Програма Microsoft Outlook

Найбільш поширеними і, за свідченням більшості фахівців і користувачів, найбільш досконалими на сьогодні є програмні засоби офісного призначення, розроблені фірмою Microsoft^®, зокрема пакет – Microsoft Office™. Програмний засіб Microsoft Outlook, який є складовою цього пакету, призначений для організації електронного документообігу, планування роботи та підтримки багатьох інших видів діяльності офісного працівника.

Використовуючи Microsoft Outlook, користувач отримує повний контроль над засобами ділового спілкування та планування діяльності. При цьому забезпечуються можливості:

· відслідковувати завдання та пам'ятки, записані у календарі;

· записувати та класифікувати ділову та особисту інформацію;

· стежити за деталями ділових і особистих контактів, зокрема зберігати та опрацьовувати адреси електронної пошти, Web-сторінок і нотатки про зустрічі;

· надсилати повідомлення електронної пошти та електронні візитні картки;

· організовувати файли даних у структури;

· створювати адресну книгу та керувати нею;

· впорядковувати та архівувати дані;

· безпосередньо з Outlook здійснювати доступ до файлів інших програм Microsoft, таких як документи Microsoft Word або електронні таблиці Microsoft Excel.

Усі ці завдання можна виконати, не виходячи з програми Outlook. Можна також конфігурувати Outlook для роботи в локальній комп’ютерній мережі і/або через Internet. Кілька користувачів, які об’єднані спільними завданнями (або працюють в одній організації), можуть використовувати Outlook на персональних комп'ютерах (ПК), об’єднаних у так звану робочу групу. Робоча група може бути створена з ПК, передавання даних між якими виконується засобами локальної мережі або мережі Internet.

При будь-якій конфігурації Outlook забезпечує повну інтеграцію електронної пошти з такими компонентами, як Календар, Контакти та Завдання.

Рис. 8.11 Перший запуск програми Outlook 2007

Після першого запуску програма Outlook 2007 виведе послідовність меню, в яких потрібно ввести дані, необхідні для створення облікового запису пошти (рис.8.11 – 8.12).

Рис. 8.12. Налагодження облікового запису

 

Обліковий запис використовується програмою – поштовим клієнтом з метою авторизації доступу до поштової скриньки та до листів, що зберігаються на комп’ютері.

 

Рис. 8.13 Підключення до мережі з використанням модемного з’єднання

 

Після цього виконується налагодження з’єднання з мережею Інтернет. Якщо це модемне з’єднання, то потрібно буде ввести налагодження, надані провайдером для встановлення з’єднання на фізичному рівні (номер телефону, тип сигналу виклику, рядок ініціалізації модема тощо), та на рівні протоколів мережі (тип поштового сервера, логін або назву поштової скриньки, пароль доступу тощо). Деякі поштові сервери допускають автоматичне виконання цієї процедури.

Після завершення налаштувань поштовий клієнт звертається до поштової скриньки і виконує в автоматичному режимі перенесення всіх листів з поштового сервера на комп’ютер, на якому встановлено поштовий клієнт.

 

Рис. 8.14 Головна сторінка програми Microsoft Outlook

 

Електронна пошта (E-mail) – це сукупність засобів для обміну повідомленнями між абонентами за допомогою комп’ютерної мережі. Електронна адреса записується як: ім'я поштової скриньки користувача @ назва поштової служби.

Internet Mail, Outlook Express, Microsoft Outlook, Exchange Mail, The Bat! – програми для роботи з електронною поштою.

 

 

Пошукові системи Інтернет

 

Найлегше знайти інформацію в Internet, якщо ви знаєте адреси веб-сайтів, де ця інформація зберігається. Інакше, вам на допомогу прийдуть пошукові системи Internet – найпопулярніші ресурси Всесвітньої мережі. Щоб скористатися послугами пошукової системи зазвичай потрібно відкрити її у браузері. Наведемо адреси найпопулярніших пошукових систем:

Yahoo (www.yahoo.com), Alta Vista (www.Altavista.tella.com), Excite (www.excite.com), Lycos (www.lycos.com), Hot Bot (www.hotbot.com), Яndex (www.yandex.ru), Rambler (www.rambler.ru), Google (www.google.com), Апорт! (www.aport.ru), Ay (www.au.ru). Ці системи відкриваються набором URL в рядку адреси браузера, однак Internet Explorer дозволяє шукати інформацію через популярні пошукові системи прямо на спеціальній панелі Поиск.

Щоб відкрити її, натисніть на кнопку Поиск на панелі інструментів або скористайтесь комбінацією клавіш [Ctrl]+[E]. Потім введіть в поле Поиск слово або речення і натисніть Enter. Браузер відправить запит одній з найпопулярніших пошукових систем, і вже через кілька секунд на цій панелі з’являться посилання на сторінки за даною тематикою. Якщо результати пошуку вас не задовольняють, повторіть спробу, але вже з іншою пошуковою системою, натиснувши для цього на кнопку Следующий або вибравши її зі списку, що з’являється після натискання на стрілку поряд з кнопкою Следующий. Для пошуку потрібної інформації можна вводити досить складні конструкції зі слів.

Часто в пошукових системах застосовується спеціальний механізм для побудови логічних запитів з використанням логічних операторів[6] – AND, OR, NOT. За допомогою цих операторів можна задати близькість чи віддаленість термінів запита у тексті документа:

AND – "і". Цей оператор означає, що у шуканому документі повинні бути всі слова, розділені цим оператором у запиті. Наприклад: electronic AND music. Еквівалент – знак “+”

OR – “або”. Цей оператор означає, що в документі повинно бути хоч одне слово з тих, які розділені цим оператором. Наприклад: тварина OR собака. Еквівалент – знак” |”

NOT – “без”. Цей оператор означає, що будуть вибрані всі документи, що мають ключове слово перед цим оператором, але виключаючи це слово після нього. Наприклад: тварина NOT собака. Еквівалент – знак “–“.

 

Файлові ресурси

Загалом користувачі Інтернету шукають гіпертекстові документи, використовуючи вимого до з їх змісту. Але часто потрібно буває знайти файл з конкретною назвою. Це можуть бути бібліотеки програм, архіви, компоненти операційної системи тощо. Для пошуку подібних файлів використовується FTP- сервер, який містить каталоги з файлами (програмами, текстами, графікою тощо) і забезпечує доступ користувачам до цих каталогів за протоколом FTP. FTP- сервери ще називають файловими архівами мережі Інтернет, оскільки обсяг інформації, яку вони надають дуже великий.

Щоб мати доступ до FTP-архівів, на комп’ютері має бути встановлена програма FTP-клієнт. Більшість FTP-серверів доступні для всіх. Для пошуку файла необхідно вказати лише його назву і тип наповнення – відео, файл/каталог тощо.

