(тротил, гексоген, амонали, порох піроксиліновий...)
Вибухові речовини (ВР) – це хімічні сполуки або їх суміші, які під впливом зовнішнього впливу (удар, накол, тертя, нагрівання і т.п.) здатні вибухати.
Вибух – це швидке перетворення речовин, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати роботу. В місці вибуху утворюється осередок вибуху.
Осередок вибуху – це територія в межах якої внаслідок вибуху чиниться масове ураження людей, тварин, рослин, зруйнування та пошкодження будинків і споруд (Sо.в.) – схема № 8.
В залежності від ступеня зруйнувань та об’єму необхідних рятувальних та відбудовних (відновлювальних) робіт в осередку вибуху виділяють чотири зони: слабких (R10S10), середніх (R20S20), сильних (R30S30) та повних (R50S50) зруйнувань.
| ||
Осередок вибуху вибухових речовин | ||
Розрахункові формули:
І. Для визначення радіусів зовнішніх меж зон зруйнувань в метрах – R м.
(1) → (2) →
(3) → (4) →
ІІ. Для визначення ефективної потужності вибухової речовини Qеф, кг.
(5) → , кг.
Кеф – перекладний коефіцієнт ефективної вибухової речовини по відношенню до тротилу – див. таблиця №12.
Таблиця №12
Кпов –коефіцієнт, що враховує властивості поверхні, на якій відбувається вибух – див. таблиця №13 |
Таблиця №13
Вид поверхні | Ґрунт середньої щільності | Глини, суглинки, деревина | Бетон | Метал |
Кпов | 0,6 | 0,8 | 0,95 | 1,0 |
ІІІ. Для визначення площ зон зруйнувань, м2.
(6) | ; | (8) | |||
(7) | ; | (9) |
IV. Для визначення площі осередку вибуху, м2.
(10) →
V. Для визначення надмірного тиску на відстані R м від джерела
Небезпеки, кПа.
(11) →