Типи родовищ за впливом на хімічний склад підземних вод

О.М. Овчинніков за характером взаємовідношень з підземними водами виділяє три групи родовищ: а) ті, що включають легкорозчинні породи, вилуговування та повне розчинення яких призводить до руйнування цих родовищ та утворення високомінералізованих вод; б) нафти та газу, що формуються в межах водонапірних систем та гідравлічно пов’язані з підземними водами; в) ті, що містять рудні мінерали, які в зоні окислення утворюють легкорозчинні солі, що надають водам специфічні властивості. Родовища твердих корисних копалин за характером взаємодії підземних вод з породами родовища можна об’єднати у три групи: 1) родовища, що міcтять легко розчинні солі, які призводять до утворення високомінералізованих вод з підвищеним вмістом Br,B, Li, Sr; 2) екзогенні родовища, що містять мінерали, які в зоні вивітрювання утворюють розчинні солі, надаючи водам специфічних властивостей; за особливими процесами та специфікою хімічного складу серед них виділяються сульфідні і несульфідні родовища; 3) ендогенні родовища, що містять підземні води, склад яких відповідає даній гідрохімічній зоні і складу вміщуючих гірських порід. Тут на ділянках рудних покладів може бути підвищеним вміст важкорозчинних рудних елементів у воді, таких як V, Al, Zn, Pb та деяких інших.

45. три групи елементів, що присутні в підземних водах родовищ твердих корисних копалин.

Серед елементів що зустрічаються в земній корі і в тому числі створюють родовища твердих корисних копалин можна виділити 3 групи: 1)Основні елементи, з яких утворене родовище. 2)Фонові елементи, які зустрічаються повсюдно. 3)Елементи – показники, які є характерними індикаторами (мітками) процесів утворення або змін твердих корисних копалин, тобто елементи, що представляють собою сторонні пошукові ознаки на той чи інший тип родовища.

46. Назвіть типи та генезис підземних вод приурочених до соляного покладу

Існують "соляні родовища", які можна віднести лише до певного типу. Це хлориди, сульфати Na, K, Ca, Mg; карбонати натрію; нітрати Na, K, броміди, йодиди, рідше борати. За Толстихіним виділяють 4 типи підземних вод приурочених до соляного покладу. Вони відмінні не тільки за складом, але й за походженням та областю живлення: 1) надсольові води інфільтраційного походження; 2) бокові або навколосольові води в гірських породах, які оточують соляні поклади, за походженням інфільтраційні, область живлення може знаходитися далеко від покладів; 3) підсольові води, в гірських породах, що підстилають соляні поклади. 4) між сольові, або внутрішньо сольові маточні води –- замкнені у порожнинах соляної товщі розсоли переважно седиментаційного походження.

47. Головні процеси формування хімічного складу підземних вод, приурочених до сульфідних родовищ. Головні процеси формування хімічного складу підземних вод, приурочених до сульфідних родовищ - окиснення і сірчанокисле вилуговування. Проявляються ці процеси одночасно, або протікає переважно лише процес окиснення. Це залежить від того моно- чи полісульфідне родовище.

Головні процеси формування хімічного складу підземнихвод,приуроченихдо несульфідних родовищ.

Головні процеси формування хімічного складу підземних вод приурочених до несульфідних родовищ: гідролітичне вуглекислотне вилуговування, гідроліз без CO, розчинення.

Гідролітичне вуглекислотне вилуговування протікає за схемою:

MeSiO3 + 2CO + 2H2O=H2SiO3 + Ме(НСО3)2

Гідроліз без CO, тобто (2H + 2HCO) протікає у випадках малих концентрацій в підземній воді вуглекислоти. Результатом цього процесу є SiO2 і Me2+, але в незначних кількостях. В результаті гідролітичних процесів формуються прямі пошукові ознаки на несульфідну рудну мінералізацію, які представлені металами.

Теорії походження нафти

Існують 2 основні концепції походження нафти: органічна (осадочно-міграційна,біогенна) та неорганічна (мінеральна, еманаційна).Те, що горючі вуглеводні могли утворюватися шляхом глибинної переробки залишків відмерлих організмів під час дії на них великих тисків і температур підтверджується не лише характерним заляганням більшості знайдених покладів але й лабораторними експериментами.Доведено, що в катагенетичному перетворенні розсіяної речовини веде до накопичення біохімічних газів. Нафтоутв. починається на глибині 1300-1700 до 2700-3000м і закінчується на глибині від 3000-3500 до 5000-6800м.

Дмитро Менделеєв запропонував утворення нафти з глибинних флюїдів, що надходять до земної кори з мантії. Виявлені в другій половині 20 ст. значні запаси нафти в кристалічних породах фундаменту підтвердили цю гіпотезу.Відчизняними геологами було доведено, що потоки газоподібних вуглеводнів дійсно характерні для глибинних розломів тобто приурочені до великих родовищ нафти і газу.

Гіпотези міграції нафти.

Теорії міграції:

1)гіпотеза міграції нафти в суміші з прісними гарячими підземними водами. (на сьогодні вважається необґрунтованою)

2)гіпотеза латерального переміщення нафти в складі підз.вод квазіелізійної гідродинамічної системи западин. (також дуже сумнівна)

3)ця гіпотеза випробувана на основі переміщення нафти у вигляді газів.

4)гіпотеза яка розглядається як переміщення нафтових вуглеводнів у високо гомогенних газорідкісних сумішей.

Для протікання біохімічних процесів які перетворюють органічну речовину в нафту потрібне водне середовище. Без води не відбудеться перетворення)