 

 

Методи пошуку

У сучасних пошукових системах є два основних способи пошуку – за ключовими словами і за допомогою Web-каталогів.

1. Ключові слова. До текстового поля пошукової системи, розташованого у верхній частині сторінки, потрібно ввести ключові слова, які максимально відображають сутність вашого запитання.

Для кожної пошукової системи існує свій синтаксис запитів. Як приклад сформулюємо основні правила запису ключових слів, що застосовуються у російськомовних системах Rambler і Яndex.

У запитах намагайтесь використовувати малі літери, з великої набирайте лише власні імена (прізвища, імена, географічні назви тощо).

Пробіл між словами означає, що вони обидва мають міститися у шуканому документі.

Якщо потрібно знайти документи з будь-яким із вказаних слів, застосовується знак “|”.

Цитати в ключових словах беруться в лапки.

Взагалі з правилами пошуку можна ознайомитись з файлів довідки, клацнувши по кнопці Помощь. Спеціальні правила пошуку треба застосовувати, якщо звичайні методи не дають бажаних результатів.

2. Web-каталоги. Пошук можна здійснювати не за ключовими словами, а за Web-каталогом, який є у більшості сучасних пошукових систем. Web-каталог – це вузол, на якому розміщені посилання на Web-сторінки, класифіковані за певною ієрархічною системою, що схожа на системний каталог у звичайній бібліотеці. Користувач клацає мишею по потрібній темі, і перед ним розкривається подальший докладніший рівень каталогу, рухаючись вглиб якого, можна дістатись посилань на цікаві для користувача Web-сторінки.

 

Google

Сайт Google (www.google.com) сьогодні є одним з найпопулярніших засобів пошуку потрібної інформації в Інтернеті. Більш того, пошукова технологія Google використовується не тільки в цій інформаційно-пошуковій системі, але й у багатьох інших ресурсах (ще нещодавно Google обслуговувала пошукові запити на Yahoo!).

Серед основних переваг Google є велика кількість (більше чотирьох мільярдів!) проіндексованих інтернет-сторінок, а також велика швидкість здійснення пошуку.

Використання системи розширеного пошуку дозволяє отримати точніші результати. У спеціальних полях можна зазначати слова і фрази, за якими буде здійснюватись пошук, визначати мову і формат шуканого документу, час його останньої зміни тощо.

Додатковим сервісом Google (рис. 8.15) є пошук інформації в новинах (http://news.google.com), а також пошук товарів, що виставлені на продаж у мережі (www.froogle.com).

Рис.8.15. Одна з найпопулярніших пошукових систем Google

 

Rambler

Rambler (www.rambler.ru) - це одна з найпопулярніших російськомовних пошукових систем (рис. 8.16). Вона складається з бази даних і програми-робота, яка здійснює швидкий пошук за індексами. До системи Rambler можна звернутися прямо з панелі пошуку або викликавши її через рядок Адрес. У верхній частині початкової сторінки розташоване текстове вікно для введення ключових слів і кнопка Найти. Нижче – список категорій веб-каталогу, у правій частині вікна містяться рубрики новин.

Для здійснення пошуку вводяться ключові слова до текстового поля, а потім натискається кнопка Найти.

 

Рис.8.16. Головна сторінка пошукової системи Rambler

 

Інтернет-портал MSN

Інтернет-портал www.msn.com є зібранням усього, що потрібно для більшості відвідувачів мережі Інтернет. На сторінках порталу, окрім могутніх пошукових засобів, є низка новин, чат, безкоштовна пошта. Окрім звичайного рядка пошуку та каталогу Інтернет-ресурсів, що складається з набору 10 стандартних рубрик, портал надає й інші можливості. Це пошук компаній і людей, пошук вакансій та багато іншого. Спеціальний розділ сайту Shopping Search присвячений пошуку товарів в онлайнових магазинах Окрім самого пошуку, на порталі MSN є власне сховище різноманітної інформації, наприклад онлайнова версія популярної електронної енциклопедії Microsoft Encarta. Тут можна знайти вичерпну інформацію з різних галузей знань (рис. 8.17).

 

Рис. 8.17. Інтернет-портал www.msn.com

 

Yahoo!

Yahoo! (www.yahoo.com) – найстаріший пошуковий ресурс (рис. 8.18), який донині залишається однією з найпопулярніших пошукових систем у світі. Цим він зобов’язаний детально розробленому та зручному в використанні каталогу веб-ресурсів, могутній системі повнотекстового пошуку та великій кількості додаткових сервісів.

Yahoo! не відрізняється великою кількістю наданих результатів пошуку, але їх відповідність запиту завжди буде найточнішою. Ця пошукова система надає можливість створювати складні пошукові запити.

Рис. 8.18 Головна сторінка пошукового сервера Yahoo!

Яndex

Сьогодні можна стверджувати, що пошукова система Яndex (www.yandex.ru) – це найпопулярніша інформаційно-пошукова система російськомовного Інтернету (рис.8.19). Вона до того ж є й досить великим Інтернет-порталом і за своїми функціональними можливостями не поступається знаменитим зарубіжним аналогам. На головній сторінці ресурсу розміщені посилання на всі служби пошукової системи Яndex, а також розподілений на рубрики каталог зареєстрованих ресурсів.

Система формування пошукових запитів у Яndex має багато спільного з іншими пошуковими системами. Відмітною властивістю є можливість використання стандартних мовних конструкцій російської мови.

 

Рис. 8.19. Головна сторінка пошукової системи Яndex

Мета

Інтернет-ресурс “Мета-Україна” (www.meta.ua) – це пошукова система, що дозволяє здійснювати пошук українською мовою (рис. 8.20).

Для пошуку інформації за допомогою "Мети" можна скористатися тематичним і алфавітним каталогами веб-ресурсів, а також рядком пошуку, який дозволить здійснювати пошук як серед сайтів, зареєстрованих у каталозі, так і серед сторінок, попередньо проіндексованих роботом "Мети".

 

Рис.8.20 Головна сторінка пошукової системи Мета.

 

Інтерактивне спілкування

Інтерактивне спілкування – це спілкування між людьми в реальному режимі часу (on-line). Під час інтерактивного спілкування користувач відправляє запит (лист, голосове повідомлення або відео) і майже миттєво одержує на нього відповідь. Для того, щоб надіслати кому-небудь голосове повідомлення, потрібно мати мікрофон і навушники, а для відео повідомлення потрібна відеокамера.

Система обміну повідомленнями є однією з найдоступніших та найчастіше використовуваних засобів спілкування в Інтернеті, в корпоративних та локальних мережах. Служби обміну повідомленнями поділяються на служби обміну інформацією в режимі off-line (поштові сервери E-mail) та служби миттєвих повідомлень (англ.:Internet Relay Chat Instant Messaging Service) в режимі on-line. Система обміну повідомленнями має свої комунікаційні мережі, більшість з яких побудовані за архітектурою "клієнт-сервер".

