Для того, щоб реалізація державної політики була результативна потрібно

1) Законодавство повинно точно визначати межі та основні організаційні, фінансові аспекти державної політики

2) Виконавчі органи держ. Влади повинні володіти ресурсами і кваліфікованими кадрами

3) Державна політика повинна мати високу підтримку через соц.. групи та громад- політичні організації

4) Вона не повинна викликати соц. Конфліктів чи підривати соц.-економ основи держави

Координація- механізми і методи узгодження дій різних організаційних структур ті індивідів при вирішенні певних проблем для досягнення поставлених цілей

3 компоненті координації:

1) Узгодження та стадії визнання цілей вибору, пріоритетів і форм політ стратегій

2) Координація та етапи прийняття рішень і визначення ресурсів для їх реалізації

3) Координація та стадії реалізації політики і її моніторингу

Види координації:

1) Вертикальна- між орг., що знаходяться на різних рівнях підпорядкування

2) Горизонтальна- коли орг. Є незалежними в правовому сенсі одна від одної

Механізми: міжвідомча політика, головні орг.., оф. Угоди

Принципи покращення процесу реалізації д.п.:

1) Зменшення рівнів управління та спрощення організаційних структур

2) Створення ефективнго механізму координації, тісний зв'язок між учасниками реалізації державної політики

3) Надання певної самостійності та автономності виконавчим організаціям

Моніторинг- спеціальна система управління, пов’язана з отрим. Та аналізом інф.,яка включає механізм реагування на зовнішні загрози та відхилення в роботі організації

Ф-ції моніторингу:

1) Описова- моніторинг надає інформацію, яка допомагає побачити картину соц., економ змін, які настають пілся прктичної реалізації

2) Контрольна- моніторинг допомагає визначити чи узгоджуються дії виконавців держ. політики із існуючими стандартами

3) Аудит- м. допомагає визначити чи дійсно ресурси чи послуги, отримані на певних цільоих об’єктах доходять до них

4) Пояснювальна- м. дозволяє пояснити чому наслідки альтернатив політики державних програм відрізняються

Система моніторингу складається з підсистем:

1) Інформаційна- збирає та передає необхідну інформацію для аналізу

2) Аналітична- зібрана інформація аналізується та вилучається на скільки організація цілісно виконує поставленні завдання і який процес дослідження цілей

3) Операційна- виробляються рекомендації та рішення по внесення змін до цілей та стратегій, змісту роботи, показників оцінок системи моніторингу загалом

4 підходи до здійснення моніторингу:

1. Складання звіту щодо соц.. системи- комплекс методів, які дозволяють аналітикові здійснити моніторинг у соц. політиці та суб’єктивних соц. умов у політичному вимірі

2. Соц.експеремент- отримання інформації про кількісні та якісні зміни в політиці у результаті цілеспрямованого впливу соціальним об’єктом

3. Соц.аудит- ефективність впровадження державної програми тим чи іншими органами та установами, перевірка їх відповідності встановленим стандартам

4. Синтез – систематичне нагромадження порівн.оцінки результатів вже здійснених спроб впровадження державної політики.

Тема 7: Державна стратегія стратегічного планування

1.Сутність стратегічного планування

Стратегія-свідомий процес спрямований на визначення напряму розвитку теорії, регіону в умовах середовища що змінюється.

Державна стратегія-форма управління соціально-економічної діяльності і територіальної організації суспільства, що складається з системи широкомасштабних державноуправлінських рішень, які визначають способи і засоби досягнення довгострокових цілей розвитку держави.

Основні соціальні функції державної стратегії

1.розуміння що відбувається

2.забезпечення спадковості, безперервності,та послідовності держ управління

3.збільшення суспільної довіри до влади яка публічно оголошує соціальні цілі.

4.забезпечення консолідації політ. сил у сфері публічної політики.

5.дає підстави для змістовної політики щодо тактичних питань.

6.розставляли орієнтири та пріоритети для поточної діяльності та довгострокових проектів.

7.породжує ситуацію стратегічного поєдинку.

8.встановлює етапи просування до мети.

