Алкоголізм в Україні
Пияцтво в Україні — гостра соціально-культурна проблема України. Щороку в Україні ставлять на облік 100 тисяч алкоголіків. Але насправді їх більше удесятеро, і це набуває ознак національної епідемії.
Статистика
Відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 8 л чистого спирту на душу населення на рік.
Україна за підсумками 2012 року зайняла третє місце в світі по середньому споживанню горілки на людину. Про це свідчать дані рейтингу, складеного на основі даних британської компанії «International Wine & Spirit Research». Згідно з ним, на душу населення в Україні доводиться 7,7 літра горілки в рік. Перше місце в даному рейтингу належить Росії (13,9 літра), друге — Білорусі (11,3), четверте — Польщі (7,0), п'яте — Казахстану (5,9). Всього жителі Землі в 2012 році спожили 4,44 млрд літрів горілки.
Рівень споживання алкоголю в Україні складає 12 літрів на рік. Щороку в Україні гине від алкоголю та наркотиків майже 380 тис. Осіб.
Щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей, за даними Національної ради з питань охорони здоров'я. За даними екс-міністра охорони здоров'я України професора Миколи Поліщука, щодня алкоголь вбиває 40 українців. Це близько 8 тисяч отруєнь, ще 8 тисяч — кардіопатій, а також інші захворювання і нещасні випадки, пов'язані із вживанням алкоголю. Крім того, за його словами, в Україні зараз фіксується 25-30% випадків дитячої патології новонароджених і дуже часто причиною цього є саме алкоголь, тобто вживання алкоголю як матір'ю, так і батьком. Але цей факт зазвичай не розголошується.
Майже 40% українських підлітків 14 — 18 років регулярно вживають спиртні напої. Алкоголь є причиною передчасної смерті майже 30% українських чоловіків. На думку вітчизняних медиків, наразі в Україні нараховується 700 тисяч лише офіційно зареєстрованих алкоголіків[8]. На 6 питущих чоловіків припадає 1 жінка.
Дитячий алкоголізм
Всесвітня організація охорони здоров'я провела опитування школярів у 41 країні світу, чи вживають вони спиртне. Україна в списку перша. 40 відсотків дітей в Україні вживають алкоголь.
Керівник дослідження в Україні в цьому міжнародному проекті ВОЗ Ольга Балакірєва розповіла Радіо Свобода про ці невтішні результати. «Ми, практично, маємо, що вже в 11-12 років є не лише спроба алкогольного напою, а є вже досвід перебування у стані алкогольного сп'яніння. Ми навіть в 11-12-річному віці маємо приблизно шосту частину підлітків (хлопців, зокрема), які вже знають, що таке стан сп'яніння!»[10].
За словами Анатолія Вієвського, головного нарколога Міністерства охорони здоров'я України, сьогодні в країні 1% дітей 12-13-ти років щодня вживають алкогольні напої.
Вживання пива в Україні серед підлітків за останні чотири роки зросло вдвічі
Географічні особливості
Найбільша кількість отруєнь і алкогольних психозів реєструється в Донецькій області — близько 6 тисяч в рік. У більшості західних і центральних областей цей показник не перевищує 500 випадків на десять тисяч чоловік в рік. Зворотна сторона проблеми — у сільській місцевості смертність від алкоголізму вище міської в 2-3 рази.
Історія пияцтва в Україні
Історія показує, що алкоголепиття не є такою «давньою» і «славетною» традицією, як прийнято вважати у сучасному суспільстві. Так, з початку IX століття по 1640 рік з цього питання було прийнято близько 30 правових актів, причому всі вони були антиалкогольними. Для порівняння З 1640 по 1917 рік у Російській імперії було прийнято 2344 законодавчих акти, які, в основному, захищали виробництво й продаж алкогольних виробів, регламентували діяльність питних закладів, казенного керування винною торгівлею, розвиток п'янства й алкоголізму і т. д. І тільки 57 з них сприяли руху за тверезий спосіб життя і були спрямовані на боротьбу з корчмарством. Більша частина законодавчих актів на користь тверезості датується кінцем XIX — початком XX століття, що підтверджує слабку зацікавленість царського уряду в тверезості народу.