 

8.2.1. Служби обміну повідомленнями в режимі on-line

Служба IRC

Служба IRC (англ.: Internet Relay Chat) – Інтернет-розмова в реальному часі – є першим засобом для онлайнового спілкування, яка надає великий вибір каналів (тем) для проведення дискусій з однодумцями. Чат – це текстовий діалог у реальному режимі часу.

Ця служба базується на мережевій архітектурі клієнт-сервер, тому для онлайнового спілкування в Інтернеті потрібно встановити на ПК клієнтський додаток (IRC-клієнт). Після запуску програми-клієнта, вона встановлює з’єднання з обраним IRC-сервером. Оскільки IRC-сервери мережі об’єднані між собою, то для спілкування достатньо підключитися до одного з її серверів. При підключенні до сервера IRC користувач бачить список доступних тем (каналів), в яких він може спілкуватись.

Спочатку служба IRC мала одну мережу IRC, яка потім розділилась на кілька IRC–мереж. Ці IRC–мережі не зв’язані одна з одною і мають свої імена (DALnet, IRCnet, UNDERnet, Rusnet, WeNet, IrcNet.ru). Всередині кожної IRC-мережі існують свої тематичні області чи канали.

Служба IMS

Результатом розвитку чатів стала служба миттєвих повідомлень (англ.: Instant Messaging Service, IMS). IMS - це одна з технологій, що забезпечує комунікації в мережах Інтернет. В службі миттєвих повідомлень, крім текстових повідомлень, можна передавати звукові сигнали, картинки, відео, файли, а також разом малювати і грати в ігри.

Ця служба має свої мережі. Мережа IMS побудована за принципом клієнт-сервер. Клієнтська програма IMS, що призначена для бесіди та миттєвого обміну повідомленнями в режимі онлайн за допомогою служби миттєвих повідомлень, називається мессенджером (від англ. messenger – курьер, англ. instant - миттєво, Instant messengers, IM). Більшість IM-клієнтів дозволяють бачити, чи підключені в даний момент абоненти, імена яких занесені до списку контактів. У ранніх версіях програм все, що друкував користувач, тут же передавалося. Якщо він робив помилку і виправляв її, то це також було видно. В такому режимі спілкування нагадувало телефонну розмову. В сучасних програмах повідомлення з’являються на моніторі співрозмовника вже після завершення редагування та відправлення повідомлення.

Для кожної з мереж існує свій мессенджер, розроблений тією ж самою командою розробників. Розробниками пропонуються програми з назвами: ICQ, MSN Messenger, Yahoo! Messenger. Таким чином, якщо один з адресатів користується тільки мережею ICQ, а інший – тільки мережею MSN, то можна спілкуватися з ними одночасно, встановивши на своєму комп’ютері і ICQ, і MSN Messenger, зареєструвавшись в обох мережах.

Як правило, мережі обміну мають окремий сервер (деякі мережі є децентралізованими), до якого підключаються мессенджери, і свої протоколи взаємодії. Більшість мереж служби миттєвих повідомлень використовують закриті або пропієтарні протоколи (власні протоколи, що належать тільки одній мережі) обміну інформацією. Загалом у кожній з таких мереж використовується свій мессенджер.

Є й альтернативні мессенджери для служб миттєвих повідомлень, які можуть одночасно працювати в кількох мережах. Наприклад, безкоштовний відкритий мультипротокольний модульний клієнт (мессенджер) Miranda IM (або Trillian, Pidgin) дозволяють підключатись одночасно до кількох мереж, що позбавляє необхідності встановлювати окремий мессенджер для кожної мережі.

Зокрема, як альтернатива пропрієтарним^[7] протоколам для IM був розроблений відкритий протокол Jabber (Джаббер – сім’я протоколів і технологій), який використовується у багатьох мессенджерах. Jabber -клієнти: Psi, Miranda IM, Tkabber, JAJC, Pandion та інші).

Сучасні мессенджери надають користувачеві багато корисних функцій, таких, як IP-телефонія, відеочат, індикація про мережевий статус користувачів тощо.

Список основних функцій, що надаються сучасними мессенджарами служб миттєвих повідомлень:

· чат (відео чат, текстовий і голосовий);

· VoIP[8] сервіси: дзвінки на комп’ютер, дзвінки на стаціонарні та мобільні телефони;

· можливість надіслати SMS;

· передавання файлів;

· інструменти для спільної роботи в режимі реального часу;

· можливість спілкуватися в чаті безпосередньо на веб-сторінці;

· нагадування та сповіщення;

· зберігання історії спілкування відносно кожного контакту;

· індикація про мережевий статус користувачів (в мережі, немає на місці тощо), що занесені до списку контактів.

8.2.2 Найпопулярніші мессенджери

ICQ

ICQ (англ.:I Seek You – Я Шукаю Тебе) – популярна програма для спілкування в режимі реального часу. Оскільки ICQ – це застаріла централізована мережа з закритим протоколом, то в наш час спеціалісти рекомендують користувачам переходити з системи ICQ на Jabber. Програма була створена у 1996 році чотирма програмістами з компанії Mirabilis (Ізраїль). ICQ була першою програмою, яка забезпечувала визначення присутність певних осіб, наприклад, друзів чи колег, на даний момент в Інтернет і надавала змогу спілкуватись з ними за допомогою мережі в режимі реального часу, передавати файли тощо. Програму ICQ можна безкоштовно завантажити, наприклад, із сайтів www.icq.com, www.mirabilis.com.

Після установки та запуску програми ICQ, користувачі реєструються та одержують унікальний ідентифікаційний номер користувача – UIN і мають можливість протягом декількох секунд зв’язатися з людиною у будь-якій точці світу. Програма дає можливість надсилати повідомлення користувачеві, що в даний момент знаходиться в off-line. За допомогою ICQ можна обмінюватися і файлами також. ICQ може допомогти знайти друзів, адже ICQ – “Я Шукаю Тебе”.

Отже, на відміну від IRC ICQ надає такі можливості.

· Одночасно знаходитись в on-line будь-якій кількості користувачів з однаковими іменами.

· У будь-який момент бачити, чи знаходяться Ваші друзі в мережі.

· З’єднує комп’ютери користувачів напряму, без використання проміжних серверів. Це означає, що спілкування відбувається в реальному часі і так швидко, що не встигаєш натиснути Send, як вже отримуєш відповідь.

· Вести пошук серед користувачів за будь-якою з основних або за сукупністю додаткових ознак.

· Відсилати повідомлення неактивному користувачеві і бути впевненому, що той його побачить, як тільки ввімкне ICQ.

