідки.

13. Англія в ХVІ ст. Характеристика аграрного перевороту та його соціальні наслідки.

14. Англія в ХVІ ст. Політичний розвиток.

15. Повстання Роберта Кета.

16. Розвиток наукових знань у Західній Європі ХVІ – перша пол. ХVІІ ст.

17. Реформація: суть, причини.

18. Розвиток історичних знань в Західній Європі ХVІ – перша половина ХVІІ ст.

19. Скандінавські країни ХVІ – ХVІІ ст.

20. Угорщина в ХVІ – перша пол. ХVІІ ст.

21. Міста і центральна влада у Німеччині в ХVІ ст.

22. Тридцятирічна війна. Основні причини і наслідки.

23. Вестфальський мирний договір.

24. Іспанія в ХVІ – перша пол. ХVІІ ст. Соціально-економічний розвиток.

25. Іспанія в ХVІ – першій пол. ХVІІ ст. Політичний розвиток.

26. Соціально-економічний розвиток Італії ХVІ – першій пол. ХVІ ст.

27. Політичний розвиток Італії ХVІ – першій пол. ХVІІ ст.

28. Війна між Францією та Іспанією в Італії та їх наслідки.

29. Валахія, Трансільванія, Молдаві у ХVІ – першій пол. ХVІІ ст.

30. Рішельє. Його політика. Зміцнення абсолютизму.

31. Процес так званого первісного нагромадження капіталу.

32. Характерні риси мануфактурної стадії виробництва.

33. Економічний та політичний розвиток Нідерландів під владою іспанського абсолютизму.

34. Іспанія за Філіппа ІІ.

35. Англія за Генріха VІІІ.

36. Німеччина за Карла V.

37. Досягнення культури у Західній Європі в період розвинених феодальних відносин.

38. Мартин Лютер. Його виступ за реформацію.

39. Зміни в соціальній структурі суспільства у період генезису капіталізму.

40. Еразм Ротердамський, Іоган Рейхлін – видатні представники Німецького гуманізму.

41. Томас Мюнцер та його погляди на реформацію в Німеччині.

42. Реформація в Швейцарії.

43. Ж. Кальвін та його віровчення.

44. Перший період Тридцятирічної війни.

45. Датський період Тридцятирічної війни.

46. Шведський період Тридцятирічної війни.

47. Франко-шведський період Тридцятирічної війни.

48. Основні підсумки історичного розвитку в період середньовіччя.

49. Пернедумови великих географічних відкриттів.

50. Відкриття Америки Колумбом, початок створення колоніальної Іспанської імперії.

51. Особливості селянського руху у Швабії. “Дванадцять статей”.

52. Особливості селянського руху у Франконії.Гейльбронська програма.

53. Утрехтська угода і утворення Республіки Сполучених провінцій.

54. Історичне значення і характер Нідерландської революції.

55. Гуманізм і творчість Макіавелі.

56. Соціально-політичні погляди Макіавелі.

57. Зародження гуманізму у Флоренції.

58. Ідеї громадянського германізму у творчості Леонардо Бруні.

59. Флорентійський неоплатонізм у гуманістичному русі.

60. Особливості розвитку капіталізму в сільському господарстві.

61. “Революція цін”: причини, наслідки.

62. Відкриття морського шляху в Індію і утворення Португальської колоніальної імперії.

63. Які висновки можна зробити на основі “Вимог селян, що повстали під проводом Кета”? /1549 р./ // Хрестоматия по истории средних веокв. – М., 1950. – С. 261.

64. Про що свідчать документи вАнглії про обгороджування // Хрестоматия. – Т.3.-С.255 – 271.

65. Який висновок можна зробити на основі документів “Размері годового дохода Карла V, получаемых от отдельных частей его державы”? // Хрестоматия. – Т.3. – С. 226.

66. Проаналізуйте документи: “Гентское умиротворение”, “Утрехтская уния” // Хрестоматия. – Т.3. – С. 242 – 243.

67. Проаналізуйте документи: “Экономическое состояние Германии в конце ХV – начале ХVІ вв.” // Хрестоматия. – Т.3. – С. 84 – 87.

68. Проаналізуйте документи: “Социальный строй в Германии ХV-ХVІ в.в.” // Хрестоматия.-Т.3.-С.88-97.

69. Які висновки можна зробити з твору Еразма Ротердамського “Похвальное слово Глупости”? //Хрестоматия. – Т.3. – C. 98 – 102.

70. Зробіть висновок на основі документів про відношення М. Лютера до Т. Мюнцера до М. Лютера //Хрестоматия.-Т.3.-С.113.

71. Проаналізуйте на основі документів погляди Мюнцера //Хрестоматия. – Т.3. – С.114 – 115.

