Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження процесу соціального захисту бездоглядних та безпритульних дітей

Тематика семінарських занять з курсу: Основи соціально-педагогічних досліджень

Тема 1: «Методологічні основи науково-педагогічних досліджень»

Основні поняття: методологія, дескриптивна та прескриптивна форми, рівні методології, парадигма, методологія науки, діалектичний матеріалізм, холізм, прагматизм і неопрагматизм, позитивізм і неопозитивізм, неотомізм, екзистенціалізм, біхевіоризм.

ПЛАН

1. Поняття про методологію, її форми.

2. Філософський рівень методології. Сутність філософського рівня соціальної педагогіки:

А) Філософська «Картина світу» на різних історичних етапах розвитку людства.

Б) Парадигма наукового знання та проблеми соціальної педагогіки.

В) Психологічна картина «Образу людини»

Г) Філософські підстави соціальної педагогіки.

3. Загальнонауковий рівень методології. Загальнонаукові підходи до соціально-педагогічних досліджень.

4. Конкретно-науковий рівень методології соціально-педагогічних досліджень.

5. Рівень технологічної методології науково-педагогічних досліджень.

 

Питання для самостійної роботи студентів:

1. З’ясуйте сутність методології та її роль у процесі наукового пізнання.

2. Охарактеризуйте сутнісні ознаки наукової парадигми.

3. В чому відмінність технології від методики?

4. Охарактеризуйте особливості технології педагогічної взаємодії.

5. Яка структура педагогічної системи?

6. Що таке інновація? Що мається на увазі під педагогічними інноваціями?

7. Що можна віднести до загальних педагогічних інновацій?

Література

1. Методологія і методи педагогічних досліджень // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/19120621/pedagogika/metodologiya_metodi_pedagogichnih_doslidzhen

2. Суть нової методології педагогіки // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/11431213/pedagogika/sut_novoyi_metodologiyi_pedagogiki#49

3. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/1082030235381/pedagogika/logika_metodika_naukovo-pedagogichnih_doslidzhen#741

4. Методологія, методи, логіка наукових досліджень // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/1056112760990/dokumentoznavstvo/metodologiya_metodi_logika_naukovih_doslidzhen#172

5. Загально - і конкретно-наукова методологія педагогіки // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/17390919/pedagogika/pedagogichni_tsinnosti

6. Методология и методы социально-педагогических исследований /Авт.-сост.: С.Я. Харченко, Н.С. Кратинов, А.Н. Чиж, В.А. Кратинова. – Луганск, 2001.

1. Наукові основи педагогічної технології // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/1356061556410/pedagogika/pedagogika_tehnologiya_ekonomichnoyi_osviti_dlya_pidgotovki_magistriv#456

2.Історія розвитку педагогічної технології як науки // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/1056112756385/pedagogika/istoriya_rozvitku_pedagogichnoyi_tehnologiyi_nauki#297

3. Модульно-технологічний аспект // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/1376102556384/pedagogika/_suchasni_naukovi_aspekti_rozvitku_pedagogichnoyi_tehnologiyi#234

4. Педагогіка та педагогічна технологія // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/1417012056383/pedagogika/formuvannya_bakalavriv-profesionaliv#203

5. Інноваційні технології та методи навчання // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/10470406/pedagogika/innovatsiyni_tehnologiyi_metodi_navchannya

6.Інновації в педагогіці // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/11640913/pedagogika/innovatsiyi_pedagogitsi#220

7. Класифікація інновацій. Життєвий цикл інновацій // Електронний ресурс: http://pidruchniki.com/1365122850422/marketing/klasifikatsiya_innovatsiy_zhittyeviy_tsikl_innovatsiy#766

8. Буркова Л. В. Класифікація інновацій в освіті // Теорія та методика управління освітою. – 2010. – № 4. // Електронний ресурс: http://tme.umo.edu.ua/docs/4/10burcie.pdf

9. Яровенко В. С. Види інновацій в освіті та їх класифікація // Вісник Дніпропетровського університету // Електронний ресурс: http://vestnikdnu.com.ua/archive/201264/yarovenko.html

10. Хуторской А.В. Педагогическая инноватика: методология, теория, практика: Научное издание. - М.: Изд-во УНЦ ДО, 2005. - 222 c.

11. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М., 1989.

12. Освітні інновації // Електронний ресурс: http://sites.znu.edu.ua/navchalnyj_viddil/metod_robota/osv_tn__tekhnolog_yi.pdf

13. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – Навч. посіб.– К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

14. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. – Харків, 2000.

15. Дудченко B.C. Инновационные технологии: Учеб.-мет. пособие. – М, 1996.

16. Методология и методы социально-педагогических исследований /Авт.-сост.: С.Я. Харченко, Н.С.Кратинов, А.Н.Чиж, В.А.Кратинова. – Луганск, 2001.

17. Никитин В.А. Понятия и принципы социальной педагогики. – М.,1996.

18. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии. – М., 2000.

19. Питюков В.Ю. Что такое педагогическая технология. // Воспитание школьников. – 1995. – №1.

20. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс. В 2-х кн. – М., 1998-1999.

21. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии.

22. Щуркова Н.Р. Педагогическая технология: Педагогическое воздействие в процессе воспитания школьника. – М., 1992.

23. Загвязинский В.И. Методология и методика социально-педагогического исследования. – М., 1995.

24. Скаткин М.Н. Методология и методика педагогических исследований. – М, 1986.

25. Щедровицкий Г.П. Педагогика и логика. – М., 1993.

26. Щедровицкий Г.П. Очерки по философии образования. – М, 1993.

27. Ядов В.А. Социологическое исследование (методология, программа, методы). – М., 1972.

Тема 2: «Логіка науково-педагогічного дослідження»

Основні поняття: об'єкт, предмет, гіпотеза, теорія, практика, актуальність, тема.

ПЛАН

1. Загальна характеристика логіки науково-педагогічного дослідження.

2. Проблема. Тема. Актуальність вибраної теми.

3. Об'єкт і предмет дослідження.

4. Мета і завдання дослідження.

5. Гіпотеза і положення, що захищаються.

6. Новизна дослідження. Теоретична і практична значущість.

_________________________________________________________________

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ОБОВЯЗКОВОГО ЗАВДАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ДЛЯ ОТРИМАННЯ ІСПИТУ:

Визначте тему власного наукового соціально-педагогічного дослідження та підготуйте його проект за наданим зразком:

1. Оберіть проблему та визначте тему наукового соціально-педагогічного дослідження, сформулюйте її відповівши на питання: Що досліджується? Яке явище або процес? З ким або відносно кого, якої категорії здійснюється дослідження? Де, в якій установі чи умовах?

2. Розкрийте актуальність обраної теми, виклавши її у 5-7 абзацах, визначивши – соціальну, наукову і практичну актуальність.

3. Визначте науковий апарат Вашого дослідження, а саме: об’єкт, предмет, мету, завдання і гіпотезу, сформулюйте їх за методичними вимогами, що вивчили в ході роботи над лекційним курсом.

4. Оберіть і зазначте методи наукового дослідження.

5. Сформулюйте можливу наукову новизну, теоретичне і практичне значення Вашого наукового дослідження відповідно до вимог, що заявлені в лекції № 4.

6. Визначте зміст науково-дослідної роботи, при цьому зверніть увагу на те, що кожен із визначених параграфів роботи повинен відповідати конкретному завданню наукового дослідження.

________________________________________________________________

ПРИКЛАДИ ПРОЕКТІВ:

Тема дослідження №1: ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗДОГЛЯДНИХ ДІТЕЙ У ПРИТУЛКАХ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Актуальність теми дослідження. Захист прав дітей, забезпечення їх повноцінного розвитку – проблема національного значення, яка не викликає сумнівів у будь-якої здравомислячої людини, яка дбає про своє майбутнє.

