Крім цього, органи місцевого самоврядування разом з місцевими та центральними органами виконавчої влади України, яким підпорядковані заклади освіти, керівниками закладів освіти є відповідальними за організацію харчування та у державних закладах освіти.
До делегованих повноважень виконавчих комітетів місцевих рад Закон «Про місцеве самоврядування» відносить:
– забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території, можливості навчання у школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства;
– надання допомоги випускникам шкіл у працевлаштуванні;
– забезпечення школярів, які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти;
– організація роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;
– вирішення, відповідно до чинного законодавства, питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних закладах освіти та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем).
Охорона здоров’я – один з пріоритетних напрямів державної діяльності, адже кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Держава формує політику охорони здоров’я в Україні та забезпечує її реалізацію.
Державні, громадські або інші органи, в тому числі органи місцевого самоврядування, підприємства, установи,організації, посадові особи та громадяни зобов’язані забезпечити пріоритетність охорони здоров’я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров’ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, інвалідам та потерпілим від нещасних випадків сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров’я в їх діяльності, а також виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством про охорону здоров’я.[179][22]
Фінансування охорони здоров’я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров’я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, фінансування державних і місцевих програм охорони здоров’я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.
При цьому, органи місцевого самоврядування формують місцеві комплексні та цільові програми, що відображають специфічні потреби охорони здоров’я населення, яке проживає на відповідних територіях, і які, згідно з чинним законодавством, виступають складовою частиною державної політики охорони здоров’я в Україні. В межах своїх повноважень органи місцевого самоврядування мають право припинити діяльність будь-якого закладу охорони здоров’я у разі порушення ним законодавства про охорону здоров’я, невиконання державних вимог щодо якості медичної допомоги та іншої діяльності в галузі охорони здоров’я або вчинення дій, що суперечать його статуту.
Реалізуючи функцію розвитку охорони здоров`я на підвідомчій території, виконавчі органи місцевих рад здійснюють управління закладами охорони здоров’я, які належать територіальним громадам, забезпечують розвиток усіх видів медичного обслуговування, вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів. На них покладено забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
Для здійснення своїх повноважень у галузі охорони здоров`я, організації управління комунальною системою лікувальних закладів, органи місцевого самоврядування формують відповідні органи управління (відділи, управління охорони здоров`я), які несуть відповідальність за стан і розвиток комунальної системи охорони здоров’я на підвідомчій території.
Органи місцевого самоврядування за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку повинні створювати всі умови для підтримки здорового способом життя, занять різними видами фізичної культури і спорту.
Відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» від 24.12.1993 р.№ 3808-XII (із змінами, внесеними згідно із законами № 770-XIV від 18.06.1999 р., № 1453-III від 10.02.2000 р.) фізична культура – це складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості. Вона є важливим засобом підвищення соціальної та трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.
Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності, а його соціальна цінність визначається дійовим стимулюючим впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення[180][23].
Створення умов для занять фізичною культурою населення на підвідомчій території органи місцевого самоврядування здійснюють за рахунок коштів місцевих бюджетів на основі державних нормативів фінансування фізкультурно-оздоровчих програм. Вони надають громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості та фізкультурно-спортивним закладам допомогу у виділенні місць для фізкультурно-оздоровчих занять в жилих районах, у парках культури і відпочинку, використанні для цих цілей спортивних споруд незалежно від їх належності.
Органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції видають акти, що регулюють діяльність у сфері фізичної культури і спорту, а також сприяють веденню широкої пропаганди фізичної культури та спорту як фактора зміцнення здоров’я, фізичного і духовного загартування людини. Пропаганда здорового способу життя ведеться місцевими засобами масової інформації шляхом популяризації оздоровчого значення фізичної культури, спорту вищих досягнень, досягнень України на міжнародних спортивних аренах, олімпійських ідеалів тощо.
Для реалізації функції розвитку культури на підвідомчій території органи місцевого самоврядування наділені комплексом повноважень, які закріплюються Законом «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно з цим актом, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад повинні створювати умови для розвитку культури, сприяти відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері культури, роботи з молоддю.
Вищеозначені органи вирішують питання про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їх творчої діяльності. Крім цього, вони забезпечують охорону пам’яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання (пам’ятками історії та культури є споруди, пам’ятні місця і предмети, пов’язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної та духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність).
