Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Витратами не визнаються:
— платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь клієнта, принципала, тощо;
— попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
— погашення одержаних позик;
— зменшення власного капіталу підприємства в результаті його вилучення або розподілу власниками.
Бухгалтерський облік витрат підприємства здійснюється у двох напрямках: за видами діяльності та за елементами.
Облік витрат за видами діяльності відображає, на що, на які цілі витрачені активи підприємства. Облік витрат за елементами показує, що конкретно, які ресурси витрачені.
Класифікація видів діяльності, яка використовується для обліку витрат, наведена на рис. 13.1.
Рис. 13.1. Класифікація видів діяльності
Звичайна діяльність — будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або виникають внаслідок здій-снення такої діяльності.
Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.
Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частину його доходу.
Інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які є складовою еквівалентів грошових коштів.
Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Надзвичайна діяльність — операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.
Витрати, пов’язані зі здійсненням операційної діяльності (операційні витрати), включають: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
Елемент витрат представляє собою сукупність економічно однорідних витрат.
За елементами операційні витрати поділяються на матеріальні, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.
На рис. 13.2 представлений взаємозв’язок розглянутих класифікацій витрат операційної діяльності.
Рис. 13.2. Структура операційних витрат і їх склад за елементами