Тривалий процес структурної перебудови, оновлення держави і суспільства сьогодні супроводжується об’єктивними труднощами, кризовими явищами, деформаціями суспільної свідомості, помилками та прорахунками влади, внаслідок яких страждають діти – ті, чиє життя тільки починається. Часто не усвідомлюючи і не розуміючи причин життєвих негараздів, вони повною мірою відчувають їх наслідки на своїх долях.

За даними МВС України протягом останніх років на профілактичному обліку служб у справах дітей щорічно заходилося близько 140 тис. неповнолітніх, які схильні до правопорушень, вживання наркотичних речовин та алкогольних напоїв, безпритульних та бездоглядних дітей. Не бажаючи миритися з реальністю (конфлікти в родині, фізичне та сексуальне насильство, порушення житлових та майнових прав, утягування у кримінальну діяльність), вони йдуть з рідної домівки і змушені жити на вулиці, бродяжити та жебракувати. Зрозуміло, що, потрапивши „на вулицю”, самотужки діти не в змозі подолати негативні явища середовища і потребують системної допомоги та підтримки з боку держави і суспільства, захисту їх природних прав на життя, свободу і рівність, незалежність, право стати індивідуальністю, реалізувати свої задатки і творчі можливості, щоб бути готовими повноцінно розвиватися у нестабільному суспільстві. Саме тому соціальний захист бездоглядних та безпритульних дітей, які стали заручниками перетворень та нової соціально-економічної реальності є найбільш гострою соціальною проблемою сьогодення української держави.

За станом на квітень 2007 р., в Україні функціонує 95 притулків для дітей, які опікуються вирішенням проблеми соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей, але, водночас, поряд з позитивними моментами у системі роботи притулків є багато проблем і недоліків. Так, майже 10% дітей потрапляють до притулків неодноразово. Все ще низькою залишається результативність влаштування дітей після перебування у притулку до сімейних форм виховання, гострою є проблема укомплектування закладів фахівцями, які володіють знаннями й вміннями щодо соціального захисту дитини відповідно до вимог сьогодення.

Усе це, а також аналіз контингенту дітей, які перебувають у притулках, стан їхнього психофізичного розвитку, дозволяє зробити висновок про наявність потреби у розробці нових умов удосконалення діяльності притулків щодо соціального захисту бездоглядних дітей, а можливо й створення нових закладів соціального захисту – центрів соціально-психологічної допомоги неповнолітнім, в яких діти мали б змогу пройти курс індивідуальної комплексної реабілітації та відчути себе захищеними.

На теперішній час у монографіях, дисертаціях та інших наукових працях із соціальної педагогіки певною мірою висвітлено: науково-теоретичні засади соціально-правового, соціально-педагогічного та соціального захисту дитинства (Н. Агаркова, І. Звєрєва, А. Капська, О. Караман, М. Ковальчук, І. Ковчіна, І. Пєша, А. Платонова, Г. Сєм’я, Л. Яковлєва); причини виникнення соціального явища дитячої бездоглядності та питання розробки соціальних (соціально-педагогічних) механізмів його локалізації (А. Адлер, Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, Л. Волинець, Л. Дулінова, А. Зінченко, А. Капська, П. Люблінський, Л. Мардахаєв, Ф. Мустаєва, І. Пінчук, С. Толстоухова); особливості професійної діяльності соціального педагога з дезадаптованими категоріями дітей та технології соціально-педагогічної роботи з ними (Л. Артюшкіна, Г. Бевз, Т. Василькова, Ю. Василькова, Н. Заверико, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, А. Мудрик, А. Поляничко, С. Харченко, С. Хлєбік); соціально-психологічні аспекти впливу вулиці на розвиток особистості дитини (Л. Виготський, Н. Йорданський, М. Крупініна, А. Лурія, А. Макаренко, С. Шацький, В. Шульгін); питання вдосконалення нормативно-правової бази щодо захисту неповнолітніх та профілактики негативних явищ у дитячому середовищі (Н. Комарова, В. Оржеховська, В. Татушинський, І. Трубавіна); соціально-психологічні механізми роботи з дезадаптованими дітьми (Л. Оліференко, А. Реан, С. Рубінштейн, В. Шульга, Є. Холостова). Різні аспекти соціального явища дитячої бездоглядності розглядалися у дисертаційних дослідженнях Т. Бессонової, А. Кацеро, В. Кондратішко, Н. Павлік.

