Рабовласницьких держав Стародавнього Сходу. 13 страница

74. Митний союз – угода двох або декількох держав про скасування між ними митних бар’єрів і формування території з єдиним митним тарифом. Товари учасників митного союзу ввозяться на територію учасників без мит.

75. «Пруський шлях» розвитку капіталізму в сільському господарстві – еволюційне «вростання» села в капіталістичні відносини при збереженні великого поміщицького землеволодіння, виділенні невеликої кількості міцних селянських господарств та зубожінні і обезземеленні значної частини селянства, перетворенні найбідніших селян на батраків.

76. Гроссбауери – найбільш заможна частка німецького селянства, що наряду із юнкерами володіла у XVIII – першій половині XX ст. ст. значною частиною орних земель Німеччини.

77. Скваттерство (від англ. sguat – оселятися самовільно на чужій землі) – захват фермерами вільних земель, що набув особливих масштабів у XVII ст. на Північному Заході США, а також Австралії.

78. Сервенти – білі раби, найбідніші і найбезправніші переселенці з Європи до Північної Америки в XVII – XVIII ст.ст. За право переїзду до Америки на певний час ставали рабами (діти – на 72 місяці, дорослі – на 36 місяців).

79. Квінт-рента – четверта частина врожаю, яку віддавали орендатори землі в центральних колоніях Північної Америки латифундістам.

80. Фермер – в капіталістичних країнах власник приватного господарства, який господарює на власній землі.

81. Гомстед-акт – прийнятий в 1862 р. в США в ході Громадянської війни закон, що надавав кожному американському громадянину право на отримання (за умови сплати незначного мита) земельної ділянки у 180 акрів (65 га) – гомстеда, який через певний час особистого господарювання на цій землі переходив у його приватну власність.

82. «Американський» шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві – передбачає швидкий розвиток капіталістичних відносин в аграрному секторі на основі формування високотоварного фермерського господарства (на власній землі фермера) при відсутності поміщицького землеволодіння, а отже – і рентних платежів селян на користь великих землевласників.

83. Фінансові групи – конкретні форми прояву фінансової олігархії, що створюються на основі зрощування промислових і банківських монополій під контролем найпотужніших з них.

84. Трест – форма монополістичного об’єднання, в рамках якого його учасники втрачають виробничу, комерційну, а нерідко і юридичну самостійність. Реальна влада в трестах зосереджується в руках правління, або головної компанії.

85. Картель – форма монополістичного об’єднання, учасники якого заключають угоду про регулювання обсягів виробництва, умов збуту продукції, найму робочої сили в цілях вилучення монопольних прибутків, але зберігають комерційну і виробничу самостійність.

86. Синдикат – форма монополістичного об’єднання, при якій розподіл замовлень, закупки сировини і реалізація виробленої продукції здійснюються через єдину контору. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

87. Концерн – одна з складних форм монополістичних об’єднань, що включає підприємства промисловості, транспорту, торгівлі і банківської сфери, учасники якого зберігають формальну самостійність, але підкоряються контролю з боку фінансових магнатів, що його очолюють.

88. Контрибуція – платежі, що накладаються на переможену державу на користь держави-переможниці (сучасним міжнародним правом заборонена).

89. Репарації – в міжнародному праві форма міжнародно-правової відповідальності, що полягає у відшкоджуванні державою скоєних нею збитків в грошовій, чи іншій формі. Виплата репарацій зазвичай передбачається при укладанні мирних угод.

90. Індустріалізація – процес створення крупного машинного виробництва в усіх галузях народного господарства і, насамперед, в промисловості.

91. «Новий курс» – система заходів уряду президента США Франкліна Рузвельта в 1933–1938 рр. для ліквідації наслідків економічної кризи 1929–1933 рр., в рамках якої посилення державного регулювання капіталістичної економіки поєднувалося з певними реформами в соціальній сфері.

92. «Мейдзі ісін» (япон. – оновлення, реставрація Мейдзі) – незавершена буржуазна революція 1867–1868 рр. в Японії, яка скасувала владу сегунів з дому Токугава і відновила владу імператорів в особі Муцухіто, уряд якого ініціював індустріалізацію і буржуазну модернізацію соціально-економічного устрою Японії при збереженні багатьох феодальних традицій.

93. Дайме – князі у феодальній Японії, чия політична і економічна влада в провінціях була підірвана в ході перетворень «Мейдзі».

94. Самураї – (від япон. «самурау» – служити) – у феодальній Японії: 1) в широкому значенні – світські феодали; 2) у вузькому (і найбільш поширеному) значенні – військово-феодальний стан дрібних дворян.

