Страхуванні:
1. Органи державного управління (для непрацюючого населення);
2. Підприємства, установи і організації (для працюючих);
3. Особи, зайняті підприємницькою діяльністю;
4. Особи вільних професій.
358. Хто виступає страхувальниками при добровільному медичному страхуванні:
1. Громадяни, що володіють цивільною дієздатністю;
2. Особи вільних професій;
3. Працівники медичної сфери;
4. Медичні заклади.
359. Економічні відносини по захисті майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні визначених подій за рахунок грошових відшкодувань із страхових внесків, що сплачуються ними – це:
1. Страхування;
2. Розвиток підприємницької діяльності;
3. Розширення обмінних операцій;
4. Немає вірної відповіді.
360. Хто є учасниками страхових відносин:
1. Боржник;
2. Страховик та страхувальник;
3.Кредитор;
4. Немає вірної відповіді.
361. До страхових посередників відносяться:
1. Страхові агенти;
2. Зацікавлені люди;
3. Страхові брокери;
4. Вірні відповіді 1) і 3).
362. Яку назву має фонд, котрий створюється в децентралізованому порядку самостійно кожним суб’єктом господарювання:
1. Централізований страховий фонд;
2. Фонд самострахування;
3. Страховий фонд страховика;
4. Немає вірної відповіді.
363. Централізований страховий (резервний) фонд - це:
1. Фонд, котрий створюється в децентралізованому порядку самостійно коним суб’єктом господарювання;
2. Фонд, який створюється безпосередньо за рахунок страхових внесків учасників страхового процесу – страхувальників: підприємств, організацій і окремих громадян;
3. Фонд, який формується як в натуральній, так і в грошовій формі за рахунок загальнодержавних ресурсів і знаходиться в розпорядженні уряду;
4. Немає вірної відповіді.
364. Які принципи лежать в основі функціонування страхових фондів:
1. Комплексність;
2. Пропорційність;
3. Різноманіття організаційних форм;
4. Вірні відповіді 1) і 3).
365. За формою походження страхування може бути:
1. Обов’язковим і добровільним;
2. Короткострокове і довгострокове;
3. Професійне і медичне;
4. Немає вірної відповіді.
366. Об’єктом особистого страхування виступають:
1.Життя і здоров’я громадян;
2.Товарно-матеріальні цінності;
3.Майнові інтереси страхувальника;
4.Всі відповіді вірні.
367. Сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується пропозиція і попит на неї - це:
1.Страховий випадок;
2. Страховий ринок;
3. Страхова подія;
4. Немає вірної відповіді.
368. Основною ланкою в системі державного страхування є:
1. Перевірка;
2. Інспекція;
3. Ревізія;
4. Немає вірної відповіді.
369. Що є показником результативності страхових операцій:
1. Собівартість;
2. Виручка від реалізації;
3. Прибуток;
4. Збиток.
370. Система економічних відносин, при яких страховик частину відповідальності по прийнятим на себе ризикам передає іншим страховикам із метою створення збалансованого страхового портфеля, забезпечення фінансової сталості і рентабельності страхових операцій – це:
1. Страхування;
2. Власне утримання;
3. Перестрахування;
4. Немає вірної відповіді.
371. Страхове товариство, яке приймає ризик на свою відповідальність - це:
1.Цедент;
2. Цесіонарій;
3. Утримувач;
4. Немає вірної відповіді.
372. Договори перестрахування бувають:
1. Факультативними та облігаторними;
2. Пропорційними та непропорційними;
3. Тимчасовими;
4. Всі відповіді вірні.
373. Адекватне представлення зобов’язань страховика відповідно до умов договору - це:
1. Страхова угода;
2. Актуарні розрахунки;
3. Тарифна ставка;
4. Страхова суму.
374. Скільки етапів виділяють у розвитку страхового ринку в Україні:
1. 2;
2. 3;
3. 5;
4. 6.
375. Яку назву має Закон України прийнятий у березні 1996 р., котрий визначив більш жорсткі правила гри і позначив початок третього етапу розвитку страхового ринку:
1. «Про страхування»;
2. «Про державний бюджет»;
3. «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного страхування»;
4. Немає вірної відповіді.
