Сучасний етап розвитку економіки України характеризується поступовим виходом із тривалої економічної кризи. Проявами подолання кризи є зростання обсягів національного виробництва (ВВП 2002 p. зріс проти 2000 р. на 30% і склав 220932 млн грн.), відносна стабілізація споживчих цін (індекс споживчих цін у грудні 2002 р. складав 99,4% до грудня попереднього року), збільшення доходів населення (за означений період доходи населення зросли більше ніж у два рази), зростання номінальної та реальної заробітної плати у народному господарстві. Означені вище фактори не могли не вплинути позитивно на стан сучасного ринку праці в Україні. Нарощування обсягів національного виробництва зумовило сталу тенденцію зростання потреби народного господарства у робочій силі. Попит на робочу силу на початок 2003 р. зріс порівняно з початком 2001 р. майже у два рази і склав 123,9 тис. осіб (табл. 1.1). Пропозиція ж робочої сили, яка представлена кількістю зареєстрованих не зайнятих трудовою діяльністю осіб, за означений період хоча дещо зменшилася (на 133 тис. осіб), проте ще значно перевищує попит на робочу силу, про що свідчить досить високе значення такого показника, як навантаження на одне вільне робоче місце (у 2003 p. - 9 осіб).
Таблиця 1.1
Попит і пропозиція робочої сили на ринку праці за професійними групами в Україні у 2001-2003 pp.
на 1 січня
Професійні групи | Зареєстровані не зайняті трудовою діяльністю, тис. осіб | Потреба підприємств у працівниках, тис. осіб | Навантаження на одне робоче місце, осіб | ||||||
Всього | 1188,0 | 1028,8 | 1055,2 | 68,2 | 96,9 | 123,9 | |||
у т. ч. законодавці, вищі державні службовці, керівники | 62,1 | 53,9 | 54,9 | 3,2 | 4,7 | 6,7 | |||
професіонали | 91,9 | 75,1 | 68,3 | 6,0 | 9,2 | 12,9 | |||
фахівці | 157,9 | 124,7 | 118,9 | 6,5 | 9,0 | 12,2 | |||
технічні службовці | 64,4 | 56,1 | 57,1 | 0,8 | 1,3 | 2,3 | |||
робітники сфери обслуговування і торгівлі | 145,4 | 127,2 | 137,4 | 3,5 | 4,8 | 6,8 | |||
кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства | 36,2 | 34,7 | 45,0 | 0,8 | 1,2 | 1,7 | |||
кваліфіковані робітники з інструментом | 213,3 | 164,7 | 142,4 | 27,1 | 37,7 | 44,7 | |||
оператори та складальники устаткування | 219,8 | 187,8 | 183,7 | 16,2 | 22,3 | 27,9 | |||
Найпростіші професії | 161,8 | 173,4 | 215,9 | 4,1 | 6,7 | 8,7 | |||
особи без професії | 35,3 | 31,2 | 31,6 | – | – | – | x | x | x |
Якщо характеризувати напруженість ринку праці у розрізі професійних груп, то можна відзначити, що найбільшою вона є серед таких категорій, як кваліфіковані працівники сільського, лісового та рибного господарств, технічні службовці, робітники найпростіших професій, робітники сфери обслуговування й торгівлі, де навантаження на одне вільне робоче місце складало відповідно 26, 25, 25 і 20 осіб. Така напруженість на ринку аграрної праці багато в чому пояснюється занепадом і глибокою, системною кризою сільського господарства, непродуманим реформуванням цієї галузі, результатом чого стало знищення основного роботодавця на селі - крупного колективного сільськогосподарського підприємства. Відсутність іншої роботи в сільській місцевості, обмежена мобільність сільського населення призвели до масового безробіття на селі. Потреба в працівниках торгівлі та сфери обслуговування хоч і зросла останнім часом удвічі, проте розвиток сфери обслуговування гальмується через низький рівень життя населення і недоступність багатьох її послуг через їхню дорожнечу. Досить високе безробіття серед населення, яке має найпростіші професії або взагалі не має ніяких, свідчить про те, що в умовах бурхливого розвитку НТП зростає попит на висококваліфікованих робітників, що відповідає об'єктивним законам розвитку продуктивних сил суспільства. Працівники ж, які не мають відповідної вимогам сучасного ринку праці освіти і кваліфікації, мають складності у працевлаштуванні.
