Згідно за вимогами Державного стандарту підготовки фахівців

Анотація

 

Навчальний курс «Школознавство» розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних спеціальностей з урахуванням наявності у них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Він побудований згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджених з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною системою (ECTS).

Курс «Школознавство» для студентів V курсу гуманітарних і природничих факультетів розрахований на І-й семестр, передбачає 12 лекційних, 6 практичних годин, а також 36 годин самостійної роботи. У змісті курсу можна виділити два змістові модулі.

Зміст першого модулю включає:

- визначення предмету, завдання та структури школознавства;

- ознайомлення із загальними цілями управління загальноосвітнім навчальним закладом;

- вивчення принципів, методів і функцій управління загальною середньою освітою;

- закріплення знань про структуру органів управління освітою в Україні;

- ознайомлення із роботою педагогічної ради та органів громадського самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі;

- вивчення основ наукової організації праці та специфіки методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі.

Зміст другого модулю включає:

- визначення основних принципів керування шкільним колективом;

- формування управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального

закладу;

- ознайомлення із функціональними обов’язками директора школи та його

заступників;

- вивчення процесу планування та обліку роботи загальноосвітнього навчального

закладу;

- визначення переліку основної шкільної документації;

- ознайомлення із процедурою атестації педагогічних працівників, ліцензування

та атестації загальноосвітніх навчальних закладів;

- вивчення змісту, організації, видів і методів внутрішньошкільного контролю;

- закріплення технології виявлення, вивчення та впровадження в практику

досягнень передового педагогічного досвіду та педагогічної науки;

- визначення структури, змісту та особливостей організації проведення

інспектування загальноосвітніх навчальних закладів;

- ознайомлення із навчально-матеріальною базою школи.

У процесі викладання матеріалу навчального курсу значну увагу приділено розкриттю специфіки управління загальноосвітнім навчальним закладом, організації методичної роботи, керівництву шкільним колективом та опануванню студентами елементарних правил по веденню шкільної документації. Формою контролю якості знань, вмінь та навичок, здобутих у ході опрацювання модулів, є усні опитування на практичних заняттях та перевірка конспектів. Формою підсумкового контролю студентів є залік у І-ому семестрі.

 

 

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«ШКОЛОЗНАВСТВО»

(за вимогами ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Предмет: ШКОЛОЗНАВСТВО

 

Курс: Навчальний	Галузь, напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 1,5   Модулів: 2   Змістових модулів: 2   Загальна кількість годин:54	0101 Педагогічна освіта 7.02030201 Історія спеціаліст	Нормативний 1-й семестр Лекції (теоретична підготовка): 12год. Практичні заняття: 6год. Самостійна робота: 36год. Вид контролю: залік

 

МЕТА:

- формувати поняття про систему, структуру, принципи, методи та функції управління закладами освіти;

- ознайомити із роботою педагогічної ради та органів громадського

самоврядування в школі;

- пояснити специфіку діяльності директора загальноосвітнього навчального

закладу та його заступників;

- розвивати управлінську культуру керівника в системі загальної середньої освіти;

- визначити завдання, форми і види методичної роботи в школі, ліцеї та гімназії;

- розглянути інформаційне забезпечення процесу керівництва загальноосвітнім

навчальним закладом;

- оволодіти елементарними правилами ведення шкільної документації;

- ознайомити із процедурою інспектування, ліцензування та атестації

загальноосвітнього навчального закладу;

- закріпити знання про виявлення, вивчення та впровадження в практику досягнень

передового педагогічного досвіду та педагогічної науки.

Згідно за вимогами Державного стандарту підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з історії фахівець повинен вміти:

- орієнтуватися у системі та структурі органів управління освітою;

- використовувати основні принципи керування людьми в організації роботи

школи;

- приймати управлінські рішення відповідно до визначених принципів культури

керівника загальноосвітнього навчального закладу;

- характеризувати функції управління загальною середньою освітою;

- доцільно обирати методи керування школою;

- на елементарному рівні контролювати навчально-виховний процесс;

- оволодіти технологією проведення педагогічної ради;

- працювати із шкільною документацією;

- складати розклад занять, орієнтовний план роботи шкільного методоб’єднання

вчителів історії;

- аналізувати річний план роботи загальноосвітнього навчального закладу та інші

види шкільної документації.

 

 

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, уміння та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль – форма контроль, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, за якою викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

 

ЗМІСТ КУРСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬІