Основи організації та завдання обліку у будівельних організаціях

ЛЕКЦІЯ. Бухгалтерський облік у будівельних організаціях

План

1. Основи організації та завдання обліку у будівельних організаціях

2. Облік будівельних матеріалів, конструкцій та деталей

3. Класифікація витрат будівельних організацій

4. Облік витрат з експлуатації будівельних машин і механізмів

5. Облік прямих вират на виконання будівельно-монтажних робіт

6. Облік загальновиробничих витрат (ЗВВ) у будівництві

7. Облік доходів та фінансових результатів у будівництві

Список рекомендованих джерел

1. Будівництво: організація та облік // Контракти. Нова бухгалтерія. – 2006. - № 6, берез.

2. Будівельна бухгалтерія: Документи і коментарі // Бухгалтерія. – 2004. - № 13, 29 берез.

3. Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посібник. За ред. Р. Л. Хом’яка. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2003. – 820 с.

4. В. Озеран, П. Куцик, А. Волошин. Бухгалтерський облік у споживчій кооперації: Навч. посібник. – Львів: Видавництво ЛКА, 2008. – 660 с.

5. Верига Ю. А. та інші. Бухгалтерський облік в основних галузях господарства споживчої кооперації. Том 1. - Київ Вища школа 1995.

6. Все про будівництво // Контракти. Нова бухгалтерія. – 2004. № 26, черв.

7. Лиско О. Нормативний облік і контроль використання матеріалів у будівництві // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 9.- с. 24-28

8. Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт: Затв. наказом державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.02.04.р. № 30

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 “Будівельні контракти”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 р. № 205

10. Пушкарь М.С. Бухгалтерский учет в строительстве. Львов, "Выща школа", 1984.

11. Свідерський Є.І. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2004. — 233 с.

12. Сопко В.В. та ін. Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства. Навч. посібник /В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко. П.А. Ільєнко. - К.: Вища шк., 1992.-463 с.

13. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності: Навчально-методичний посібник - К.: ВТОВ А.С.К 1996. -512с.

Основи організації та завдання обліку у будівельних організаціях

Будівництво - це галузь матеріального виробництва, що створює і оновлює основні засоби (будівлі, споруди, дороги і т.д.).

Будівництво — спорудження нового об’єкта; реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів; виконання монтажних робіт.

Об’єкт будівництва — сукупність будівель і споруд або окремі будівлі й споруди, будівництво яких здійснюють за єдиним проектом.

Підгалузі будівництва: житлове; промислове; транспортне; сільськогосподарське; культурно-побутове та ін.

Виробничий процес у будівництві відбувається на нерухомих об’єктах за рухливого характеру роботи працівників, будівельних машин і механізмів. Процес будівництва є довготривалим, що в обліку відображено поступовим нагромадженням витрат за об’єктами через незавершене будівництво до здачі об’єкта замовникові.

В плануванні і обліку застосовують таку класифікацію будівельного виробництва:

- основне виробництво (об’єкти будівництва);

- допоміжне виробництво (котельні, електростанції, майстерні);

- підсобні виробництва (кар’єри, полігони, розчинно-бетонні вузли і т.д.);

- непромислові виробництва, які обслуговують будівництво.

Для забезпечення необхідних побутових умов і належного рівня техніки безпеки під час будівництва виникає потреба використання тимчасових будівель і споруд, до яких належать: огорожі, майстерні, розчинні вузли, тимчасові інженерні мережі й споруди, приоб’єктні склади тощо.

Будівельне виробництво може здійснюватися такими способами: підрядним, господарським і змішаним.

При підрядному способі виконання робіт здійснюється спеціалізованими будівельними (будівельно-монтажними) організаціями – підрядниками. Підрядник — юридична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовникові.

Підрядник (будівельна організація), як правило виконує більшу частину робіт, тому називається генеральним підрядником. Для окремих видів робіт генеральний підрядник залучає субпідрядників (інші будівельні, монтажні, спеціалізовані підприємства). Генеральний підрядник несе відповідальність за своєчасне введення потужностей та об’єктів за контрактом, а субпідрядник виконує окремі види робіт на об’єкті та передає їх генпідрядникові.

При господарському способі роботи виконуються власними силами забудовника. Замовником називається юридична чи фізична особа, яка здійснює капітальні інвестиції в будівництво і яка уклала договір на виконання робіт з підрядником.