· Не примушує постійно "сидіти" на каналі, адже ви можете перемовлятися з друзями час від часу або в паузах, фактично не відволікаючись від основних справ.

· Спілкуватися тільки з певними користувачами (навіть серед загального списку друзів) або зберігати повну конфіденційність.

· Організувати міні-чат з одним або кількома користувачами за вибором.

Користувач системи використовує програму-клієнт, запущену на пристрої, що має вихід в мережу Інтернет, яка підключається до серверів, що обслуговуються компанією ICQ. Через нього за допомогою протоколу OSCAR здійснюється передавання службових даних, обмін повідомленнями між користувачами.

Щоб скористатися сервісом, потрібно зареєструвати аккаунт ^[9] . Це можна зробити через інтерфейс клієнта, а також Інтернет-портал. Для ідентифікації користувачів в системі використовується UIN (англ.:Universal Identification Number) – унікальний для кожного аккаунта номер, що складається з 4-9 арабських цифр. Цей номер присвоюється аккаунту під час початкової реєстрації користувача в системі, після чого, разом з паролем, може використовуватися для входу в систему.

Для кожного аккаунта сервіс зберігає такі дані:

· Нікнейм – відображуване ім’я користувача, яке, на відміну від UIN, можна змінювати, і яке не є унікальним, тобто може співпадати для різних аккаунтів.

· Адреса електронної пошти – надає можливість поновлення доступу до аккаунта у випадку втрати паролю, а також використання для входу в систему замість складного для запам’ятовування UIN.

· Публічну інформацію, що введена користувачем, яка може містити ім’я, прізвище, список захоплень, географічне місцезнаходження, знання мов, текстове описання тощо.

Ініціювати листування з іншим користувачем і додати його до списку контактів можна, знаючи його UIN. В свою чергу, для пошуку користувачів в системі існує внутрішня функція пошуку, доступна через інтерфейс клієнта, що дозволяє одержувати списки користувачів, що задовольняють зазначеним у пошуковому запиті критеріям: співпадінню з нікнеймом, а також додатковій інформації користувачів. Аккаунт не може бути вилучений із системи.

Список контактів. Після успішної авторизації клієнт ICQ завантажує з сервера список контактів користувача. Контакти у списку можуть бути розподілені по групах, імена й кількість яких змінюється користувачем.

Авторизація. У випадку додавання контакту може знадобитися авторизація – дозвіл бачити його статус та надсилати йому файли.

Приватні списки. Для забезпечення необхідного рівня конфіденційності в ICQ існує декілька списків, що виконують певну функцію, у які кожен користувач може додавати будь-які контакти і повідомляти останніх про це.

Існують 3 види списків

· Список ігнорованих – Від користувачів з цього списку не приходять ніякі повідомлення, вони не бачать ніякого статусу у випадку додавання, окрім “Не в мережі”. У випадку додавання до цього списку користувач видаляється зі списку контактів, у випадку видалення – додається автоматично. Якщо контакт вимагає авторизації, то для цього потрібно буде робити запит знову.

· Список тих, хто бачить. Користувачам з цього списку показують статус “Невидимий”, якщо він вибраний, за виключенням опції “Невидимий для всіх”, можливої у деяких альтернативних клієнтах.

· Список тих, хто не бачить. Користувачам з цього списку завжди показують статус “Не в мережі”, за виключенням опції “Видимий для всіх”, можливої в деяких альтернативних клієнтах.

Максимальна кількість контактів у кожному списку обмежена.

Особисте листування. З кожним з контактів можна вести особисте листування – для цього треба відкрити вікно діалогу. Вікно розділене на дві частини: поле для введення і вікно чату. В полі для введення користувач набирає своє повідомлення, після чого відправляє його іншому. Все листування відображається у вікні чату із зазначенням Ніка відправника і часом відправлення повідомлення. Якщо відправник не відключив цю можливість, то, залежно від клієнта, одержувач отримує повідомлення про набір.

Статуси

Основні статуси. У списку контактів та у вікні діалогу відображується також статус користувача. Основний статус користувача слугує індикатором його присутності в системі й готовності відповідати на повідомлення. Традиційно існує перелік основних статусів, як правило, зображуваних піктограмою у вигляді квітки, що змінює свій колір від червоного до зеленого. Якщо користувач взагалі відсутній в системі у даний момент (не авторизований), то йому надається статус “Не в мережі” або “Оффлайн”, що позначається червоною квіткою; якщо він у мережі (авторизований), то йому надається статус “В мережі” або “Он лайн”, який позначається зеленою квіткою. Також існує кілька проміжних статусів:

· Відійшов (Away) – зазвичай статус зображується зеленою квіткою з білим папірцем, де написано “Away”, або не написано нічого. Свідчить про те, що користувач протягом певного часу не був активним (не рухав мишкою і не натискав клавіш). Статус можна поставити і вручну для повідомлення про невеликий період відсутності за комп’ютером.

· Недоступний (N/A - Not Available) - найчастіше статус зображується у вигляді зеленої квітки з великим білим папірцем поперек, де написано “N/A”. Свідчить про те, що користувач одержав статус “Відійшов” і з цього моменту протягом певного часу продовжував бути неактивним. Також статус може бути виставлений примусово.

Як правило, автоперехід у ці статуси (Away і N/A) можна відключити у настройках клієнта.

· Невидимий ((англ.: Invisible) – статус, який дозволяє користувачеві бути в мережі таким чином, щоб про це було відомо лише тим, хто входить до списку “Ті, хто бачить”((англ.: Visible list). Існує й статус “Невидимий для всіх” (англ.: Invisible for all) – коли навіть користувачі списку “Ті, хто бачить” також не можуть бачити статус.

Однак існують способи перевірки на "невидимість", які обходять контроль системи ICQ. Не зважаючи на те, що захист протоколу вдосконалюється, модифікуються й методи визначення невидимості.

Існують також статуси "Вільний для розмови" ((англ.:Free for chat), " Не турбувати" (англ.: Do not disturb) і “Зайнятий” (англ.: Occupied).

Надсилання файлів. В ICQ реалізоване надсилання файлів за технологією Peer-to-peer, тобто у випадку безпосереднього Інтернет-з’єднання двох комп’ютерів, обходячи сервер. Передавання файлів можливе лише тоді, коли статус одержувача “В мережі”. Подібний спосіб є небезпечним, оскільки відправник знатиме IP одержувача і може надіслати йому небезпечне програмне забезпечення.

 

Skype

Skype – найбільш розповсюджений у світі мессенджер із закритим протоколом. Програма розроблена компанією Skype Limited (рис. 8.21).

