Таблиця В. 1 - Характеристика ХНР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
| № п/п | ХНР | Щільність ХНР, т/м3 | Темпер. кипін., 0С | Порог. токсодоза ((мгххв.)/л | Значення допоміжних коефіцієнтів | ||||||||
| К1 | К2 | К3 | К7 для температури повітря (0С) | ||||||||||
| газ | рідина | - 40 | - 20 | ||||||||||
| Акролеїн | - | 0,839 | 52,7 | 0,2 | 0,013 | 3,0 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 2,2 | |||
| Аміак - зберігання: - - під тиском - - ізотермічне | 0,0008 - | 0,681 0,681 | -33,42 -33,42 | 0,18 0,01 | 0,025 0,025 | 0,04 0,04 | 0 0,9 0 0,9 | 0,3 1 | 0,6 1 | 1 1 | 1,4 1 | ||
| Ацетонітрил | - | 0,786 | 81,6 | 21,6** | 0,004 | 0,028 | 0,02 | 0,1 | 0,3 | 2,6 | |||
| Ацетонціангідрин | - | 0,932 | 1,9** | 0,002 | 0,316 | 0,3 | 1,5 | ||||||
| Водень миш'яковистий | 0,0035 | 1,64 | -62,47 | 0,2** | 0,17 | 0,054 | 3,0 | 0,3 | 0,5 | 0,8 | 1 | 1,2 | |
| Водень фтористий | - | 0,989 | 19,52 | 0,028 | 0,15 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | |||||
| Водень хлористий | 0,0016 | 1,191 | -85,10 | 0,28 | 0,037 | 0,30 | 0,4 | 0,6 | 0,8 | 1 | 1,2 | ||
| Водень бромистий | 0,0036 | 1,490 | -66,77 | 2,4* | 0,13 | 0,055 | 0,25 | 0,3 | 0,5 | 0,8 | 1 | 1,2 | |
| Водень ціаністий | - | 0,687 | 25,7 | 0,2 | 0,026 | 3,0 | 0,4 | 1,3 | |||||
| Діметиламін | 0,0020 | 0,680 | 6,9 | 1,2* | 0,06 | 0,041 | 0,5 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,8 | 1 | 2,5 | |
| Метиламін | 0,0014 | 0,699 | -6,5 | 1,2* | 0,13 | 0,034 | 0,5 | 0 0,3 | 0 0,7 | 0,3 | 1 | 1,8 | |
| Мітив бромистий | - | 1,732 | 3,6 | 1,2* | 0,04 | 0,039 | 0,5 | 0 0,2 | 0 0,4 | 0 0,9 | 1 | 2,3 | |
| Мітив хлористий | 0,0023 | 0,983 | -23,76 | 10,8** | 0,125 | 0,044 | 0,056 | 0 0,5 | 0,1 | 0,6 | 1 | 1,5 | |
| Метилакрилат | - | 0,953 | 80,2 | 6* | 0,005 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 3,1 |
Продовження таблиці В. 1
| № п/п | ХНР | Щільність ХНР, т/м3 | Темпер. кипін., 0С | Порог. токсодоза ((мгххв)/л | Значення допоміжних коефіцієнтів | ||||||||
| К1 | К2 | К3 | К7 для температури повітря (0С) | ||||||||||
| газ | рідина | - 40 | - 20 | ||||||||||
| Метилмеркаптан | - | 0,867 | 5,95 | 1,7** | 0,06 | 0,043 | 0,353 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,8 | 1 | 2,4 | |
| Нітрил акрилової кислоти | - | 0,806 | 77,3 | 0,75 | 0,007 | 0,80 | 0,04 | 0,1 | 0,4 | 2,4 | |||
| Оксиди азоту | - | 1,491 | 21,0 | 1,5 | 0,040 | 0,40 | 0,4 | ||||||
| Окисел етилену | - | 0,882 | 10,7 | 2,2** | 0,05 | 0,041 | 0,27 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,7 | 1 | 3,2 | |
