Загальна хара-ка …..в ближній зоні…

Зондування становленням поля в ближній зоні (ЗСБЗ). Цей метод широко використовується при вирішенні не тільки структурних, але й рудних задач. В рудному варіанті він отримав назву зондування методом перехідних процесів (ЗМПП), хоча фізична основа методів ЗСБЗ і ЗМПП залишається однаковою, як і методика обробки та аналізу експериментальних даних.

При зондуванні становленням поля в ближній зоні рознос r установки (як правило це установки з індукційним датчиком – незаземленою приймальною петлею) вибирається у 1,5–3 рази меншим проектованих глибин досліджень. Для однорідного напівпростору з питомим опором r умова ближньої зони суворо виконується при . Отже ця умова може бути виконаною на пізніх часах перехідного процесу і на малих розносах r.

В методі ЗСБЗ найбільшого практичного поширення набули установки “диполь-петля” (“заземлена лінія – петля”), та установки з генераторною квадратною (значно рідше круглою) петлею, всередині якої виконуються виміри перехідного процесу. Серед установок з магнітним збудженням розрізняють наступні.

1. Співвісна установка “петля в петлі” – установка, яка складається з генераторної квадратної петлі з розміром сторони квадрата L, та приймальної петлі (як правило багатовиткової) менших розмірів, розташованої в центрі генераторної.

2. Суміщена установка – установка, в якій генераторний і приймальний контури петлі суміщені, тобто контур приймальної петлі повторює контур генераторної.

3. Однопетлева установка – установка, яка складається з однієї петлі: в момент перебігу струму вона працює як генераторна, а після вимикання струму автоматично перемикається на вимірювальний канал і працює як приймальний контур.

Всі установки з магнітним збудженням є співвісними, а отже осесиметричними відносно центра. Практичне застосування цих установок вирішує повністю проблему точки запису, яка певним чином існує для установки “диполь-петля”. В цьому їх значна перевага перед останньою.

В методі ЗСБЗ реєстрація збуджуваних перехідних процесів як правило виконується після вимикання електричного струму, тобто в паузах між його імпульсами, адже генераторна петля працює в імпульсному режимі з метою накопичення реєстрованих інформативних сигналів.

Точки ЗСБЗ відпрацьовуються уздовж профілів, зорієнтованих поперек простягання основних структурних елементів району досліджень. При площових зйомках, задається система профілів. Відстань між сусідніми точками (за центр зондування приймається центр r установки “диполь-петля”, або ж центр співвісних петлевих установок) бажано вибирати приблизно рівною максимальній глибині дослідження.

Обробка інформативних польових імпульсів e (t) полягає в їх трансформації у криві зондувань (аналогічно методу ЗСДЗ). Застосовують два види трансформації сигналів e (t) -у криві ефективного опору r_t (t) і у криві залежності ефективної поздовжньої провідності S_t від ефективної глибини дослідження H_t [10]. На основі отриманих залежностей S_t (H_t) виконується ряд графічних побудов. Найбільш вживані способи візуалізації результатів трансформації – побудова розрізів ефективних провідностей S_t та диференціальних провідностей . На розрізах будують або самі криві S_t (H_t), s_t (H_t), як показано на рис. 3.37, або ізолінії цих ефективних геоелектричних параметрів. За характерними заломами на кривих S_t відслідовкують границі горизонтів, а по ізолініях удається локалізувати в розрізі наявність рудних та нафтових покладів. На сучасному етапі обробка сигналів (накопичення, фільтрація) і їх трансформація практично повсюдно виконуються на персональних комп’ютерах.

Р. Схематичний розріз ефективної поздовжньої провідності S_t за даними інтерпретації ЗСБЗ способом “плавальної площини”

1 – точки ЗС; 2 – свердловина; 3 – графік S_t за даними ЗС; 4 – графік S по каротажу; 5 – провідні горизонти; 6 – фундамент

Задачі, які вирішуються методом ЗСБЗ, приблизно такі ж як і в методі ЗСДЗ. Основна перевага зондувань становленням поля в ближній зоні – локальність результатів досліджень в плані – пов’язана з малими розносами установок та можливістю погоризонтного слідкування зміни електричних властивостей порід, що важливо при пошуках родовищ нафти та газу. У відношенні рудних родовищ ця модифікація електромагнітних зондувань показала непогані результати при пошуках провідних пластових покладів з пологим заляганням. В деяких випадках обнадійливі результати отримані при пошуках алмазних трубок. В останній час ЗСБЗ з успіхом застосовують для вивчення верхньої частини розрізу (ВЧР) при вирішенні інженерно-геологічних та екологічних задач, зокрема вивченні зсувних процесів. При застосуванні ЗСБЗ для дослідження ВЧР досить жорсткі вимоги висуваються до апаратурних комплексів, у зв’язку з необхідністю якісного збудження і реєстрації досить коротких за тривалістю (десятки мікросекунд) перехідних процесів.