Аналіз літературних джерел та результатів наукових досліджень із проблем соціальної педагогіки показав, що фундаментальних досліджень з проблеми соціального захисту бездоглядних та безпритульних дітей в умовах притулків для неповнолітніх немає, хоча є яскраво вираженою потреба у систематизації знань з даної наукової проблеми.

Актуальність і соціальна значимість роботи значною мірою обумовлена спрямованістю її результатів на вирішення низки суперечностей між:

– стрімким зростанням кількості бездоглядних і безпритульних дітей та відсутністю у сучасній науковій теорії та практиці обґрунтованих ефективних шляхів, методів та засобів локалізації явища дитячої бездоглядності, покращення становища даної категорії дітей;

– об’єктивною потребою соціального захисту бездоглядних дітей і недостатньою теоретичною та методичною розробкою педагогічних умов, змісту і технологій цієї діяльності у притулках;

– необхідністю підготовки педагогічних кадрів до роботи у притулках для неповнолітніх та відсутністю теоретико-методологічного обґрунтування й науково-методичного забезпечення такої підготовки.

Таким чином, недостатня наукова розробка обраної проблеми, необхідність її глибокого і послідовного рішення на рівні педагогічної теорії та практики зумовили вибір теми нашого дослідження: „Педагогічні умови соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх”.

Об’єкт дослідження – діяльність притулків для неповнолітніх із соціального захисту бездоглядних дітей.

Предмет дослідження – педагогічні умови удосконалення процесу соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічні умови соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що процес соціального захисту бездоглядних дітей у притулках може бути більш ефективним, якщо буде побудований на основі реалізації наступних педагогічних умов:

– організація соціально-педагогічного супроводу соціального захисту бездоглядних дітей, який спрямований на надання їм професійної комплексної освітньої, медико-психологічної, соціально-правової, організаційно-комунікативної, соціально-педагогічної допомоги та підтримки;

– забезпечення соціальної взаємодії педагогів і вихованців притулків на підставі активного, емоційно-позитивного, особистісного спілкування з урахуванням принципів гуманізму і ненасильницької взаємодії;

– використання у програмі соціального захисту бездоглядних дітей у притулках та її методичному підґрунті соціально-педагогічних технологій, що забезпечують урахування соціально-психологічних особливостей бездоглядних дітей та сприяють їх соціальній захищеності.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. Здійснити аналіз проблеми соціального захисту бездоглядних дітей в Україні в існуючій соціально-педагогічній, правовій, педагогічній, соціологічній, психологічній літературі.

2. Теоретично обґрунтувати зміст і визначити особливості соціального захисту бездоглядних дітей у діяльності притулків для неповнолітніх.

3. Визначити соціально-психологічний портрет бездоглядної, безпритульної дитини.

4. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови соціального захисту бездоглядних дітей та впровадити їх у практику роботи притулків для неповнолітніх.

5. Провести аналіз ефективності розроблених педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей та сформулювати практичні рекомендації щодо організації соціального захисту бездоглядних дітей у притулках.

У процесі роботи буде використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз соціально-педагогічної, психологічної, педагогічної, соціологічної, юридичної літератури, синтез, систематизація, порівняння, класифікація, узагальнення для з’ясування змісту базових понять дослідження, обґрунтування сутності та особливостей процесу соціального захисту, розробки педагогічних умов даного процесу; контент-аналіз нормативно-правових документів для визначення змісту соціально-захисної діяльності у закладах соціально-педагогічної підтримки; емпіричні: діагностичні (інтерв’ю, анкетування, тестування, бесіда), обсерваційні (включене та опосередковане спостереження), соціально-педагогічний експеримент та моніторинг для вивчення стану досліджуваної проблеми, перевірки ефективності розроблених педагогічних умов; статистичні (кількісна та якісна обробка даних за допомогою методів математичної статистики) для порівняння і підтвердження отриманих результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження:

