Вивіз капіталу робить двоїстий вплив на міжнародні економічні відносини. З одного боку, він підвищує ефективність міжнародних зв'язків, сприяє економічному розвитку країн-позичальників, а з іншого - загострює суперечності між партнерами, при певних умовах перетворює позичальників у вічних боржників, а отже, залежних від кредиторів, в ролі яких, як вже зазначалося, виступають головним чином розвинуті країни та міжнародні фінансові установи, тому міжнародний рух капіталу має неоднозначні наслідки як для країн-експортерів, так і для країн-імпортерів капіталу.
Для країн, які вивозять капітал, позитивними наслідками цього процесу є:
· розширення ринків збуту вітчизняних товарів і послуг;
· отримання прибутків від інвестицій;
· вплив на зовнішню політику країн-експортерів;
· вигода від поглиблення процесу міжнародного поділу праці;
· можливість використання дешевих ринків робочої сили й інші економічні та неекономічні вигоди.
Негативними наслідками цього процесу є:
· погіршення платіжного балансу (до моменту повернення у країни всіх або частини прибутків від експорту капіталу);
· звуження ринку праці та ринку робочої сили в національній економіці,
· збереження або модифікація в необхідному напрямі економічної системи.
Позитивними наслідками міжнародного руху для країн-імпортерів є:
· запровадження досконаліших технологій і техніки, передових форм організації виробництва;
· зменшення рівня безробіття;
· притік іноземної валюти;
· прискорений розвиток існуючої економічної системи або вдосконалення (таким шляхом розвивалась економіка Сінгапуру, Південної Кореї, Тайваню та інших нових індустріальних країн).
Негативними наслідками цих процесів є:
· поступова втрата контролю над частиною підприємств, галузей;
· посилення іноземного впливу у сфері військово-стратегічних і політичних інтересів.
Міжнародний кредит
Міжнародний кредит – це позика капіталу в товарній або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни дебітору іншої країни на умовах терміну, вартості, повернення і забезпечення.
Сутність міжнародного кредитування розкривається в його функціях та формах перерозподілу ресурсів між країнами з метою: більш прибуткового використання; прискорення процесу реалізації у світовому масштабі; розширення відтворення.
Функції міжнародного кредиту: забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню; збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах; прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.
Фактори поширення кредитних відносин у міжнародній сфері: інтернаціоналізація виробництва і капіталу; активізація міжнародних економічних звўязків; зміцнення позицій ТНК; науково-технічна революція, досягнення у сфері комунікаційних технологій.
Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту в найзагальніших рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин.
Форми міжнародного кредиту:
1. За цільовим призначенням: зв'язані кредити — надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді.Вони можуть бути: комерційні, проміжкові. Фінансові кредити — це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.
2. За загальними джерелами: Внутрішні кредити — це кредити, що надаються національними суб'єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб'єктам. Іноземні (зовнішні) кредити — це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій. Змішані кредити — це кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження.
3. За формою кредитування: Товарні кредити — міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі. Валютні (грошові) кредити — кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.
4. За формою забезпечення: Забезпечені кредити — кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.
Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах: тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку);- застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);застава товару в переробці.
