Доходи та ризик у діяльності підприємства

 

Проблема прибутку підприємств у переважному ступені залежить від фактору ризику. В умовах ринку цільові настанови господарської діяльності підприємств зазнали істотних змін. Якщо в умовах командної економіки головним орієнтиром був план, що надавався зверху, то тепер підприємство починає орієнтуватися, насамперед, на ринкову кон'юнктуру. Кон'юнктура являє собою сформоване економічне становище на ринку. Вона визначається співвідношенням між попитом та пропозицією, рівнем цін, товарними запасами та іншими економічними факторами. Умови на ринку постійно змінюються, тому необхідно знати й аналізувати будь-яку ситуацію, не боятися розрахованого ризику.

Треба сказати, що в адміністративно-командній економіці теж мав місце ризик. Однак, він був пов'язаний, як правило, з такими причинами, як невиконання державного плану, порушення договорів постачання, незабезпеченість транспортом і т.п. Відповідальність за усі зазначені безладдя можна було перекласти на вищу організацію, а втрати від їхнього впливу на фінансові результати - на міністерські органи. Інша справа в ринковій економіці. Тут держава не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємств, тому наслідки ризику перекладаються на самого підприємця.

Із давніх часів ризик вважається одним із факторів формування доходу. Більше того, існувала думка про те, що дохід являє собою винагороду за готовність ризикувати. Сучасну фінансово-господарську діяльність важко уявити без ризику. Посилення ризику – це зворотний бік свободи підприємництва, своєрідна плата за неї. Перш ніж зробити окрему фінансову операцію, треба спрогнозувати її економічну доцільність, ризик і не переходити за його припустимі межі.

За джерелами виникнення прийнято розрізняти ризик:

а) господарський;

б) пов'язаний з особистістю людини;

в) обумовлений природними факторами.

З огляду на виникнення ризик може бути наслідком:

а) невизначеності майбутнього;

б) непередбачуваності поведінки партнерів;

в) нестачі інформації.

Усі втрати, що мають місце в господарській діяльності, можна розділити на групи:

а) матеріальні;

б) фінансові;

в) втрати часу;

г) трудові;

д) спеціальні види втрат.

Матеріальні – непередбачені проектом додаткові витрати або прямі втрати обладнання, майна, продукції, сировини. Оцінка втрат виражається у вартісному вимірі.

Трудові - втрати робочого часу в людино/годинах, людино/днях, теж виражаються у вартісних показниках.

Фінансові - прямий грошовий збиток, пов'язаний із непередбаченою виплатою штрафів, додаткових податків, втратою коштів і цінних паперів.

Втрати часу - існують тоді, коли процес господарської діяльності йде повільніше, ніж було заплановано. Щоб перевести оцінку втрат часу у вартісне значення, необхідно встановити, до яких втрат доходу, прибутку можуть приводити випадкові втрати часу.

Спеціальні види втрат - проявляються у вигляді збитку здоров'ю та життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємства. До спеціальних видів втрат можна віднести втрати від впливу непередбачених політичних факторів, збільшення податкових ставок, введення примусових відрахувань, зміни договірних умов і т.д. Також можна віднести втрати від стихійних лих, злодійства, рекету. Особливе місце займають втрати підприємств, обумовлені несумлінністю або неспроможністю компаньйонів, не поверненням боргу, некомпетентністю і т.і.

Виходячи з можливих втрат у діяльності підприємств, можна виділити три основних види підприємницького ризику:

- виробничий;

- комерційний;

- фінансовий.

Виробничий - пов'язаний з виробничою діяльністю. Можливо зниження передбачуваних обсягів виробництва, зростання матеріальних і інших витрат, сплата підвищених відрахувань і податків і т.і.

Комерційний - виникає в процесі реалізації. Його причини - це:

- зниження обсягу реалізації внаслідок зміни кон'юнктури;

- втрати товарів у процесі обігу;

- підвищення витрат обігу.

Фінансовий - виникає в сфері відносин підприємств із банками та іншими фінансовими інститутами. Він визначається найчастіше відношенням позикових коштів до власного капіталу. Чим це відношення вище, тим більшою мірою підприємство залежить від кредиторів, тим більше й фінансовий ризик.

Отже, чим більше ризикує підприємство, тим більше воно очікує одержати дохід.

 

Однак при виборі конкретних коштів рішення фінансового ризику інвестор повинен виходити з наступних принципів:

1. Не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити собі власний капітал.

2. Треба думати про наслідки ризику.

3. Не можна ризикувати великим заради малого.

Величина отриманого валового прибутку, а також величина витрат є одним з найважливіших факторів, що визначають кінцевий результат - чистий прибуток. У загальному виді чистий прибуток визначається як різниця між валовим прибутком, витратами й податками.

 

Таблиця 9.2. Дані для аналізу доходів
Показники	Минулий рік	Звітний рік	Темпи зміни, %
Дохід (виторг від реалізації)			106,38
Податок на додану вартість	78,4	83,4	106,38
Інші відрахування з доходу	0,0	0,0
Чистий дохід (виторг) від реалізації	391,6	416,6	106,38
Собівартість реалізованої продукції	298,8	320,8	107,36
Валовий прибуток	92,8	95,8	103,23
Інші операційні доходи	0,0	0,0	-
Усього валовий прибуток	92,8	95,8	103,23

 

1. Рівень валового прибутку:	Минулий рік	92,8/470*100%=	19,74	%
	Звітний рік	95,8/500*100% =	19,16	%
2. Абсолютне відхилення валового прибутку: 95, 8-92,8 = 3 тис. грн.
3. Вплив зміни товарообороту на розмір валового прибутку:

(500-470)*19,74/100=5,92 тис. грн.

 

4. Вплив зміни рівня валового прибутку на суму валового прибутку:

(19, 16-19,74) *500/100=-2,92 тис. грн. Сумарний вплив факторів склав: 5,92 тис. грн. - 2,92 тис. грн. = 3 тис. грн.