Підготовка приладу до роботи і перевірка працездатності

 

1. Підключити джерела живлення, дотримуючись полярності. Не закриваючи кришку відсіку живлення, ручку перемикача піддіапазонів поставити в положення "Δ". Відхилення стрільці вимірювального приладу, в межах зафарбованого сектора шкали свідчить про працездатність джерел живлення.

2. Перевірити працездатність приладу від контрольного джерела: надіти головні телефони і підключити їх до вимірювального пульта; поворотний екран блоку детектування встановити в положення "К"; ручку перемикача піддіапазонів послідовно встановлювати в положення "х1000", "х100", "х10", "х1", "х0,1" і стежити за клацанням в телефоні і за відхиленням стрілки вимірювального приладу. Під час нормальної роботи приладу клацання в телефоні прослуховується на усіх піддіапазонах, окрім першого. Стрілка вимірювального приладу на піддіапазоні "х10" повинна відхилитися на ділення, вказане у формулярі на прилад, а в положеннях "х1" і "х0,1" - за межі шкали.

3. Натиснути кнопку "Х", при цьому стрілка приладу повинна встановитися на нульову відмітку шкали.

4. Екран блоку детектування поставити в положення "Г".

5. Ручку перемикача встановити в положення "Δ".

Прилад готовий до роботи.

Для виміру:

а) рівня радіації на місцевості екран зонду встановлюється в положення "Г". Зонд упорами вниз тримається на висоті 0,7 - 1 м від землі. Виміри проводяться послідовно від максимального піддіапазону і далі, поки стрілка мікроамперметра не відхилиться і не зупиниться в межах шкали. Показання приладу множаться на відповідний коефіцієнт піддіапазону.

б) гамма-зараження об'єктів. Екран зонду встановлюється в піддіапазоні "Г", підключаються головні телефони. Зонд розташовується на відстані 1 - 1,5 см від поверхні об'єкту. Якщо виміри міри радіоактивного забруднення різних поверхонь об'єктів здійснюються на радіаційно забрудненої місцевості, то необхідно спочатку визначити гамма-фон, а потім його відняти із вже знайденого раніше значення.

в) бета-зараження поверхні об'єкту. Екран зонду приладу встановлюється в положення "Б". Виміри проводяться на відстані 1 - 1,5 см від поверхні об'єкту. При цьому вимірюється потужність дози сумарного гамма-, бета-випромінювання. Збільшення показань приладу в одному і тому ж піддіапазоні, порівняно зі свідченнями по гамма-випромінюванню, свідчить про наявність бета-випромінювання.

 

Прилади для контролю опромінення

Комплект ДП‑22-В (рис. 12.3) призначений для виміру індивідуальних доз гамма-опромінення.

У комплект приладу входять: зарядний пристрій ЗД‑5 і 50 вимірників дози ДКП‑50-А, технічний опис і інструкція по експлуатації, формуляр. Комплект розміщується в пакувальному ящику.

Рис. 12.3 - Комплект вимірників дози ДП‑22В

1 - зарядний пристрій ЗД‑5; 2 - вимірник дози ДКП‑50А; 3 - ручка потенціометра; 4 - кришка відсіку живлення; 5 - гніздо "ЗАРЯД"; 6 - ковпачок

 

Вимірника дози ДКП‑50А (рис. 12.4) забезпечує реєстрацію індивідуальних доз гамма-опромінення в діапазоні від 2 до 50 Р. Відлік вимірювальних доз проводиться за шкалою, яка розміщена в середині дозиметра.

Рис. 12.4 - Вимірник дози ДКП‑50А

1 - окуляр; 2 - шкала; 3 - корпус дозиметра; 4 - рухлива платинована нитка; 5 - внутрішній електрод; 6 - конденсатор; 7 - захисна оправа; 8 - стекло; 9 - іонізаційна камера; 10 - об'єктив; 11 - утримувач; 12 - верхня пробка

 

Підготовка комплекту до роботи включає: підключення джерел живлення і зарядку вимірників дози. При підключенні джерел живлення необхідно:

1. Ручку регулятора напруги повернути вліво до упору.

