Виділяють 4 типи підземних вод на родовищах вуглеводнів: 1) прісні і солонуваті, мінералізація 1-12 г/дм3 хімічнийсклад – гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві, глибина залягання – 800- 1200 м, інтенсивний водообмін; 2) опріснені конденсатогенні води рідко супроводжують нафтові родовища, більше зустрічаються на газоконденсатних родовищах, хімічний склад-гідрокарбонатні, натрієві, рідше сульфатно-натрієві; 3) солоні мінералізація – 10-80 г/дм3, глибина залягання більше 1200 м, хімічний склад- хлоридно-гідрокарбонатні, хлоридно-натрієві, значний вміст К, за походженням седиментогенні, іноді змішаного генезису, розбавлені інфільтраційними водами; 4) розсоли, мінералізація 80-400 г/дм3, хлоридні, кальцієво-хлоридні, глибина залягання більше 1500 м, до 6800 м
Типи режимів нафто-водо-газоносних пластів.
Під режимом нафтового пласта розуміють поведінку його в результаті сукупної дії всіх чинників, що обумовлюють пересування газо-нафто-водяної суміші до забою свердловини. Основними з цих факторів є початковий пластовий тиск, фізичні властивості нафти і нафтогазоносного пласта з співвідношенням нафти,газу і води.
Виділяють 5 типів режимів нафтогазоносних шарів:
1.Водонапірний виникає коли по мірі відкачки крайової або підошвеної води,то остання заміщує нафту і контур нафтогазоносної стягується до свердловини
2.Газонапірний: нафта і вода витісняються під напором газу,який міститься над нафтою
3.Розчиненого газу: тиск пластів знижується нижче тиску насичення,газ при цьому виходить із розчину і розчинюючись сприяє витисканню нафти
4.Гравітаційний режим: а)рідина рухається по пласту по пласту до свердловини,під дією сили тяжіння,при цьому дзеркало нафти має вільну поверхню. б)нафта і вода залягають в круто поставленому пласті,який знизу виклинюється,статичний тиск на забої свердловини визначається висотою на яку простягається поклад вгору.
5.Пружний:головний вплив має об*ємна пружність не тільки газу,але й нафти,води і самого пласта.
Розподіл підземних вод на родовищах вуглеводнів.
- тектонічні (жильні) - води, що циркулюють у тріщинах нафтогазоносних пластів;
- зв‘язані (залишкові) - переважно капілярні води та води, затиснуті всередині нафтогазонасиченої частини пласта; можуть частково вилучатися разом з вуглеводнями при експлуатації покладу; `
- штучні води – введені за допомогою спеціального нагнітання (внутрішньо контурного та тзаконтурного) для підтримання пластового тиску, експлуатації та зниження агресивності і мінералізації природних вод;
- конденсатогенні води - води, що залягають переважно під газовими і газоконденсатними скупченнями або зсередини вуглеводневих покладів.
Види гідрогеологічних досліджень при розвідці нафтогазових родовищ.
Гідрогеологічні дослідження при розвідці і експлуатації родовищ вуглеводнів. Правильне встановлення гідрогеологічного розрізу, водо-нафтових та газово-рідинних контактів, врахування можливих змін тисків дозволяє скласти оптимальний проект розробки, вибрати найбільш доцільну, досконалу технологію експлуатації свердловин для забезпечення максимального вилучення нафти, газу, конденсату із надр. Виходячи з цього, основними задачами при розвідці нафтогазових родовищ, для вирішення яких можуть залучатися гідрогеологи, є: 1) Прогнозування умов розбурювання, розкриття і випробовування пластів .; 2) Визначення положення газово-рідинних контактів (включаючи підошву покладу; враховуючи води зсередини покладу, води перехідних зон і т.д.). 3) Визначення запасів водорозчинних газів. 4) Визначення гідравлічного взаємозв‘язку горизонтів і корекція окремих пропластків у розрізі свердловини на площу всього родовища.
