Деякі параметри зондів індукційного каротажу

* У шифрі зонда перша цифра – кількість котушок, остання цифра ­– довжина зонда в метрах (для зонду 6ФФ40 – в дюймах)

Рис. 40. Схеми зондів індукційного каротажу. Відстань між котушками наведена в метрах.

Ступенем фокусування індукційного зонду () називається відношення сигналу, отриманим багатокотушковим зондом в однорідному середовищі () до сигналу, отриманим у тому самому середовищі двокатушковим зондом ():

(82)

Для зондів із слабким фокусуванням , із сильним фокусуванням – .

Найпростіший багатокотушковий зонд складається з трьох котушок – двох головних (ГК і ПК) та одної фокусуючої. Фокусуюча котушка може бути ввімкненою або в генераторний ланцюг, і в цьому випадку позначається ФГ, або в приймальний ланцюг і тоді позначається ФП. Показання зондів будуть однаковими у зв’язку з рівністю їх магнітних моментів.

Ефективність застосування індукційного методу при вивченні розрізів свердловин у значній мірі визначається вибором багатокотушкового зонду з оптимальними параметрами. До таких параметрів відносяться його радіальна та вертикальна характеристики (рис. 41), що визначають, відповідно, глибинність дослідження даного зонду в радіальному напрямку (залежність величини зареєстрованого сигналу від радіусу r – відстані від вісі свердловини до точки спостереження) і роздільну здатність за вертикаллю (залежність величини зареєстрованого сигналу від потужності пласта h, коли зонд розташований симетрично відносно границь пласта).

Рис. 41. Радіальна (а) та вертикальна (б) характеристики індукційних зондів 4Ф1 і 6Ф1. По вісі ординат відкладене значення зареєстрованої е.р.с. Е′, нормованої на величину первинного поля Е.

Таким чином, у випадку неоднорідного середовища з коаксіально-циліндричними та плоско-паралельними горизонтальними поверхнями розділу радіальні характеристики дозволяють: 1) встановлювати ті мінімальні значення діаметрів циліндрів (свердловина, промита зона, зона проникнення, незмінена частина пласта), які практично не впливають на зареєстрований сигнал; 2) визначати ті максимальні діаметри циліндрів, за яких вплив зовнішнього середовища є вельми незначним, тобто глибинність дослідження. Вертикальні характеристики дають можливість: 1) встановити ту мінімальну потужність пласта, за якої він може бути зафіксований; 2) визначити ту граничну потужність пласта, за якої можна знехтувати впливом вміщуючих порід на величину повного сигналу.