Економічний ефект міграції робочої сили

Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у країнах — експортерах та країнах — імпортерах робочої сили.

зробимо такі припущення:

1)головною та єдиною причиною міжнародної міграції є різний рівень середньої реальної заробітної плати у різних країнах;

2)у світі є дві країни: країна 1 з низькими доходами та трудовими ресурсами у розмірі ОС, яка є експортером робочої сили; країна 2 з високими доходами та трудовими ресурсами у розмірі О´С, яка є імпортером робочої сили;

3)прямі D₁ та D₂ показують попит на робочу силу;

4)якщо міжнародної трудової міграції не існує, то обидві країни використовують весь наявний у них запас трудових ресурсів всередині країн та забезпечують середній рівень реальної зарплати у розмірі відповідно Р та Р’;

5)міжнародна міграція не веде ні до яких витрат;

6)у жодній з країн закони не перешкоджають міжнародній міграції.

Оскільки середня реальна заробітна плата у двох країнах різна, робітники з країни 1 будуть емігрувати в країну 2 доти, доки заробітна плата в обох країнах не встановиться на однаковому рівні Р_т. Кількість робітників-емігрантів із країни 1 в країну 2 у такому випадку буде дорівнювати FC (CF´).

Еміграція робочої сили для країни 1:

1) середній рівень реальної заробітної плати зросте з Р до Р’;

2) обсяг національного продукту зменшиться з ОАВС до OADF;

3)загальний фонд заробітної плати зміниться з ОРВС до OP_mDF;

4)дохід бізнесу зменшиться з РАВ до Р AD.

Імміграція робочої сили для 2 буде:

1)середній рівень реальної заробітної плати впаде з Р до Р_т;

2)обсяг національного продукту збільшиться з О´А´В´С до O´A´D´F´;

3)загальний фонд з/п зміниться з О´Р´В´С до О´Р D´F;

4) дохід бізнесу (підприємців) збільшиться з Р´А´В´ до P_mA´D´.

З погляду усього світу (обох країн) міжнародна міграція робочої сили з країни 1 до країни 2 приведе до зростання реального обсягу національного продукту у всьому світі з (ОАВС + О´А´В´С) до (OADF + O´A´D´F´), тому що приріст національного продукту C´B´D´F´ у країні 2 перевищує втрати національного продукту FDBC у країні 1. Отже, можна зробити висновок: усунення законодавчих бар´єрів для міжнародного руху робочої сили збільшує економічну ефективність у всьому світі. Міжнародна міграція дає змогу виробляти більший обсяг національного продукту з тим самим обсягом ресурсів.

Розглянемо вплив цих додаткових чинників.

1. Витрати міграції. Міжнародна міграція спричиняє витрати, пов´язані з переїздом та перевезенням особистого майна, альтернативні витрати, викликані втратою доходу під час переїзду та влаштування у країні, що приймає, витрати, пов´язані з адаптацією до нової культури, мови, клімату тощо

2. Грошові перекази. Країна — експортер робочої сили зазвичай отримує своєрідну плату за такий експорт у вигляді переказів назад на батьківщину частини доходів емігрантів своїм сім´ям. Це призводить до перерозподілу чистої вигоди від еміграції між країною — експортером і країною — імпортером робочої сили.

3. Зворотні потоки. Повертаючись на батьківщину, емігранти привозять з собою значні матеріальні цінності та солідну робочу кваліфікацію та/або управлінський досвід, який вони потім використовують у своїй країні..

4. Безробіття. Частою причиною міграції є не відмінності у рівнях з/п у різних країнах, а хронічне безробіття або неповна зайнятість. Внаслідок цього країна 1 виграє від еміграції безробітних, тому що вони живуть на трансфертні платежі за рахунок тих, що працюють. Добробут країни 1 збільшиться на суму цих трансфертних платежів.

5. Фіскальні аспекти. Вплив іммігрантів на податкові надходження та державні втрати країни, що приймає, залежить від характеристик самих іммігрантів. Якщо іммігранти молоді, кваліфіковані, освічені, володіють мовою країни, що приймає, то вони знайдуть собі відповідну роботу і будуть платити великі податки.

Якщо іммігранти некваліфіковані, не знають мови, то їм буде потрібна державна або доброчинна допомога протягом декількох років, щоб вивчити мову та асимілюватись.