Методика аналізу роздрібного товарообороту підприємства та характеристика його іміджу

Методика аналізу роздрібного товарообороту підприємства охоплює:

1. Визначення загального обсягу товарообороту за звітний період та ступеня виконання плану.

2. Аналіз динаміки загального обсягу товарообороту за 3—5 попередніх періодів (років, кварталів, місяців).

3. Аналіз товарно-групової структури товарообороту в розрізі продовольчих і непродовольчих товарів, а також в розрізі асортиментної структури.

4. Аналіз складу товарообороту за його окремими видами (роздрібна торгова мережа, мережа підприємств громадського харчування, у межах типів магазинів, видів підприємств громадського харчування).

5. Аналіз ритмічності та сезонності реалізації товарів.

6. Кількісну оцінку факторів, що обумовлюють зміни обсягів товарообороту.

7. Аналіз товарних запасів і надходження товарів.

8. Аналіз запасу фінансової стійкості підприємства.

Забезпечення виконання стратегічних цілей розвитку роздрібного товарообороту значною мірою залежить від заходів, що забезпечують створення іміджу підприємства.

Імідж торгового підприємства представляє собою цілісність усіх правильних та неправильних вражень окремих людей або певних груп населення про це підприємство.

Імідж торгового підприємства має цілісний характер і розглядається як загальне поняття. Створення іміджу підприємства виступає складовою підприємницьких цілей його діяльності. Тому кожне підприємство час від часу повинно контролювати і аналізувати свій імідж. Центральне місце у проведенні цієї роботи відіграють дослідження рішень і вражень покупців. Фактори, що впливають на імідж підприємства, визначаються шляхом аналізу спостережень за покупцями.

При аналізі іміджу підприємства використовують різні методи. Найпоширеніші —метод "полярних профілів" та метод "рангів".

Суть методу "полярних профілів" полягає в тому, що показники діяльності підприємства порівнюються з показниками підприємств-конкурентів. Порівнянню підлягають показники, що формують імідж підприємства. Це якість товарів, широта асортименту, відповідність асортименту моді, рівень цін, реклама. Оцінку за кожним показником для обох підприємств дають покупці. Розробляють шкалу оцінок (дуже погано — 1, погано—2, задовільно—3, добре—4, дуже добре—5). Загальна оцінка діяльності дається на основі даних, отриманих за результатами опитування, які розраховуються із застосуванням середньозваженого показника за кожним із напрямків (показників) діяльності.

Якщо конкурентів три і більше, доцільно використовувати метод "рангів". Його суть полягає в тому, що за кожним із напрямків діяльності підприємств, що підлягають аналізу, визначається місце (1,2,3,4,5...) за кожним показником. Потім виводиться місце за всіма показниками. Переможець—підприємство, що має більше високих місць.

Підтема 4. Планування показників роздрібного товарообороту підприємства

1. Обгрунтування планового обсягу реалізації товарів

Плановий обсяг та структура товарообороту підприємства є вихідними для планування та прогнозування всіх інших показників господарської діяльності підприємства — валового доходу, витрат обігу, прибутку, потреби в ресурсах та капіталі. Тому планування роздрібного товарообороту, його обсягу та структури є найбільш відповідальним етапом при плануванні фінансово-господарської діяльності торгового підприємства загалом. Підвищення ефективності планування роздрібного товарообороту досягається шляхом постійного вдосконалення наявних та розробки нових методів планування цього показника. Плани товарообороту підприємства класифікують за різними ознаками: залежно від періоду планування, рівня управління, методів планування, цільової орієнтації. Від періоду планування розрізняють довгострокові та короткострокові плани. Довгострокові плани розвитку роздрібного товарообороту є невід'ємною частиною перспективного плану розвитку торгівлі та країни. Головною особливістю довгострокового плану є те, що він має стратегічний характер і формує концепцію економічної, соціологічної та технічної політики підприємства на перспективу. Короткострокові плани—це поточні або річні. Вони забезпечують послідовну реалізацію завдань довгострокових та середньострокових планів із урахуванням існуючої кон'юнктури ринку. Вони охоплюють ширше коло завдань і є найбільш гнучкою та оперативною формою планового управління торговельною діяльністю підприємства. При визначенні планового обсягу роздрібного товарообороту на рівні окремого торгового підприємства головна увага приділяється задоволенню попиту споживачів району діяльності цього підприємства, ефективному використанню наявних фінансових, матеріальних та трудових ресурсів та досягненню певних результатів фінансово-господарської діяльності. Це потребує розробки плану товарообороту торгового підприємства у 3 варіантах:

1. Передбачає потрібний обсяг товарообороту, достатній для досягнення цільового обсягу прибутку підприємства.

2. Передбачає можливий обсяг товарообороту, який обумовлюється обсягом споживчого попиту в районі діяльності підприємства та конкурентним оточенням.

3. Ресурсозабезпечений обсяг товарообороту, який може бути отриманий при наявному ресурсному потенціалі підприємства та його найбільш ефективному використанні.

Кожний варіант плану товарообороту може бути розрахований кількома методами, вибір яких залежить від тривалості планового періоду, наявності інформаційного забезпечення та досвіду проведення планових розрахунків.