• вперше, обґрунтовано педагогічні умови соціального захисту безоглядних дітей у притулках для неповнолітніх на основі ідеї комплексного соціально-педагогічного супроводу процесу соціального захисту, що базується на міждисциплінарному, індивідуально орієнтованому і адаптаційному підходах та залучають до процесу всіх суб’єктів захисту – бездоглядну дитину, педагогічні кадри притулку, фахівців соціальної сфери, представників влади і територіальної громади, батьків вихованців (осіб, що їх замінюють); складено комплексну програму соціального захисту бездоглядних дітей в умовах притулків; змістовно обґрунтовано технологію впровадження розробленого комплексу педагогічних умов соціального захисту безоглядних дітей у притулках; розроблено сукупність критеріїв для визначення ефективності процесу соціального захисту бездоглядних дітей у притулках;

• подальшого розвитку набули ідеї гуманістичної педагогіки щодо організації соціальної взаємодії та спілкування педагогів-вихователів і вихованців притулків; організаційно-змістовні компоненти соціально-захисної діяльності притулків для дітей; змістовно-технологічні компоненти підготовки педагогічних працівників притулків до соціального захисту бездоглядних дітей та підготовки кандидатів у прийомні батьки, майбутніх батьків-вихователів; форми соціально-психолого-педагогічної роботи з бездоглядними дітьми спрямовані на їх захист;

• удосконалено положення про соціальний захист бездоглядних дітей у притулках як категорії соціальної педагогіки; функції педагогічних працівників притулку, які здійснюють соціально-захисну діяльність.

Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що на основі отриманих нових знань про проблему соціального захисту теоретично обґрунтовуються положення, які дають можливість збагатити наукові уявлення про цілі, зміст, механізми соціального захисту бездоглядних дітей у соціально-педагогічному контексті.

Практична значимість дослідження полягає в розробці й упровадженні у процес соціального захисту притулків: програми комплексного соціально-педагогічного супроводу „Захист”, політехнологічного комплексу соціально-захисних технологій, які враховують соціально-психологічні особливості бездоглядних дітей; педагогічних вимог і методичних рекомендацій для педагогічних працівників притулків щодо організації спілкування і соціальної взаємодії із вихованцями притулків на засадах гуманістичної педагогіки; комплексу освітніх та просвітницьких семінарів-тренінгів соціально-психолого-педагогічної спрямованості для педагогічних працівників притулків, вихованців та батьків (чи осіб, що їх замінюють), потенційних усиновителів, майбутніх опікунів; створенні служби комплексного супроводу процесу соціального захисту при притулку та мобільного науково-методичного консультаційного центру, бази даних сучасних інноваційних соціально-педагогічних технологій, спрямованих на вирішення питань соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей та надання їм різноманітних видів допомоги і підтримки.

Розроблена в ході дослідження система тренінгових занять та пакет проблемних завдань практичного характеру з питань соціально-пихолого-педагогічної компетентності батьків можуть бути використані в діяльності притулків для дітей, центрів соціально-психологічної допомоги неповнолітнім, у процесі організації соціальної роботи спеціалістів центрів соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді щодо поширення сімейних форм виховання, в рамках „Школи для кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі”, при розробці навчальних прикладних курсів і семінарів з проблем вивчення змісту і технологій соціально-педагогічної діяльності з дітьми групи ризику для студентів спеціальностей „Соціальна педагогіка” і „Соціальна робота”.

Запропоновані організаційно-методичні рекомендації щодо покращення результативності соціально-захисного процесу бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх можуть бути ефективно використані в рамках процесу реформування системи соціального захисту бездоглядних дітей і реструктуризації притулків у центри соціально-психологічної допомоги за територіальними громадами.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗДОГЛЯДНИХ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ

1.1. Захист бездоглядних та безпритульних дітей як соціально-педагогічна проблема

1.2. Сутність та особливості соціального захисту бездоглядних дітей як змістовна основа діяльності притулків для неповнолітніх

1.3. Соціально-психологічний портрет бездоглядних та безпритульних дітей

Висновки до розділу 1