Надає можливість дзвонити на стаціонарні та мобільні телефони, приймати дзвінки. В останніх версіях цього мессенджера реалізована функція “Відеодзвінок”, за допомогою якої користувачі можуть розмовляти й обмінюватися повно екранним відео з Web-камер, встановлених у користувачів. Отже, за допомогою Skype користувач може:

· вести індивідуальне листування, обмінюватися повідомленнями з колегами по роботі так само, як і в програмах ICQ, QIP або Jabber;

· якщо ви маєте мікрофон і навушники, ви можете зателефонувати до друга з сусіднього міста і просто спілкуватися так, начебто ви розмовляєте по звичайному телефону;

· якщо ви маєте веб-камеру, мікрофон і навушники, то ви можете проводити відео конференцію, бачити співрозмовника, чути його і відповідати йому. Це щось на зразок відеотелефону, хоча насправді інформація передається мережею Інтернет і ви платите не за хвилини, а за кількість відправлених та отриманих мегабайтів.

Програма Skype дозволяє дзвонити Вашому партнеру на стаціонарний телефон, мобільний телефон та відправляти sms-повідомлення. За допомогою Skype Ви можете додзвонитися у будь-яку точку планети, при цьому дзвінки зі Skype на Skype будуть безкоштовними. У випадку, якщо Ви у терміновому відрядженні і маєте можливості відкрити програму Skype, можна переадресувати дзвінки і текстові повідомлення.

 

Рис.8.2

1 Логотип програми Skype

 

Відмінність Skype від інших програм полягає в тому, що ви можете розмовляти у чаті як з однією людиною, так і відразу з кількома, що надає можливість організовувати міні-конференції, наради.

Так само, як і в інших програмах, Skype дозволяє пересилати файли, вести записник, одержувати новини, заходити на інші конференції, тема яких вас цікавить, також дає змогу здійснювати пошук інформації, не закриваючи програми, за допомогою панелі інструментів Google (на- лаштування панелі здійснюється під час установки програми).

На відміну від інших програм IP-телефонії, для передавання даних Skype використовує P2P – архітектуру. Каталог користувачів Skype розподілений по комп’ютерах мережі Skype, що дозволяє мережі легко розширюватися до дуже великих розмірів без дорогої інфраструктури централізованих серверів.

Єдиним центральним елементом для Skype є сервер ідентифікації, на якому зберігаються залікові записи користувачів і резервні копії їх списків контактів. Центральний сервер потрібен тільки для встановлення зв’язку. Після того, як зв’язок був встановлений, комп’ютери пересилають голосові дані безпосередньо один одному (якщо між ними є прямий зв’язок), або через Skype – посередника (суперсузол – комп’ютер, який має зовнішню IP-адресу і відкритий TCP-порт для Skype). Зокрема, якщо два комп’ютери, що знаходяться всередині однієї локальної мережі, встановили між собою Skype з’єднання, то зв’язок з Інтернет можна перервати і розмова буде продовжуватися стільки, скільки потрібно користувачам.

У більшості випадків якість звуку перевищує якість звичайного телефонного зв’язку. Під час встановлення зв’язку між ПК дані шифруються. Відкриті ключі користувачів сертифікуються центральним сервером Skype.

Skype є закритою системою і використовується тільки з оригінальним програмним забезпеченням Skype. Офіційно підтверджених розробником випадків розшифрування і/або перехоплення даних в Skype не зафіксовано

Skype дає змогу користувачам спілкуватися за допомогою голосу і більш традиційним способом за допомогою текстових повідомлень (IM-чату).

Голосовий чат дозволяє розмовляти як з одним користувачем, так і влаштовувати конференц-зв’язок. Він використовує власні кодеки (алгоритми стискання даних). Skype – чат дає змогу влаштовувати групові чати, надсилати смайлики, зберігати історію. Також надаються звичайні для ІМ – чатів можливості – профілі користувача, індикатори стану (статус) тощо.

Розробники програми Skype потурбувалися про більшість користувачів, то ж програма працює в операційних системах Windows, Linux, Mac OS X, Pocket PC.

Для того, щоб стати користувачем Skype, спочатку потрібно переписати програму для вашої платформи з сайту виробника програми (http://www.skype.com/intl/ru/). Запустити файл установки skypesetup.exe, потім обрати мову, поставити "галочку", що ви погоджуєтесь з умовами ліцензійної угоди.

Рис.8.22 Перші кроки встановлення програми Skype.

 

У вікні клацніть на кнопку “ Настройки ” і перегляньте директорію, де буде встановлена програма, та визначте, чи потрібно при кожному запуску операційної системи виконувати автозавантаження Skype.

 

Рис.8.23. Налагодження програми під час встановлення.

Потім, натиснувши на кнопку “ Установить ”, обираєте, чи встановлювати панелі інструментів Google (для пошуку інформації).

Після натискання кнопки “ Дальше ” відбувається інсталювання програми, після завершення якого на робочому столі з’явиться значок Skype.

Перш, ніж розпочати працювати з програмою перевірте, чи встановили Ви мікрофон, веб-камери та чи є навушники. Наявність навушників і мікрофону вже є достатньою умовою, щоб розпочати роботу. Двічі клацнувши на значку Skype, запускаєте програму, реєструєтеся, обираєте свій “нік”, встановлюєте свою фотографію, надаєте ті свої особові дані, які ви вважаєте доцільним для оприлюднення.

 

 

Рис.8.24 Створення нового користувача системи Skype

 

Рис.8.25. Реєстрацію закінчено

 

Відкривається нове вікно. Панель головного меню має вигляд: “ Файл ”, “ Счет ”, “ Позвонить ”, “ Чаты ”, “ Вид ”, “ Инструменты ”, “ Помощь ”.

До вашого запуску програми всі налаштування програми є в режимі “ по замовчанню ”, тому потрібно налаштувати мікрофон і веб-камеру. Для цього ви заходите у розділ “ Інструменти ”, обираєте «Настройки», у вікні, що відкрилося, у підрозділі «Настройки звука» встановл.єте ваш аудиопристрій: призначаєте інструмент для входу, виходу, дзвінка, далі обираєте клавішу «Сохранить» (рис.8.26).

Рис.8.26. Налагодження звуку та відео

 

Так само у розділі “ Настройки видео ” встановлюєте вашу веб-камеру, проводите тест її, зберігаєте на лаштування, натиснувши клавішу Сохранить».

Щоб знайти друзів, заходите до розділу меню “ Контакты ”, обираєте “ Поиск абонентов Skype ”, вводите ім’я, електронну пошту, нікнейм та шукаєте. Коли ви знаходите людину, яку шукали, тоді, не закриваючи вікна, ви можете йому зателефонувати. Для цього клацніть правою кнопкою миші на ніку знайденої людини, оберіть “Позвонить” та чекайте відповіді.

Або ж обираєте нікнейм знайденої людини та натискаєте клавішу " Добавить Skype контакт ”. Тепер ця людина у вас у списку контактів, і ви можете їй подзвонити, натиснувши зелену клавішу, або ж почати переписуватися в чаті.