95. Сегунат – уряд сегунів (військово-феодальних правителів Японії в 1192–1867 рр.), при якому імператорська династія була позбавлена реальної влади.

96. Дзайбацу – назва монополій і кланових угруповань фінансової олігархії Японії до її поразки у другій світовій війні.

97. Система «по життєвого» найму в Японії – звичаєва традиція, згідно з якою людина працює на фірмі, як правило, до виходу на пенсію, або до смерті, будучи пов’язаною з її адміністрацією і колективом мережею не тільки економічних, але й побутових, культурних та ін. відносин.

98. Програма «Доджа і Шоупа» – програма фінансової стабілізації японської економіки, впроваджена американською окупаційною адміністрацією в рамках започаткованого з 1949 р. так званого «зворотнього курсу» США щодо Японії.

99. Аріїзація власності – політика конфіскації економічних активів, що належали особам єврейської національності, яку проводив гітлерівський уряд з кінця 1930-х років.

100. Програма Гінденбурга – застосовувана в Німеччині з 1916 р. по 1918 р. програма державного регулювання економіки, яка передбачала обов’язкову трудову повинність, прямі інвестиції держави у промисловість і транспорт, примусове переміщення робочої сили, обов’язкові поставки сільськогосподарської продукції за твердими цінами (продрозкладка) і т.п.

101. МЕФО – створена нацистами корпорація, яка оплачувала поставки продукції для переозброєння німецької армії до квітня 1938 року так званими МЕФО-векселями, що гарантувалися Рейхсбанком, але не мали реального матеріального забезпечення.

102. План Дауеса – пом’якшений план вилучення з Германії репарацій на користь країн-переможниць у першій світовій війні, який передбачав і певні зовнішні інвестиції (в основному американські) в німецьку економіку. Діяв з 1924 по 1929 рр.

103. План Юнга – план реструктуризації репараційних виплат Німеччини на користь країн-переможниць у другій світовій війні, що діяв з 1929 по 1931 рр.

104. «Трудовий фронт» – нацистська організація, сформована замість ліквідованих профспілок, що примусово об’єднувала трудящих Німеччини, позбавлених можливості відстоювати свої права на фоні всевладдя держави і адміністрації підприємств.

105. Реконверсія – переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво цивільної продукції.

106. Стагфляція – аномальна поведінка цін під час криз надвиробництва – їхнє зростання на фоні накопичення товарних надлишків, що спостерігалося під час криз 1957–1958рр., 1974–1975рр.

107. «План Маршалла» – план фінансової допомоги з боку США країнам Західної Європі і Турції, що постраждали під час другої світової війни, який охоплював 16 країн і діяв на протязі 1948–1952 рр.

108. Аграрні кризи – економічні кризи надвиробництва в сільському господарстві, що проявляються в зростанні нереалізованих надлишків сільгосптоварів, падінні цін, скороченні обсягів виробництва, розоренні дрібних і середніх виробників, зростанні безробіття.

109. Структурні кризи – енергетична, сировинна, продовольча, фінансова – глибокі диспропорції в галузевій структурі народного господарства провідних індустріальних країн, що проявилися в 1970-х–1980-х роках і дали поштовх для глибокої перебудови структури народного господарства країн Заходу на користь наукомістких виробництв.

110. Привласнююче господарство – господарство первіснообщинної доби, що базувалося на збиральництві і полюванні.

111. Відтворювальне господарство – господарство, що характеризується активним втручанням людини в природні процеси, яке виникло після доместикації людиної рослин і тварин при переході до штучної обробки грунту.

112. Цивілізація (в системі А. Тойнбі) – неповторна єдність декількох народів, об’єднаних навколо спільних релігійних цінностей і культурних рис «активною меншиною», яка проходить фази зародження, розвитку, надлому і занепаду.

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1.

Вступ ДО КУРСУ «ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ»

Предмет, методи та завдання курсу. Його місце в системі економічних дисциплін. Методологія історико-економічних досліджень. Періодизація економічної історії: огляд концепцій.

ТЕМА 2.

Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу та античного світу

Загальна характеристика рабовласницького ладу.

Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу. Особливості формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу. Роль природних факторів. Особливості агрокультури. Економічна роль держави на Стародавньому Сході. Характерні риси “азіатського” способу виробництва.

Економіка Стародавньої Греції. Передумови швидкого економічного піднесення Еллади. Економіка крітомікенського світу. Гомерівський період. Крах сільської общини (архаїчний період). Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу (класичний період). Особливості соціально-економічного устрою афінського і спартанського полісів.

Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму. Царський період в римській історії. Економічний розвиток Римської республіки в VI – V ст.ст. до Р.Х. Економічні наслідки римських завоювань. Розквіт рабовласницької системи в Стародавньому Римі в II – I ст.ст. до Р.Х. Господарський лад Ранньої Римської імперії (I ст. до Р.Х. – II ст. Р.Х.). Виникнення колонату. Криза рабовласницького режиму в III ст. Р.Х. Розпад Пізньої Римської імперії. Процеси феодалізації. Причини падіння Римської імперії.

Тема 3.

Становлення та розвиток феодальної

системи господарства (V–XVI стст.)

Загальна характеристика феодалізму і його періодизація.

Феодалізм у Візантії. Економічний устрій ранньої Візантії (V – VI ст.ст.). Наслідки слов’янської колонізації. Фемний устрій. Еволюція феодальної земельної власності у IX – X ст.ст. Категорії залежного населення. Роль сільської громади. Закріплення залежних селян за маєтками феодалів. Розвиток товарно-грошових відносин і процес розшарування візантійського селянства. Падіння Візантійської імперії.

Рання феодальна Франція. Господарський лад давніх германців. Економіка франків часів «Саллічної правди». Романо-германський синтез. Виникнення аллоду. Аграрний переворот VIII ст. Бенефіціальна система у франкській державі. Формування спадкового землеволодіння і закріпачення селянства в період Священної Римської імперії. Соціально-економічні передумови її розпаду. Формування феодального імунітету.

Особливості генезису феодалізму в Англії. Генезис феодальних відносин в англо-сакський період. Економічні наслідки норманського завоювання. Закріпачення селянства. Феодальне законодавство XII – XIII ст.ст. Розквіт маноріальної системи (XIII ст.). Еволюція форм феодальної ренти в XIV – XV ст.ст. Роль повстання Уота Тайлера. Криза кріпосницької системи господарства в XIV –XV ст.ст.

Розвиток феодалізму в Німеччині. Причини пізньої феодалізації німецького села. Закріпачення селянства в IX – XI ст.ст. Роль церкви в системі феодальних відносин. Територіальна експансія німецького феодалізму. Наслідки захоплення слов’янських земель. Феодальне помістя в Німеччині в XII – XIII ст.ст. Форми експлуатації селянства у різних регіонах Німеччини (XIV – XV ст.ст.). Перехід до оброчної системи. Економіка німецьких міст. Соціально-економічні наслідки селянської війни 1525 року. «Друге видання» кріпосництва.

Соціально-економічний устрій європейського міста за доби середньовіччя. Соціально-економічні передумови відродження старих і виникнення нових міст в середньовічній Європі. Поглиблення суспільного поділу праці. Технічні зрушення. Протиріччя феодального маєтку і подолання натурального характеру господарства. Цеховий лад міського ремесла. Внутрішня і зовнішня торгівля європейських міст.

Тема 4.

Генезис капіталізму та мануфактурний

період його розвитку (XVI–XVIII стст.)

Великі географічні відкриття. Передумови Великих географічних відкриттів. Основні відкриття. Наслідки Великих географічних відкриттів.

Англія в ХVI ст. як приклад первісного нагромадження капіталу. Передумови та умови аграрного перевороту в Англії. Огороджування та конверсії. Секуляризація. Наслідки аграрного перевороту. “Криваве” законодавство. Становлення мануфактурного виробництва. Початок колоніальної експансії.

Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії. Розвиток мануфактурного капіталізму. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської буржуазної революції. Голландія – «показова» капіталістична країна XVII сторіччя. Причини економічного спаду Голландії у другій половині XVII – XVIII ст.ст.

Тема 5.

Епоха переходу до індустріального

суспільства (кінець XVIII –

Перша половина XIX стст.)

Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту. Розвиток промислового перевороту. Соціально-економічні наслідки промислової революції в Англії. Перетворення Англії в “фабрику світу”. Завершення аграрного перевороту. Зникнення селянства. Зміна зовнішньоторгової політики. Становище промислових робітників. Чартизм.

Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині ХІХ стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789–1794 рр. Економічні перетворення за часів Великої французької буржуазної революції. Промисловий переворот. Розвиток сільського господарства.

Особливості капіталістично-індустріальної трансформації економіки Німеччини. Причини економічної відсталості Німеччини на рубежі XVIII-XIX століть. Аграрні реформи в Прусії. Створення Митного союзу і початок промислового перевороту.

Економічний розвиток США від війни за незалежність (1756–1763рр.) до громадянської війни. Господарство північноамериканських колоній Англії до війни за незалежність (1776-1783). Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність. Колонізація північноамериканського континенту США в XIX столітті. Нерівномірність розвитку Півночі й Півдня США. Причини й наслідки Громадянської війни в США (1861–1865).

