| S, % | N, % | DРф, КПа | R зони, км | |||
| "П" | "Н" | |||||
| Зона повних зруйнувань | До 100 | >50 | 
| 
| ||
| Зона сильних зруйнувань | 
| 
| ||||
| Зона середніх зруйнувань | 
| 
| ||||
| Зона слабких зруйнувань | ---- | 
| 
|
Примітки: 1. S – площа відповідної зони від усієї площі зруйнувань у процентах.
2. N – масові втрати людей (смерть) в зоні від загальної кількості незахищених в %.
3. DРф – надмірний тиск в кПа: 1 – на зовнішній межі, 2 – на внутрішній межі зони.
4. R – радіус відповідної зони зруйнувань при "П" – повітряному, "Н" – наземному вибуху ядерного боєприпасу.
5. Q – потужність ядерного боєприпасу (кТ).
Зони пожеж
Основним параметром, що визначає уражаючу дію світлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс – Ісв.
Світлове випромінювання – це потік променистої енергії, який включає ультрафіолетові, інфрачервоні і видимі промені. Джерелом світлового випромінювання є світлова сфера яка складається з повітря і розжарених продуктів вибуху. Із збільшенням світлової сфери (при повітряному вибуху) температура на її поверхні знижується. Коли така куля досягає максимальних розмірів (діаметром понад 200 метрів), температура на її поверхні сягає 8 000° С – 10 000° С (температура на поверхні Сонця приблизно 6 000° С).
Світловий імпульс – це кількість світлової енергії, яка припадає на один квадратний метр освітлювальної поверхні, розташованої перпендикулярно до напряму розповсюдження випромінювання.
В системі Сі світловий імпульс вимірюється в джоулях на квадратний метр (Дж/м2), а в несистемних одиницях виміру в калоріях на квадратний сантиметр (Кал/см2).
1 Кал/см2 = 4.2*104 Дж/м2
Тривалість світлового імпульсу залежить від потужності ядерного вибуху і визначається за формулою:
, секунд.
Дощ, сніг, туман, порох, дим поглинають світлове випромінювання, знижують його потужність і уражаючу силу в декілька раз. Уражаюча сила світлового випромінювання залежить від того, яку долю світлової енергії поглинає 1 см2 поверхні і до якої температури вона нагрівається. В свою чергу температура нагрівання освітленої поверхні визначається теплопровідністю і питомою теплоємністю тіла. Чим більшою є поглинаюча здатність поверхні і чим меншою теплопровідність і питома теплоємність, тим вища температура нагрівання поверхні.
Ураження людей світловим випромінюванням — це поява опіків різних ступенів відкритих і закритих одягом ділянок тіла, а також ураження очей.
Внаслідок дії світлового опромінення ядерного вибуху на матеріали відбувається їх плавлення, жолоблення, обвуглення або загоряння. Внаслідок дії світлового випромінювання і вторинних факторів ядерного вибуху можуть виникнути пожежі на виробничих підприємствах і населених пунктах. Особливо швидко загоряються папір, суха трава, солома, сухе листя, дерев'яні будівлі, пиломатеріали, горючі гази, паливні матеріали.
Таким чином осередок ядерного ураження характеризується складною пожежною обстановкою. В його межах виділяють зони пожеж (див. схему №3).
Схема №3
