Інструменти фінансового ринку

Об'єктами фінансового розподілу або інструментами фінансового ринку виступають грошові кошти та цінні папери. Цінні папери - це основний товар фінансового ринку, який виступає предметом купівлі-продажу на цьому ринку. Цінні папери як інструменти фінансового ринку являють собою документи-свідоцтва про боргове зобов'язання або право власності.

У відповідності з Законом "Про цінні папери та фондову біржу" розрізняють такі типи цінних паперів:

> іменні цінні папери, що передаються шляхом повного індосаменту;

> цінні папери на пред'явника, що обертаються вільно.
Українським законодавством також визначені такі види цінних

паперів: •" акції;

•" облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик; •" облігації підприємств;

•" казначейсШ зобов'язання підприємств; •" ощадні сертифікати; •" векселі; ^! -■■•''' *" приватизаційні цінні папери; •" інвестиційні сертифікати.

Взагалі всі цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, поділяються на:

> пайові (інвестиційні);

> позичкові (боргові);

> похідні.

Але українське законодавство не передбачає появи похідних цінних паперів від основних їх видів.

♦ Борговий цінний папір втілює в собі зобов 'язання емітента
сплатити відсотки і погасити основну суму заборгованості у
відповідності до встановленого графіка.

До боргових цінних паперів належать всі види облігацій, комерційні векселі, закладні, незалежно від того, хто є їх емітентом і який термін дії цих паперів.

# Інвестиційний цінний папір дає її власнику право на частину
активів емітента, він є посвідченням про частку власності в
капіталі фірми.

До інвестиційних цінних паперів належать всі види акцій без виключення типів емітентів.

Боргові та інвестиційні цінні папери відображаються у різних статтях балансу фірми. Для емітента боргових цінних паперів - це короткострокові та довгострокові позики; вони відображаються в розділі "ПАСИВИ". Для емітентів інвестиційних цінних паперів вони заносяться в статтю "ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ".

Ф Акція - цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає власнику право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Емісія акцій здійснюється у трьох випадках:

Ф під час акціонування, тобто створення акціонерного товариства з метою формування акціонерного капіталу;

Ф коли вже діюча компанія перетворюється на акціонерне товариство;

 

Тема 13

Фінансовий ринок

® при додатковій мобілізації капталу для збільшення наявного статутного капіталу.

Акції можуть бути іменними, на пред'явника; простими та привілейованими.

Корпорація може здійснювати випуск лише тих видів акцій, які затверджені її статутом.

♦ Іменні - це акції, власники яких мають бути зареєстро
ваними в реєстрі корпорації. Про власників таких акцій у книзі
реєстрації акціонерів робиться відповідний запис із вказівкою
часу та кількості куплених акцій.

Акції на пред'явника корпорацією не реєструються. Для керівництва корпорації більш зручними є іменні акції, бо вони „ дозволяють контролювати процес руху акціонерного капіталу і концентрацію акцій у руках окремих акціонерів. Акціонери надають ■, перевагу акціям на пред'явника, тому що вони вільно продаються та обертаються на вторинному ринку.

♦ Прості - це акції, власник яких має право голосу на
загальних зборах акціонерів і право на отримання дивідендів.

Кожна акція наділяє її власника одним голосом на загальних зборах акціонерів. Вона не дає гарантії на отримання дивідендів, які залежать від господарської діяльності корпорацій.

Прості акції можуть випускатися серіями А і Б. Як правило, серіям А передбачена для засновників корпорації, тобто для осіб, що підписали її статут, а серія Б - для інших інвесторів.

Власники акцій серії А мають більше прав, а також можливість отримання більшої частки дивідендів (плата за ризик).

♦ Привілейовані акції є іменними і дають власнику переважне'
право на одержання дивідендів, а також: на пріоритетну участь
у розподілі майна товариства в разі його ліквідації. Власники
привілейованих акцій не мають право брати участь в управлінні
акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його
статутом.

Привілейовані акції можуть випускатись з фіксованими (у % до їх номінальної вартості), щорічно виплачуваними дивідендами. Виплату дивідендів здійснюють у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від величини одержаного товариством прибутку.

Якщо прибуток відповідного року є недостатнім, виплату дивідендів за привілейованими акціями здійснюють з резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, сплачуваних акціонерам за простими акціями, перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може надаватися доплата до розміру дивідендів, сплачених іншим акціонерам.

Тема 13

Корпорація може випускати декілька серій привілейованих акцій. При цьому різні серії мають різну кількість привілеїв. Опис привілеїв за кожною серією акцій розміщується на її сертифікаті. Привілейовані акції випускаються на суму 10 % оплаченого статутного фонду і можуть бути таких видів:

Чї> кумулятивні, за якими сплачуються не лише поточні, але й несплачені раніше відсотки;

4t> з корегованою ставкою, відсотки за якими можуть збільшуватись або зменшуватись;

^> некумулятивні, що не дають права на відсотки за будь-який період, якщо рада директорів не оголосила їх виплату;

' % конвертовані, які можуть бути обміняними на прості;

% з пайовою участю, за якими сплачуються додаткові дивіденди, якщо за простими акціями вони є більшими.