2. Встановити у відсік живлення зарядного пристрою два елементи 1,6‑ПМЦ‑В‑8 (145У) і підключити їх виводи до відповідних клем згідно маркіровки.

3. Закрити відсік живлення кришкою і загвинтити її.

Заряд вимірників дози здійснюється за допомогою зарядного пристрою ЗД‑5, для чого:

1. З гнізда "ЗАРЯД" зняти заглушку, з вимірника дози - захисну оправу.

2. Вимірника дози вставити в гніздо "ЗАРЯД" і натиснути до упору, при цьому включається підсвічування шкали дозиметра.

3. Під час спостереження в окуляр, обертанням ручки регулятора напруги необхідно встановити зображення нитки проти нульової відмітки шкали.

4. Вимірника дози вийняти із зарядного гнізда і перевірити на міру відхилення нитки від нульової відмітки при її вертикальному положенні.

5. На вимірника дози накрутити захисну оправу, а на зарядне гніздо - заглушку.

Вимір доз випромінювання виробляється по положенню нитки на шкалі дозиметра. При цьому необхідно пам'ятати, що саморозряд вимірників дози в нормальних умовах не перевищує двох ділень шкали в добу.

 

Комплект індивідуальних дозиметрів ИД‑1 (рис. 12.5) призначений для виміру поглиненої дози гамма-нейтронного випромінювання, отриманого особовим складом при діях в зонах радіаційного зараження.

У комплект приладу входять: 10 вимірників дози іонізаційного типу ИД- 1, зарядний пристрій ЗД‑6, технічний опис і інструкція по експлуатації, формуляр. Комплект розміщується в ящику, що робить висновок.

Вимірник дози ИД‑1 забезпечує реєстрацію дози гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні від 20 до 500 рад.

 

Рис. 12.5 - Комплект вимірників дози ИД‑1

1 - вимірник дози ИД‑1; 2 - гніздо для зарядного пристрою; 3 - футляр; 4 - окуляр; 5 - утримувач; 6 - захисна оправа; 7 - зарядний пристрій ЗД‑6; 8 - зарядно-контактне гніздо; 9 - ручка зарядно-контактного вузла; 10 - поворотне дзеркало.

 

Підготовка комплекту до роботи має на увазі зарядку вимірників дози, яка здійснюється таким чином,:

1. Витягнути зарядний пристрій з футляра.

2. Ручку зарядного пристрою повернути у напрямі стрілки "Сброс" до упору.

3. Вставити дозиметр в зарядне гніздо і, спостерігаючи в окуляр, добитися максимального освітлення шкали, направляючи при цьому дзеркало на зовнішнє джерело світла.

4. Натиснути на вимірника дози до упору і, спостерігаючи в окуляр, обертати ручку зарядного пристрою, поки зображення нитки на шкалі дозиметра не стане на нульову відмітку.

5. Витягнути дозиметр із зарядного пристрою і перевірити положення нитки. Її зображення повинне співпадати з нульовою відміткою шкали.

Визначення доз гамма-нейтронного випромінювання здійснюється відповідно положення нитки на шкалі вимірника дози. Саморозряд вимірників дози в нормальних умовах не перевищує однієї відмітки шкали за добу.

Індивідуальний вимірник дози ИД‑11 (рис. 12.6) призначений для індивідуального радіаційного контролю опромінення особового складу, який підпав під вплив іонізуючих випромінювань, з метою первинної медичної радіодіагностики.

Рис. 12.6 - Вимірник дози ИД- 11

1 - утримувач; 2 - пластина алюмофосфатного скла, активованого сріблом, - детектор іонізуючого випромінювання; 3 - корпус; 4 - шнур

 

Спільно з вимірювальним пристроєм ГО‑32 вимірник дози ИД‑11 забезпечує вимір поглиненої дози гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні від 10 до 1500 рад.

 

Контрольні питання

 

1. Опишіть принцип дії дозиметричних приладів.

2. Яким чином дозиметричні прилади класифікуються за призначенням?

3. З чого складається прилад ДП-5В?

4. Розкажіть про підготовку приладу ДП-5В до роботи.

5. Визначите порядок роботи з приладом ДП-5В.