| Сірчистий ангідрид | 0,0029 | 1,462 | -10,1 | 1,8 | 0,11 | 0,049 | 0,333 | 0 0,2 | 0 0,5 | 0,3 | 1 | 1,7 | |
| Сірководень | 0,0015 | 0,964 | -60,35 | 16,1 | 0,27 | 0,042 | 0,036 | 0,3 | 0,5 | 0,8 | 1 | 1,2 | |
| Соляна кислота (концентр.) | - | 1,198 | - | 0,021 | 0,30 | 0,1 | 0,3 | 1,6 | |||||
| Сірковуглець | - | 1,263 | 46,2 | 0,021 | 0,013 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 2,1 | ||||
| Триметиламин | - | 0,671 | 2,9 | 6* | 0,07 | 0,047 | 0,1 | 0 0,1 | 0 0,4 | 0 0,9 | 1 | 2,2 | |
| Формальдегід | - | 0,815 | -19,0 | 0,6* | 0,19 | 0,034 | 1,0 | 0 0,4 | 0 | 0,5 | 1 | 1,5 | |
| Фосген | 0,0035 | 1,432 | 8,2 | 0,6 | 0,05 | 0,061 | 1,0 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,7 | 1 | 2,7 | |
| Фтор | 0,0017 | 1,512 | -188,2 | 0,2* | 0,95 | 0,038 | 3,0 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1 | 1,1 | |
| Фосфор трихлористий | - | 1,570 | 75,3 | 0,010 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 2,3 |
Продовження таблиці В. 1
| № п/п | ХНР | Щільність ХНР, т/м3 | Темпер. кипін., 0С | Порог. токсодоза ((мгххв)/л | Значення допоміжних коефіцієнтів | ||||||||
| К1 | К2 | К3 | К7 для температури повітря (0С) | ||||||||||
| газ | рідина | - 40 | - 20 | ||||||||||
| Фосфору хлороокис | - | 1,675 | 107,2 | 0,06* | 0,003 | 10,0 | 0,05 | 0,1 | 0,3 | 2,6 | |||
| Хлор | 0,0032 | 1,553 | -34,1 | 0,6 | 0,18 | 0,052 | 1,0 | 0 0,9 | 0,3 | 0,6 | 1 | 1,4 | |
| Хлорпікрин | - | 1,658 | 112,3 | 0,02 | 0,002 | 30,0 | 0,03 | 0,1 | 0,3 | 2,9 | |||
| Хлорциан | 0,0021 | 1,220 | 12,6 | 0,75 | 0,04 | 0,048 | 0,80 | 0 | 0 | 0 0,6 | 1 | 3,9 | |
| Етиленимін | - | 0,838 | 55,0 | 4,8 | 0,009 | 0,125 | 0,05 | 0,1 | 0,4 | 2,2 | |||
| Етиленсульфід | - | 1,005 | 55,0 | 0,1* | 0,013 | 6,0 | 0,05 | 0,1 | 0,4 | 2,2 | |||
| Етилмеркаптан | - | 0,839 | 2,2** | 0,028 | 0,27 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | 1,7 |
Примітки:
1. Щільність газоподібних ХНР в графі 3 приведені для атмосферного тиску. При тиску в місткості, відмінному від атмосферного, щільність визначена шляхом множення графи 3 на значення тиску (у атмосферах).
2. Значення К7 в графах 10 - 14 в чисельнику приведені для первинної хмари, в знаменнику - для вторинної хмари.
3. У графі 6 чисельних значень токсодоз, помічені, визначені орієнтовно по співвідношенню:
,
де Д - токсодоза, (мгххв)/л;
ПДКР.З. - ГДК робочої зони, міліграм/л;
К = 5 для дратівливих газів (помічені однією зірочкою),К = 9 для усіх інших отрут (помічені двома зірочками).
4. Значення К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливу (викиду) в піддон.
