(млн. дол. США)
| 1996 рік | 2000 рік | 2005 рік | ||||
| Показники | обсяги | в т.ч. структура, % | обсяги | в т.ч. структура, % | обсяги | в т.ч. структура, % |
| Всього | 20880.9 | 37437.2 | 29755.4 | |||
| в тому числі: | ||||||
| долар США | 18360.9 | 87.9 | 32392.8 | 86.6 | 26581.0 | 89.3 |
| нім. марка | 944.1 | 4.5 | 2191.0 | 5.8 | 1309.0 | 4.4 |
| рос. рубль | 1575.9 | 7.6 | 2853.4 | 7.6 | 1865.4 | 6.3 |
Джерело: Річний звіт Національного банку України - 2005 рік.
Одним із важливих завдань НБУ при здійсненні валютної політики було управління офіційним валютним резервом.
При управлінні коштами офіційного валютного резерву Національний банк України дотримувався наступних принципів:
· використання коштів за цільовим призначенням;
· максимальна прозорість операцій з коштами резерву;
· вибір першокласних банків-контрагентів при здійсненні операцій щодо управління валютних коштів;
· розміщення коштів на депозитах у першокласних банках;
· придбання високоліквідних урядових цінних паперів;
· мінімальність ризиковості операцій.
Упродовж року обсяг офіційного валютного резерву НБУ зменшився на 38.5%.
Зменшення обсягу офіційного валютного резерву було обумовлено значними обсягами валютних інтервенцій НБУ, здійснених з метою підтримки обмінного курсу гривні у зв’язку з його різким зниженням у кінці серпня, та на покриття витрат для погашення зовнішнього боргу.
Наприкінці року були визначені банки-кореспонденти для проведення операцій з євровалютою, зокрема: Комерцбанк, Дойчебанк, Банк міжнародних розрахунків та міжнародна фінансова установа для підтримки співробітництва між центральними банками.
Валютні операції з банками-кореспондентами та контрагентами здійснювались за допомогою спеціалізованих банківських мереж Рейтерз та СВІФТ.
Валютна політика Національного банку України у 1998 році здійснювалася в загальному контексті єдиної державної грошово-кредитної політики і була спрямована на забезпечення зовнішньої стабільності національної грошової одиниці, зокрема на:
· підтримку стабільності національної валюти відносно іноземних валют в межах визначеного валютного коридору;
· подальшу лібералізацію валютного ринку та вдосконалення системи валютного регулювання;
· вдосконалення управління золотовалютними резервами Національного банку України;
· вдосконалення системи міжнародних розрахунків;
· посилення валютного контролю.
Валютно - курсова політика в 2005 році проводилася в умовах тиску негативних факторів на національну валюту. На відміну від 2004 року, коли девальвація гривні щодо долара США становила 0.5%, у 1998 році гривня знецінилися на 80.5%. На зниження обмінного курсу у 2005 році вплинули, головним чином, значні обсяги погашення зовнішнього державного боргу (1.4 млрд. дол. США), дефіцит торговельного балансу (мінус 1.2 млрд. дол. США), криза на світовому фінансовому ринку, вкючаючи Росію, що спричинила відплив значних обсягів капіталу нерезидентів з ринку ОВДП (1.35 млрд. дол. США).
Упродовж 2005 року обмінний курс гривні до долара США визначався в межах валютного коридору. Це сприяло уникненню значних курсових коливань. З огляду на деяку стабілізацію макроеконмічних показників та помірну інфляцію Національний банк України підтримував обмінний курс гривні з початку року в межах помірного валютного коридору - 1.80-2.25 грн. за 1 долар США. Проте, у зв”язку з наближенням на початку вересня 2005 року його до верхньої межі, з 5 вересня 2005 року межі валютного коридору було розширено до 2.5-3.5 грн. за 1 долар США.
2005 рік щодо зміни динаміки обмінного курсу на внутрішньому валютному ринку країни можна розділити на три періоди:
Перший період: - з початку року до середини серпня - це період відносної стабілізації гривні щодо іноземних валют. Дії Національного банку України у цей час були спрямовані на здійснення заходів щодо подальшої лібералізації валютного ринку. Протягом зазначеного періоду обмінний курс гривні знизився на 12.9% і на 15 серпня становив 5.1435 грн. за 1 долар США.
Другий період: - з 15 серпня по 21 жовтня 2005 року, який став переломним для валютного ринку. Він характеризувався стрімким зростанням попиту на іноземну валюту та відповідним знеціненням національної валюти. За цей період обмінний курс гривні знизився на 59.9% і на 21 жовтня 2005 року сягнув рівня 5.228 грн. за 1 долар США. З огляду на ці обставини Національний банк України разом з Кабінетом Міністрів України запровадив комплекс заходів, спрямованих на підвищення пропозиції іноземної валюти на валютному ринку України з одночасним зниженням попиту на неї.
В результаті прийнятих заходів ситуацію вдалося стабілізувати. Темпи зниження обмінного курсу гривні значно скоротилися, а з кінця вересня мали тенденцію повільного зниження.