 

Рис.8.27. Панель, призначена для пошуку певного користувача

 

 

Рис.8.28. Панель, яка з’являється після активізації запису певного користувача

 

Якщо вам потрібно подзвонити на мобільний телефон або стаціонарний, то оберіть вкладку “ Набрать номер ”, оберіть країну, введіть номер (без коду країни), натисніть зелену клавішу і чекайте відповіді. Щоб відправити sms людині зі списку “ Контакты ”, натисніть праву клавішу миші і оберіть " Отправить sms".

 

 

Рис.8.29. Панель для здійснення дзвінків на звичайні телефони

 

Створили Skype Ніклас Зеннстрем і (Niklas Zennström) и Янус Фрііс (Janus Friis). Перший реліз програми і сайт зявилися у вересні 2003 р. Штаб-квартира компанії знаходиться в Люксембурзі, а філіали — в Лондоні, Празі, Сан-Хосе й Талліні.

Програма одночасно підтримувала 10 мов і мала простий інтерфейс, з самого початку адаптований під голосовий зв’язок, на відміну від мессенджерів ICQ и MSN Messenger. Skype під час інсталяції сам обирав мову локалізації Windows та мав простішу і швидшу реєстрацію логіна, ніж у програмах-конкурентах. Саме простота встановлення, засвоєння і використання програми швидко привернули до неї увагу великої кількості користувачів.

У версії 1.2 вперше з’явився автовідповідач (Voicemail), а починаючи з версії 1.3 будь-який його власник міг залишити повідомлення іншим користувачам, навіть якщо вони не використовували цю послугу. У версії 1.2 також з’явилася функція SkypeIn, що зв’язувала заліковий запис Skype з телефонним номером.

Починаючи з версії 1.4 з’явилась можливість спрямовувати дзвінки на інші залікові записи Skype, і також на звичайні телефони.

У версії 2.0 вперше з’явилась можливість відеозв’язку, а потім і відправлення SMS, організації Skypecasts (ця технологія офіційно відключена з 1 вересня 2008 р.) та інтеграції з Microsoft Outlook.

У версії 3.0 з’явився сервіс (SkypeFind), який дозволяє користувачам створювати список фірм і наводити їх опис. Зараз він у своїй більшості заповнений спамом.

 

Платні послуги

SkypeOut (дзвінки на телефони)

Дозволяє робити вихідні дзвінки на стаціонарні й мобільні телефони у більшості країн світу. Плата похвилинна, диференційована. Дзвінки на безкоштовні номери (такі, як +1 800 у США) безкоштовні, до того ж скористатися ними можуть навіть ті користувачі, які не сплачували за послугу SkypeOut. Також через SkypeOut здійснюються вхідні Skype дзвінки на телефон з мобільним додатком Skype Lite. Через 180 днів після останнього дзвінка SkypeOut баланс вичерпується.

SkypeIn (онлайновий номер)

Дозволяє отримувати телефонні дзвінки від користувачів традиційних телефонних мереж. При цьому учасник одержує телефонний номер в одній з таких країн: Австралія, Бразилія, Германія, Данія, Польща, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Естонія, Франція, Великобританія, США, Японія, Гонконг (Китай). Всі вхідні дзвінки на даний номер будуть приходити на заліковий запис Skype, а у випадку наявності коштів рахунку можливим є переадресування дзвінків на будь-який телефонний номер. В якості бонусу до телефонного номеру компанія Skype безкоштовно надає автовідповідач на весь час користування.

Skype Voicemail (голосова пошта)

Послуга з’явилась 10 березня 2005 р. Дозволяє записувати вхідні повідомлення, коли користувач не в мережі, і працює як автовідповідач.

Номер Skype To Go

Це спеціальний номер доступу, на який можна подзвонити з будь-якого телефону (стаціонарного чи мобільного) для того, щоб зв’язати з іншим номером за вигідними тарифами. Гроші в цьому випадку беруться з рахунку Skype.

Відправлення SMS

Можливість відправляти SMS повідомлення з програми Skype на мобільні телефони.

Безкоштовні послуги

SkypeCast – вид голосового спілкування між групою користувачів програми Skype (до 150 чоловік). Зовнішньо схожий з конференц дзвінком, але, на відміну від нього, встановлюється через центральний сервер, тому не висуває високих вимог до пропускної здатності каналу користувача, що ініціював розмову.

Історія режиму Skype Me

З’єднавши користувачів по всьому світу за допомогою голосу, Skype надав можливість людям з різних країн спілкуватися один з одним. Для полегшення цього завдання Skype пропонував встановлювати статус Skype Me, який вказує на те, що даний абонент відкритий для дзвінків з усього світу. Встановлення такого статусу приваблювало користувачів, що бажають удосконалити свої знання іноземної мови, а також шахраїв і спамерів, тому, починаючи з версії 4, статус Skype Me видалений з програми.

Спроби заборонити Skype

Комісія з телекомунікаційних та інформаційних технологій Російської спілки промисловців та підприємців готує рекомендації щодо заборони Skype у Росії. Невдоволення зв’язківців-учасників РСПП зрозуміле, адже дякуючи Skype, мільйони користувачів Інтернету в Росії мають можливість обійти високі тарифи на міжнародний телефонний зв’язок. Окрім цього, ініціатори заборони та ФСБ стверджують, що Skype важко підслуховувати.

В Білорусі всі дзвінки у мережі фіксованого зв’язку повинні проходити через державного оператора, а використання інших міжнародних мереж, зокрема Skype, вважається порушенням законодавства.

Найбільша європейська телекомунікаційна компанія Deutsche Telekom заявила, що буде блокувати Skype у випадку спроби використання його з iPhone.

Доступ до Skype може бути заблокований апаратними засобами. Такі рішення є у Verso Technologies и Cisco Systems. Зокрема ними користується найбільший китайський провайдер China Telecom. Так само Skype блокується і в ОАЕ.

У відповідь на спроби заборони Skype, його розробники почали впроваджувати в програму засоби маскування трафіку, щоб обійти блокування VoIP. До того ж, Skype може працювати з прокси-серверами VPN і Tor, що зводить нанівець ефективність його блокування.

Офіційно підтверджених розробником випадків розшифрування і/або перехоплення даних у Skype не зафіксовано і більшість спецслужб цим дуже невдоволені. Однак правоохоронні органи Австрії на зустрічі з провайдерами у місцевому Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що провели "законне перехоплення IP-трафіку" 25 червня 2008 р. Така сама заява прозвучала й від представника органів внутрішніх справ Австралії. Також стало відомо про розробку фірмою Digitask програми перехоплення онлайн-комунікацій на замовлення одного з міністерств Баварії, а компанія FaceTime розробила сканер захищених IM – повідомлень Skype. Зокрема про рішення прослуховувати Skype оголосила влада Швейцарії і ФСБ.