376. До нововведень Закону «Про страхування» відносяться:
1. Нові вимоги до забезпечення платоспроможності страхових компаній і формуванню страхових резервів;
2. Необхідність актуарних розрахунків і наявність сертифікованих актуаріїв у компанії;
3. Нові вимоги до правил і договору страхування;
4. Всі відповіді вірні.
ФІНАНСОВИЙ РИНОК
377. Функціями грошового ринку являються:
1. Забезпечення ліквідності короткострокових вкладень;
2. Формування ринку грошей як засобу платежу;
3. Касове виконання державного бюджету;
4. Забезпечення міжнародного переміщення капіталу.
378. Вексель - це:
1. Доручення банку покупця, адресоване до банку постачальника здійснити оплату рахунків постачальника;
2. Інструмент комерційного кредиту;
3. Форма розрахунку, за допомогою якої здійснюються платежі;
4. Письмове зобов'язання відповідної форми, яке надає право його власнику вимагати сплати відповідної суми у відповідний термін.
379. Спеціальний запис на цінному папері, векселі, чеку, що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи, визначається як:
1. Акцепт;
2. Індосамент;
3. Авізо;
4. Депорт.
380. Яке визначення Ви вважаєте вірним:
1. Банк - це посередник грошового ринку;
2. Банк — це підприємство, яке виготовляє гроші;
3. Банк це фінансова установа, що бере участь в процесі створення кредитних і депозитних грошей;
4. Банк це місце де акумулюються заощадження населення.
381 Валюта — це:
1. Грошова одиниця, що використовується для виміру величини вартості товару;
2. Грошова система країни;
3. Грошові знаки держав, а також кредитні і платіжні засоби, що виражені в іноземних грошових одиницях;
4. Цінний папір.
382. У чому полягає сутність поняття валюта:
1. Грошові одиниці іноземних держав;
2. Грошова одиниця країни;
3. Грошові одиниці як власні, так і іноземні, а також кредитні і платіжні документи, вартість яких виражена в іноземній валюті, які застосовуються в міжнародних розрахунках;
4. Векселі, чеки, кредитні картки;
383. Суб'єктами валютних відносин в Україні є:
1. Юридичні і фізичні особи;
2. Національний банк України;
3. Уповноважені банки;
4. Валютні біржі.
384. Валютні ринки - це:
1 Офіційні центри, в яких зосереджено торгівлю валютою;
2. Специфічна сфера товарних відносин, де об'єктом операції є наданий в позичку грошовий капітал і формується попит та пропозиція на нього;
3. Сукупність конверсійних та депозитно-кредитних операцій у іноземних валютах, що здійснюються між контрагентами - учасниками валютного ринку за ринковим курсом або відсотковій ставці;
4. Специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом операцій є цінні папери.
385. Учасниками валютного ринку є:
1. Юридичні та фізичні особи, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю;
2. Центральні, комерційні, спеціалізовані банки та небанківські установи;
3. Комерційні банки, центральні банки, великі міжнародні банки;
4. Фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції;
386. Які бувають види фінансвого ринку за ознакою «швидкість реалізації угод»:
1. Регіональні;
2. «Спот» ринок;
3. Міжнародні;
4. Міжнаціональні.
387. На валютному ринку відбуваються наступні операції:
1. З опціоном і "спот";
2. Форвардні і ф'ючерсні;
3. Конверсійні;
4. Всі разом.
388. Валюта не може бути:
1. Вільно конвертованою;
2. Частково конвертованою;
3. Неконвертованою;
4. Кредитною.
389. Яка валюта називається конвертованою:
1. Валюта, яка має постійний валютний курс;
2. Валюта, яка вільно обмінюється на гроші інших країн;
3. Валюта, яка діє на території групи країн;
4. Грошова одиниця, яку можна обміняти на іноземну валюту при виїзді за кордон.
390. Збільшення курсу національної валюти сприяє:
1. Збільшенню обсягів імпорту і зменшенню обсягів експорту;
2. Збільшенню обсягів експорту і зменшенню обсягів імпорту,
3. Скороченню золотовалютних резервів держави;
4. Збільшенню золотовалютних резервів держави.
391. Валютне котирування - це:
1. Визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної;
2. Встановлення ринкових курсів цінних паперів;
3. Взаємозв'язок між банківськими рахунками;
4. Разом 2,3.