Третій період: - з 21 жовтня до кінця року. Характеризувався досягненням збалансованості на фінансовому ринку і певною стабілізацією валютного курсу. Офіційний обмінний курс гривні відносно долара США з 21 жовтня по 7 листопада 2005 року підвищився на 0.03% пункта і дорівнював 5.227 грн. за 1 долар США, після чого залишався незмінним до кінця 2005 року.
У 1998 році відбулося підвищення офіційного курсу гривні щодо російського рубля на 48%, що зумовлено значною девальвацією російського рубля до долара США і особливо в період фінансової кризи, яка розпочалася в серпні місяці. Обмінний курс гривні щодо російського рубля у кінці року становив 0.1660 грн. за 1 російський рубль.
Постановою Правління НБУ від 30.03.98 затверджено новий Порядок встановлення та використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют, згідно з яким офіційний курс гривні до долара США, німецької марки та російського рубля (частка операцій з якими складала більше 95% в загальному обсязі операцій з іноземною валютою) Національний банк України встановлює щоденно.
Основним завданням валютного регулювання у 2005 році було збалансування попиту та пропозиції іноземної валюти на валютному ринку України. Вплив ситуації на світових фінансових ринках, і зокрема кризи на валютному та фондовому ринку Російської Федерації, обумовили запровадження в сфері валютного регулювання України комплексу заходів, які були скоординовані з Урядовою програмою антикризових заходів і спрямовувалися на запобігання відпливу іноземної валюти та стримання ажіотажного підвищення попиту на неї.
З метою розширення доступу українських підприємств-експортерів на валютний ринок, задоволення їх виробничих потреб та подальшого розвитку експортних можливостей, а також для придбання резидентами товарів критичного імпорту, зокрема енергоносіїв, прийнято постанову Правління НБУ “Про встановлення тимчасового порядку кредитування в іноземній валюті”.
З метою вдосконалення законодавчої бази Національним банком України підготовлено проекти Законів України «Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів», прийняття яких сприятиме врегулюванню на законодавчому рівні залучення коштів із зовнішніх джерел фінансування (реєстрації резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів).
Для запобігання масовому виходу іноземних інвесторів із складу українських комерційних банків внаслідок рельного знецінення вартості пасивів банків, отриманих від продажу внесків до статутних фондів в іноземній валюті для дотримання вимог щодо нормативу відкритої валютної позиції, Національний банк України дозволив комерційним банкам не враховувати статутний капітал банку, сплачений у ВКВ, до розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції та довгої відкритої валютної позиції у ВКВ за умови, що ці кошти розміщені на окремому рахунку в НБУ. За згаданими коштами підлягає сплаті процентна ставка на рівні «LIBOR – 1».
У другому півріччі 1998 року НБУ підготовлено та направлено Міністерству фінансів України та Державній податковій адміністрації України пропозиції з внесенням змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для виправлення ситуації, яка склалася у сфері оподаткування нереалізованих курсових різниць, оскільки збереження діючого порядку може призвести до припинення або значного скорочення іноземних інвестицій у банківський сектор економіки України.
Продовжилася робота щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань:
· відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів та нерезидентів як в іноземній валюті, так і в гривнях;
· використання готівкової іноземної валюти на території України;
· проведення операцій за пластиковими картками міжнародних платіжних систем;
· розвитку в Україні ринку банківських металів та здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами.
Валютний контроль за валютними операціями резидентів здійснювався НБУ шляхом перевірок уповноважених банків щодо дотримання ними норм і правил валютного законодавства. Вдосконалювалася законодавча база, зокрема, врегульоване питання щодо вдосконалення системи обміну інформацією між органами виконавчої влади, що здійснюють валютний контроль за зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності, в результаті чого прийнято спільну постанову Кабінету Міністрів України та НБУ «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів та нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями».
У зв”язку з прийняттям антикризових заходів було посилено контроль за:
1. повнотою і своєчасністю здійснення обов”язкового продажу надходжень на користь резидентів в іноземній валюті;
2. дотриманням встановлених правил купівлі валютних коштів на Українській та Кримській міжбанківських валютних біржах та цільовим їх використанням;
3. правомірністю перерахування іноземної валюти за межі України;
4. дотриманням клієнтами банку законодавчо встановлених термінів розрахунку за експортно-імпортними опреаціями;
5. здійснення операцій з готівковою іноземною валютою.
З метою розмежування функцій між НБУ та Державною податковою адміністрацією щодо проведення валютного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання було опрацьовано та погоджено підготовлений податківцями законопроект щодо внесення змін до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» («Відповідальність за порушення валютного законодавства»)
Постійно проводилися НБУ спільно з МВС та Державною податковою адміністрацією України перевірки пунктів обміну іноземної валюти, які працювали на підставі укладених агентських угод з уповноваженими банками, за результатами яких припинено роботу 641 обмінного пункту.