6. Прилад ДП-22В, його призначення, комплектація і робота з ним.

7. Призначення індивідуальних дозиметрів ИД-1 і їх підготовка до роботи.

8. Розкажіть про вимірники дози ИД-11.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

 

СПЕЦІАЛЬНА ОБРОБКА

 

Спеціальна обробка - спеціальна частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення яка проводиться з метою відновлення техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань по проведенню рятувальних робіт.

Спеціальна обробка включає:

- - санітарну обробку - видалення з особового складу радіоактивних речовин (РР), знешкодження ОР і бактерійних засобів (БЗ);

- - дезактивацію - зменшення РР на забруднених поверхнях до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини;

- - дегазацію - знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) ОР;

- - дезінфекцію - знищення заразливих мікробів і руйнування токсинів на заражених об'єктах;

- - дезінсекцію - знищення комарів і кліщів;

- - дератизацію - знищення гризунів.

Залежно від обстановки, часу, засобів санітарна обробка підрозділяється на часткову і повну.

Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками і службовцями об'єктів, населення в усіх випадках, коли встановлений факт радіологічного, хімічного або біологічного забруднення.

При зараженні РР обробка включає механічне видалення РР з відкритих частин тіла, із слизових оболонок очей, носа, ротової порожнини, одяг і одягнених ЗІЗ. Вона проводиться після зараження безпосередньо в зоні радіоактивного зараження і повторюється після виходу із зони зараження.

При проведенні часткової санітарної обробки в зоні радіоактивного зараження ЗІЗ не знімають. Спочатку слід протерти, обмести або потрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження, взуття, а потім усунути РР з відкритих частин рук і шиї. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються наступної послідовності:

- - знімають засоби захисту шкірних покривів і отрушують їх або протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

- - не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхню частину одягу знімають і витрушують;

- - обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;

- - знімають протигаз і старанно миють водою особу;

- - полощуть рот і горло;

- - при зараженні рідкокрапельними ОР необхідно, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуальних протихімічних пакетів (ИПП- 8, ИПП- 9, ИПП- 10), причому краплі необхідно видалити протягом 5 хвилин після попадання;

- - при зараженні БЗ часткову обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням і отрушиванием, віддаляються БЗ, що осіли на одяг, взуття, спорядження і ЗІЗ.

Індивідуальні протихімічні пакети ИПП‑8, ИПП‑9 (рис. 13.1) призначених для дегазації відкритих ділянок шкіри людини (обличчя, шия, руки) і окремих частин одягу, прилеглих до тіла (комір, обшлаг рукавів), а також лицьової частини протигаза при зараженні аерозолями або краплями ОР.

Обидва пакети споряджено однаковою полідегазуючою рецептурою, якій можна обробити до 500 см² поверхні. Рецептура викликає легке роздратування шкіри, отруйна при попаданні на внутрішні органи людини і безпечна при попаданні в очі. Використовується при температурі від - 40 до +40ºС. Пакет повинен знаходиться в сумці для протигаза. При температурі навколишнього повітря нижче мінус 20ºС пакет необхідно зберігати в теплому місці (за бортом куртки).

Рис. 13.1 - Індивідуальні протихімічні пакети

ИПП‑8: 1 - флакон з рецептурою; 2 - ватно-марлеві серветки;

ИПП‑9: 1 - кришка; 2 - металевий балон; 3 - пробійник; 4 - губка; 5 - серветки

 

За відсутності ИПП для часткової обробки можна використовувати фляги і мило, а також - 3% розчин перекису водню, і 3% розчин їдкого натру (за відсутності їдкого натру, його можна замінити силікатним клеєм тієї ж кількості).

У будь-якому випадку не можна користуватися для часткової санітарної обробки шкіри розчинниками (діхлоретан, бензин, спирт), оскільки це може збільшити тяжкість поразки.

 

Повна санітарна обробка включає обмивання тіла людини теплою водою з милом і обов'язковим зняттям білизни і одягу.

Мета обробки - повне знешкодження РР, ОР, БЗ одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці і евакуйоване населення після виходу з осередку ураження. Обробку вимагається проводити не пізніше 5 годин після забруднення.

