Поняття нігілізму, релятивізму та абсолютизму етиці

Предметом науки етика постає як природа моралі, так і її відношення до людини, людськості, людської духовності, загальних особливостей та засад людського способу буття, моральні закони.

Історія засвідчує, що людина керується моральними законами, які є загальновизнаними. У своїй книзі «Людина скасовується» К.С. Льюіс наводить список принципів моралі, що можна назвати загальними для всіх світових цивілізацій. Він називає їх «прикладами природного закону» і об'єднує у 8 груп.

Закон загального благоденства. Сюди він включає такі правила: не вбивай, не руйнуй; не будь горлохватом, гнобителем, не зводь наклепу; не паплюж, не кажи неправди, не роби іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі, а також відповідні позитивні правила.

Закон благоденства в конкретних сферах життя. В них ідеться про любов до своєї дружини, сім'ї, родичів і країни.

Обов'язки перед батьками, старшими і предками.

Обов'язки перед дітьми й нащадками.

Закон справедливості. Тут мова йде про справедливість у стосунках між людьми різної статі, а також про чесність взагалі і справедливий суд.

Закон доброї віри та правдивості.

Закон про милосердя.

Закон про великодушність.

Єгипетська «Книга мертвих» була своєрідним документом, який клали поряд з тілом померлої людини під час підготовки його до поховання. Ідея цього документа полягає в тому, що людина після смерті має стати перед Останнім Судом, на якому вирішуватиметься питання, буде вона гідною вічного життя, чи ні. Цей документ являє собою своєрідну декларацію, в якій зазначалось, що людина не чинила негідних вчинків і не порушувала моральних законів.

Я не чинив зла людям. Я не згрішив стосовно Істини. Я не робив нічого огидного. Я не блюзнив.

Я не піднімав руку на слабшого.

Я не чинив мерзоти перед богами.

Я не був причиною хвороби.

Я не вбивав.

Я не наказував убивати.

Я нікому не завдавав болю і страждань.

Я не додавав до мірки ваги і не віднімав від неї.

Я ніколи не казав неправди.

Я не крав.

Я не заздрив.

Я не чинив перелюбу.

Покійника чекало останнє випробування – зважування на терезах, на одній шальці яких лежало серце небіжчика, на іншій – фігурка богині правди. Якщо людина жила праведно, правильно, серце її важило стільки як статуетка. Виправданого покійника відправляли у загробний “рай”, грішника ж поглинало чудовисько – лев із головою крокодила.

Майже однакові за змістом і християнські “Заповіді Божі”. Це свідчить про те, що не дивлячись на те, коли жила людина, в якому суспільстві тощо, для неї існують якісь спільні правила поведінки, якими вона має керуватися і дотримуватися у своєму житті – моральний закон.

Людина має два внутрішні механізми, призначені для стримування особистості від порушення моральних законів: сумління (совість) і почуття сорому.

Совість постає як суддя тих вчинків, які ми збираємося зробити; вона або їх санкціонує їх як гідні, або ж протестує проти них, вселяючи тривогу.

Почуття сорому застерігає від ганьби, що загрожує нам у тому разі, якщо поведінка людини не відповідає моральним принципам.

Структура етики та її понятійний апарат. В структурі етики виділяють:

Ø свідомість (ідеї, теорії, погляди, уявлення, ідеали, смаки, емоції, почуття і переживання): рівень ідей та рівень почуттів;

Ø діяльність: етикет, етика спілкування тощо. Складові: етичний вибір, етичне рішення, етичний вчинок.

Ø результат.

Будь-яка наука включає свій зміст так званий категоріальний каркас – сукупність найбільш важливих та загальних понять, які окреслюють якісні особливості предмету її пізнання. Етика також базується на цілій низці таких понять, що називають категоріями етики.

Категорії етики дають можливість:

Ø прояснити історичний характер моральних уявлень;

Ø окреслити їх оціночно-орієнтувальну роль в людських взаєминах;

Ø виділити та окреслити найбільш важливі складові моральної свідомості та моральної діяльності.

 

Категорії етики безпосередньо пов’язані з таким поняттям як моральна свідомість. Відомий московський етик О.Г. Дробницький у книзі “Поняття моралі” (1974) в цілісному структурному утворенні моралі виділяє три основні елементи:

Ø моральна свідомість,

Ø моральна діяльність,

Ø моральні відносини.

 

Відповідно до зазначених компонентів моралі виділяються основні блоки етичних проблем.

Якщо свідомість є ідеальним відображенням і впорядкуванням реальності, то моральна свідомість – ідеальним відображенням і впорядкуванням реальності власне моральної, тобто моральної практики й моральних відносин.

Отже, прийнята схема дає можливість конкретно і вмотивовано репрезентувати реальну багатогранність основної етичної проблематики.

 

Поняття нігілізму, релятивізму та абсолютизму етиці.

Нігілізм (від лат. nihil – ніщо) – світоглядна позиція, що виражається в запереченні осмисленості людського існування, значущості загальноприйнятих моральних і культурних цінностей; невизнання будь-яких авторитетів. Носіїв нігілістичних уявлень називають нігілістами.

Нігілізм – це філософський термін, яким позначають погляди, що заперечують існування субстанційного буття, істинність людського пізнання; нігілізм відкидає прийняті норми, принципи та цінності.

У західній філософській думці термін «нігілізм» ввів німецький письменник і філософ Ф.Г. Якобі. Це поняття використовували багато філософів. Так, С. Кьеркегор джерелом нігілізму вважав криза християнства і поширення «естетичного» світовідчуття. Ф. Ніцше розумів під нігілізмом усвідомлення ілюзорності і неспроможності як християнської ідеї надмирного Бога ("Бог помер"), так і ідеї прогресу, яку вважав версією релігійної віри. О. Шпенглер нігілізмом називав рису сучасної європейської культури, яка переживає період «занепаду» та «старечих форм свідомості», який в культурах інших народів нібито неминуче слідував за станом вищого розквіту. М. Хайдеггер розглядав нігілізм як магістральний рух в історії Заходу, яке може призвести до світової катастрофи.

Нігілісти дотримуються деяких або всіх з наступних тверджень:

Ø немає розумного доказу наявності вищої правителя або творця;

Ø «Реальної моральності» не існує;

Ø в житті не існує абсолютних істин, і ніяка дія об'єктивно не переважніше будь-якого іншого.

В даний час широко поширений термін «правовий нігілізм» – неповага до права.

Абсолютизм – філософський погляд, згідно з яким цінності мають абсолютний характер; протилежний релятивізму. Розрізняють релятивізм: пізнавальний, етичний (моральний), естетичний.

Релятивізм – філософський погляд, згідно з яким цінності мають відносний характер; протилежний абсолютизму. Розрізняють: теоретико-пізнальний, етичний (моральний), естетичний.