2. Методи планування роздрібного товарообороту

Сутність методів планування, що можуть застосовуватися при обгрунтуванні кожного варіанта плану такі. Необхідний обсяг товарообороту, що забезпечує отримання цільової суми прибутку, розраховується шляхом сумування постійних витрат і цільової суми балансового прибутку, поділеної на різницю між рівнем чистого доходу до товарообороту (після виплати ПДВ) у % і рівня змінних витрат обігу у % до товарообороту, помноженому на 100. Розрахований таким методом плановий обсяг роздрібного товарообігу забезпечить торговому підприємству отримання в плановому періоді цільової суми прибутку, яка дасть змогу підприємству вирішувати стратегічні цілі розвитку та розширення своєї діяльності, забезпечить фінансову стійкість та платоспроможність підприємства, його конкурентоздатність. Можливий плановий обсяг товарообороту підприємства розраховується на основі вивчення основних закономірностей та тенденцій зміни обсягів реалізації товарів у попередні періоди. При цьому використовують таке припущення: тенденції розвитку товарообороту, що склалися, є об'єктивними, визначають зміни обсягу та структури споживчого попиту в районі діяльності підприємства, а не суб'єктивними факторами (недоліками в організації та забезпеченні торгового процесу). Одним із найбільш розповсюджених методів планування обсягу роздрібного товарообороту та його товарної структури є економіко-статистичний метод. Обсяг роздрібної реалізації товарів цим методом розраховується у такій послідовності:

1. Визначається очікуване виконання плану роздрібного товарообороту за поточний період.

2. Розраховуються середньорічні темпи зростання товарообороту і товарного забезпечення загалом за підприємством та в розрізі товарних груп.

3. Аналізується різниця в темпах товарообороту та товарних ресурсів, з урахуванням якої та середньорічних темпів зростання встановлюється темп зростання окремих товарів та товарних груп.

4. Шляхом множення очікуваного товарообороту за поточний рік і розрахованих темпів зростання реалізації в плановому періоді отримують можливий обсяг та структуру товарообороту.

5. Отримані дані коригуються на вплив факторів, які не були враховані при екстраполяції розрахунку планових темпів зростання (зміна торговельної мережі, чисельності населення, яке обслуговується тощо).

Більш обгрунтовано, з більшою точністю можливий плановий обсяг товарообороту може бути визначений методом екстраполяції динамічних рядів товарообороту. Його використання грунтується на тому, що розвиток товарообороту під впливом певних факторів довгострокової дії носить певною мірою інерційний характер, що дає змогу прогнозувати майбутній розвиток товарообороту, базуючись на аналізі минулого та виявленні закономірностей розвитку в майбутньому.

Вказану тенденцію можна охарактеризувати як функцію-тренд, в якій через певний час проявиться вплив усіх інших факторів.

Оцінка можливого обсягу товарообороту підприємства може бути проведена не тільки на основі вивчення тенденції його розвитку, але й шляхом вивчення та прогнозування попиту споживачів. Першочергове значення при цьому має глибоке вивчення обсягу та структури попиту споживачів, визначення незадоволеного попиту, який формується, дослідження факторів, що впливають на обсяг та структуру попиту, прогнозування їх зміни на плановий період.

При наявності інформації щодо обсягів або темпів зростання споживчого попиту (купівельних фондів населення району діяльності підприємства) у процесі планування використовують метод еластичності (чутливості) товарообороту. Цей метод орієнтований на врахування та максимальне використання можливостей споживчого ринку як основного лімітуючого фактора розвитку товарообороту.

Розрахунок планового обсягу товарообороту проводиться в такій послідовності:

1. Визначають коефіцієнт еластичності обсягу реалізації товарів торговельного підприємства від доходів населення району, що обслуговується цим підприємством.

2. Визначається можливий приріст доходів (купівельних фондів) населення району в плановому періоді.

3.3 урахуванням можливого приросту доходів населення визначають можливий приріст обсягу реалізації товарів на підприємстві.

4. Визначають можливий приріст товарообороту підприємства за рахунок найбільш повного задоволення попиту населення. Розрахунок можливого темпу приросту базується на результатах вивчення обсягів незадоволеного попиту та попиту, що формується, на товари, які реалізує підприємство у передплановому періоді.

Окремо слід виділити планування ресурсозабезпеченого обсягу товарообороту.

Воно здійснюється залежно від виду ресурсів, забезпеченість якими потрібно узгодити в плановому періоді. Для цього розраховують забезпеченість товарообороту товарними фондами, трудовими ресурсами, матеріально-технічною базою.

Тут використовується балансовий метод планування. При використанні цього методу плановий розмір товарообороту визначається на основі інформації про планові обсяги надходжень (Н) товарів, нормативів потреби в утворенні товарних запасів на кінець планового та фактичного обсягу товарних запасів на початок періоду. Крім цього, враховують плановий розмір іншого вибуття товарних ресурсів.

Для планування роздрібного товарообороту використовують нормативний метод планування. Він базується на використанні техніко-економічних нормативів товарообороту на 1 м2 торгової площі, які періодично розробляються та коригуються науково-дослідними установами України. Нормативи товарообороту на одиницю площі розроблені для прогресивних методів продажу товарів з диференціацією їх розмірів залежно від товарної спеціалізації відділів торгового підприємства, розміру середньодушового товарообороту, місця розташування підприємства та режиму його роботи.