Тема 31. Розвиток природничих наук. Культура

ВСТУП

Курс “Історія середніх віків” є одним із основних у процесі фахової підготовки історика. Опанувавши курс бакалавр, спеціаліст повинен знати вузлові питання середньовічної історії Західної та Центральної Європи, неслов’янської частини Південно-Західної Європи, основні медієвістичні концепції вітчизняних та зарубіжних історичних шкіл, бути ознайомленим з методикою опрацювання медієвістичних джерел. Бакалавр, спеціаліст повинен вміти викладати історію середніх віків у загальноосвітніх школах та профтехучилищах, здійснювати відповідну лекційну, краєзнавчу роботу, консультувати з питань медієвістики місцеві державні, громадські та культурні установи, сприяти збереженню історико-культурних пам’ятників.

Згідно навчального плану курс вивчається у обсязі 243 години. При стаціонарній формі навчання на аудиторні заняття відведено 154 години: 90 годин – лекції, 64 години – семінарські заняття, 44 години – самостійна робота, 45 – індивідуальна робота. Порядок вивчення курсу визначений у робочій програмі.

1.1. Мета викладання дисципліни – пізнати закономірності виникнення та розвитку нової аграрно-ремісничої цивілізації в Західній Європі та її поступову трансформацію в нову Європейську цивілізацію.

1.2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.

Дослідження історичних процесів зіткнення двох цивілізацій (античної римської) та варварської, їх взаємопроникнення; становлення та розвиток аграрно-ремісничої цивілізації, її еволюція в нову цивілізацію.

Навчити студентів з позицій історичної об’єктивності аналізувати розвиток феодальних відносин у країнах Західної Європи, їх особливості в окремих країнах.

Навчити студентів працювати з історичними документами, робити висновки, порівняння та ін.

Уміти також розпізнавати як загальні тенденції суспільно-історичного розвитку так і їх прояви у процесі розвитку подій, вчинках людей та ін.

1.3. Міждисциплінарні зв’язки.

Перелік дисциплін із зазначенням розділів (тем), засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.

Реалізація вищезазначеної мети, завдань не можливі без використання зв’язків з курсами Греції та Риму, історії України, Зарубіжної літератури, Історії держави та права тощо.

1.4. Форми контролю знань і критерії оцінки.

Основною формою контролю знань і критеріїв їх оцінки є виступи студентів на семінарських заняттях, підготовка рефератів, різні форми контрольного опитування: контрольні, самостійні роботи; написання модульних контрольних робіт, результативність яких визначається Положеннями про модульно-рейтингову систему оцінювання знань студентів, визначених кафедрою всесвітньої історії.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

1.5. Зміст тем дисципліни

Тема 1. Вступ.

Історія терміну ”середні віки”. Хронологічні рамки середньовіччя. Характеристика феодалізму, його риси. Основні форми феодальної ренти. Держава, право і церква в феодальному суспільстві.

Важливі джерела з історії середніх віків. Варварські правди. Формули, капітулярії, аннали, хроніки. Документи XI -XV ст.

Суть феодалізму і проблеми його походження романо-германська теорія Гізо, Г. Вайтц, П. Рот та ін.

Маркова теорія Г. Маурера. Розуміння теорії феодалізму Т. Грановським.

Радянські медеєвісти М. Ковалевський, І. Лучицький, Д. Петрушевський. Сучасна медиєвістика.

Тема 2. Європа в ранньому середньовіччі ІV – першій половині ІХ ст.

Криза рабовласницької системи, зародження елементів феодальних відносин у Римській імпперії.

Економічна криза Римської імперії. Розвиток колонату та інші зміни в аграрних відносинах. Зміни в політичній системі. Християнська церква та її еволюція в III – V ст.

Германські племена до II ст. н. е. Господарське і суспільне життя германців за даними Цезаря, Тацита.

Община та її еволюція. Початок майнової диференціації. Релігія стародавніх германців.

Вторгнення германців у Західну Римську імперію. Утворення “варварських королівств”.

