Співдружність Незалежних Держав

Рік заснування: 8 грудня 1991 року.

 

Штаб-квартира: м. Мінськ

 

Установчі документи: Угода про створення СНД від 8 грудня 1991 р., Протокол до Угоди та Алма-Атинська декларація від 21 грудня 1991 р. Статут СНД був прийнятий на засіданні Ради голів держав 22 січня 1993 р.

 

Мета та цілі діяльності:

Метою СНД є: здійснення співпраці в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях; утворення загального економічного простору; забезпечення прав та основних свобод людини відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права та документів ОБСЄ; співробітництво між державами-членами в забезпеченні міжнародного миру та безпеки та здійсненні роззброєння; взаємна правова допомога та співробітництво в інших галузях правових відносин; мирне вирішення спорів та конфліктів між державами СНД (ст. 2 Статуту). Співдружність має діяти на підставі загальновизнаних принципів міжнародного права. При цьому СНД не укладає міжнародних угод від свого імені.

Цілі:

- Здійснення співпраці в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній та культурній сферах.

- Сприяння всебічному і збалансованому економічному та соціальному розвитку держав-членів в рамках загального економічного простору, а також міждержавному співробітництву та інтеграції.

- Забезпечення прав людини і основних свобод відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і документами ОБСЄ.

- Здійснення співробітництва між державами-членами з метою забезпечення міжнародного миру і безпеки, прийняття ефективних заходів щодо скорочення озброєнь і військових витрат, ліквідації ядерної зброї та інших видів зброї масового ураження, досягнення загального і повного роззброєння.

- Мирне врегулювання суперечок і конфліктів між державами-членами.

 

Структура:

- Рада глав держав - учасниць Співдружності;

- Міжпарламентська Асамблея;

- Рада голів урядів;

- Рада міністрів закордонних справ (комісія з миротворчої діяльності);

- Координаційно-консультативний комітет держав-учасниць;

- Економічний союз, міждержавний економічний комітет;

- Економічний суд;

- Рада міністрів оборони держав-учасниць;

- Штаб координації військового співробітництва держав-учасниць;

- Рада командувачів прикордонними військами держав-учасниць;

- Комісія з питань прав людини;

- Рада міністрів внутрішніх справ;

- Органи галузевого співробітництва.

Рада голів держав є відповідно до ст. 21 Статуту вищим органом Співдружності. Вона обговорює та вирішує прин­ципові питання діяльності держав-членів у галузі їхніх спільних інтересів і збирається на засідання двічі на рік (можливі позачергові засідання). Рада голів урядів координує співробітництво виконавчої влади держав-членів і зби­рається на засідання чотири рази на рік. Рішення обох органів приймаються за умови загальної згоди — консенсусу. Будь-яка держава може проголосити про свою незацікавленість у тому чи іншому питанні, що не буде розглядатися як перепона для прийняття рішення. Рада міністрів закордонних справ (РМЗС) здійснює координацію зовніш­ньополітичної діяльності держав-членів, взаємодію дипломатичних служб, співробітництво з ООН, ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями, розробляє пропозиції для Ради голів держав та Ради голів урядів і забезпечує реалі­зацію їхніх рішень. Рішення приймаються за загальної згоди. Рада міністрів оборони (РМО) відає питаннями військової політики, військової розбудови та безпеки, координує діяльність міністерств (комітетів) оборони держав-членів, надає пропозиції Раді голів держав та Раді голів урядів щодо складу та призначення Об'єднаних Збройних Сил Співдружності, принципів їхньої підготовки та матеріально-технічного забезпечення, щодо ядерної політики тощо.

Координаційно-консультативний комітет є постійно діючим виконавчим органом Співдружності. На виконання рішень Ради голів держав та Ради голів урядів він виробляє пропозиції з питань співробітництва в межах СНД, організує наради представників та експертів для підготовки проектів документів, забезпечує проведення засідань Ради голів держав та Ради голів урядів, сприяє діяльності інших органів.

Виконавчий секретаріат відає організаційно-адміністративними питаннями діяльності СНД, його очолює Виконавчий секретар СНД.

Економічний суд — орган для розгляду суперечок за заявами держав — членів СНД та інститутів Співдружності, а також тлумачення питань юридичного характеру.

Комісія з прав людини є відповідно до ст. 33 Статуту СНД консультативним органом, який спостерігає за виконанням зобов'язань щодо прав людини, що їх взяли на себе держа-ви-члени в рамках Співдружності. Вона діє на підставі По­ложення, яке затверджене рішенням Ради голів держав 24 вересня 1993 р.

 

Членство України:

Статтею 7 Статуту визначено, що "державами - засновницями Співдружності є держави, що підписали і ратифікували Угоду про створення СНД та Протокол до неї.

Державами - членами Співдружності є ті держави-засновниці, які приймають на себе зобов’язання за Статутом СНД на протязі одного року після його прийняття Радою глав держав.

Таким чином, Україна є однією з держав-засновниць Співдружності Незалежних Держав, але не є державою - членом СНД, як така, що не підписала Рішення про прийняття Статуту СНД.

 

Мельник Лілія

Міжнародний комітет Червоного хреста (МКЧХ)