Таблиця Г. 1 - Значення коефіцієнта К4 залежно від швидкості вітру
| Швидкість вітру, м/с | |||||||||||
| К4 | 1,33 | 1,67 | 2,0 | 2,34 | 2,67 | 3,0 | 3,34 | 3,67 | 4,0 | 5,68 |
Таблиця Д.1 - Швидкість (км/год) перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру
| Стан атмосфери (міра вертикальної стійкості) | Швидкість вітру, м/с | ||||||||||||||
| Інверсія | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Ізотермія | |||||||||||||||
| Конвекція |
Таблиця Ж.1 - Коефіцієнт захищеності виробничого персоналу від ХНР при використанні різних укриттів і засобів індивідуального захисту
| Місце перебування або вживані засоби захисту | Час перебування, години | ||||
| 0,25 | 0,5 | 3 - 4 | |||
| Відкрито на місцевості | |||||
| У транспорті | 0,95 | 0,75 | 0,41 | - | - |
| У виробничих приміщеннях з коефіцієнтом кратності повітрообміну: 0,5 1,0 2,0 | 0,97 0,67 0,18 | 0,87 0,52 0,08 | 0,68 0,30 0,04 | 0,38 0,13 | 0,09 |
| У притулках: - - з режимом регенерації повітря - - без режиму регенерації повітря | |||||
| У засобах індивідуального захисту органів дихання (промислові протигази) | 0,95 | 0,8 | 0,5 |
_____________________________
Примітка: Промислові протигази використовуються виробничим персоналом при роботі усередині будівлі і при виході з осередку ураження
Таблиця К.1 - Середні значення коефіцієнтів захищеності (Кзах) міського і сільського населення з урахуванням його перебування в житлових і виробничих будівлях, транспорті і відкрито на місцевості
| Час доби, годин від і до | Міське населення | Сільське населення | ||||||||
| Час, що пройшов після початку дії ХНР | ||||||||||
| 15 хв | 30 хв | 1 година | 2 години | 3-4 години | 15 хв | 30 хв | 1 година | 2 години | 3-4 години | |
| А. В умовах повсякденної діяльності (населення не оповіщене про небезпеку) | ||||||||||
| 1.01-6.00 | 0,95 | 0,89 | 0,76 | 0,36 | 0,09 | 0,72/0,87 | 0,69/0,84 | 0,60/0,72 | 0,28/0,33 | 0,07/0,15 |
| 6.01-7.00 | 0,84 | 0,72 | 0,64 | 0,29 | 0,07 | 0,39/0,59 | 0,37/0,57 | 0,32/0,48 | 0,15/0,23 | 0,10/0,05 |
| 7.01-10.00 | 0,64 | 0,54 | 0,35 | 0,13 | 0,02 | 0,24/0,24 | 0,23/0,23 | 0,20/0,20 | 0,10/0,10 | 0,02/0,02 |
| 10.01-13.00 | 0,69 | 0,58 | 0,37 | 0,15 | 0,03 | 0,19/0,19 | 0,18/0,18 | 0,16/0,16 | 0,08/0,8 | 0,02/0,02 |
| 13.01-15.00 | 0,72 | 0,64 | 0,47 | 0,20 | 0,04 | 0,17/0,24 | 0,14/0,23 | 0,12/0,20 | 0,06/0,10 | 0,02/0,02 |
| 15.01-17.00 | 0,69 | 0,58 | 0,37 | 0,15 | 0,03 | 0,15/0,48 | 0,14/0,46 | 0,12/0,40 | 0,06/0,19 | 0,02/0,05 |
| 17.01-19.00 | 0,69 | 0,62 | 0,47 | 0,19 | 0,04 | 0,19/0,59 | 0,18/0,57 | 0,16/0,48 | 0,08/0,23 | 0,02/0,05 |
| 19.01-1.00 | 0,88 | 0,82 | 0,67 | 0,3 | 0,07 | 0,48/0,78 | 0,46/0,73 | 0,40/0,64 | 0,19/0,30 | 0,05/0,07 |
| Б. В умовах надзвичайної ситуації (населення оповіщене про небезпеку) | ||||||||||
| 1.01-6.00 | 0,95 | 0,89 | 0,20 | 0,36 | 0,09 | 0,78/0,87 | 0,73/0,85 | 0,64/0,74 | 0,30/0,35 | 0,08/0,09 |
| 6.01-7.00 | 0,93 | 0,87 | 0,74 | 0,65 | 0,10 | 0,50/0,81 | 0,48/0,77 | 0,42/0,67 | 0,21/0,20 | 0,07/0,08 |
| 7.01-10.00 | 0,78 | 0,68 | 0,49 | 0,22 | 0,06 | 0,89/0,39 | 0,37/0,37 | 0,32/0,32 | 0,15/0,15 | 0,04/0,04 |
| 10.01-13.00 | 0,79 | 0,67 | 0,47 | 0,21 | 0,04 | 0,33/0,33 | 0,31/0,31 | 0,27/0,27 | 0,13/0,13 | 0,13/0,13 |
| 13.01-15.00 | 0,83 | 0,74 | 0,56 | 0,25 | 0,05 | 0,31/0,39 | 0,30/0,37 | 0,26/0,32 | 0,12/0,15 | 0,03/0,04 |
| 15.01-17.00 | 0,79 | 0,69 | 0,49 | 0,22 | 0,04 | 0,31/0,59 | 0,30/0,57 | 0,26/0,48 | 0,12/0,23 | 0,05/0,05 |
