Програмою дисципліни передбачається послідовне вивчення теоретичних основ функціонування фінансів в умовах ринку, принципів і конкретних форм організації фінансових відносин у різних сферах життєдіяльності суспільства, теоретичне обґрунтування практики функціонування фінансового механізму у процесі формування та використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільного призначення.
Варто знати, що вивчення дисципліни починається із загальної характеристики науки про фінанси, сутності та економічної природи фінансових відносин, їх місця і ролі в суспільних процесах. Цим питанням присвячені теми «Предмет фінансової науки. Суть фінансів, їх функції і роль», «Фінансова політика держави», «Фінансова система України».
Основою функціонування фінансової системи є фінанси господарських суб’єктів. У даній темі розглядаються теоретичні засади організації фінансових відносин на підприємствах державної і недержавної форм власності, сутність і специфіка фінансів некомерційних установ і організацій.
Механізм формування і використання централізованих фінансових ресурсів держави розкривається у темах: «Податки», «Бюджет», «Державний кредит та державний борг», «Місцеві фінанси», «Спеціальні цільові фонди держави». Програма передбачає також вивчення питань функціонування страхового, фінансового ринку та міжнародних фінансів.
Предметом науки про фінанси є сукупність фінансових відносин, що виникають на різних рівнях економічної системи між державою, юридичними та фізичними особами.
Фінансова наука – система знань про фінансові явища і процеси, що відбуваються у суспільстві, з дослідженими достовірними передумовами їх виникнення, механізмами та принципами функціонування, обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, державу.
Вивчення матеріалу з дисципліни «Фінанси» пов'язане з дисциплінами «Політична економія», «Економіка підприємства», «Гроші та кредит», «Бухгалтерський облік», «Фінанси підприємства», «Податкова система».
2. Необхідність та суть фінансів
Враховуючи те, що фінанси єісторично сформованою, складною та багатогранною економічною категорією, при вивченні питання увагу слід звернути на еволюцію терміну «фінанси».
Даний термін походить від латинського «finis», що означає кінець, завершення, фініш. У стародавньому світі цей термін застосовувався у грошових відносинах, які виникали між державою в особі її монарха та населенням. Цим терміном визначалося завершення грошового платежу, тобто остаточний розрахунок. Особи, які сплатили кошти на користь монарха або інших державних органів, отримували на руки документ, який мав назву finе.
Саме така назва документу послужила підставою для виникнення у ХІІІ ст. в Італії терміну «financia», що в перекладі з латині означає «грошовий платіж».
Вперше в сучасному трактуванні категорія «фінанси» почала застосовуватися у Франції. Латинське «financia» перейшло у французьке «financе», що означає готівку, дохід. У науковий обіг це поняття ввів французький професор Ж. Боден у праці «Шість книг про республіку» (1577 р.).
У XVII столітті він набув міжнародного розповсюдження. Найвищого розквіту фінанси досягли у XX ст., коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах.
Розкриваючи дане питання, необхідно зазначити, що причинамивиникнення фінансів єтоварно-грошові відносини, принцип матеріальної зацікавленості та наявність держави.
Основне призначення фінансів полягає у тому, щоб шляхом утворення грошових доходів і фондів забезпечити не лише потреби держави і підприємств грошима, а й контроль за використанням фінансових ресурсів.
Від грошей фінанси відрізняються своїм змістом та виконуваними функціями. Функціонування фінансів базується на таких функціях грошей, як засіб платежу, засіб нагромадження та світові гроші.
Фінанси – це економічні відносини, що виникають у результаті формування, розподілу й використання ВВП, втілені у потоках грошових коштів та спрямовані на забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства.
Фінансові відносини – відносини між економічними суб'єктами з приводу розподілу ВВП у процесі формування доходів і здійснення видатків. Слід зазначити, що характеристика фінансових відносин пов’язана з виділенням їх об’єктів і суб’єктів.
Об ' єктами фінансових відносинє фінансові ресурси, а саме:
§ валовий внутрішнійпродукт (ВВП) - вартість вироблених у країні товарів, робіт, послуг у поточному році (амортизація, заробітна плата, прибуток, непрямі податки, позиковий відсоток);
§ національне багатство (НБ) - вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених на виробництво природних ресурсів (основні засоби, матеріальні та природні ресурси, золотий, валютний, страховий запас).
Суб'єктами фінансових відносинє підприємства, робітники і службовці, держава.
Розкриваючи сутність фінансів, потрібно зясувати їхні характерні ознаки:
§ обмінно-розподільний характер;
§ рух вартості від одного суб’єкта до іншого;
§ грошова форма відносин;
§ формування централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів, отримання доходів і здійснення видатків;
§ еквівалентність відносин обміну та розподілу та нееквівалентність відносин перерозподілу.
Вивчаючи дане питання, слід зупинитися на тому, що фінанси виконують свою роль у суспільстві поряд з іншими економічними категоріями (ціною, заробітною платою та кредитом).
Зв'язок фінансів з ціною проявляється в тому, щодержава, використовуючи фінанси, може суттєво впливати на структуру ціни через зміну відрахувань до амортизаційного фонду, Пенсійного фонду. Використовуючи фінанси, держава може змінювати ціну через ПДВ, акцизний податок, митні збори та інше.
Зв'язок фінансів і заробітної плати полягає в тому, що держава регулює величину заробітної плати через податки, створюючи загальнодержавні фонди фінансових ресурсів.
Взаємозв’язок фінансів і кредиту проявляється в тому, що вони використовуються в кругообігу коштів і сприяють підвищенню ефективності виробництва. При нестачі фінансових ресурсів підприємства залучають кредитні ресурси, а при їх надлишку – підприємство надає їх в кредит іншим об’єктам.
Функції фінансів
Для того, щоб зрозуміти сутність фінансів у ринковій економіці, слід ознайомитися з характеристикою їхніх функцій. Традиційно виділяють дві функції фінансів – розподільну та контрольну.
Суть розподільної функції полягає в розподілі та перерозподілі вартості ВВП між різними суб’єктами господарювання та напрямами використання.
Розподільна функція охоплює дві стадії:
§ первинний розподіл ВВП;
§ вторинний розподіл (перерозподіл) ВВП.
Первинний розподіл – це розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб’єктів, які беруть участь у створенні ВВП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб – заробітна плата, у юридичних осіб – прибуток, у держави – прибуток державного сектору, що централізується в бюджеті, надходження від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.
Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих фондів. Провідну роль у перерозподільному процесі відіграє держава.
Сутність контрольної функції проявляється в контролі за розподілом ВВП між відповідними грошовими фондами і каналами розподілу та їх цільовим використанням.
Саме завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів господарювання, включаючи державу, економне й ефективне використання коштів. За результатами контролю вносяться корективи у фінансові процеси, здійснюється вдосконалення фінансового прогнозування та планування.