Стратегічне планування -це система технологій обгрунтування та ухвалення найважливіших рішень,визначених майбутнього стану об'єкта та способу у його досягненні, що базується на намірі зовнішнього уточнення об'єкта та внутрішнього потенціалу та формування узгоджених дій на реалізацію яких концентрується зусилля та ресурси.

Стратегічне:

1.передбачив2.зосереджено на конкретних цілях3.усі об'єкти планування мають спільну мету 4.передбачає залучення експертів.5.довготермінове.

Оперативне:

2. На загальних цілях поточної роботи 3.спільна стратегія відсутня,кожен об'єкт зосереджений на власних визначених функціями 4.інформування учасників 5.короткотерміновий.

Концепція стратегічного плану -первинний документ у виробленні стратегічних планів.

Стратегічне концепція складається з 4 змістовної блоків:

1. Цільовий - досліджує стартовий рівень соц.економ розвитку держави.

2. Прогнозно-аналітичний -узагальнююча результати попередньо розроблених програм та формується система попередніх прогнозів розвитку держави.

3. Блок врахування чинників середовища -відбувається детально дослідження чинників середовищів і виконується остаточне узгодження цілей та ресурсів.

4. Концeптуальний блок-передбачає узгодження і спрацьовування результатів попередніх блоків.

2. Нормативно забезпечення стратегічного планування в Україні

Блоки нормативноправових актів

1. Документи для формування загальнодержавних актів

Закон України Про розроблення програм економічного і соціального розвитку.

'Розпорядження КМУ про схвалення концепції вдосконалення системи стратегічного планування'.

2. НПА спрямовані на розбудову стратегій регіонального розвитку (ЗУ про стимулювання розвитку регіонів) та НПА що унормовують вироблення стратегій на рівні територіальних громад.

3. Стратегії галузевого розвитку (постанова кму про затвердження стратегій демократичного розвитку до 2015)

Систему прогнозних та програмних документів в Україні становить:

1) довгострокові - визначають напрямки розвитку, стратегічні цілі та структуру пропорції економіки та соціальної сфери.

* Розпорядження кму про схвалення концепції вдосконалення програмних документів...

*ЗУ про стимулювання розвитку галузі економіки

* Про місцеве самоврядування

2) Середньострокові - на основі довгострокових документів і визначають умови соціально економічного розвитку, напрямки дій та заходи на Середньострокові перспективу з метою дослідження стратегічних цілей.

PEST – АНАЛІЗ

У часі:

1. N – впливає в теперішньому і скоріше за все закінчить впливати в найближчі 6-12 місяців;

2. n/f – впливає і продовжить впливати за 6-12 місяців;

3. F – зараз не впливає, але впливатиме в майбутньому.

За типом:

1. Негативні -

2. Позитивні +

За динамікою:

1. Впливає та збільшує вплив;

2. = - Впливає з постійною значущістю;

3. <- Впливає але з меншою значущістю.

Відносна значущість:

Critical – чинники, які загрожують існуванню об’єкту або потребують серйозного перегляду місії його чинника.

Very important – дуже важливі чинники, що найбільш вірогідно викликають зміни в діяльності об’єкта, його організаційної структурі, зовнішніх взаємовідносинах, правилах та установках, але від зміни його основних цілей та місій.

Important – чинники, що тягнуть за собою деякі зміни в діяльності та структурі об’єкта.

Significant – значні чинники, що впливають на діяльність об’єкта, але без вагомих змін в його організаційній структурі.

Unimportant – не важливі чинники, що не здійснюють значного впливу на об’єкт.

3 етап

Процес стратегічного планування складається з 3 блоків:

1. Концептуальний – містить загальне бачення, передбачає внутрішні місії та мети стратегічного планування.

2. Проблемний – передбачає опрацювання пріоритетних програм відповідно до мети стратегії.

3. Проектний – здійснюється планування дій, щодо реалізації стратегічних цілей і вирішення пріоритетних проблем.

