Стандартизація як важлива складова системи технічного регулювання

Ключові слова та поняття: вимірювання, глобалізація, інтеграція, кон­курентоспроможність, контроль, маркування, метрологія, міжнародна ста­ндартизація, національна стандартизація, нормативні документи, оцінення відповідності, продукція (товари, процеси, роботи, послуги), сертифікація, система нормативної документації, система технічного регулювання, стан­дарт, стандартизація, технічне регулювання, технічний прогрес, функції стандартизації, якість

Система технічного регулювання як дійовий важіль керування економікою віді­грає значну роль у виробленні конкурентоспроможної якісної продукції, захисті до­вкілля та ощадливому використанні ресурсів — основах сталого розвитку будь-якої країни. її значення випливає з процесів у економіці та громадському житті, характер­них для кінця XX — початку XXI ст.

Перший серед них — глобалізація торгових відносин та світового ринку, якій при­таманне усунення кордонів на шляху вільного руху капіталу, товарів, людей, ідей та ін­формації. Не менш важливим є другий — прискорення науково-технічного прогресу, стрімкий розвиток прогресивних галузей і сфер діяльності, в першу чергу, інформацій­них і комунікаційних технологій та біотехнологій. З цим тісно пов'язане використання високих технологій для скорочення циклу проектування і виготовлення продукції, забез­печення оптимального співвідношення між якістю, вартістю і часом виготовлення продукції. Нарешті, третій процес — посилення охорони довкілля та раціонального ви­користання ресурсів. Ця проблема пов'язана з комплексом завдань щодо забезпечення прийнятної якості життя.

 

Технічне регулювання¹ — це правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею проце­сів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оці-нення відповідності та/або ринкового нагляду (ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 64-1V).

Безперечно, що одним з найдієвішим і загальновизнаним світовою спільнотою, уря­довими інституціями та бізнесовими колами добровільним механізмом є стандартиза­ція на засадах консенсусу та узгодженості на різних рівнях стандартизації (міжнародно­му, регіональному, національному, підприємства).

Стандартизація (рис. 1.1.1) є одним з найбільш результативних шляхів удосконалюван­ня виробничих і торгівельних відносин, зниження витрат, підвищення якості та конкурентосп­роможності продукції. Вона встановлює правила, загальні принципи чи характеристики стосо­вно різних видів діяльності або її результатів (тобто продукції, процесів, робіт, послуг), розро­бляючи і приймаючи доступні всім нормативні документи, стандартизація спрямована на дося­гнення оптимального ступеня впорядкованості, і це стає можливим за умови, що нормативні документи ґрунтуються на досягненнях науки, техніки та практичного досвіду і створюють за участі всіх заінтересованих сторін з урахуванням потреб суспільства в цілому.

Встановлення та запровадження

стандартів (тобто нормативно-технічних документів, які встанов­люють єдині обов'язкові вимоги щодо типів, розмірів, якості, норм й інших особливостей продукції та послуг) з метою упорядкування діяльності в певній галузі еконо­мічного використання ресурсів, підтримки техніки безпеки, підвищення якості продукції (процесів, робіт, послуг

 

Поняття «технічне регулювання» вперше було «проваджено а Указі Президента України «Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики» від 01.10.2002 № 887/2002, хоч і без конкретизації його змісту.

 

Основна мета стандартизації — це оптимальне впорядкування об'єктів стандартизації для прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, удосконалення організації управління народним господарст­вом, розвиток міжнародного економічного, наукового і технічного співробітництва.

Стандартизація відповідно до основної мети має різні завдання (рис. 1.1.2). Голо­вним завданням стандартизації є створення системи нормативної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється для потреб народного гос­подарства, населення, оборони держави та експорту, до її розробки, вироблення та засто­сування, а також забезпечення контролю за правильністю використання цієї документації.

Основні функції стандартизації представлені на рис. 1.1.3.

Слід сказати, що у сучасному світі стандарти існують у динамічному та змінному середовищі. Оновлення продукції та технологій, технологічні прориви та руйнація тра­диційних меж галузей, занепад одних сфер діяльності та стрімке зростання нових — це загальна риса сучасних розвинених економік. З іншого боку для них характерне глибоке протиріччя, яке є одним із «прихованих двигунів» сучасного ринку, а саме — глобальна стандартизація виробництва за індивідуалізації споживання. Практичний наслідок цього — постійна наявність великого попиту на вироби, які виходять за межі усталених, застандартизованих рішень. Усе це ставить певні вимоги до стандартизації, зумовлюючи її динамізм. Разом з тим, необхідно не тільки розроблювати нові стандарти на основі дося­гнень науки і техніки, але й підтримувати на належному рівні чинні стандарти, не допус­кати помітного відставання вимог стандартів від, у першу чергу, прогресу технологій.

