Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Якість лікеро-горілчаних виробів




 

Для лікеро-горілчаний виробів важливими є органолептичні показники — зовнішній вигляд, колір, смак і аромат. За зовнішнім виглядом лікеро-горілчані вироби (за винятком емульсійних лікерів) повинні бути прозорими, без побічних домішок. Допускається утворення каламутної краплі, що спостерігається після перевертання пляшки з виробами і зникає після струшування. Рецептурами передбачено характерні колір, смак і запах відповідних напоїв, міцність, % об., масову концентрацію загального екстракту, цукру, кислот у перерахунку на лимонну кислоту, г/см3. Відхилення (+, -) у міцності гірких лікеро-горілчаних напоїв може становити 0,2%, бальзамів - 1,2, а решти видів - 0,5%. Певні відхилення (+, -) допускаються у масовій концентрації загального екстракту і цукру: емульсійних лікерів - 1,0; напоїв з вмістом загального екстракту і цукру від 30 і більше г/100 см3 - 0,8; від 10 до 30 - 0,6 і до 10 - 0,3; гірких напоїв - 0,3; бальзамів і коктейлів - 0,5.

З токсичних елементів обмежується допустимий рівень, мг/кг: свинцю - 0,3, миш'яку - 0,2, кадмію - 0,03 і ртуті - 0,005. Допустима частка метанолу обмежується до 0,05% вмісту спирту у напоях.

Органолептичну оцінку (дегустацію) лікеро-горілчаних виробів рекомендують здійснювати натще або після легкого сніданку. Небажано дегустувати вироби безпосередньо після ситної їжі, а тільки з перервою в 1,5-2 год, адже знижуються органолептичні відчуття. Дегустатор повинен бути здоровим, не втомленим, не роздратованим.

До дегустації не слід користуватися парфумами, у приміщенні не палити. Для дегустації використовують спеціальні тюльпаноподібні келихи з безбарвного скла. Завдяки такій формі вміст зручно перемішувати, не розливаючи його, краще вловлюється аромат виробу, що концентрується у звуженій частині келиха. За обертання келиха ароматичні речовини легше випаровуються, що дає змогу краще визначити аромат напою. Повніше відчуття аромату досягається нагріванням бокалу долонями рук.

Для визначення смаку беруть близько 5 см3 напою і витримують у передній частині ротової порожнини. Напій омиває кінчик і бокові поверхні язика, які найбільш чутливі до солодкого, солоного і кислого. Водночас можна відчути терпкість і в'яжучі властивості напою. Далі, нахиляючи голову назад, переводять ковток до кореня язика і водночас ополіскують всю ротову порожнину. Це сприяє виявленню гіркого смаку і різних присмаків.

Для оцінювання букета привідкривають рот, втягуючи в себе повітря, і видихають його через ніс. При цьому повітря захоплює з собою ароматичні речовини нагрітого в роті напою і проходить крізь носову порожнину. Завдяки такому прийому фіксується враження, в якому поєднуються відчуття смаку і нюху. На завершення дослідження дегустаційну дозу поглинають або випльовують.

Колір напою визначають у прохідному світлі, а інтенсивність забарвлення фіксують оптичною густиною на фотоелектроколориметрі за відповідної довжини хвилі.

Для реалізації повинні спрямовуватися вироби, які отримали не менше балів: бальзами - 9,5; лікеро-горілчані вироби вищої якості - 9,5; лікеро-горілчані вироби звичайної якості (крім гірких слабоградусних і напівсолодких слабоградусних настоянок) - 9,2; настоянки гіркі слабоградусні і напівсолодкі слабоградусні - 8,8.

Для попередження втоми органів смаку і нюху пробу в роті потрібно утримувати 10-15 с і однаково для всіх зразків у кількості не більше десяти за одну дегустацію. Важливо дотримуватися певної послідовності. Спочатку дегустують менш ароматні напої, а потім - вироби з більш різко вираженим ароматом. Після кожного напою ополіскують рот і закушують, оцінюючи міцні напої (гіркі настоянки) білим хлібом, сиром, вареною ковбасою, після солодких напоїв - печивом і фруктами (без цитрусових). Для визначення якості міцні напої можуть розтирати між долонями і потім нюхати. Дегустатору дуже важливо фіксувати в пам'яті відповідні органолептичні властивості еталона, до якого прирівнюють смак і аромат дослідного зразка.

Дегустаційна кімната повинна бути оформлена у спокійних тонах, неяскраво освітлена, добре провітрена, ізольована від зовнішнього шуму і побічних запахів. Температура повітря повинна підтримуватися на рівні 18-20°С.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-10-21; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 588 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студент может не знать в двух случаях: не знал, или забыл. © Неизвестно
==> читать все изречения...

4914 - | 4429 -


© 2015-2026 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.