| 17.01-19.00 | 0,86 | 0,78 | 0,63 | 0,28 | 0,06 | 0,35/0,66 | 0,38/0,62 | 0,29/0,55 | 0,14/0,26 | 0,03/0,04 |
| 19.01-1.00 | 0,91 | 0,85 | 0,71 | 0,34 | 0,09 | 0,59/0,81 | 0,57/0,77 | 0,48/0,57 | 0,23/0,32 | 0,07/0,6 |
Примітки:
1. Для сільського населення в чисельнику вказано значення Кзах на період ведення з/х робіт, в знаменнику - на зимовий період.
2. При визначенні кількості уражених від первинної хмари використовується Кзах на 15 і 30 хв.
Таблиця Л.1 - Характеристика структури уражених (у %)
| Найменування ХНР | Характер поразок | |||
| смертельні | важкій і середній мірі | легкій мірі | порогові | |
| Аміак |
__________________________
Примітка: По інших ХНР структура уражених орієнтовно така ж.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11
ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ І
НОРМ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Іонізуючі випромінювання
Іонізуючим називають будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Іонізуюче випромінювання викликає в організмі ланцюжок оборотних і незворотних змін. Пусковим механізмом дії є процеси іонізації і збудження атомів і молекул в тканинах. Дисоціація складних молекул в результаті розриву хімічних зв'язків - пряма дія радіації. Істотну роль у формуванні біологічних ефектів грають радіаційно-хімічні зміни, обумовлені продуктами радіолізу води. Порушуються обмінні процеси, сповільнюється і припиняється зростання тканин, виникають нові хімічні сполуки, не властиві організму. Це призводить до зміни діяльності окремих функцій і систем організму.
Іонізуюча радіація при дії на організм людини може викликати два види ефектів: детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, променева катаракта, променеве безпліддя, аномалії в розвитку плоду та ін.) і стохастичні (імовірнісні) безпорогові ефекти (злоякісні пухлини, лейкоз, спадкові хвороби).
Міра дії радіації залежить від того, є опромінення зовнішнім або внутрішнім. Внутрішнє опромінення можливе при вдиханні, заковтуванні радіоізотопів і проникненні їх в організм через шкіру. Деякі речовини поглинаються і накопичуються в конкретних органах, що призводить до високих локальних доз радіації. Кальцій, радій, стронцій і інші накопичуються в кістках, ізотопи йоду викликають ушкодження щитовидної залози, рідкоземельні елементи - переважно пухлини печінки. Рівномірно розподіляються ізотопи цезію, рубідію, викликаючи пригноблення кровотворення, атрофію сім’яників, пухлини м'яких тканин.
Класифікація іонізуючих випромінювань
Іонізуюче випромінювання розділяється на:
- - гамма-випромінювання - електромагнітне (фотонне) випромінювання, що випромінюється при ядерних перетвореннях або при анігіляції часток;
- - характеристичне випромінювання - фотонне випромінювання з дискретним спектром, що випромінюється при зміні енергетичного стану ядра;
- - гальмівне випромінювання - фотонне випромінювання з безперервним спектром, що випромінюється при зміні кінетичної енергії заряджених часток.Гальмівне випромінювання виникає в середовищі, що оточує джерело бета-випромінювання, в рентгенівських трубках, прискорювачах електронів і тому подібне;
- - рентгенівське - сукупність гальмівного і характеристичного випромінювань;
- - корпускулярне випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з часток з масою спокою, відмінною від нуля (альфа - і бета-часток, протонів, нейтронів та ін.).
