Основними тенденціями розвитку народного споживання можна вважати зростання обсягів споживання, зміну структури в бік збільшення частки непродовольчих товарів. Однак ця тенденція тимчасова. Слід відмітити тенденцію зростання питомої ваги суспільних фондів споживання.
Зростання загальних обсягів споживання здійснюється як за рахунок збільшення чисельності населення, так і за рахунок середньодушового споживання.
Динаміка розвитку основних складових, що формують споживання, представлена у табл. 1.
Значне місце в цьому процесі належить удосконаленню оплати праці, системі податків, підвищенню пенсійного забезпечення та іншим державним заходам.
Важливою тенденцією розвитку народного споживання є зміна структури споживання. Характеризуючи структурні зміни у споживанні, треба зазначити, що споживання продовольчих товарів більш-менш регламентується фізіологічними нормами. Межі споживання непродовольчих товарів набагато ширші, однак і тут при досягненні відповідного рівня потрібно дотримуватися раціональних норм споживання.
Розробка раціональних норм споживання пов'язана з визначенням раціонального набору тих предметів, які повинні бути у користуванні з урахуванням терміну служби, норм зношення, морального старіння тощо.
Структура особистого споживання населенням України матеріальних благ представлена у табл. 2. і табл. 3.
Таблиця 2
Споживання продуктів харчування
2002 1 | |||||||||
М'ясо і м'ясопродукти (у перерахунку на м'ясо; включаючи сало і субпродукти в натурі) | 68,0 | 39,0 | 37,0 | 35,0 | 33,0 | 33,0 | 33,0 | 31,0 | 33,0 |
Молоко і молочні продукти (у перерахунку на молоко) | 373,0 | 244,0 | 231,0 | 211,0 | 214,0 | 211,0 | 199,0 | 205,0 | 225,0 |
|Яйця, шт. | 1 272,0 | 171,0 | 161,0 | 152,0 | 154,0 | 163,0 | 166,0 | 180,0 | 1 209,0 1 |
Риба і рибопродукти | 17,5 | 3,6 | 4,3 | 5,0 | 5,9 | 7,3 | 8.4 | 11,0 | 11,9 |
[Цукор | 50,0 | 32,0 | 33,0 | 31,0 | 32,0 | 33,0 | 37,0 | 40,0 | 36,0 |
|Олія | 11,6 | _8,2 | 8,6 | 8,5 | 8,3 | 9,0 | 9,4 | 10,0 | 10,7 |
Картопля | 131,0 | 124,0 | 128,0 | 135,0 | 130,0 | 123,0 | 135,0 | 140,0 | 133.0 |
Овочі та баштанні | 97,0 | 92,0 | 91,0 | 94,0 | 96,0 | 102,0 | 105,0 | 108,0 | |
Плоди, ягоди та виноград (без переробки на вино) | 47,0 | 33,0 | 35,0 | 40,0 | 28,0 | 22,0 | 29,0 | 26,0 | 29,0 |
Хлібні продукти (хліб, макаронні вироби у перерахунку на борошно; борошно, крупи, бобові) | 141,0 | 128,0 | 124,0 | 127,0 | 126,0 | 122,0 | 125,0 | 130,0 | 1 131.0 |
Таблиця 3. Споживання товарів довготермінового користування
Холодильники | ||||||||||
та морозильники | ||||||||||
Пральні машини | ||||||||||
Електропилососи | ||||||||||
Телевізори | ||||||||||
Радіоприймальні | ||||||||||
пристрої | ||||||||||
Фотоапарати | ||||||||||
Швейні машини | ||||||||||
Мопеди | ||||||||||
та велосипеди | ||||||||||
Мотоцикли | ||||||||||
та моторолери | 0,5 | 0,4 | 0,5 | 0,3 | ||||||
Легкові | ||||||||||
автомобілі | ||||||||||
Годинники |
Важливим показником поліпшення структури споживання є підвищення частки непродовольчих товарів у загальній масі споживання. Структурні зміни проявляються також у межах споживання продовольчих товарів через збільшення або зменшення частки високоцінних продуктів харчування (м'яса, масла, кондитерських виробів тощо), серед непродовольчих —збільшення або зменшення частки товарів культурно-побутового призначення.
Зміни обсягів у споживанні тісно пов'язані з доходами населення та розвитком виробництва товарів народного споживання. Незважаючи на те, що споживання товарів легкої промисловості має тенденцію до зростання, зберігається досить великий розрив між досягнутим рівнем і раціональними нормами. Суттєве зростання виробництва товарів культурно-побутового призначення значно збільшило б рівень забезпеченості ними міських і сільських мешканців. Удосконалення структури споживання є важливою передумовою розвитку особистості, утвердження здорового способу життя.
Окремо, як важливий елемент тенденцій розвитку народного споживання, слід виділити питання підвищення якості товарів, поліпшення їх споживчих властивостей, що дає додатковий ефект у процесі споживання.
Важливою тенденцією розвитку народного споживання є поляризація груп населення за рівнем і структурою споживання. Насамперед, це пов'язано з рівнем доходів на душу населення чи сім'ю.
В останні роки відбувається скорочення питомої вага суспільних фондів споживання в загальному споживанні. Значно скорочуються виплати із суспільних фондів споживання. Водночас деякі категорії населення отримали додаткові пільги, які збільшили обсяги споживання за рахунок держави.
Систему соціального захисту слід розглядати, виходячи з реальних умов, в яких вона здійснюється і, насамперед, фінансових можливостей держави. Виходячи з цього, таку тенденцію потрібно розглядати, враховуючи становище, за якого держава може соціально захистити населення.
Важливим моментом організації ефективного соціального захисту населення є розподіл створеного національного продукту між різними соціальними групами відповідно до закону розподілу за працею.
Джерелом заохочення рівня споживання людей можуть бути тільки власні доходи.