Мета та завдання екології економістів.
Предметом дослiдження екологiї є детальне вивчення за допомогою кiлькiсних методiв основ структури та функцiонувания природних та створених людиною систем. Жива природа, що оточує нас, - це не безладне, випадкове посднання живих iстот. Вона є стiйкою органiзованою системою органiчного свiту, що склалася в процесi його еволюцiї. Центральне мiсце в екології посiдас проблема динамiки та чисельностi погiуляцiй i механiзмiв її регулювання. Тут виявлясться значимiсть участi популяцiйних (конкуренцiя за їжу) та бiоценотичних (хижакiв, паразитiв, эбудникiв захворювань) механiзмiв.
Тому серед основ завдань екологiї можна видiлити такi:
- дослiдження особливостей органiзацiї життя, в тому числi у зв’язку з антропогенним впливом, тобто результатом людськоУ дiяльностi, на природнi системи;
- виявлення специфiки впливу видозмiненого антропогенною дiяльнiстю середовища на саму людину;
- створення наукової основи рацiональної експлуатацiї природних, зокрема бiологiчних ресурсiв;
- прогнозування змiн природи пiд впливом дiяльностi людини;
- збереження середовища iснування людини.
Завдання екологiї для економiстiв с ознайомлення зi специфiкою впливу економії вцiломутаокремих її галузей на навколишне природне середовище, засвоєння господарського механiзму управлiння процесом природокористування та охорони довкiлля; винчення специфiки економiчних методiв управлiння процесом природокористування та вмiння їх практичного застосування.
Екосистеми, їх структура та види.
Екосистема (бiоценоз) — основна одиниця бiосфери, яка є об’єктом вивчення екологiї. Цей термiн запровадив англiйський бiолог А. Тенслi у 1935 роцi. Екосистема — складний природний комплекс живих iстот, що взаемодiють з неорганiчним середовищем та знаходяться в матерiально-енергетичнiй залежностi вiд неї. для зручностi вченi розглядають екосистему як iзольовану одиницю (рiлля, озеро, пасовище, струмок тощо), проте фактично рiзнi компоненти постiйно перемiщуються з однiєї екосистеми в iншу. По своїй сутi це динамiчно урiвноважена система, що склалася в результатi тривалої та глибокої адаптацiї складових компонентiв, в якiй здiйснюсться кругообiг речовин.
Кожна екосистема складасться з бiоценозу та бiотопу.
Бiотоп — це дiлянка поверхнi землi з бiльш-менш однотипними умовами iснування (грунтом, мiкроклiматом тощо).
Бiоценоз — це iсторично сформована сукупнiсть рослин, тварин та мiкроорганiзмiв, що населяс бiотоп. Вiдповiдно до цього кожний бiоценоз складасться з фiтоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрутiування тварин) та мiкроценозу (угрупування мiкроорганiзмiв).
Крiм природних екосистем, iснують також штучнi екосистеми:
космiчна станцiя, акварiум, вазон iз кiмнатною рослиною тощо.
В сруктурi кожної екосистеми можна видiлити чотири функцiональнi омпоненти:
1) абiотичне оточення, тобто весь комплекс неживої природи, звiдки бiоценоз черпас засоби для iснування i куди видiляс продукти обмiну;
2) комплекс автотрофних органiзмiв, що забезпечують органiчними речовинами, а отже, й енергiсю всi iншi органiзми, це первиннi продуценти органiчної речовини, якi асимiлюють сонячну енергiю (фототрофнi рослини, фотосинтезуючi бактерiї);
З) комплекс гетеротрофних органiзмiв — консументiв, якi живугь за рахунок поживних речовин, створених первинними продуцентами. Консументами с тварини та безхлорофiльнi рослини;
4) комплекс органiзмiв, якi роэкладають органiчнi сполуки до мiнерального стану. Це редуценти, представленi мiкроорганiзмами — бактерiями, грибами, найпростiшими, а також органiзмами, якi живляться мертними органiчними речовинами.
За ступенем трансформацiї людської дiяльностi екосистеми подiляються на природнi, антропогеннi та антропогенно-природнi.
