Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні

В умовах ринкової економіки надходження товарів до торговельного підприємства здійснюється шляхом вільного вибору на ринку товарних ресурсів.

Товарні ринки формуються з товарних ресурсів. Товарні ресурси предметів народного споживання — це вся маса продукції, яка використовується для споживання, а також спрямовується на експорт. Джерелами утворення товарних ресурсів є виробництво товарів та імпорт. Зараз на товарні ринки впливають негативні явища, які обумовлені критичним станом економіки в цілому. Заданими Держкомстату України, починаючи з 2002 р, відбувається стабілізація та незначне підвищення основних соціально-економічних показників у державі. В цілому відбувається зростання, яке становить від 3,5 до 8 % щорічного валового внутрішнього продукту. Це сприятливо впливає на характеристику ринку товарних ресурсів.

Виробництво продукції промисловості за 2002 р. порівняно з 2000 р. збільшилося на 4,8 %, а виробництво товарів народного споживання— на 7,2 %, виробництво продукції сільського господарства зросло на 6,4 %. Якщо порівнювати виробництво 2002 р. з 1990 р., то ще спостерігається значний спад. Такий спад виробничої діяльності обумовлений низкою різних факторів. Водночас споживчий ринок України наповнюється товарами імпортного виробництва, які дуже часто мають низьку якість. У роздрібному товарообороті України імпортні товари займають серед непродовольчих товарів 75 %, а серед продовольчих близько 38 %, хоча за офіційними даними надходження імпорту в 2002 р. зменшилося порівняно з 2000 р. на 8,6 %.

Збільшення частки імпортного товару значною мірою пов'язане з існуванням так званого тіньового обороту і його складової—нелегального імпорту. Обсяги тіньової економіки можна визначити через сукупність позабанківського обігу готівкових коштів. Так, якщо у 1994 р. частка неконтрольованої грошової маси в Україні становила 24,7 %, то в 2000 р. цей показник дорівнював уже 44,4 % і складав близько 8,7 млрд грн. У 2002 р. ця частка дійшла до 50 %. Такий стан негативно впливає на власне виробництво споживчих товарів і заподіює значну шкоду економіці України.

Характеристика ринку товарних ресурсів буде неповною, якщо не розглянути його структури. Основою аналізу структури ринку товарних ресурсів можуть виступати різні критерії. По-перше, залежно від того, до якої групи належить товар, виділяють ринок товарів продовольчої і ринок товарів непродовольчої групи. Використовуючи класифікацію товарів, можна вивчати ринок за внутрішньо-груповим асортиментом. Наприклад, ринок м'яса і м'ясопродуктів, ринок макаронних виробів, ринок взуття, одягу тощо. По-друге, за географічною ознакою розрізняють ринок області, регіону, держави. По-третє, за джерелами формування виділяють ринок продукції промисловості (легкої та харчової), ринок сільськогосподарської продукції. Окремо розрізняють ринок товарів вітчизняного виробництва та ринок імпортних товарів.

У науковому розумінні розрізняють макро- та мікроструктуру ринку. Макроструктура ринку —це відображення співвідношення попиту та пропозиції за товарними групами, які об'єднані за окремим споживчим призначенням. Мікроструктура ринку — це більш детальне відображення потреби в товарах та їх пропозиції.

Аналізуючи ринок непродовольчих товарів у його розширених межах, потрібно розглядати не тільки кінцеві продукти виробництва, що реалізуються населенню, але й ті елементи, які є його складовою частиною —сировину, матеріали, напівфабрикати. Не можна, наприклад, обмежувати ринок тканин лише тими тканинами, які продаються безпосередньо населенню. Тканини, які використовуються у швейній промисловості для виготовлення одягу, також є складовою частиною цього ринку, тим більше, що населення купує переважно готовий одяг, а не тканини. З цієї причини до ринку тканин слід віднести і ту частину, яка використовується для виробництва взуття, меблів, легкових автомобілів та інших товарів.

Важливою особливістю ринку непродовольчих товарів є більш висока динаміка впровадження на ньому нових предметів, в тому числі виготовлених із нових видів сировини, порівняно з ринком продовольчих товарів. Цей ринок має великі резерви впровадження нових розробок, які створюються в результаті науково-технічного прогресу. Це, зокрема, товари культурно-побутового призначення та господарського вжитку (радіотовари, товари зв'язку, електропобутові машини, тканини тощо).

На відміну від продовольчих товарів, промислове виробництво непродовольчих товарів базується не тільки на ресурсах сільськогосподарської сировини, але й на ресурсах сировини промислового походження.

До того ж з розвитком науково-технічного прогресу питома вага останніх займатиме досить вагому частину. Для виробництва таких товарів широко використовується також вторинна сировина текстильна та паперова, макулатура, металобрухт,.

Виходячи з визначеної суті ринку товарних ресурсів, його місця й ролі в економічному розвитку держави, слід підкреслити важливість комплексного підходу до управління ним державними структурами. Слід відзначити, що формування товарних ресурсів предметів народного споживання відбувається здебільшого стихійно, значною мірою за рахунок імпорту, що не відповідає меті економічної політики нашої держави та руйнує її власний народногосподарський комплекс.

Наявність ринку товарів народного споживання, збалансованість його за кількістю, структурою, якістю та ціновою ознакою з урахуванням потреб населення повинно стати основою відродження вітчизняного виробництва, а також впровадження економічно вигідних для нашої країни законів.