Зміни в суспільному житті германців. Початок германських вторгнень на територію імперії в кінці IV – V ст. Розпад Західної Римської імперії. Вторгненя готів. Утворення Вестготського, Вандальсько-аланського, Бургундського королівств, вторгнення гуннів.

Переворот Одоакра в Італії і падіння Західної Римської імперії. Утворення Остготського королівства в Італії, Франкського королівства в Галлії.

Англосакси в Британії, Лангобардське королівство в Італії.

Тема 3. Розвиток феодалізму у державі франків.

Франкська держава Меровінгів.

Утворення Франкської держави на чолі з Хлодвігом. Характеристика суспільства франків за даними “Салічної правди”. Франкська община і її еволюція в VI - VII ст. Розпад родових зв’язків, виділення аллода. Зростання великого землеволодіння. Послаблення центральної влади за наступників Хлодвіга. Роздріблення держави. Об’єднання країни майордомами Австразії.

Франкська держава Каролінгів. Політика Карла Мартелла. Боротьба франків з арабами. Завоювання Піпіна Короткого.

Зростання Франкської держави Карла Великого.

Розвиток феодальних відносин. Встановлення феодальної і особистої залежності селян. Прекарій, його види і роль в процесі феодалізації. Структура феодальної вотчини.

Тема 4. Виникнення і формування феодальних відносин у Візантії в IV – XI ст.

Візантія в IV – XI ст. Утворення Східної Римської імперії. Зародження та розвиток феодальних відносин. Візантія за Юстініана. Проблема генезиса феодалізму у Візантії.

Аграрні відносини у Візантії за даними “Землеробського закону”. Феми – поселення стратіотів. Рухи іконоборців. Повстання Фоми Слав’янинова.

Візантія у другій половині IX – XI ст.

Аграрне законодавство Македонської династії. Візантія і Русь. Послаблення централізації влади в кінці XI ст.

Тема 5. Західна і Центральна Європа в IX – XI ст.

Політична карта Європи IX – XI. Утвердження феодальних відносин. Політична роздрібленість.

Франція в IX – XI ст. Початковий етап формування Французського королівства. Королівська влада за перших Каролінгів. Особливості аграрного розвитку Франціїї

Італія. Відсутність політичної єдності. Відмінності в характері і темпах розвитку феодалізму в Північній, Середній, Південній Італії і Сицілії. Розвиток італійських міст.

Німеччина в IX – XI ст. Особливості процесу феодалізації в Німеччині. Виникнення єдиної німецької держави. Церковна політика Оттона І. Італійська політика німецьких королів і створення Німецької імперії. Боротьба імперії і папства за інвеституру.

Англія в IX – XI ст. Англосаксонські королівства в Британії. Особливості феодалізації. Боротьба із датчанами. Прискорення процесу феодалізації в IX-XI ст.

Тема 6. Західна Європа в період розвинутого феодалізму.

Виникнення і зростання середньовічного міста. Проблеми походження міст. Передумови виникнення міст. Західноєвропейські міста, їх населення, зовнішній вигляд. Боротьба міст з сеньйорами. Міське ремесло. Значення і роль цехів у житті міст. Соціальна боротьба в середині цехів. Розвиток торгівлі і кредитної справи в Західній Європі.

Розвиток товаро-грошових відносин, зміни в соціальному житті. Вплив розвитку товаро-грошових відносин на село, розшарування, особисте звільнення селян. Загострення соціальних протиріч на селі.

Хрестові походи. Передумови хрестових походів. Перший хрестовий похід. Держава хрестоносців на Сході. Духовно-рицарські ордени. Другий хрестовий похід. Третій хрестовий похід. Четвертий хрестовий похід. Розгром Константинополя хрестоносцями, заснування Латинської імперії. Останні хрестові походи. Наслідки хрестових походів.

Тема 7. Франція в XI – XV ст.

Аграрний розвиток Франції і становище селянства в XI – XII ст. Ріст міст у XI – XIII ст. Посилення королівської влади в XII – XIII ст., її економічні і соціальні передумови. Боротьба королів з великими феодалами, союз із містами. Реформи Людовіка IX.

