Національна система конфіденційного зв'язку

Одним із напрямів забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом стало створення в Україні загальнонаціональної спеціаль­ної інформаційно-телекомунікаційної системи, яка дістала назву На­ціональна система конфіденційного зв'язку.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України "Про Національну систе­му конфіденційного зв'язку", Національна система конфіденційно­го зв'язку - сукупність спеціальних телекомунікаційних систем (ме­реж) подвійного призначення, які за допомогою криптографічних та/ або технічних засобів забезпечують обмін конфіденційною інформа­цією в інтересах органів державної влади та органів місцевого само­врядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час та у разі введення надзвичайного і воєнного стану.

Основними складовими елементами НСКЗ є:

- спеціальні телекомунікаційні системи (мережі), призначені для обміну інформацією з обмеженим доступом;

- фіксовані й мобільні компоненти відповідних телекомуніка­ційних систем;

- централізовані системи захисту інформації та оперативно-технічного управління.

Державну підтримку НСКЗ, яка полягає у створенні шляхом ство­рення сприятливих правових, економічних та інших умов, здійснює Кабінет Міністрів України.

Управління НСКЗ, її функціонування, розвиток, використання та захист інформації забезпечуються Адміністрацією Державної служ­би спеціального зв'язку та захисту інформації України (Адміністра­ція Держспецзв'язку).

Суб'єктами цієї системи, які беруть участь у її створенні, функці­онуванні, розвитку та використанні, можуть бути як органи публіч­ної влади, так і фізичні та юридичні особи, які можуть бути власни­ками окремих компонентів НСКЗ.

Але, згідно із законодавством, такі компоненти НСКЗ, як центра­лізовані системи захисту інформації та оперативно-технічного управ­ління, перебувають виключно в державній власності і не підлягають приватизації.

Послуги конфіденційного зв'язку за допомогою НСКЗ надаються операторами, які є юридичними особами і мають ліцензії на право на­дання послуг фіксованого та/або рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, а також надання послуг у галузі криптографічного та/або тех­нічного захисту інформації відповідно до законодавства.

Абонентами цієї системи можуть бути як органи державної вла­ди та місцевого самоврядування, так і юридичні та фізичні особи, які отримують відповідні послуги на платній основі.

Але порядок надання послуг конфіденційного зв'язку органам державної влади та органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам та організаціям визначає Кабінет Міністрів України.

Послуги конфіденційного зв'язку іншим юридичним та фізичним особам надаються відповідно до законодавства на підставі договору між споживачем та оператором. При цьому законодавство встанов­лює вимогу до розмежування конфіденційної інформації органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування, інших юридич­них та фізичних осіб з використанням криптографічних та/або тех­нічних засобів.

Забезпечення відповідного рівня захисту інформації при наданні послуг конфіденційного зв'язку забезпечується комплексом таких ор­ганізаційних і технічних заходів:

- шифрування інформації за допомогою вітчизняних засобів криптографічного захисту інформації;

- резервування критичного обладнання та каналів зв'язку,

- цілодобовий контроль за функціонуванням системи;

- блокування розповсюдження комп'ютерних вірусів;

- швидке реагування на можливі спроби несанкціонованого до­ступу до інформації та ресурсів системи.

Починаючи з 2005 р. у межах цієї системи розвивається Спеціаль­на мережа стільникового зв'язку НСКЗ, в якій використовуються мо­більні термінали, що обладнані системами криптографічного захис­ту інформації".

В Україні діє також Державна система урядового зв'язку України, яка призначена для передачі інформації, що містить державну таємни­цю, і використовується виключно органами державної влади.