Основні положення концепції інформатизації суспільства

Соціально-економічні зміни в суспільстві визначають нові пріоритети у системі вищої, зокрема – правової, освіти. Найсуттєвішим пріоритетом сучасної освітньої парадигми є інтереси особистості – студента, слухача. Зазначений підхід вимагає створення можливостей для реалізації індивідуальних освітніх траєк­то­рій суб’єктів навчання. Відповідно до базових положень Болонського процесу навчання в сучасній вищій школі має здійснюватись на основі педагогічних технологій, спрямованих на формування профе­сійних ком­пе­тенцій шляхом системного поєднання гностичного, діяль­ні­сного, моти­ва­цій­ного та інформаційного чинників.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив об’єктивні передумови щодо використання сучасної комп’ютерної техніки в процесі професійної підготовки. На сьогодні комп’ютер та інформаційні технології є не лише предметом вивчення цілої низки навчальних дисциплін, а й засобом здійснення навчальної, наукової і професійної діяльності фахівця, який виконує свої професійні обов’язки в умовах інформаційного суспільства, в якому інформація й технології її опра­цю­ва­ння перетворюються на стратегічний ресурс. Саме тому комп’ютерно-інформа­цій­на підготовка випускника вищого юридичного навчального закладу займає одне з пріори­тетних місць у процесі визначення професійної компетентності випускника та його та здат­но­сті до здійснення певної професійної діяльності.

Обсяг наукової інформації, починаючи з XVII сто­лі­ття, подвоювався приблизно кожні 10-15 років. Тому однією з найважливіших проблем людства є лавиноподібний потік інформації в будь-якій галузі його життєдіяльності.

Підраховано, наприклад, що сьогодні фахівець повинен витрачати близько 80% свого робочого часу, на те, щоб устежити за всіма новими друкованими робо­та­ми в його галузі діяльності, що суттєво скорочує час для створення нової якості.

Збільшення обсягів інформації і попиту на неї обумовили появу галузі, пов’язаної з автоматизацією обробки інформації – інформатики, яка здатна значною мірою покращити ситуацію.

Інформатика – наука про методи та засоби отримання, обробки, збе­рі­гання, передавання, подання інформації.

Основне завдання інформатики полягає у визначенні за­галь­них закономірностей, відповідно до яких відбувається створення інформації, її опрацювання, передавання повідомлень і використання інформації в різних сферах діяльності людини.

Згідно з визначенням, поданим 1993 року Комісією Європейського Союзу, "інформаційне суспільство – це суспільство, в якому діяльність людей здій­сню­ється на основі використання послуг, які надаються за допомогою інфор­ма­ційних технологій та технологій зв’язку".

Сьогодні інформаційний ресурс – організована сукупність доку­мен­то­ваної інформації, відомостей, даних і знань, яка призначена для задоволення інфор­ма­ційних потреб споживача – розглядається як одне з основних багатств кожної держави, стратегічний ресурс, цінність якого постійно зростає.

Політика владних органів нашої держави в галузі інформаційної індустрії втілилася в низці важливих документів, серед яких насамперед слід назвати Закон України від 04.02.98 за №74/98-ВР "Про національну програму інфор­ма­тизації", Указ Президента від 14.07.2000 за №887/2000 "Про вдоско­на­ле­ння інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів дер­жав­ної влади", Указ Президента України від 20.10.2005 № 1497/2005 "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій" та Державна програма "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки від 7.12.2005 р. № 1153.

Загальною метою заходів, передбачених зазначеними документами, є створення належних умов для розвитку освіти і науки, підвищення ефектив­но­сті державного управління шляхом впровадження інформаційних і комуні­ка­цій­них технологій, забезпечення реалізації прав громадян на вільний пошук, одержання, передачу, виробництво і поширення інформації, здій­сне­ння під­го­товки необхідних спеціалістів і кваліфікованих користувачів, сприяння роз­вит­ку вітчизняного виробництва високотехнологічної продукції і насамперед – конкурентоспроможних комп’ютерних програм як найваж­ли­вішої складової інформаційних та комунікаційних технологій, сприяння переходу економіки на інноваційний шлях розвитку.

Реалізація положень цих нормативно-правових актів у найближчій пер­спек­тиві дасть змогу:

- підвищити якість, доступність і конкурентоспроможність національної освіти та науки на світовому ринку праці й освітніх послуг;

- надати нові можливості для наукового пошуку та технологічного роз­витку;

- підвищити ефективність наукових досліджень, створити умови для ефе­ктив­ного міжнародного наукового співробітництва, розв’язати соціальні проблеми, пов’язані зі створенням рівних умов доступу до освіти і науки;

- забезпечити доступ громадян до науково-освітніх ресурсів і створити умови для безперервного навчання протягом усього життя;

- підвищити ефективність державного управління за рахунок впрова­дже­ння і масового поширення інформаційних та комунікаційних техно­логій;

- забезпечити реалізацію права громадян на вільний пошук, одержання, пере­дачу, виробництво і поширення інформації;

- забезпечити прискорення інтеграції України до світового науково-освіт­ньо­го простору.