72. Які вимоги мали селяни Німеччини? Покажіть на основі “Дванадцяти статей” //Хрестоматия. – Т.2. – С.122.

73. Які висновки можна зробити на основі “Политического завещания” Рішельє //Хрестоматия. – Т.3. – С.180 – 181.

74. Що показує Франсуа Рабле у своєму творі “Жизнь великого Гаргатює”? //Хрестоматия. – Т.3. – С.161 – 163.

75. На основі документів дайте оцінку зовнішній політиці Іспанської держави //Хрестоматия.-Т.3.-С.194-199.

76. Яким було внутрішнє становище Іспанії ХVІ ст. Проаналізуйте на основі документів // Хрестоматия. – Т.3. – С.200 – 210.

77. Проаналізуйте тези Мартіна Лютера // Хрестоматия. – Т.3. – С. 109.

78. Які висновки можна зробити на основі вимог селян, що повстали під проводом Кета? //Хрестоматия. – М., 1950. – С.261.

79. Про що свідчать документи в Англії про обгороджування // Хрестоматия. – Т.3. – С.255 – 261.

80. Який висновок можна зробити на основі документів: “Размеры годового дохода Карла V, получаемых от отдельных частей его державы”?//Хрестоматия. – Т.3. – C.226.

81. Проаналізуйте документи “Гентское умиротворение”, “Утрехтская уния”//Хрестоматия. – Т.3. – С. 242 – 243.

82. Проаналізуйте документи “Экономическое состояние Германии в конце ХМ – начале ХМЫ в.в.”//Хрестоматия. – Т.3. – С.84 – 97.

83. Проаналізуйте документи “Социальный строй в Германии ХV – ХVІ вв.” //Хрестоматия. – Т.3. – С.88 – 97.

84. На основі документів дати оцінку зовнішній політиці Іспанської держави //Хрестоматия. – Т.3. – С.194 – 199.

 

Порядок оцінювання знань та визначення рейтингу студента за кредитно-модульною системою організації навчального процесу

1. Основні терміни і визначення

Поточно-модульний контроль (ПМК) – це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль (ПК) – це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.

Підсумковий контроль може здійснюватися у двох варіантах.

Перший варіант – підсумковий контроль проводиться в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри.

Другий варіант – захист результатів виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.

З навчальних дисциплін, для яких навчальним планом передбачений залік, контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатами поточно-модульного контролю.

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) – специфічний вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, наукового чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу. Результатами ІНДЗ може бути підготовка наукових звітів, участь (з публікацією тез доповідей) у науково-практичних конференціях, конкурсах і олімпіадах, публікація наукових статей тощо. Зміст, форми, звітність, порядок і критерії оцінювання ІНДЗ встановлюється згідно пропозицій викладача кафедрою.

Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.

Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий показник	Оцінка у національній шкалі	Оцінка ECTS
90 – 100	Зараховано	5 (відмінно)	A (відмінно)
82 – 89	4 (добре)	B (добре)
75 – 81	C (добре)
68 – 74	3 (задовільно)	D (задовільно)
60 – 67	E (задовільно)
35 – 59	Незараховано	2 (незадовільно)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1 – 34	-	F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням

Критерії визначення оцінок.

5 (відмінно) А – «відмінно» - студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем дисципліни, повністю засвоїв теоретичні основи курсу, уміє визначати причини і наслідки суспільно-політичних та соціально-економічних процесів, що відбулися в зарубіжній історії.

4 (добре) В – «дуже добре» - студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з окремими неточностями (у визначенні характеристиці подій і явищ зарубіжної історії тощо).

С – «добре» - студент засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з кількома помилками.

3 (задовільно) D – «задовільно» - студент в цілому засвоїв теоретичний матеріал і набув практичних навичок, що дозволяє йому непогано виконувати завдання, проте кількість суттєвих помилок становить більше трьох.

Е – «задовільно» - студент ознайомлений в загальних рисах з теоретичним матеріалом і має практичні навички, достатні для виконання завдань на івні мінімальних вимог.

2 (незадовільно) FХ – «незадовільно» - студент має уявлення про теоретичний матеріал дисципліни, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і повторно складати іспит.

F – «незадовільно» - студент не засвоїв матеріал навчальної дисципліни не розуміє теоретичного матеріалу та не має практичних навичок для виконання поставлених завдань. Необхідна подальша робота з обов’язковим повторним опрацюванням курсу.

2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.

Загальна кількість балів, що відводиться на навчальну дисципліну – 100 балів. З дисциплін, для яких навчальним планом передбачено проведення підсумкового контролю (екзамену) на поточно-модульний контроль виділяється 75 балів, на підсумковий контроль – 25 балів. З дисциплін, для яких підсумковий контроль передбачено у формі заліку, на поточно-модульний контроль виділяється 100 балів.