Зміцнення королівської влади. Політика Філіпа IV. Боротьба королівської влади з папством. Виникнення Генеральних штатів. Станова монархія та її особливості.

Причини і початок Столітньої війни. Поразка біля Кресі і Пуатьє. Повстання в Парижі під керівництвом Етьєн Марселя. Жакерія.

Франція у другій половині XIV ст. Продовження Столітньої війни. Народна партизанська боротьба. Жанна д’Арк. Кінець Столітньої війни. Економічний розвиток Франції у XV ст. Людовік XI та його політика. Завершення політичного об‘єднання Франції.

Тема 8. Англія в XI – XV ст.

Нормандські завоювання і їх вплив на розвиток феодалізму в Англії. Становище селянства. “Книга страшного суда”. Особливості феодальних відносин в Англії.

Династія Плантагенетів.

Реформи Генріха ІІ. Політика Іоанна Безземельного. Велика Хартія вольностей. Особливості формування станової монархії. Початок Столітньої війни. Розвиток товаро-грошових відносин. Процес комутації. Погіршення становища селян. Лолларди. Повстання Уота Тайлера.

Англія в XV ст. Феодалізація. Династична війна. Династія Йорків, посилення королівської влади. Початок династії Тюдорів.

Тема 9. Німеччина в ХІІ – XV ст.

Економічний розвиток. Виникнення і ріст міст. Особливості аграрного розвитку Німеччини. Міста і центральна влада. Італійська політика німецьких імператорів. Боротьба Фрідріха І Барбаросси з папою і ломбардськими містами. Зміцнення самостійних територіальних князівств. Утворення Швейцарського Сюзу. “Золота булла” Карла IV. Занепад Імперії.

Тема 10. Італія в XI – XV ст.

Нерівномірність розвитку різних областей Італії. Розвиток міст Північної Італії та Тоскани. Міські комуни, перетворення їх в міста–держави. Особливості розвитку папської області. Особливості розвитку Південнної Італії. Політика Гогенштауфенів в Італії. Лангобардська ліга міст в боротьбі з Фрідріхом Барбароссою. Гвельфи і гібелліни. Селянські рухи. Повстання Дольчіно.

Розвиток ранньокапіталістичних відносин в містах Північної Італії.

Повстання чомпі у Флоренції. Особливості економічного і політичного розвитку Південнної Італії в ХІІІ – XV ст. посилення централізації Сицілійського королівства за Фрідріха ІІ Гогенштауфена. Боротьба Фрідріха ІІ з папою. Анжуйська і Арагонська династія в Південній Італії. Італія в XV ст. Тиранія.Медічі у Флоренції.

Тема 11. Іспанія і Португалія в XI – XV ст.

Араби в Іспанії. Кордовський халіфат. Реконкіста. Роль селян, міст і дворянства в реконкісті. Особливості економічного і політичного розвитку Арагона, Кастілії і Португалії. Особливості формування станової монархії. Становище селянства. Іспанські міста. Роль церкви. Інквізиція. Об’єднання Кастілії і Арагона в XV ст. Завершення реконкісти.

Тема 12. Скандінавські країни в XI – XV ст.

Особливості розвитку феодальних відносин. Уповільненість процесу феодалізації.

Розвиток феодальних відносин у Норвегії, Данії і Швеції. Вальдемар ІV. Кальмарська унія. Боротьба Швеції за незалежність. Скандинавські країни у другій половині XV ст.

Тема 13. Угорщина в XI – XV ст.

Утворення Угорської ранньофеодальної держави. Іштван І. Складання феодальних відносин в ХІ – ХІІІ ст. Боротьба між феодалами. “Золота булла” Андрона ІІ. Зовнішня політика. Феодальна роздрібленість у середині XІІI- поч. XІV ст. Угорщина за Анжуйської династії. Боротьба з турками. Мат’яш Хуньяди (Корвін).

Валахія, Молдавія, Трансільванія до кінця XV ст. Виникнення і розвиток феодальних відносин. Вторгнення монголів. Утворення Молдавського та Трансільванського князівств. Селянські повстання XV ст. Валахія за Мірче Старого. Боротьба з турками, польськими та угорськими феодалами. Молдавія в XV ст.