Групи та Спільноти тверезості
Найбільш відомий у світі громадський рух\ініціатива одужання з алкоголізму - Анонімні Алкоголіки, створені у 1935 році. Групи, які існують у більш як 160 країнах світу, в тому числі і в Україні, станом на травень 2014 р. - більше 120 груп Анонімних Алкоголіків (скорочено AA). Відвідування груп здійснюється на добровільних, безкоштовних і анонімних засадах. Єдина умова для участі в роботі груп AA - бажання припинити вживання алкоголю. Групи організовують не медики, а самі алкоголіки, які віднайшли свій особистий шлях, щоб позбутися цієї згубної пристрасті.
Важливо відзначити, що групи AA не виводять із запою, та не вмовляють питущих відмовитися від алкоголю, не лікують уражені органи. В AA можна приходити як тверезим, так і під дією алкоголю, різниця в тому, що особи під впливом алкоголю - не мають право висловлюватися на зібраннях. Мета роботи груп AA - допомогти хворому зберегти тверезість і дати шанс на реабілітацію такому ж як був колись сам. Тому AA ні в якому разі не можна розглядати як заміну офіційної медицини - вони лише доповнюють її. Для багатьох хворих участь в групах - це заміна звичного кола «товаришів по чарці», та позбавлення від повнї самотності. Групи AA дійсно допомагають людям зберегти тверезість довгий час, і роботу груп AA не тільки не засуджують, але і підтримують лікарі, наркологи, священнослужителі різних конфесій.
Крім АА, в різних країнах світу діють інші товариства і групи тверезості, провідні освітню та просвітницьку роботу з профілактики алкоголізму. Це, наприклад, Інтернаціональна організація гуманізму і тверезості (існує з 1851 року, заснована в США, нині штаб-квартира розташована в Норвегії), Вашингтонська товариство тверезості (засновано в 1840 році), «Білий хрест» у Франції (діє з 1899 року)/
Боротьба з алкоголізмом
Через стійку потребу людини в алкоголі задача адміністративного вирішення проблеми алкоголізму вельми складна. Спроби боротьби з алкоголізмом на державному рівні робилися неодноразово. Так, відомі Гетеборгського система (1865-1917) і система Братта в Швеції (1917-1955), «сухий закон» в Росії (1914-25), Фінляндії (1919-1932), США (1919-1933) і Ісландії (1915 -1922). колишньому СРСР 1985р. У всіх випадках вводиться заборона на виробництво і продаж спиртного доводилося припиняти через ввезення контрабандного алкоголю та вживання сурогатів. У Швеції, Фінляндії та Норвегії діяла державна політика тривалого обмеження виробництва алкоголю в умовах державної монополії на його виробництво, проте і вона не дозволила домогтися бажаного результату (так, у Фінляндії споживання алкогольних напоїв особами старше 15 років зросла з 2,5 л алкоголю на людину в 1950 році до 8,3 л у 1996 році). Антиалкогольні кампанії неодноразово проводилися і в колишньому СРСР. Найбільш відома кампанія 1985 року, підсумки якої були неоднозначні: у період обмеження продажу спиртних напоїв відзначалося зростання народжуваності, збільшилася смертність, через вживання сурогатів, зменшувалася середня тривалість життя; за рахунок зростання виробництва нелегальної алкогольної продукції і самогоноваріння реальне зниження споживання алкоголю було незначним.
Алкогольну політику на міжнародному рівні здійснює Всесвітня організація охорони здоров'я. У травні 2010 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров'я в Женеві була прийнята «Глобальна стратегія по зниженню зловживання алкоголем». Серед заходів, рекомендованих у доповіді, - обмеження реклами спиртних напоїв, обмеження числа точок продажу алкогольної продукції і скорочення часу продажу, підвищення роздрібних цін на спиртні напої за рахунок податків, інформування про шкоду алкогольних напоїв, поступове зниження допустимих норм вмісту алкоголю в крові водіїв, та ін.