У 2005 році загальна сума штрафних санкцій за порушення чинного законодавства, накладених на банківсьі та небанківські установи, становила 3.6 млн. грн. (для порівняння - у 2004 році сума штрафних санкцій склала 7.0 млн. грн.).
Висновок
Підсумовуючи все вищевказане, можна зробити наступні висновки. Валютний ринок України проходить зараз реструктуризацію, яка пов’язана з процесом лібералізації, що почався ще в 1995 році завдяки:
1. дозволу уповноваженим банкам здійснювати на міжбанківському валютному ринку країни операції з купівлі-продажу доларів США, німецьких марок, російських та білоруських рублів, які підлягають як вільному, так і обов’язковому продажу;
2. отриманню резидентами доступу на біржу для закупівлі валюти з метою переказу за кордон прибутку, отриманого іноземними інвесторами від інвестицій в Україну та здійснення проліцензованих Національним банком валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
3. дозволу резидентам здійснювати обов’язковий продаж валютних надходжень та вільних валютних коштів як через УМВБ, так і безпосередньо через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України;
4. прийняттю рішення про недоцільність подальшого обов’язкового викупу до валютного резерву Національного банку України 10% валютних надходжень від суб’єктів господарської діяльності;
5. дозволу комерційним банкам здійснювати операції купівлі та продажу іноземної валюти на валютному ринку України в межах ліміту відкритої валютної позиції;
6. започаткуванню торгів на УМВБ.
В 1998 році валютний ринок України розвивався в досить несприятливих умовах. Глибока фінансова криза, яка вибухнула у серпні минулого року, негативно позначилася на основних макроекономічних показниках. ВВП за рік знизився на 1.5%, приз запланованому зростанні на 0.5%. Рівень інфляції зріс до 20% замість прогнозованих 7-10%.
Девальвація курсу гривні внаслідок фінансової кризи могла набути загрозливих форм. Аби запобігти дестабілізації валютного ринку, НБУ 21 серпня 1998 року вніс зміни до правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку, згідно з якими з 22 серпня 1998 року тимчасово припиняється укладення уповноваженими банками нових строкових контрактів з купівлі-продажу іноземної валюти за гривню та не дозволяється купівля іноземної валюти за рахунок власних коштів банку. Зазначеним банкам належить щодня закривати відкриту валютну позицію ‘вільно конвертована валюта-гривня’.
Незважаючи на несприятливі умови, валютна політика в Україні впродовж минулого року спрямовувалася на підтримку стабільності вітчизняної валюти. Для Національного банку України це було непросте завдання. Фінансова криза та відплив іноземного капіталу призвели до втрати валютних резервів - запоруки стабільності національної грошової одиниці - і викликали стрімку девальвацію національних грошей.
Варто сказати, що падіння курсу гривні могло бути ще більшим, якби НБУ не вживав у практиці валютного регулювання рішучих адміністративних заходів щодо обмеження валютних операцій. Серед них:
· заборона проводити операції з валютою на міжбанківському валютному ринку;
· поновлення обов’язкового продажу валюти від експортних надходжень у розмірі 50%;
· обмеження комерційним банкам ліміту відкритої валютної позиції;
· жорстка прив’язка готівкового курсу валюти до безготівкового;
· збільшення переліку документів, необхідних для купівлі валюти на біржовому ринку.
Введення прямих обмежень на валютному ринку негативно позначилося на обсягах продажу валюти і докорінно змінило структуру ринку. Протягом року обсяг продажу валюти становив близько 26 млрд. доларів, тобто на 18% менше, ніж у 1997 році.
Головна проблема валютного ринку в 1999 році - вибір курсової політики. Україна знову надає перевагу політиці валютного коридору, бо вона, на думку урядових структур, найбільш ефективна на сучасному етапі і дозволяє тримати економічну ситуацію під контролем.
У січні 1999 року на біржовому рику України розпочалися торги євровалютою. З введенням євро наша країна отримала додатковий стимул для інтеграції в Європу. Претендуючи на світове лідерство, ЄС добиватиметься, щоб євро стало однією з найстабільніших світових валют. Україна при формуванні своїх міжнародних валютних резервів упродовж перехідного періоду має перевести національні валюти країн - членів ЄВС у нову європейську валюту.
Створення ЄВС сприятиме залученню додаткових інвестиційних ресурсів у регіон, а отже, стимулюватиме зростання виробництва. З введенням євро суттєво знижуються витрати українських експортерів, пов’язані з операціями обміну європейських валют. Також істотно зменшується ризик небажаних змін валютних курсів для експортерів, практично зникає потреба у взаємному хеджуванні європейських валют. Це дає змогу підприємствам, які ведуть міжнародну торгівлю з кранами ЄВС, зекономити значні кошти й використати їх для розширення власних експортних можливостей.
У цілому запровадження євро не має істотних негативних наслідків для України та сприяє нарощуванню українського експорту в країни ЄС. Певну проблему для нашої країни становить те, що з появою єдиної грошової одиниці ці ЄС суттєво звужується ринок спекулятивних валютних операцій - вони перекинуться на ринки інших країн, не виключено, що й на український.
.