Тема 14. Візантійська імперія в XI – XV ст.

Соціально-економічний розвиток Візантії XI – XV ст. Особливості феодальних відносин зростання проній і феодальна децентралізація. Розвиток міст, ремесло і торгівля.

Візантія в боротьбі з турками-сельджуками, норманцями. Візантія і перші хрестові походи. Єретичні рухи. Четвертий хрестовий похід, падіння Візантії. Спад економічного розвитку в XIV – XV ст. Повстання зілотів, феодальні міжусобиці. Турецькі завоювання. Штурм Константинополя турками. Причини та наслідки падіння Візантійської імперії. Культура Візантії. Прокопій Кесарійський.

Тема 15. Церква та її організація.

Виникнення папства. Поділ церкви. Клюнійський рух. Політика Григорія VII. Боротьба пап із німецькими імператорами. Народна єресь: катари, вальденси та ін. «Жебрущі» ордени та їх роль. Великий церковний розкол. Роль церкви у розвитку освіти.

Тема 16. Міжнародні відносини у Західній Європі в XI – XV ст.

Характер міжнародних відносин в XI – XV ст. Вплив Сходу. Монгольське вторгнення. Столітня війна і її міжнародне значення.

Роль слов’ян в історії Західної Європи. XI – XV ст. Зв’зок між Західною та Східною Європою. Міжнародне значення боротьби слов’янських народів з монголами та німецькою агресіею. Чехія і Німецька імперія. Німецька колонізація західнослов’янських земель. Гуситські рухи та їх вплив на Західну Европу. Болгарія і Сербія в боротьбі з турецькою агресією. Київська Русь і Західна Європа

Тема 17. Середньовічна культура Західної Європи. XI – XV ст.

Занепад культури в Західній Європі після “варварських вторгнень і його причини. Церква і антична культура. Каролінгське Відродження. Рицарська культура. Народна культура.

П. Абеляр. Університети. Схоластика. Роджер Бекон. Вчення Фоми Аквінського. Середньовічне мистецтво. Романська і готична архітектура. Скульптура, живопис.

Тема 18. Раннє Відродження і гуманізм в Італії (XIV – XV ст.)

Передумови гуманізму. Італійський гуманізм його риси. Відношення гуманізму до релігії і церкви. Данте, Бокаччо і Петрарка. Мистецтво раннього Відродження.

Тема 19. Європа в XVІ - першій половині XVІІ ст.

Виникнення капіталістичних відносин, їх вплив на розвиток Європи.

Передумови капіталістичних відносин. Успіхи в розвитку товарного виробництва. Процес первісного нагромадження капіталу. Характерні риси мануфактурної стадії капіталістичного виробництва. Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Соціальні зміни. Абсолютна монархія XVІ – XVІІ ст.

Тема 20. Великі географічні відкриття і виникнення колоніальної системи.

Причини Великих географічних відкриттів. Відкриття Америки. Подорож Васко да Гама. Завоювання Мексіки та Перу. Географічні відкриття другої половини XVІ – першої половини XVІІ ст. Колоніальна політика західноєвропейських держав. Наслідки Великих географічних відкриттів. ”Революція цін” та її соціальні наслідки.

Тема 21. Німеччина в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Економічне і політичне становище Німеччини на початку XVІ ст. Католицька церква в Німеччині. Опозиція проти католицизму. Гуманізм у Німеччині та його специфічні риси. Вчення Лютера. Народна Реформація і Томас Мюнцер. Селянська війна. Основні райони, програми. Поразка селян. Лютеранство після поразки селян. Аугсбурський мир. Історичне значення Реформації і селянської війни. Економічна криза в Німеччині. Становище селанства. “Повторне закріпачення“. Політична боротьба в Німеччині. Культурний розвиток.

Тема 22. Реформація в Європі. Реформування (контрреформація) католицької церкви.