Дезактивація Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки і одягу видаляють речовини з усієї поверхні методом обтирання і обмітання.

Повна дезактивація здійснюється наступними способами:

- - змивання РР дезактивуючим розчином водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;

- - змивання РР струменем води під тиском;

- - видалення РР газокраплинним потоком;

- - видалення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, змоченими в дезактивуючиму розчині, водою і розчинником;

- - змітання радіоактивного пилу віниками, щітками і так далі;

- - видалення радіоактивного пилу методом пиловідсмоктування.

Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації полягає у відриві радіоактивних часток від поверхні і видаленні їх з оброблених об'єктів.

Дезактивація споруд проводиться змиванням водою. Миття починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно омиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинків.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, обмітання мітлами і щітками, а також протирання. Починати треба із стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлоги миються теплою водою з милом або 2-3 % содовим розчином.

Дезактивація ділянок територій, що мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливних машин або змітанням РР підмітально-прибиральними машинами.

Дезактивація води проводиться декількома способами: фільтрацією, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоювання колодязів, шляхом багаторазового відкачування з них води і видалення грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до колодязя в радіусі 15-20 метрів, дезактивувалася шляхом зняття грунту завтовшки 5-10 см з подальшим засипанням його незабрудненим піском.

Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним, фізичним і механічним способами.

Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з ОР, внаслідок чого виникають нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазуючими розчинами або їх обробкою водними кашками (хлорного вапну). За відсутності штатних дегазуючих речовин можна використовувати промислові відходи, що містять речовини лужної і окислювально-хлорної дії.

Фізико-хімічний спосіб заснований на змиванні ОР із забрудненої поверхні за допомогою миючих речовин або розчинників. При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і віддаляються із зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути - бензин, гас, дизпаливо, дихлоретан, спирт.

Фізичний спосіб заснований на випарюванні ОР із зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

Механічний спосіб зріз і видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а сніги до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття з соломи, очерету і так далі.

Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами.

Хімічний спосіб - знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами - основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб д езінфекції - кип’ятіння білизни, посуду і інших речей. Використовується в основному при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється такими ж методами що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання масел.

 

Контрольні питання

 

1. Дайте поняття спеціальній обробці.

2. Що включає спеціальна обробка?

3. Розкажіть про часткову обробку.

4. Призначення і комплектація ИПП- 8 і ИПП- 9.

5. Яка мета і особливості повної санітарної обробки?

6. Охарактеризуйте дезактивацію і способи її проведення.

7. Особливості проведення дегазації різними методами.

8. Дезінфекція і її проведення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Желібо Є.П., Чмир А.І., Троян В.С., Савінов Є.О. Безпека життєдіяльності: Курс лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 356 с.

2. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.: Каравелла; Львів: Новий світ, 2000. – 320 с.

3. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения – Киев, «Урожай», 1990, 144 с

4. Гринин А.С., Новиков В.Н.Экологическая безопасность. Защита территорий и населения при чрезвычайных ситуациях. Учебное пособие. – М.:ФАИР-ПРЕСС,2000 – 336 с.

5. Экология и безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие для вузов /Под редакцией Л.А.Муравья. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 447 с

 

Навчальне видання

 

Толстих Андрій Станіславович, канд. техн. наук, доцент

Васильєв Олексій Олегович, асистент

 

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Навчальний посібник

Практикум з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

(Модуль 2 Безпека життєдіяльності. Модуль 3 Цивільний захист)

для самостійної роботи студентів денного відділення

інституту обліку і фінансів

(українською мовою)

 

Технічний редактор О.І. Шелудько

 

Зведений план – 2011 р., позиція №

Підписано до друку 2011 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний

Гарнітура Times New Roman. Друк – ризографія. Ум. друк. арк.

Обл. – вид. арк. Тираж. прим. Зам. №

 

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

83050, м. Донецьк-50, вул. Щорса, 31

Редакційно-видавничий відділ ННІЦ

83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 10

Тел.. (0622) 97-60-50 e-mail: [email protected]

 

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

видавців, виготивників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 3470 від 28.04.2009