Найбільше шансів працевлаштування мають представники таких професій, як кваліфіковані робітники з інструментом, оператори й складальники устатковання та машин. Навантаження на вільне робоче місце тут найменше, відповідно 3 та 7 осіб. Невисоке навантаження зумовлене швидкими темпами зростання обсягів промислового виробництва, розвитком нових науково-ємних виробництв, які потребують працівників високої кваліфікації.
Співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці у різних регіонах України має певні відмінності. Так характерною рисою сьогодення є те, що найкраща ситуація склалась у великих містах. У Києві, наприклад, безробіття практично відсутнє, навантаження на одне вільне робоче місце - одна особа (табл. 1.2). Порівняно краща ситуація на ринку праці склалась у промислово розвинутих регіонах країни, в таких областях, як Донецька, Луганська, Харківська, де досліджуваний показник дорівнює відповідно 3, 6 і 6 осіб. Найгірше становище незайнятого населення склалось у західному регіоні. У Рівненській і Тернопільській областях навантаження на одне робоче місце досягає 33 осіб, що більше ніж у 3 рази перевищує середній показник по країні. Скрутне становище з працевлаштуванням у цих областях зумовлює таке негативне явище, як масовий відплив працездатного населення у країни близького та далекого зарубіжжя.
Таблиця 1.2
Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці в розрізі областей
з найбільшим і найменшим навантаженням на вільне робоче місце
на 1 січня
Регіони | Зареєстровані не зайняті трудовою діяльністю, тис. осіб | Потреба підприємств у працівниках, тис. осіб | Навантаження на одне робоче місце, осіб | ||||||
Україна | 1188,0 | 1028,8 | 1055,2 | 68,2 | 96,9 | 123,9 | |||
області: | |||||||||
Донецька | 97,9 | 74,9 | 78,4 | 15,1 | 20,5 | 24,6 | |||
Луганська | 59,6 | 49,5 | 48,0 | 6,5 | 6,2 | 8,0 | |||
Одеська | 17,6 | 19,9 | 28,1 | 1,7 | 2,4 | 2,4 | |||
Харківська | 61,7 | 57,0 | 59,6 | 6,2 | 8,8 | 10,1 | |||
м. Київ | 14,8 | 11,7 | 10,0 | 6,2 | 10,9 | 17,0 | |||
Рівненська | 47,1 | 45,4 | 44,5 | 0,5 | 1,0 | 1,4 | |||
Тернопільська | 43,7 | 40,7 | 43,9 | 0,5 | 1,0 | 1,3 | |||
Херсонська | 25,8 | 29,4 | 42,2 | 1,1 | 1,4 | 1,7 | |||
Львівська | 91,8 | 61,8 | 60,3 | 1,2 | 2,3 | 3,2 |
Враховуючи об'єктивні закони розвитку суспільства, можна дійти таких висновків щодо подальшого розвитку ринку праці в Україні:
- поступовий вихід економіки з кризи супроводжуватиметься дедалі більшим попитом на робочу силу, а отже, скороченням незайнятого населення, поступовим зменшенням навантаження на вільне робоче місце;
- зростатиме попит на робітників високої кваліфікації, які володіють новими професіями, спеціалістів і фахівців у галузі інформатизації, сфері ділових та інформаційних послуг;
- з подоланням економічної кризи зростатиме ділова активність суб'єктів господарювання, що зумовлюватиме розвиток промислового виробництва і сфери послуг не тільки у великих містах, а й у регіонах.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов.- М.: ЮНИТИ, 1999- Гл. 3.
2. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посібник.- К.: Знання - Прес, 2000- Гл. 2.
3. Лібанова Е. М. Ринок праці: Навч. посібник.- К., 2003.
4. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість: Навч. посібник.- К.: МАУП, 1997.-Глави 1-3.
5. Рофе А. К, Збышко Б. Г., Ишин В. В. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда: Учеб. пособие.- М.: МИК, 1997.-Гл. 2.
6. Эренберг Р. Док., Смит Р. С. Современная экономика труда. Теория и государственная политика-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996.- Главы 2, 3, 6.