Екомічне і політичне становище Швейцарії в XVІ ст. Передумови Реформації. Цвінглі, Кальвін та їх віровчення. Поширення кальвінізму в Європі. Передумови феодальної реакції і контрреформації. Ордени єзуїтів. Тридентський собор.

Тема 23. Іспанія в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Економічний розвиток Іспанії і вплив на нього колоніальної політики. Іспанія в системі імперій Карла V Габсбурга. Повстання міських комун. Причини економічної кризи в другій половині XVІ ст. Політика Філіпа ІІ. Війни з Нідерландами, Англією, Францією. Іспанський абсолютизм. Іспанія і Тридцятирічна війна. Культура.

Тема 24. Національно-визвольна боротьба Нідерландів проти іспанського абсолютизму. Республіка З’єднаних провінцій у першій половині XVІІ ст.

Нідерланди в складі імперії Карла V. Розвиток капіталістичних відносин. Іконоборські рухи. Політика принца Оранського. Повстання 1572 р. ”Гентське умиротворення”. Арраська і Утрехтська унії. Утворення буржуазної республіки в північних провінціях. Південні Нідерланди і республіка З’єднаних провінцій. Культура Нідерландів. значення національно-визвольної боротьби

Тема 25. Італія в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Аграрні відносини. Розвиток міст. Італійські війни. Савонарола. Народна боротьба проти іспанського та феодального поневолення. Культура Італії.

Тема 26. Англія в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Розвиток промисловості. Початок аграрного перевороту. ”Криваве законодавство проти експропрійованих.” Реформація і характеристика англіканської церкви. Основні риси політики Тюдорів. Англо-шотландські відносини. Колонізація Ірландії. Загострення протиріч у кінці XVІ – першій половині XVІІ ст. Культура Англії в XVІ ст.

Тема 27. Франція в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Розвиток сільського господарства, промисловості, торгівлі. Французський абсолютизм.Реформаційні рухи. Передумови громадянської війни. Чотири періоди війни, їх характеристика. Католицька та Парижська ліги. Нантський едикт. Генріх ІV. Зовнішня політика. Формування національної культури.

Тема 28. Скандінавські країни в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Особливості розвитку. Данія. Загальна характеристика. Спроба встановити необмежену монархію. Королівська реформація. Боротьба за панування на берегах Балтики.

Швеція Загальна характеристика.Боротьба з датчанами. Реформація. Агресія в Прибалтиці. Економічний розвиток, перетворення у велику державу. Норвегія. Загальна характеристика. Закріплення датського панування.

Тема 29. Угорщина, Трансільванія, Молдавія і Валахія в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Угорщина. Загальна характеристика. Селянське повстання 1514 р. Падіння Угорської держави. Угорщина під владою Габсбургів.

Трансільванське князівство. Загальна характеристика. Селянські рухи. Ракоці. Молдавія і Валахія. Встановлення турецького панування. Сільське господарство і міста.

Тема 30. Міжнародні відносини в XVІ – першій половині XVІІ ст. Тридцятирічна війна.

Характер міжнародних відносин у XVІ ст. Італійські війни. Загострення протиріч в Європі на початку XVІІ ст. Події в Чехії. Чотири періоди Тридцятирічної війни та їх характеристика. Вестфальський мир.

Тема 31. Розвиток природничих наук. Культура.

Початок нової єри у вивченні природознавства. Передумови досягнень у природничих науках, їх наслідки. Успіхи в розвитку астрономії, фізики, математики та інш. Зв’язок розвитку природничіх наук з філософією. (вчення Коперніка, Г. Галілео, Д Бруно, Ф. Декарт та інш.)

Розвиток культури. Високе Відродження.

Тема 32. Підсумки історичного розвитку в період середньовіччя.

Перехід до раннього нового часу. Досягнення науки, культури.

2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Трудомісткість курсу

Семестр Кількість навчальних тижнів Кілкість аудиторних годин на тиждень Розподіл годин

Загальний обсяг годин Кількість кредитів Кількість кредитів за ECTS Аудиторні

Лекції Семінари Усього Самостійна робота Індивідуальна робота

2,25 3,5

2,25 3,25

Разом 4,5 6,75