Тенденції сучасного ринку праці в Україні

Сучасний етап розвитку економіки України характеризується поступовим виходом із тривалої економічної кризи. Проявами по­долання кризи є зростання обсягів національного виробництва (ВВП 2002 p. зріс проти 2000 р. на 30% і склав 220932 млн грн.), відносна стабілізація споживчих цін (індекс споживчих цін у груд­ні 2002 р. складав 99,4% до грудня попереднього року), збільшен­ня доходів населення (за означений період доходи населення зрос­ли більше ніж у два рази), зростання номінальної та реальної заро­бітної плати у народному господарстві. Означені вище фактори не могли не вплинути позитивно на стан сучасного ринку праці в Україні. Нарощування обсягів національного виробництва зумо­вило сталу тенденцію зростання потреби народного господарства у робочій силі. Попит на робочу силу на початок 2003 р. зріс порів­няно з початком 2001 р. майже у два рази і склав 123,9 тис. осіб (табл. 1.1). Пропозиція ж робочої сили, яка представлена кількістю зареєстрованих не зайнятих трудовою діяльністю осіб, за означе­ний період хоча дещо зменшилася (на 133 тис. осіб), проте ще знач­но перевищує попит на робочу силу, про що свідчить досить висо­ке значення такого показника, як навантаження на одне вільне робоче місце (у 2003 p. - 9 осіб).

Таблиця 1.1

Попит і пропозиція робочої сили на ринку праці за професійними групами в Україні у 2001-2003 pp.

на 1 січня

Якщо характеризувати напруженість ринку праці у розрізі про­фесійних груп, то можна відзначити, що найбільшою вона є серед таких категорій, як кваліфіковані працівники сільського, лісового та рибного господарств, технічні службовці, робітники найпрості­ших професій, робітники сфери обслуговування й торгівлі, де на­вантаження на одне вільне робоче місце складало відповідно 26, 25, 25 і 20 осіб. Така напруженість на ринку аграрної праці багато в чому пояснюється занепадом і глибокою, системною кризою сільського господарства, непродуманим реформуванням цієї галу­зі, результатом чого стало знищення основного роботодавця на селі - крупного колективного сільськогосподарського підприємст­ва. Відсутність іншої роботи в сільській місцевості, обмежена мо­більність сільського населення призвели до масового безробіття на селі. Потреба в працівниках торгівлі та сфери обслуговування хоч і зросла останнім часом удвічі, проте розвиток сфери обслугову­вання гальмується через низький рівень життя населення і недо­ступність багатьох її послуг через їхню дорожнечу. Досить високе безробіття серед населення, яке має найпростіші професії або вза­галі не має ніяких, свідчить про те, що в умовах бурхливого роз­витку НТП зростає попит на висококваліфікованих робітників, що відповідає об'єктивним законам розвитку продуктивних сил суспі­льства. Працівники ж, які не мають відповідної вимогам сучасного ринку праці освіти і кваліфікації, мають складності у працевлаш­туванні.

Найбільше шансів працевлаштування мають представники таких професій, як кваліфіковані робітники з інструментом, опе­ратори й складальники устатковання та машин. Навантаження на вільне робоче місце тут найменше, відповідно 3 та 7 осіб. Неви­соке навантаження зумовлене швидкими темпами зростання обсягів промислового виробництва, розвитком нових науково-ємних виробництв, які потребують працівників високої квалі­фікації.

Співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці у різних ре­гіонах України має певні відмінності. Так характерною рисою сьо­годення є те, що найкраща ситуація склалась у великих містах. У Києві, наприклад, безробіття практично відсутнє, навантаження на одне вільне робоче місце - одна особа (табл. 1.2). Порівняно краща ситуація на ринку праці склалась у промислово розвинутих регіонах країни, в таких областях, як Донецька, Луганська, Харків­ська, де досліджуваний показник дорівнює відповідно 3, 6 і 6 осіб. Найгірше становище незайнятого населення склалось у захід­ному регіоні. У Рівненській і Тернопільській областях наванта­ження на одне робоче місце досягає 33 осіб, що більше ніж у 3 рази перевищує середній показник по країні. Скрутне становище з пра­цевлаштуванням у цих областях зумовлює таке негативне явище, як масовий відплив працездатного населення у країни близького та далекого зарубіжжя.

Таблиця 1.2

Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці в розрізі областей

з найбільшим і найменшим навантаженням на вільне робоче місце

на 1 січня

Враховуючи об'єктивні закони розвитку суспільства, можна дійти таких висновків щодо подальшого розвитку ринку праці в Україні:

- поступовий вихід економіки з кризи супроводжуватиметься дедалі більшим попитом на робочу силу, а отже, скороченням незайнятого населення, поступовим зменшенням навантаження на вільне робоче місце;

- зростатиме попит на робітників високої кваліфікації, які во­лодіють новими професіями, спеціалістів і фахівців у галузі ін­форматизації, сфері ділових та інформаційних послуг;

- з подоланням економічної кризи зростатиме ділова актив­ність суб'єктів господарювання, що зумовлюватиме розвиток про­мислового виробництва і сфери послуг не тільки у великих містах, а й у регіонах.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социо­логия труда: Учеб. для вузов.- М.: ЮНИТИ, 1999- Гл. 3.

2. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посіб­ник.- К.: Знання - Прес, 2000- Гл. 2.

3. Лібанова Е. М. Ринок праці: Навч. посібник.- К., 2003.

4. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість: Навч. посібник.- К.: МАУП, 1997.-Глави 1-3.

5. Рофе А. К, Збышко Б. Г., Ишин В. В. Рынок труда, занятость насе­ления, экономика ресурсов для труда: Учеб. пособие.- М.: МИК, 1997.-Гл. 2.

6. Эренберг Р. Док., Смит Р. С. Современная экономика труда. Теория и государственная политика-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996.- Главы 2, 3, 6.