Склад та структура оборотних коштів в будівництві. Джерела формування оборотних коштів у ринкових умовах

Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу з метою забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

За сферами обороту оборотні кошти поділяються на:

- фонди обігу – це кошти, які обслуговують процес реалізації продукції підприємства (готова продукція на складі; товари, відвантажені покупцеві, але не оплачені ним; кошти в розрахунках; грошові кошти на розрахунковому рахунку і в касі);

- оборотні виробничі фонди – це частина коштів виробництва, яка безпосередньо приймає участь у одному процесі виробництва продукції і повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.

За джерелами фінансування виділяють:

- власні оборотні кошти – які знаходяться в постійному розпорядженні підприємства і фінансуються за рахунок власних коштів підприємства (уставний фонд, прибуток і ін.). В процесі руху власні оборотні кошти можуть заміщуватись коштами, які по суті є частиною власних, їх називають стійкими пасивами або прирівняними до власних (кредиторська заборгованість і ін.);

- запозичені оборотні кошти – формування яких відбувається за рахунок зовнішніх джерел (кредити банків і інші пасиви).

За охопленням нормування розрізняють:

- нормовані оборотні кошти - для яких можливе визначення мінімально-достатньої величини для нормального перебігу виробничого процесу;

- ненормовані оборотні кошти – для яких заздалегідь неможливе визначення достатньої величини.

За елементами оборотні кошти поділяють на наступні групи:

- виробничі запаси – це предмети праці, до яких відносяться запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю й інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються;

- незавершене виробництво - це предмети праці, обробка (переробка) яких не довершена підприємством. Вони знаходяться безпосередньо на робочих місцях чи у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

- напівфабрикати власного виготовлення - ті предмети праці, що цілком оброблені (перероблені) у даному виробничому підрозділі підприємства, але вимагають подальшої обробки в інших підрозділах того ж підприємства.

- витрати майбутніх періодів - це витрати в грошовій формі, які зроблені в даний період, але будуть відшкодовані за рахунок собівартості продукції (роботи, послуги) у наступні періоди (витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію, винахідництво, придбання науково-технічної й економічної інформації, підписку на періодичні видання і ін.);

- залишки готової продукції на складах підприємства – це предмети праці, обробка (переробка) яких повністю довершена підприємством. Вони знаходяться на складі і можуть бути реалізовані в будь-який момент;

- відвантажена продукція – це повністю готова до споживання продукція, яка знаходиться в дорозі від постачальника споживачу і за яку не надійшли гроші на розрахунковий рахунок підприємства;

- дебіторська заборгованість – заборгованість інших фізичних або юридичних осіб перед підприємством;

- грошові кошти на розрахунковому рахунку і в касі – кошти, отримані підприємством за реалізаційні і позареалізаційні операції;

- інші оборотні кошти.

Структура оборотних коштів – це співвідношення окремих її елементів в загальному її обсязі, яке виражається у відсотках. Ця структура залежить від багатьох факторів, основними з яких є:

- специфіка підприємства – на підприємствах з нетривалим виробничим циклом найбільшу питому вагу займають виробничі запаси;

- якість продукції – якщо підприємство випускає неякісну продукцію, то її розмір на складі збільшується;

- рівень концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва;

впровадження досягнень науково-технічного прогресу, що як правило, впливає на зменшення запасів підприємства [20].