За змішаного способу будівництво здійснюють господарським способом із залученням до певної частини робіт підрядних організацій.

Облік в будівництві відрізняється від обліку в інших галузях економіки. Це зумовлено технологічними особливостями будівельного виробництва, специфікою ціноутворення, тривалістю виробничого процесу. На організацію обліку впливає структура будівельних організацій (склад і місце знаходження дільниць, виконавці робіт, підсобних і допоміжних виробництв).

Для технологічного процесу будівництва характерним є: нерухомість об’єктів, значна тривалість виробничого циклу, висока питома вага незавершеного будівництва, часта зміна складу і видів будівельних і монтажних робіт. Все це зумовлює різну трудомісткість робіт і структуру затрат на виробництво за періодами. Технологічні особливості накладають певний відбиток на облік у будівництві.

Облік будівництва ґрунтується на тих самих принципах, що й облік виробництва промислової продукції. За характером будівництво можна віднести до типу виробництва, в якому застосовують позамовний метод обліку витрат. При цьому зважають на особливості технології, організації та управління будівельним виробництвом, контролю за виробничими процесами та якістю будівництва.

Організаційно-технічною особливістю будівництва є наявність безцехової структури, тому загальновиробничі витрати обліковують як накладні на одному рахунку.

Єдині методичні засади формування собівартості будівельно-монтажних робіт можуть застосовуватися з метою планування, бухгалтерського обліку й калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт як будівельними організаціями та їх структурними підрозділами (незалежно від форм власності й підпорядкування), так і структурними підрозділами підприємств і ор­ганізацій, які належать до інших видів економічної діяльності, що виконують загальнобудівельні, спеціальні, монтажні, пусконалагоджувальні та ремонтно-будівельні роботи під час спорудження нових об’єктів, розширення, реконструкції й технічного переоснащення підприємств, ремонту будівель і споруд, реставрації пам’яток архітектури.

Забудовник і підрядник укладають будівельний контракт (угоду) про будівництво. За будівельним контрактом на капітальне будівництво підрядник зобов’язується власними силами та коштами побудувати й у встановлений термін здати замовникові передбачений планом об’єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язаний надати підрядникові будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершені об’єкти й провести оплату виконаних робіт. Обов’язком підрядника є ведення всієї виконавчої документації, передбаченої чинними нормами та правилами.

Розрізняють два види організації обліку витрат за контрактами:

- контракт із фіксованою ціною — підрядник погоджується на фіксовану контрактну ціну;

- контракти із приєднанням витрат — підрядникові відшкодовують витрати.

До методів обліку витрат за контрактами, які використовують підрядники належать «метод виконання відсотка робіт» і «метод виконання контракту». За використання «методу виконання відсотка робіт» дохід відображають мірою виконання контракту. Витрати на відповідній стадії виконання порівнюють із доходами і відображають у Звіті про результати виконаної роботи. За «методу виконання контракту» витрати й одержані авансові надходження від замовників нагромаджують у процесі виконання контракту, але дохід не відображають доти, доки роботи за контрактом не завершені. Використання обох методів передбачає створення резерву коштів для покриття витрат на стадії виконання і здачі об’єктів будівництва.

Значну питому вагу у витратах будівництва становлять витрати з експлуатації будівельних машин і механізмів, тому їх вирізняють в окрему статтю калькуляції.

Спрощенню обліку сприяють дозволені у будівництві укрупнення номенклатури матеріалів шляхом об’єднання в один номенклатурний номер кількох розмірів або сортів їх за відсутності значних коливань у цінах.

У структурних підрозділах будівельних організацій, вирізнених в окремі виробничі одиниці й віднесених до інших видів економічної діяльності (проектна, пошукова, дослідницька, наукова діяльність, виробництво будь-яких видів промислової або іншої продукції, транспортні перевезення тощо), застосовують методичні рекомендації щодо формування собівартості для відповідних видів економічної діяльності.

Основними завданнями обліку будівельного виробництва є:

1. своєчасне відображення в документах та облікових регістрах господарських операцій за всіма об єктами обліку;

2. контроль за виконанням обсягів будівельно-монтажних робіт;

3. контроль за використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

4. дотримання платіжної та розрахункової дисципліни;

5. збір інформації та подання її користувачам в необхідних об’ємах та у встановлені терміни.