Київське і Переяславське князівства

Етапи грецької колонізації

1. середина VIIст. ВС – у Пн. Причорномор’ї засн. Істрію (Подунавя) та Борисфен (Березань)

2. VI ст. ВС – освоєння Березанського і Бейкуського лиманів (Ольвія (с.Парутино Очаківського р- н), Пантікапей (м. Керч), Німфей, Мірмекій, Тірітака (біля Керчі), Гермонасса, Фанагорія, Феодосія).

3. VI – V ст. ВС – Нижнє Подніпров’я (Тіра (Білгород – Дністровський), Ніконій (Роксоланівське городище), виникнення хори навколо Ольвії.

4. кінець V ст. ВС – Херсонес Таврійський (Севастополь), Керкінітида (Євпаторія), Фасіс.

Періоди:

1.Архаїчний (VII – VIст ВС) – наявністьчисленнихполісів.

2.Класичний (V – IVст. ВС) – доба розквіту.

3.Елліністичний (IV – сер. I ст. ВС) – формування територіальних утворень.

4.Римський (Iст. ВС – III ст. АД) – вплив Римської імперії.

5.Пізньоантичний (III – VI ст.)

VI ст. ВС – поява першої срібної монети (Пантікапей).

Апойкій – поселення

Хора – с/г округа

Теменос – святилище

Агора – центральний майдан

Некрополь – поховання

Ранні слов’яни

Зарубинецька к – ра (XIXст, Хвойка).IIIст ВС- IIст АД. Наземні і заглиблені житла, каркасного типу.

Понєшти – лукашівська к – ра: 1953 р, Федоров. Чернівецька, Хмельницька обл.

Пшеворська к – ра (венеди)- 1905 р, IV – Vст АД, Зхбуг, ВерхнєПодністров’я. Гончарний.

Латенська к – ра (VI – Vст. ВС)- Закарпатська обл.XIX ст., Легоцький, Галіш – Ловачка.

Липицька к – ра – (I – IIIст. АД)1889 – 1890 рр, Коперницький, 1911 р - Гадачек. Датування – монети, фібули.

Черняхівська к – ра (II – V ст. АД), Хвойка 1900 – 1901 рр, лісостепова і степова зони.Гончарні і ліпні горщики (Башмачка, Олександрівка, Городок). Млини, землеробські календарі.

Збруцький ідол – IX ст. ВС.

Київська к – ра – (III – V ст. АД)Верхнє і Середнє Подніпров’я. Даниленко,50ті – 60 ті рр.

Слов’яни V – VII ст.

Корчацько – празька к – ра – Гамченко, 20ті рр. ХХ ст.Склавини. Правобережжя Верхнього Дніпра і Прип’яті.Квадратна напівземлянка. Печі. Бакота, Бернашівка – ювелірний комплекс. Ліпна + гончарна кераміка,

Пеньківська к – ра – 1956 – 1959 рр, Березовець. Анти. Кордон від Подунав’я. Гайноворонський металургійний центр. Горщики біконічної форми. Скарби Мартинівського типу.

Колочинська к – ра – пд. ч – на Верхнього Подніпров’я.Симонович, 1955 – 1960 рр Анти.

Гапоновський скарб.

Слов’яни у VIII – IX ст.

Культура Луки – Райковецької – 1946 – 1948 рр, Гончаров. Лісостепова Правобережна Україна.

Волинцівська к – ра - басейни Десни і Сейму. Волинцеве, Битиця.

Роменська к – ра – Дніпровському Лівобережжя. Шрамко. Полтавський скарб. Сіверяни.

Київська Русь

Городища:лісостепова зона. Оборонні споруди:зруби і кліті, осн матеріал – дерево і земля. Висота валів 4 – 5 м, ширина – 15 м; глибина ровів 3-4 м, ширина 8 – 12 м. Змієві вали (XI – XIIст.) Володимир і Ярослав, довж=950 км, 23 поздовжні вали в 9ти оборонних лініях.Скл. Зі зрубних та перекладних конструкцій, що скріплювались глиною та піском.

5 типів городищ: общинні центри, князівські фортеці, феодальні замки, давньоруські міста.

Селища: лісова і лісостепова зона. VIII – X ст. – землеробська великосусідська община, IX ст – двори – господарства. Житла – напівземлянки стовпової та зрубної конструкції.

Могильники: Трупоспалення на місці, трупоспалення на стороні, трупопокладення, кенотафи – символічні меморіальні поховання на честь людей, що померли на чужині.

Курганні –лісостеп і степ, орієнтація на зх.

Безкурганні – пд.- зх. Русь.

Дружинні поховання – виділяються розмірами поховальних споруд, супроводом (Чорна Могила у Чернігові, висота=11 м, довжина кола= 125 м, ритони; Шестовицький курган, Блідфельд).

Зброя: ближньої та дальної дії, колюча, рубляча, ударна. Меч (каролінзький, капетингський), шабля (кочівники), спис (ранні листоподібні, пізні ланцетоподібні), лук і стріли, сокира, булава, обушки, щит, шолом, броня.

Господарство:

Землеробство (трипільна, перелогова, підсічна, вирубна с – ми). Знаряддя: рало, мотика, плуг.

Ремесла: металургія, гончарство, обробка дерева, ювелірне, прядіння, ткацтво, шкірна справа.

Михайлівська ротонда (друга пол. XIIст.),Іоанна Богослова (XIIIст).

Міста

Київське і Переяславське князівства

Київ. Перша згадка – 882 р. Vст., Замкова Гора. Центр – Старокиївська гора. XI– місто Ярослава.XI – Михайлівська гора.XIII – Подол. Десятинна церква (989 – 998 рр), Софійський собор, Золоті ворота (1037), Борисоглібський собор, Михайлівський Золотоверхий собор.

Переяслав – 907 р, Андріївська церква XIст. Михайлівський собор (1089 р). Єпископські ворота.

Вишгород – 946 р, Василівський храм, XIст., п’ятикупольна церква (Бориса і Гліба), 1072 – церква Бориса і Гліба.

Білгород – 980 р, 1197 – храм Апостолів, правий берег р. Ірпінь.

Родень – 980р, 1876 р – Самоквасов. Між Каневом і с. Пекарі.

Юр’єв – Біла Церква, 1072 р. 1957р, Брайчевський, Трохимець.

Воїнь – 1055р, правий берег Сули.