Miranda IM

Miranda IM – багатопротоклоьний мессенджер миттєвих повідомлень з відкритим кодом для роботи в Інтернет або локальній мережі. Підтримує протоколи систем миттєвих повідомлень ICQ, IRC, Jabber, Google Talk, Skype та інших.
Google Talk client - десктопний IM-клієнт (мессенджер) Google Talk, а Google Talk Gadget – це веб-клієнт, що працює в будь-якому браузері з Abobe Flash -плагіном. Google Talk - це служба Google для обміну миттєвими повідомленнями, що дозволяє спілкуватися за допомогою голосового чату і текстових повідомлень. Google Talk використовує протокол XMPP (Jabber- сумісний) і дозволяє спілкуватися з іншими учасниками мережі Jabber.- Mail.Ru Agent client – це IM-клієнт (мессенджер), що забезпечує текстове, голосове спілкування і відео чат. Підтримує ICQ, тобто є ICQ – клієнтом. VoxOx (voxox.com, version 2.0) – сучасний і перспективний мультипротокольний мессенджер з відкритим вхідним кодом, що підтримує протоколи ICQ, Jabber, MSN, Yahoo! Messenger та інші. VoxOx має багато корисних функцій і складає конкуренцію такому розповсюдженому в світі мессенджеру як Skype.

Jabber

XMPP (англ.: Extensible Messaging and Presence Protocol) – розширений протокол обміну повідомленнями та інформацією про присутність, відомий ще як Jabber

Jabber (англ.: гомоніти) – система миттєвого обміну повідомленнями та присутності між будь-якими двома абонентами Інтернету на основі відкритого протоколу XMPP, що використовує формат XML. Це система спілкування нового покоління.

В мережі не існує єдиного центрального сервера, Jabber є децентралізованою і відкритою системою, що розширюється. Кожен може відкрити свій сервер миттєвих повідомлень, реєструвати на ньому користувачів і взаємодіяти з іншими серверами Jabber. Jabber використовується для організації спілкування в Інтернет, локальних та корпоративних мережах.

Окрім передавання текстових повідомлень, Jabber підтримує голосові повідомлення, відео і файли у мережі.

На основі протоколу XMPP вже відкрито багато приватних і корпоративних серверів XMPP. Серед них є досить крупні проекти, такі як Google Talk, LiveJournal и Gizmo5.

Адресування

Кожен користувач мережі Jabber має унікальний ідентифікатор - Jabber ID (скорочено JID). Адреса JID, так само, як і адреса електронної пошти, складається з імені користувача і доменне ім’я сервера, на якому зареєстрований користувач, розділені знаком @. Наприклад, користувач user, зареєстрований на сервері example.com, матиме адресу: [email protected].

Користувач може мати одночасно кілька підключень, для розрізнення яких використовується додаткове значення JID, що називається ресурсом, і додається через косу риску в кінці адреси.

Наприклад, нехай повна адреса користувача буде [email protected]/work, тоді повідомлення, надіслані на адресу [email protected], дійдуть на адресу незалежно від імені ресурсу, але повідомлення для [email protected]/work дійдуть на вказану адресу тільки у випадку підключення відповідного ресурсу.

Адреси JID можуть також використовуватись без явного зазначення імені користувача (із зазначенням імені ресурсу або без такого) для системних повідомлень і для контролю спеціальних можливостей на сервері.

 

Поєднання з іншими протоколами

Рис.8.30 Поєднання з іншими протоколами

 

Корисною особливістю XMPP є транспорти або шлюзи, що дозволяють користувачам одержувати доступ до мереж, що використовують інші протоколи. Це можуть бути протоколи миттєвого обміну повідомленнями, або такі протоколи, як SMS та електронна пошта.

На відміну від мультипротокольних клієнтів, XMPP надає доступ на рівні сервера за допомогою комунікації через спеціальні сервери – шлюзи, що виконуються на віддаленому комп’ютері.

Будь-який користувач може зареєструватися на одному з цих шлюзів, надавши інформацію, необхідну для входження до мережі, і може спілкуватися з користувачами мережі так, начебто вони є користувачами мережі Jabber. Це означає, що будь-який клієнт, що повністю підтримує XMPP, може бути використаний для доступу до будь-якої мережі, для якої існують шлюзи, без ніякого додаткового коду в клієнті і без необхідності клієнту мати прямий доступ в Інтернет.

Проект Jabber був заснований Джеремі Міллер на початку 1998 р. з розробки сервера jabberd. Цей ранній період постійних змін закінчився у травні 2000 р. з випуском jabberd 1.0. Ранній протокол Jabber сформував основи для стандарту XMPP.

З серпня 2001 р.протокол Jabber переходить під контроль Jabber Software Foundation (16 січня 2007 р., Jabber Software Foundation була перейменована в XMPP Standards Foundation).

У серпні 2005 р. Google презентував сервіс Google Talk – комбінацію VoIP і клієна з обміну повідомленнями, що використовує XMPP для функцій переписки, а також як основу для передавання голосу і файлів.

 

8.2.3 Форуми та робота в них

Форум – це форма спілкування на сайті. Кожне повідомлення на форумі має свого автора, тему й власний зміст. Зазвичай, форуми розподіляються за темами, і кожна ваша відповідь буде частиною загального відкритого обговорення певної теми. Перелік тем форумів нічим не обмежується.

Особливістю форуму є те, що необов’язково потрібно відповідати в реальному часі. Теми й відповіді зберігаються протягом необмеженого періоду часу. Багато форумів існують роками, й декілька років може йти обговорення якоїсь теми.

Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах і в подальшому обговоренні всередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, є тематичною гостьовою книгою.

Розповсюдженою ієрархією веб-форуму є: розділи – теми – повідомлення. Найчастіше повідомлення несуть інформацію: автор – тема – зміст – дата/час. Повідомлення і всі відповіді на нього утворюють “гілку” або “тему”. Відхилення від початкової теми обговорення (англ.: Off-topic) часто заборонено правилами поведінки форуму. За дотриманням правил слідкують модератори й адміністратори – учасники, що мають право редагувати, переміщувати й видаляти чужі повідомлення у певному розділі або темі, а також контролювати до них доступ окремих учасників.

На форумах існує досить гнучке розмежування доступу до повідомлень. Так, на одних форумах читання й створення нових повідомлень доступні для будь-яких випадкових відвідувачів, на інших потрібна попередня реєстрація (розповсюджений варіант) – ті й інші форуми називають відкритими. Існує й змішаний варіант – коли окремі теми можуть бути доступними для запису для всіх користувачів, а інші – тільки для зареєстрованих учасників. Окрім відкритих, існують закриті форуми. На практиці нерідко зустрічається варіант, коли деякі розділи форуму загальнодоступні, а інша частина доступна лише вузькому колу учасників.