392. Які переваги дає країні конвертованість національної валюти:
1.Конвертованість валюти притягає іноземний капітал для здійснення інвестицій в економіку даної країни;
2. Виробники і споживачі країн з конвертованою валютою мають можливість вибрати найдешевші товари для закупівлі і продажу товарів на найбільш вигідних ринках збуту за межами країни;
3. Скорочує обіг грошей усередині країни;
4. Обіг валюти робить внутрішній ринок доступним для іноземних конкурентів.
393. Валютна позиція вважається закритою, якщо:
1. Суми вимог і зобов'язань збігаються;
2. Вимоги перевищують зобов'язання;
3. Зобов'язання перевищують вимоги;
4. Немає вірної відповіді.
394. Рівень розвитку валютного ринку залежить:
1. Від характеру економічної системи країни, ступеню конвертованості валюти, рівня державних валютних обмежень;
2. Від рівня кредитно-грошового регулювання економіки центральним банком;
3. Від міжнародних чинників, особливо вільного переливу капіталів із крани в країну;
4. Від курсової політики держави.
395. Валютна система — це:
1. Сукупність валютних цінностей;
2. Державно-правова форма організації валютних відносин;
3. Інституціональний механізм, який визначає відносини з приводу купівлі продажу іноземної валюти;
4. Сукупність економічних відносин, пов'язаних з функціонуванням валюти і сформованих на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків.
396. До елементів світової валютної системи варто віднести:
1. Міжнародні платіжні засоби;
2. Механізм встановлення і підтримки валютних курсів;
3. Порядок балансування міжнародних платежів;
4. Права й обов'язки міждержавних інститутів, що регулюють валютні відносини.
397. Основою національної валютної системи е:
1. Установлена законом грошова одиниця держави;
2. Валютний курс;
3. Конвертованість валют;
4. Базисна валюта.
398. До органів валютного контролю в Україні відносяться:
1. Верховна Рада України;
2. Уповноважені банки;
3. Національний банк України;
4. Державний митний комітет України.
399. Ринок капіталів - це:
1. Складова частина фінансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів термін обертання яких перевищує 1 рік;
2. Ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів;
3. Система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення у доларах відтворення;
4. Жодної вірної відповіді.
400. Кошти, що знаходяться в розпорядженні державних банків, ощадних кас, інших кредитних установ, надані на умовах повернення і сплати відсотків – це:
1. Соціальні фонди;
2. Кредитні фонди;
3. Спеціальні рахунки;
4. Немає вірної відповіді.
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
401. Головна мета фінансового менеджменту:
1. Оптимізація грошового обороту підприємства;
2. Мінімізація ризиків;
3. Підвищення фінансової стійкості підприємства;
4. Максимізація прибутку підприємства.
402. Стратегічний фінансовий менеджмент — це:
1. Управління інвестиціями;
2. Управління грошовими потоками;
3. Управління запасами;
4. Управління прибутком.
403. У стратегічному фінансовому менеджменті обов'язково враховують фактор часу, оскільки:
1. Гроші, інвестовані в проект і гроші, отримані в результаті його реалізації змінюють свою вартість з часом;
2. Чим на довший період часу розрахований інвестиційний проект - тим більший рівень фінансового ризику він має;
3. Всі наведені вище відповіді - правильні,
4. Серед наведених варіантів відповідей правильного варіанту немає.
404. Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент - це:
1. Оперативне управління грошовими коштами, управління прибутком;
2. Управління інвестиціями;
3. Управління запасами;
4. Контроль за прибутком.
405. Інформаційною базою для фінансового менеджменту виступають:
1. Дані бухгалтерського обліку;
2. Математичні моделі в економіці;
3. Статистичні дані по виконанню державного бюджету поточного року;
4. Дані соціологічних опитувань.
406. Коли приймається фінансове рішення, то це означає:
1. Тільки визначення сфери вкладання грошей;
2. Тільки визначення джерел фінансування;
3. Визначення того, куди саме вкладати гроші, а також джерел фінансування;
4. Серед наведених варіантів відповідей правильного варіанту немає.
407. Функції, які здійснює фінансовий менеджмент:
1. Дозволяють реалізувати його мету та завдання;
2. Стосуються виключно розробки фінансової стратегії підприємства;
3. Стосуються виключно здійснення фінансового аналізу різних аспектів діяльності підприємства, стосуються виключно розробки фінансової стратегії підприємства;
4. Серед наведених варіантів відповідей правильного варіанту немає.