За кількістю голосів, що акції надають їх власникам на загальних зборах акціонерів, розрізняють, так звані, одноголосні, багатоголосні та безголосні акції.

Певна кількість акцій, що зосереджена в одних руках і забезпечує більшість голосів, має назву контрольного пакету акцій.

Власник акції формально не вважається власником підприємства. Він не має права вилучати свою частку з виробництва, оскільки ця частка не має самостійного значення.

Якщо акціонер з тих чи інших причин захоче позбутися належних йому акцій, він може повернути їх самому товариству або продати їх на ринку цінних паперів.

Акція містить такі реквізити:

*" фірмове найменування товариства та його адресу;

•" назву цінного папера - "АКЦІЯ";

•" порядковий номер;

■"^г дату випуску;

•"■ вид акції;

*■ номінальну вартість;

•■ ім'я власника (для іменної акції);

•"■ розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акції, а також: кількість акцій, що випускаються;

•" термін виплати дивідендів;

•" підпис Голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи;

*" печатку акціонерного товариства. _____

Фінансовий ринок 465

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів, що містить такі основні дані:

** порядковий номер купона на виплату дивідендів;

^ порядковий номер акції, за якою виплачують дивіденди;

■=> найменування акціонерного товариства;

^ рік виплати дивідендів.,

Дохід від простих акцій цілком залежить від чистого доходу підприємства.

# Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов 'язання емітента відшкодувати власнику номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін і з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Можуть випускатися державою (державна позика), місцевими^/ органами самоврядування (муніципальні позики), підприємствами чи їх об'єднаннями. Облігації випускають з метою залучення коштів. Вони є формою кредитування емітентів особами, що придбали облігації. До загальних витрат емітентів облігацій належать:

- сумарні річні доходи на обслуговування облігацій;

- технічні витрати на випуск облігацій; -витрати на розміщення облігацій.

Гарантією погашення облігації як строкового боргового ^г зобов'язання є загальна гарантія з боку емітента. Цією гарантією є право власника облігації на частину майна у випадку невиконання емітентом своїх зобов'язань, але без права на арешт цього майна.

Облігації можуть бути іменними та на пред'явника; відсоткові, за якими відсоток сплачується у відповідності з умовами їх випуску, розмірами і терміном випуску, і безвідсоткові, тобто цільові, за якими відсотки не сплачуються, але власник може придбати на них певні товари, конвертовані, які можна обмінювати на інші цінні папери; гарантовані, під які є застава нерухомості; незабезпечені серійні, які погашаються серіями; ординарні - всі одразу з правом дострокового погашення за бажанням власника; компенсаційні, які в будь-який момент можна обміняти на готівку.

Різниця між акціями та облігаціями підприємства полягає в тому, що:

> власник облігацій є кредитором корпорації, а акціонер - одним з її власників;

> власник облігації отримує за нею відсотки, які є фіксованими та визначеними, протягом вказаного в ній терміну. Акціонер отримує дивіденди, які корпорація сплачує лише за умови отримання прибутку;

466 Гема 13

> як і інші кредитори, власники облігацій не мають права голосу;
акціонер має право голосу при розв'язанні всіх питань, що
стосуються його майнових інтересів;

> процентні платежі, що сплачуються за облігаціями, відно
сяться на витрати корпорації. Вони здійснюються з оподатко
ваного прибутку. Джерелом дивідендів є чистий дохід, який
залишається після сплати податків.

Періодичність сплати податків за облігаціями здійснюється у вигляді відсотка на підставі купона - відривного талона з надрукованою на ньому відсотковою ставкою. Кількість купонів дорівнює кількості виплат за облігацією до її погашення.

Облігація має такі обов'язкові елементи:

Ф Номінал - грошова сума, що вказана на лицевій стороні сертифікату облігації. Ті отримує власник у день погашення.

I

I Ф Купонна ставка - обумовлений відсоток від номінальної І вартості, який емітент має сплачувати щорічно. Хоча купонна ставка встановлюється як річна. Вона може сплачуватись частинами, тобто раз у півріччя або раз на квартал.

Ф Дата погашення - календарна дата, день, коли компанія повертає покупцю суму, що дорівнює номіналу облігації, і припиняє виплату відсотків.

1 1 Ф Договір емісії - контракт на випуск облігаційної позики.

Він є договором між емітентом та трастовою компанією. Трастова компанія - гарант надійності корпорації перед інвесторами, слідкує за тим, як емітент виконує свої обов'язки.

І

Ф Положення про виплату - пункт угоди про емісію, згідно з яким емітент створює спеціальний фонд погашення, з якого здійснюється виплата відсотків і номінальної вартості облігацій. Цей фонд контролюється трастовою компанією.

Ф Забезпечення - активи або майно корпорації, яке є поручительством під час випуску облігацій. Корпорація може випускати облігації без забезпечення. Виходячи з наявності забезпечення, облігації поділяють на забезпечені та незабезпечені.