До делегованих повноваженнь виконавчих органів місцевого самоврядування, закріплених Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься забезпечення можливості навчання в школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства, а також вирішення питань про надання неповнолітнім, студентам, пенсіонерам та інвалідам права на безкоштовне і пільгове користування об’єктами культури.
Про реалізацію дозвільно-реєстраційної функції сільськими, селищними, міськими радами свідчать, відповідно до ст.26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», такі їх повноваження:
– прийняття, відповідно до законодавства, рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;
– прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими владними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
– вирішення, відповідно до закону, питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;
– надання, відповідно до законодавства, згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об’єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;
– надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Крім цього, вищеозначені органи надають, відповідно до законодавства, дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності. Реалізуючи це повноваження, виконавчі комітети здійснюють одночасно і координацію інтересів громад з інтересами підприємств, установ, організацій для того, щоб забезпечити збалансований розвиток підвідомчої території.
Реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів також належить до повноважень представницьких органів місцевого самоврядування. Відповідно до ст.135 Житлового Кодексу України, членами житлово-будівельних кооперативів можуть стати громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і перебувають на обліку осіб, що бажають вступити до ЖБК. ЖБК діють на основі статутів, які реєструються виконавчими комітетами місцевих рад.
Дозвільно-реєстраційну функцію мають і виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, до делегованих повноважень яких, відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», належить реєстрація у встановленому порядку місцевих об’єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992 р. № 2460-ХI, вищевказані органи місцевого самоврядування здійснюють легалізацію громадських організацій, а також реєструють в обов’язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об’єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об’єднань[181][24].
Крім того, виконавчі комітети здійснюють в установленому порядку державну реєстрацію підприємств та інших суб’єктів підприємницької діяльності, розташованих на відповідній території, місцевих благодійних організацій і фондів, інших неприбуткових організацій, а також положень про організації орендарів.
Освітні, навчально-виховні, оздоровчі заклади діють на основі відповідних статутів, які розробляються та затверджуються засновниками. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» надає право виконавчим комітетам місцевих рад здійснювати реєстрацію статутів (положень) розташованих на відповідній території закладів охорони здоров’я, навчально-виховних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих закладів незалежно від форм власності. Законодавство України надає таке право стосовно статутів загальноосвітніх навчальних закладів, професійно-технічних закладів, музеїв.
Дозвільно-реєстраційні повноваження сільських, селищних, міських виконавчих органів рад щодо реєстрації суб’єктів права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, видачу документів, що посвідчують право власності і право користування землею, були викладені раніше.
До делегованих повноважень виконавчих комітетів відноситься вирішення, відповідно до закону, питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів. Окремим законом порядок здійснення права на свободу мітингів та інших масових заходів не регулюється. У зв’язку з цим в Україні залишається чинним Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації й проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» від 28.07.1988 р. № 9306-XI, відповідно до якого про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації завчасно робиться заява до виконавчого комітету відповідної місцевої ради.
Виконавчий комітет розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення. Він має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу. Виконавчий комітет представницького органу місцевого самоврядування забезпечує необхідні умови для проведення масових заходів. Він може заборонити збори, мітинг, вуличний похід або демонстрацію, якщо мета їх проведення суперечить Конституції або загрожує громадському порядку і безпеці громадян.
Виконавчі комітети представницьких органів місцевого самоврядування мають певні повноваження облікового характеру. Відповідно до законодавства, вони ведуть статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; ведуть облік житлового фонду, нежилих приміщень, об’єктів нерухомого майна на відповідній території незалежно від форм власності, організують облік дітей дошкільного та шкільного віку, ведуть земельно-кадастрову документацію, організують роботу, пов’язану зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів.
Бюджетно-фінансова функція втілюється в низці власних і делегованих повноважень місцевого самоврядування. До власних (самоврядних) повноважень належать:
– забезпечення виконання місцевого бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;
– встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності;
– встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;
– здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету;
– залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;
– об’єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;
б) делеговані повноваження:
– здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;
– здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;
– сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.
В умовах переходу світової спільноти до нового етапу розвитку – інформаційного суспільства – дедалі зростає вага інформаційної функції місцевого самоврядування, яка виявляється в організації та утриманні архівів; створенні умов для діяльності засобів масової інформації місцевого значення; забезпеченні населення послугами зв’язку; вирішенні відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях тощо. Крім того, органам місцевого самоврядування делегуються деякі повноваження інформаційного характеру, зокрема організація інформування населення про потребу підприємств, установ та організацій усіх форм власності у працівниках та ін.