Під час реєстрації учасники форуму можуть створювати профілі – сторінки з відомостями про даного учасника. У своєму профілі учасник форуму може повідомити інформацію про себе, налагодити свій аватар^[10] або підпис, що автоматично додається до його повідомлень. Підпис може бути статичним текстом або містити графічні картинки, зокрема юзербари^[11].

Більшість форумів мають систему власних повідомлень, що дозволяє зареєстрованим користувачам спілкуватися індивідуально як електронною поштою.

Багато форумів створюючи нову тему мають можливість приєднати до неї голосування або опитування. При цьому інші учасники форуму можуть проголосувати або відповісти на питання, що задане в заголовку теми, не створюючи нового повідомлення в темі форуму.

Кожен конкретний форум має свою тематику – досить широку, щоб у її межах можна було проводити багатопланове обговорення. Часто також декілька форумів зводять в одному місці, яке також називають форумом.

За методом формування набору тем форуми бувають з динамічним і з постійним списками тем. У форумах з динамічним списком тем прості учасники можуть створювати тему в межах тематики форуму.

Зазвичай форум має можливість пошуку у своїй базі повідомлень.

Форум відрізняється від чату розподілом тем, що обговорюються, і можливістю спілкування не в реальному часові. Це спонукає до більш серйозних обговорень, тому що надає тим, хто відповідає, більше часу на обмірковування відповіді. Форуми часто використовуються для різного виду консультацій, в роботі служб технічної підтримки.

Нині веб-форуми майже повністю витіснили групи новин і є одним з найпопулярніших способів обговорення питань у Всесвітньому павутинні. Зараз форуми існують нарівні з блогами. Ці дві форми спілкування в Інтернеті майже не поступаються один одному в популярності.

8.2.4 Спілкування в чатах

Чат (англ.: chat — гомоніти, розмова) – це засіб обміну повідомленнями у комп’ютерній мережі в режимі реального часу, а також програмне забезпечення, що допомагає організувати таке спілкування. Характерною особливістю є комунікація в реальному часові, що й відрізняє чат від форумів. Під словом чат зазвичай розуміють групове спілкування, хоча до нього можна віднести й обмін текстом “один на один” за допомогою програм миттєвого обміну повідомленнями, наприклад, ICQ або навіть SMS.

Програми для обміну текстовими рядками, незважаючи на простоту самої ідеї, з’явились не зразу. Приблизно у 1974 р. для мейнфрейма PLATO була розроблена програма Talkomatic, що потенційно дозволяла спілкуватися між тисячами терміналів системи. У 1980-х рр.. з’явилась система Freelancing' Round table. Однак справді популярним став розроблений у 1988 р. протокол, що мав назву Internet Relay Chat (IRC), що приблизно перекладається як “ретрансльована Інтернет розмова”. Приблизно в цей час з’явилось і поширилось й саме поняття “чат”. Спілкування в IRC швидко стало популярним з причини простоти процесу і дружнього середовища. У 1991 р. під час операції “буря в пустелі” була організована IRC-трансляція новин – повідомлення з усього світу збиралися в одному місці і в режимі реального часу передавались в IRC. Є відомості, що подібним чином IRC використовувався і під час путчу в СРСР, коли користувачі з Москви миттєво повідомляли всьому світові, що відбувається на вулицях.

Розробники IRC настільки добре продумали його архітектуру, що з того часу майже нічого не потрібно було змінювати. Хоча деякі недоліки, звичайно, є. Це проблема з кодуваннями, короткі повідомлення, неможливість переглянути історію повідомлень при підключенні. Однак, він був і залишається популярним засобом для чату, хоча вже дещо втрачає свої позиції. Зокрема, у1988р. був розроблений протокол Jabber зі схожим призначенням. Jabber мав багато технічних новинок і поступово одержав широке розповсюдження, а також став основою багатьох сервісів.

 

Веб-чати

Говорячи про спілкування в мережі, не можна не сказати про веб-чати, що широко розповсюдились у 90-ті рр.XX ст., і які залишаються досить популярними до цього часу. Досить часто під чатом мають на увазі саме веб-чат, що не зовсім вірно. Веб-чати базувалися на технологіях всесвітньої павутини, HTTP і HTML. Спочатку вони мали вигляд сторінки з розмовою, що містила форму, за допомогою якої введений текст відсилався на сервер.

Сервер додавав нові повідомлення у текстову частину, видаляв старі й оновлював файл. Такий чат функціонував з помітною затримкою у десятки секунд, бо веб-засоби не дозволяли серверу повідомити клієнта про зміни – клієнт міг тільки робити запит сам з деякою періодичністю. Тому веб-чати здобули собі репутацію дещо повільних, хоча пізніше положення було трохи виправлено завдяки використанню технологій AJAX і Flash. Інші системи повідомлень не мали такого недоліку, оскільки розроблялись без подібних технічних обмежень. Також веб-чати відомі як гарні мішені для атак на користувачів. Але зараз всі крупні сервери в достатній мірі змогли захиститися від атак.

Відео чати

З часом, крім звичайних текстових чатів були придумані відео-, а також голосові чати. Відео чати – це обмін текстовими повідомленнями плюс транслювання зображень з веб-камер. Спочатку це були не відео, а скоріше фото-чати: з причини низької пропускної здатності каналів надсилався не відеопотік, а картинка з деякими інтервалами. Пізніше, звичайно, став транслюватися відео потік, хоча й низької якості. Веб-камери прості й дешеві, але з іншого боку, відео має не кращу якість. Зображення виходить зі зміненими кольорами й поганої якості. Але з метою спілкування такої якості може й вистачати.

Голосові чати стали розвитком ідей обміну повідомленнями. Спілкування по Skype більше нагадує розмову по телефону, аніж чат, хоча відправлення звичайних текстових повідомлень у ньому також є.

Слово “форум” відомо з давнини. Саме слово має латинське походження. Вперше воно з’явилося в Стародавньому Римі. Там це була простора площа з ринком, яку так і називали – Римський Форум. Форум був центром римського державного життя періоду Республіки. Люди туди приходили зі своїми повсякденними справами, спілкувалися, взаємодіяли один з одним. Повсякденне спілкування переходило в тематичне, а саме слово “форум” з “площі” та “ринку” трансформувалося у просто “спілкування між людьми”.

Останніми роками, коли реальне спілкування частково замінив Інтернет, слово “форум” одержує окреме значення. Його, як і в давнину, можна порівняти з площею, де збираються люди, спілкуються на повсякденні теми або розподіляються за інтересами. Однак зараз це площа віртуальна, бо розміщується в глобальному світовому просторі ­ Інтернеті.

 

 

Контрольні запитання до розділу

1. Для чого призначені комп'ютерні мережі?