Правові основи валютного забезпечення міжнародних розрахункових і кредитних операцій українських підприємств

Правила купівлі і продажу безготівкової іноземної валюти для здійснення зовнішньоекономічних операцій.

До валютних відносяться операції, пов’язані із ввезенням, переказом, пересиланням на територію України або за її межі валютних цінностей.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Декрету №15-93 до валютних цінностей належать:

• валюта України — грошові знаки у виді банкнот, казначейських квитків, монет і в інших формах, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або що вилучаються з нього, кошти на рахунках, внесках у банківських і інших кредитно-фінансових установах на території України; платіжні документи й інші цінні патери (акції, облігації, купони до них, бони, векселя (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, ощадні книжки, інші фінансові і банківські документи), виражені у валюті України;

• іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських квитків, монет, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що знаходяться в обігу, кошти в грошових одиницях іноземної держави і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що знаходяться на рахунках або вносяться в банківські й інші кредитно-фінансові установи за межами України; платіжні документи й інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселя (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові і банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, установлених актами валютного законодавства України.

Купівля валюти.

При купівлі й оплаті платіжних документів у вільно конвертованій валюті слід користуватися Класифікатором.

Кошти у валюті України, призначені резидентом для купівлі іноземної валюти, що відносяться до групи 1 Класифікатора іноземних валют, можуть бути перераховані тільки з основного поточного рахунку або кредитного рахунку, відповідно до типової заявки.

Підставою для купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) при розрахунках із нерезидентами по торгових операціях вважаються такі документи:

• договір із нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, що відповідно до чинного законодавства України має силу договору;

• вантажна митна декларація у випадку, якщо товар завезений на територію України (вантажні митні декларації, по яких здійснене митне оформлення тимчасово завезених вантажів під зобов’язання про їхній зворотній вивіз, не є підставою для купівлі іноземної валюти);

• акт сдачі-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, що свідчить про надання послуг, виконання робіт;

• документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);

• довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із вказівкою інформації про основний поточний рахунок резидента в гривнях і поточний рахунок в іноземній валюті, визначений резидентом як рахунок; із якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті (термін дії довідки — 90 днів).

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, проставляється оцінка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти.

Копії цих документів із позначеною оцінкою завіряються печаткою і підписом керівника (затупника керівника) суб’єкта господарської діяльності, або нотаріусом і зберігається в уповноваженому банку.

Підставою для купівлі іноземної валюти резидентами (юридичними і фізичними особами, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторгових операцій є такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат:

• на відрядження за кордон;

•на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

б) документи, що мають силу договору і можуть використовуватися контрагентами-нерезидентами відповідно до міжнародної практики:

• для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях і інших міжнародних зустрічах;

• для оплати за навчання, лікування,патентування і т.п.;

• для сплати митних платежів;

• для здійснення платежів за користування авторськими правами;

• для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

в) укладені трудові договори (контракти) із нерезидентами;

г) рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів і т.п.;

д) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;

є) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

Підставою для купівлі іноземної валюти з метою виконання зобов’язань по капітальних операціях і інших зобов’язаннях резидентів в іноземній валюті є такі документи:

• кредитна угода (угода позики), що свідчить про необхідність виконання юридичними особами і фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності України зобов’язань в іноземній валюті, довідка з інформацією про стан погашення заборгованості за кредитом (позиці) і документи, передбачені чинним законодавством щодо легітимності виконання таких зобов’язань (реєстраційні свідчення, індивідуальні ліцензії Національного банку України, гарантії Кабінету Міністрів України і т.п.);

• договір про інвестиційну діяльність, у тому числі про інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, документи про фактичне внесення інвестиції, що свідчать про правомірність переказу за кордон прибутку, отриманого нерезидентом на законних основах в Україні; копія рішення загальних зборів засновників підприємств з іноземними інвестиціями, які діють з Україні про розподіл прибутку; копія декларації про прибуток підприємства із позначкою ДПА про її прийом; копія податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи і копія декларації про прибуток з позначкою ДПА про їхній прийом;

• виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної валюти (із копією S.W.I.F.T. — повідомлення і т.п.) і підтвердження конвертації її в гривні для придбання облігацій внутрішньої державної позики, довідка депозитарію Національного банку України або уповноваженого банку, довідка уповноваженого банку про сплату податку в бюджет із прибутку, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, відповідно до якого здійснене перерахування коштів) у випадках, передбачених законами України;

• депозитний договір, осудна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, що підтверджують необхідність виконання уповноваженим банком зобов’язань в іноземній валюті перед власником депозиту (внеску);

• усі види договорів про забезпечення виконання зобов’язань в іноземній валюті і договори, для забезпечення виконання яких останні видані.