Важливі аспекти стратегічного планування:

1. Масштаб розробки стратегічного плану;

2. Головні проблемні моменти стратегічного планування;

3. Основні цілі стратегій, очікуванні вигоди та результати;

4. Наявність осіб, зокрема на найвищому рівні управління, які підтримуватимуть процес стратегічного планування;

5. Визначення осіб, які отримують найбільші дивіденди від результатів стратегічного планування і будуть активно підтримувати дану стратегію;

6. Керівник процесу стратегічного планування;

7. Склад команди стратегічного планування;

8. Особи, яких необхідно додатково залучити до розробки стратегічного плану;

9. Особи, яких треба залучати до експертизи оцінки стратегічного плану;

10. Часовий горизонт розробки стратегічного плану;

11. Кінцевий вигляд стратегічного плану;

12. Ресурси, витрати та їх джерела.

Етапи розробки стратегічного плану:

1. ……. розробки стратегічного планування

- Передбачає оцінку готовності персоналу і ресурсів організацій до стратегічного планування, досягнення початкової згоди щодо:

· Мети;

· Очікуваних результатів;

· Закріплення умов і вимог щодо організаційного процесу планування відповідним розпорядчим документом.

2. Створення організаційної структури

- Формування робочої групи, яка є найвизначнішою організацією і мозковим центром стратегічного плану.

- Утворення для обговорення і затвердження усіх ключових рішень, пов’язаних з розробкою і реалізацією стратегічного плану.

4 етап

Тлумачення організацій для досягнення бажаного майбутнього, що відображає нав’язані нею суспільні проблеми (квінтесенція).

Система цілей стратегічного розвитку об’єкта:

1. Стратегічне бачення – окреслює різносторонній оптимістичний огляд об’єкта в майбутньому і є основою тих завдань, виконання яких буде внутрішньою стратегією (10-15 р.) довг.

2. Пріоритети розвитку (10-15 р.) довг.

3. Стратегічні цілі (3-5 р.) серед.

4. Оперативні цілі (1-3 р.) коротк.

Аналіз причин і наслідків

5 етап

Планування – план дій і оперативний план дій.

План дій – детальний опис програми дій.

Оперативний план – складається відповідно до бюджетного року.

6 етап

Реалізація плану

7 етап

Моніторинг процесу реалізації стратегічного плану та оцінювання його результату.

Типи моніторингу (основні відмінності, основні вимоги, принципи, складові форми – внутрішні, зовнішні, змішані, оцінювання різновиди, індикатори, критерій).

 

Основні функції:

1. Підготовка до розгляду і затвердження відповідним органом державної влади, стратегічного бачення, довгострокових пріорітетів і середньострокових стратегічних цілей;

2. Підготовка до розгляду і затвердження відповідним органом державної влади базової версії тексту стратегій розвитку;

3. Підготовка змін до нормативно-правових актів щодо стратегічного планування.

4. Добір заходів і проектів;

5. Розгляд проектів оперативних планів щодо реалізацій стратегії;

6. Оцінювання зовнішніх та внутрішніх обставин для з’ясування своєї сили і слабкості, можливостей і перешкод, які треба подолати.

Метод SWOT – процедура аналізу, в структурі планування, що передбачає класифікацію та наступну оцінку, інтенсивність характеристик, явищ, що впливають на його сильні сторони, а також на можливості і загрози.

 

SWOT

 

S W

 

Внутрішнє сильні сторони – якості, негативні сторони- внутрішні

ресурси, які можуть бути використан недоліки, що ставлять під

для ефективного досягнення. загрозу досягнення цілей.

середовище

 

O T

Зовнішнє можливості – це виграшні моменти, загрози – зовнішні чинники, що

які могли сприяти досягненню мети. можуть негативно вплинути на

досягнення стратегії.

середовище

 

Виявляючи можливості та загрози варто визначити такі параметри:

1. Характер «можливості - загрози» і причини її виникнення;

2. Ступінь і вірогідний строк існування;

3. Цінність та небезпека;

4. Ступінь впливу на організацію.

SWOT – аналіз здійснюється на підставі експертних оцінок і може здійснюватись за якісними, кількісними характеристиками.

SWOT – де-факто є діапазон стартових умов для впровадження стратегічного планування.