Ультрафіолетове випромінювання і видиме світло не відносяться до іонізуючих випромінювань.
Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання
Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання здійснюються Нормами радіаційної безпеки і Гігієнічними нормами.
Відповідно до нормативної документації усе населення розділяється на три категорії:
- - категорія А - персонал (професійні працівники) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;
- - категорія Б - обмежена частина населення - особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися дії радіоактивних речовин і інших джерел випромінювання, що використовуються в установах і (чи) видаляються в зовнішнє середовище з відходами;
- - категорія В - решта населення області, країни.
Радіаційна безпека встановлюють поняття "критичний орган" - орган, тканину, частину тіла або усе тіло, опромінення якого в цих умовах заподіює найбільший збиток здоров'ю цієї особи або його потомства. Критичні органи розділяють на групи, що розрізняються по радіочутливості. Визначені наступні групи критичних органів:
- - І група - усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок;
- - ІІ група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, бруньки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока і інші органи за винятком тих, які відносяться до І і ІІІ груп;
- - ІІІ група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, кісточки і стопи.
Дози і рівні радіації
Мірою вражаючої дії радіації є доза опромінення. Для обліку особливостей джерел радіації і їх дії на різні об'єкти використовують деякі різновиди дози опромінення.
Експозиційна доза характеризує здатність гамма- і рентгенівського випромінювання іонізувати довкілля. Експозиційна доза визначається тільки для повітря. У практичному застосуванні використовуються позасистемні одиниці виміру експозиційної дози: Р (рентген), мР (мілірентген), мкР (мікрорентген).
Еквівалентна доза - поглинена доза в органі або тканині D, помножена на відповідний коефіцієнт якості для цього випромінювання Q.
, (1)
Одиницею виміру еквівалентної дози є Дж/кг, що має спеціальне найменування зиверт (Зв).
Коефіцієнт якості Q - безрозмірний коефіцієнт, що визначає залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини в малих дозах від повної ЛПЕ випромінювання.
ЛПЕ (чи LΔ) - лінійна передача енергії заряджених часток в середовищі, тобто середня енергія 
, що втрачається часткою в середовищі при зіткненнях з передачею енергії менше Δ, на малому відрізку шляху 
:
L Δ= (dE/dl)Δ (2)
Середній коефіцієнт якості Q при декількох компонентах випромінювання з різною якістю визначається з вираження
, (3)
де D - поглинена доза, тобто середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі,:
або 
(4)
У таблиці 11.1 приведені значення коефіцієнта якості для різних видів випромінювання.
Таблиця 11.1 - Значення коефіцієнта якості Q
| № п/п | Вид випромінювання | Значення Q |
| Рентгенівське і гамма-випромінювання | ||
| Електрони і позитрони, бета-випромінювання | ||
| Протони з енергією менше 10 МеВ | ||
| Нейтрони з енергією менше 0,02 МеВ | ||
| Нейтрони з енергією 0,1-10 МеВ | ||
| Альфа-випромінювання з енергією менше 10 МеВ | ||
| Важкі ядра віддачі |
Розрізняють наступні дози і рівні опромінення:
- - поглинена доза D - середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі D=dE/dm. Одиниця поглиненої дози грей (Гр), дорівнює 1 джоулю на килограм (Дж/кг);
- - гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірній дії в течії 50 років не викличе в стані здоров'я персоналу (категорія А) несприятливих змін, що виявляються сучасними методами; ГДД є основною дозовою межею для осіб категорії А;
- - межа дози (МД) - гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення (категорії Б); межа дози встановлюється менше ГДД для запобігання необгрунтованому опроміненню цього контингенту людей і є основною дозовою межею для осіб категорії В;