Тема 6.

Господарство провідних країн світу

періоду монополістичного капіталізму (остання третина XIX – початок XX стст.)

Економічний підйом США в останній третині XIX – на початку XX ст. Причини економічного підйому Америки Формування монополій у США. Перші фінансові групи в США. Розвиток сільського господарства в США.

Промисловий «ривок» Німеччини і фактори, що його зумовили. Причини промислового підйому в Німеччині. Залізничне будівництво. Грюндерство в будівництві. Концентрація виробництва та створення монополій. Концентрація банківської справи. Формування фінансового капіталу.

Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської промисловості. Колоніальна експансія Англії. Виникнення монополій в промисловості і банківській справі. Аграрні проблеми Англії.

Економічне відставання Франції. Причини промислового відставання Франції. Концентрація виробництва та утворення монополій. Темпи концентрації і централізації банківської справи у Франції. Роль Французького банку. Географія вивозу та сфери впливу французького капіталу. «Парцелярна» система в сільському господарстві.

Перетворення Мейдзі і економічний розвиток Японії наприкінці ХІХ – початку ХХст. Економічна відсталість Японії в період сегунату. Соціально-економічні наслідки «відкриття» Японії західними державами. Капіталістична модернізація Японії і її основні напрямки: політична реформа, аграрна реформа, «казенна» індустріалізація.

Тема 7.

Основні тенденції ЕКОНОМІЧНОГО

РОЗВИТКУ США І ЄВРОПИ

у міжвоєнний період (1918–1939 рр.).

Зміцнення позицій США у світовому капіталістичному господарстві і посилення державно-монополістичних тенденцій в американській економіці. Економічні наслідки Першої світової війни для США. Розвиток американської економіки в 1920-х роках. Криза 1929–1933 рр. і «новий курс» Ф.Рузвельта.

Економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період. Економічні наслідки Першої світової війни для Німеччини. Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки. Криза 1929–1939 рр. в Німеччині. Економічна політика фашизму.

Економічний застій в Англії в 1918–1939 рр. Послаблення економічних позицій Великобританії внаслідок першої світової війни. Економічний застій в 1919–1929 рр. Криза 1930-1933 рр. в Англії і її економічний стан напередодні Другої світової війни.

Розвиток французької економіки в 1918–1939 рр. Економічні наслідки Першої світової війни Промисловий підйом 1920-х років. Економічна криза 1930-1935 рр. Соціально-економічні заходи уряду Народного фронту.

Економіка Японії між Першою та Другою світовими війнами. Економічні наслідки першої світової війни. Розвиток економіки Японії в 1920-х рр. Світова економічна криза і мілітаризація економіки Японії в 1930-ті роки. Експансія Японії в Манчжурії та Південно-Східній Азії.

Тема 8.

Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства після другої світової війни

Розвиток економіки США після Другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни для США Післявоєнна конверсія й циклічний розвиток економіки США в 1945–1960 роках. Стабілізація економіки США в 1960-х роках. Структурні кризи у світовому капіталістичному господарстві й циклічний розвиток економіки США в 1970–1990 рр. Основні напрямки «рейганоміки». Економічна політика демократичної адміністрації Б. Клінтона.

Перетворення Японії на один із центрів світового господарства. Відновлення японської економіки після Другої світової війни і повоєнні реформи. Японське «економічне диво». 1952–1970 рр. і фактори, що його обумовили. Вплив національних традицій господарювання. Особливості економічного розвитку Японії в 1970–1990-х роках.

Економіка Німеччини в повоєнний період. Економічні наслідки Другої світової війни. Повоєнна реконструкція народного господарства ФРН і реалізація курсу Л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства. Західнонімецьке «економічне диво» 1950-х років. Економічний розвиток ФРН в 1960-х роках. Посилення нерівномірності розвитку і структурні зрушення в народному господарстві ФРН в 1970-х-1980-х роках. Економічні наслідки об’єднання ФРГ і НДР.

Економічний розвиток Франції у другій половині ХХ ст. Економічні наслідки другої світової війни і повоєнна націоналізація. Модернізація французької економіки в 1950-ті роки і основні напрямки економічної політики голлізму. Перегляд стратегії економічного розвитку Франції в 1970-ті роки. Економічний розвиток в 1980–1990-ті рр.

Економіка Англії після Другої світової війни. Розвиток економіки Великобританії в 1945–1960рр. Нерівномірність розвитку економіки Великобританії в 1960–1970-х роках. Неоконсервативна економічна політика урядів М. Тетчер і Дж. Мейджора в 1980–1990-ті рр.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1.

Вступ до курсу „Економічна історія”.