Підставою для купівлі іноземної валюти з метою виконання зобов’язань по операціях, що потребують одержання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій із валютними цінностями, що передбачають купівлю іноземної валюти, і документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).

Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через уповноважені банки й уповноважені кредитно-фінансові установи на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ), повинна бути використана резидентом протягом п’ятьох робочих днів із часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на купівлю іноземної валюти, тільки по реквізитах контракту, що був основою для допуску на участь у торгах на біржах.

У випадку порушення резидентами термінів перерахування придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п’ятьох робочих днів на МВРУ. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу направляється в Державний бюджет України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

У випадку повернення на адресу резидента коштів у іноземній валюті, куплених на МВРУ і перерахованих на користь нерезидента, у зв’язку з тим що взаємні зобов’язання частково або цілком не виконані, ці кошти не можуть бути використані в інших цілях і підлягають продажу з розподільчого рахунку. Обмеження щодо терміну продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, що не належать до першої групи Класифікатора.

Придбана іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов’язань перед нерезидентами тільки з поточного рахунка в іноземній валюті, вичначеного резидентом як рахунок, із якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті.

Придбана на біржі іноземна валюта й іноземна валюта на рахунках клієнтів, що відноситься до групи 1 Класифікатора іноземних валют, може бути перерахована за межі України тільки з основного поточного валютного рахунку в іноземній валюті або з кредитного рахунку в іноземній валюті (без наявності довідки Державної податкової адміністрації).

Продаж інвалюти.

Обов’язковий продаж експортних надходжень відновлений з 4 вересня 1998року. Тоді його ставка складала 75%. З 15 вересня 1998 року вона складає 50% надходжень в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів — юридичних осіб.

Обо’язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України:

• які надходять у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги) від уповноважених банків і уповноважених кредитно-фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій, а також кошти, переуступлені Національним банком України уповноваженим банкам по гранту Кредитної установи для відновлення (KfW, Німеччина); суми надходжень в іноземній валюті, що цілком направляються резидентами на погашення заборгованості по цих кредитах, позиках, фінансової допомоги і зобов’язань міжнародного лізингу. Засоби по залучених від нерезидентів кредитах, позиках, зворотній фінансовій допомозі не підлягають обов’язковому продажу, якщо на проведення таких операцій у відповідності з чинним законодавством України отримана гарантія Кабінету Міністрів України, індивідуальна ліцензія або реєстраційне посвідчення Національного банку Ук раїни;

• що перераховуються на територію України з метою здійснення інвестицій;

• придбані на МВРУ через уповноважені банки й уповноважені кредитно-фінансові установи протягом терміну, встановленого валютним законодавством України для розрахунків із нерезидентами;

• перераховані на користь нерезидента і повернуті в зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання цілком або частково не виконані, за умови, що ці засоби не були куплені на МВРУ;

• доручення, що надійшли на користь резидентів-посередників по договорах комісії, доручення, консигнації або по агентських угодах і які підлягають перерахуванню резидентами нерезидентам. Резиденти-посередники здійснюють обов’язковий продаж тільки отриманої від нерезидентів комісійної винагороди;

• які належать уповноваженим банкам і уповноваженим кредитно-фінансовим установам;

• депозити, розміщені резидентами в уповноважених банках і уповноважених кредитно-фінансових установах (включаючи відсотки, нараховані по них), а також інвестиції, здійснені резидентами за межі України, у випадку їхнього повернення власнику;

• які надходять транспортним організаціям (авіаційним, судноплавним, залізничним, автомобільним) і підприємствам зв’язку від експорту власних послуг і що спрямовуються ними на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням їхніх транспортних засобів (надання послуг зв’язку) за межами України, а також ті, що надходять рибальським судам і що спрямовуються ними на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням цих судів за межами України. Підставою для віднесення транспортних послуг і послуг зв’язку до власних послуг є документ (сертифікат і т.п.) Торгово-промислової палати України;

• які надходять безкоштовно у вигляді добровільних пожертвувань.