Корисність будь-яких речей відбиває їхню споживчу вартість. Споживча вартість може бути оціненою, тобто визначається якість, міра придатності для споживання.
Якість - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.
Технічний рівень виробів за змістом вужче якості, оскільки охоплює сукупність лише техніко - експлуатаційних характеристик.
Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того чи того виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного (обчислення показників), відносного(порівняння показників з аналогами), перспективного (враховує пріоритетні напрями і темпи розвитку науки і техніки) та оптимального її рівнів (величина витрат є мінімальною).
Усі показники якості виробів поділяють на дві групи:
1) Диференційовані:
а) Одиничні - характеризують будь - яку одну властивість одиниці продукції.
До них відносяться показники: призначення, надійності, довговічності та безпеки, екологічні,економічні, естетичні, патентно - правові.
б) Комплексні - відображають кілька властивостей одиниці продукції одночасно. (наприклад, коефіцієнт готовності обладнання, що характеризує його безвідмовність і ремонтопридатність)
2) Загальні - оцінюють якість усієї сукупної продукції підприємства:
- частка принципово нових виробів у загальному їх обсязі;
- коефіцієнт оновлення асортименту;
- частка продукції на яку одержано сертифікати якості;
- частка продукції для експорту в загальному її обсязі на підприємстві;
- частка виробничого браку;
- відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.
Методи оцінки рівня якості:
1) Для визначення абсолютного рівня якості:
а) Об’єктивний - оцінка за допомогою стендових випробувань, контрольних вимірювань, лабораторного аналізу.
б) Органолептичний - ґрунтується на сприйманні властивостей продукту за допомогою органів чуття людини.
2) Для визначення відносного рівня якості:
а) Диференційований - передбачає порівнювання одиничних показників виробів із відповідними показниками виробів - еталонів або базовими показниками стандартів.
б) Комплексний метод - полягає у визначені узагальнюючого показника якості оцінюваного виробу. Іноді для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням за її обчислення коефіцієнтів вагомості всіх розрахункових показників.
Конкурентоспроможність продукції – це сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції.
Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку. Для визначення конкурентоспроможності продукції, підприємству необхідно знати:
1) Конкретні вимоги потенційних покупців до пропонованого на ринку товару
2) Можливі розміри та динаміку попиту на продукцію
3) Розрахунковий рівень ринкової ціни товару
4) Очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів
5) Визначальні параметри продукції основних конкурентів
6) Найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них
7) Термін окупності сукупних витрат зв’язаних із проектуванням, продукуванням і просуванням на ринок нового товару
Конкурентоспроможність конкретного об’єкта виміряють кількісно. Для цього потрібно знати:
1. корисний ефект - це віддача об’єкта, інтегральний показник, що розраховується на підставі окремих об'єктивних показників якості об’єкта, котрі задовольняють конкретну потребу.
2. сукупні витрати протягом життєвого циклу - це ті витрати, які обов’язково потрібно зробити, щоб одержати від об’єкта відповідний корисний ефект.
Соціально-економічна ефективність підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції полягає у такому:
1) Високоякісна й конкурентоспроможна продукція завжди повніше та ліпше задовольняє суспільно - соціальні потреби.
2) Підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення закону економії робочого часу: загальна сума витрат суспільної праці на виготовлення і використання більш якісної продукції істотно зменшується.
3) Конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання максимально можливого прибутку.
4) Підвищення якості і конкурентоспроможності продукції:
а) Впливає на:
- зростання продуктивності суспільної праці
- темпи і ефективність НТП
- структуру виробництва та функціональний розподіл потужностей.
б) Забезпечує:
- ліпше використання основних фондів
- економію сировини, матеріалів, палива, енергії
- Зростання ефективності інвестицій
в) Сприяє:
- повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів
- виходу підприємств на світовий ринок, збільшення експорту
- формуванню іміджу підприємства як економічно - надійного партнера.
Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції можливе в результаті застосування технічних, організаційних, економічних і соціальних чинників.
| 4. |
