Рік
Найплідніший для Шевченка-поета: протягом жовтня-грудня
Ø – п’ять поем: «Єретик» (10.10), «Сліпий» (16.10), «Великий льох» (без точної дати), «Наймичка» (13.11), «Кавказ» (18.11),
Ø «І мертвим…» (14.12),
Ø «Холодний Яр» (17.12),
Ø «Псалми Давидові» (19.12),
Ø «Минають дні…»(21.12),
Ø «Три літа» (22.12),
Ø «Заповіт» (25.12).
Хоч основний тон творчості цієї богоданої осені дає політична лірика, що сягає апогею поетичного пафосу, все-таки Шевченко залишається навдивовижу багатогранним і розкутим, «багатоголосим» у виявленні своєї спонтанної особистості. І всупереч своїй розпачливій декларації, він не тільки «виє совою», а й плаче, і сміється, і бачить навколо себе не тільки «зміїв».
І.Дзюба. Тарас Шевченко… - С.265
“Розрита могила ” (1843)
Найраніший твір з альбому “Три літа ”.
Перший зразок політичної сатири (за Н.Чаматою).
Життєва основа: спостереження за діяльністю археографічних комісій:
Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Основа твору – монолог України.
Вірш побудований у формі діалогу-медитації на тему драматичної історичної долі України: між ліричним героєм, який звертається до України, з’ясовуючи у неї, що спричинило до такого трагічного її стану.
Основною причиною трагедії, на думку автора., є договір 1654 р., підписаний з Росією. Це призвело до:
1. територіального розпорошення України, братовбивчих воєн (Руїни);
2. втрати її національних скарбів;
3. втрати народом державно-національної свідомості, появи “перевертнів ”.
образ розритої могили символізує одночасно і втрачене вікове прагнення українського народу до волі,
а це для автора і є втраченим скарбом народу:
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали діти, мати б не журилась.
Мотив національної зради: ставлення до Богдана Хмельницького:
Ой Богдане!
Нерозумний сину!…
Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
У трагедії України обвинувачує і сам народ, і його провідників: “Стоїть в селі Суботові”, де прямо обвинувачує Б.Хмельницького:
Отак-то, Богдане! Занапастив єси
вбогу сироту Украйну!.
І хоча царські сатрапи, приведені на землі України Хмельницьким, пограбували її, та знайти найбільший скарб – волю України вони ніколи не зможуть, тому незабаром
Церков-домовина
розвалиться …
І з-під неї встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти.
Могили як пам’ятки старовини стануть предметом спеціальних розшуків і зарисовок Шевченка, коли він за дорученням Київської археографічної комісії (1845) мандруватиме Полтавщиною та Чернігівщиною.
Образ могили:
· невід'ємна частина українського ландшафту, української природи, України в цілому, її історії та її сучасності;
· невід'ємна частина всього світосприйняття Шевченка як поета, маляра і людини.
Гей могили, могили, високі могили! Скільки промайнуло в моїй душі високих прекрасних думок, коли я дивився на вас, темні німі пам'ятки минулої народної слави і неслави.
На засланні.
Образ могили: пам’ятка епохи козаччини.
Могила – уособлення духовної сили українського народу, його боротьби за волю, священні пам’ятки епохи козаччини – символ героїчного минулого України, невід’ємна частка буття народу.
| Образ могили | |
| Романтики | Шевченко |
| Метлинський: символ безнадії. | Складовий елемент образу Батьківщини. Мотив вітчизняної слави, яка похована в могилі, руїни України та міф про відважне козацтво, що перебуває в могилі. Уособлення духовної сили українського народу, його боротьби за волю. |
“Єретик” [1]
Ідеологічна основа
У Петербурзі - знайомство із діячами різних визвольних слов’янських організацій Þ пройнявся ідеями слов’янофільства (панславізму), хоч це захоплення і не було досить тривким: цих ідей уже немає у творах періоду заслання.
Особливо вразила його діяльність діяча чеського і словацького відродження Павла Йосифа Шафарика - прихильника відродження укр. культури (заочне знайомство через О.Бодянського[2]).
Шанував Шафарика за його працю "Славянское народописание”:
v ідея права кожної нації на самовизначення,
v теза про самобутність укр. нації, її культури, історії, пов’язаної з іншими націями.
ßßß
Одним із перших висловив опозиційну офіційній думку: українці – це не діалектне плем’я російського народу.
ßßßßß
Присвята Шафарикові поеми “Єретик”, в якій символом протиставлення гноблення нації
є чеський патріот ХV ст. – Ян Гус.