Основні завдання стандартизації

· створення нормативних вимог до якості сировини, продукції, процесів, послуг

· створення єдиної системи показників якості продукції, способів її випробувань та контролю

· забезпечення єдності і правильності вимірювань в країні

· удосконалення систем термінології і позначень в різних галузях

· створення системи нормативної документації

 

Основні функції стандартизації

цивілізуюча - гармонізація документів, методів та засобів якості життя із

світовими аналогами

інформаційна - інформатизація з використанням уніфікованих методів та

засобів

документуюча — документація процесів

інформаційна — інформатизація з використанням уніфікованих методів

та засобів

ресурсозберігаюча — раціональне та економне використання ресурсів

соцюкультурна — досягнення сумісності та взаємозамінності

комунікативна — нормалізація соціальних методів та засобів зв'язку

охоронна — забезпечення екобезпеки та вітабезпеки

нормативна (технічна) — формування вимог до продукції, процесів, послуг, методів

регулятивна — вплив на ринок товарів і послуг; усунення технічних бар'єрів в торгівлі; захист вітчизняного виробника та споживача

соціальна — забезпечення безпеки товарів, процесів, послуг; забезпечення якості товарів та послуг; захист прав споживачів

 

Для організації та координації стандартизації і суміжних видів діяльності в кож­ній країні створюють спеціальний орган — національний орган стандартизації, основ­ною функцією якого с розроблення та прийняття національних стандартів, доступних широкому колу користувачів. Національний орган має право бути членом міжнарод­них і регіональних організацій зі стандартизації та представляти інтереси країни в цих організаціях.

Характерною особливістю стандартизації с те. що сфера її дії та застосування, рівень розвитку знаходяться у широкому діапазоні. Немає такої сфери діяльності люди­ни, до якої б не була причетна стандартизація. Адже з поширенням і поглибленням пі­знання, розвитком науки і техніки, удосконаленням виробництва масштаби робіт значно зростають і поширюється сфера використання принципів стандартизації.

Стандартизація акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно з'єднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напря­мки розвитку науково-технічного прогресу і народного господарства країни. Вона поєд­нує науку, техніку і виробництво, сприяє забезпеченню єдиної технічної політики в різ­них галузях народного господарства, технічному переозброєнню виробництва, широко­му впровадженню сучасної техніки і технологій, інтенсифікації виробництва, механізації і автоматизації виробничих процесів, підвищенню якості товарів. Усе це сприяє розвит­ку економіки країни.

Останнім часом однією з ключових проблем науково-технічного та економічного розвитку країн є проблема підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. По­ліпшення якості продукції (процесів, робіт, послуг) — це проблема не тільки споживча чи технічна, але й економічна, соціальна й політична проблеми суспільства. Так, станда­рти відіграють важливу роль в судовій практиці під час розв'язання конфліктних ситуа­цій між виробником і споживачем. Стандарт може стати аргументом, який обтяжує про­вину, або. навпаки, виправдовує підприємство або фірму, на яку надійшов позов у зв'яз­ку з дефектами в продукції.

Поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності товарів (процесів, ро­біт, послуг) можливе тільки на основі стандартизації. Вона дозволяє регламентувати ви­моги до якості продукції, більш ефективно вирішувати проблеми спеціалізації, визнача­ти найбільш раціональні способи виробництва продукції і переробки сировини, здійсню­вати управління якістю товарів в виробництві та сфері обігу тощо.

Вплив стандартизації на підвищення конкурентоспроможності та якості продукції реалізується в основному через комплексне розроблення стандартів на сировину, матері­али, напівфабрикати, комплектувальні вироби, оснащення, проектування і готову проду­кцію; на технологічні вимоги до найважливіших процесів і показників якості, а також на єдині методи випробування та вимірювання, засоби контролю та оцінювання відповідно­сті. Стандарти полегшують вибір оптимального розмірного ряду та найкращих зразків, забезпечують організацію спеціалізованих виробництв, зменшують затрати на проекту­вання і виготовлення, скорочують строки освоєння продукції.

Стандарти встановлюють однозначну термінологію, системи одиниць, познак, вимоги до метрологічного забезпечення, маркування, пакування, транспортування, експлуатаційних

 

 

документів (інструкцій) та інформації для споживачів, необхідної для оцінювання та ви­бору ними продукції. Очевидно, шо наявність стандартів істотно полегшує та спрямовує діяльність виробника продукції щодо забезпечення її ринкової відповідності за критерія­ми конкурентоспроможності та якості.

Останнім часом, процес переміщення аспектів конкуренто-спроможності та якості із загальнодержавного рівня на рівень безпосереднього виробника, на якому, власне, і створюється якість продукції, робить необхідним зміцнення системи стандартизації саме на підприємствах. Зростання ролі стандартизації на підприємстві диктується двома осно­вними чинниками. Перший з них — за умови господарської самостійності створюються об'єктивні передумови до неузгодженої діяльності суміжних підприємств стосовно пара­метрів створюваної продукції, методів контролю її якості тощо. Усе це виявляється під час виробництва і споживання продукції, впливає на попит і на збут продукції та, а у підсумку, на економічний стан виробників. Другий — раціональне застосування станда­ртизації під час проектування і виробництва продукції дозволяє суттєво знизити витрати та підвищити доходи підприємств. Обсяг робіт із стандартизації на підприємстві зале­жить від масштабів виробництва і кооперування, від номенклатури і конструктивної складності вироблюваної продукції, ступеня її новизни та інтенсивності розвитку тощо.

Наголосимо ще на таких аспектах установлення якості продукції.

Перше. З огляду на те, шо стандарти відповідають рівню розвитку техніки та є визнаним технічним правилом, їх застосовують як документовану технічну доказову базу під час розгля­ду спорів, зокрема у суді.

Друге. Відповідність стандартам використовують як вимогу під час державних заку­півель, проведення тендерів, укладання договорів та контрактів на постачання, складання каталогів продукції виробниками, проведення маркетингових та рекламних компаній.

Третє. Відповідність міжнародним стандартам — це усунення технічних бар'єрів у торгівлі, задоволення потреб технічного, економічного та торговельного розвитку.

Проте, доречно наголосити, у певних умовах застосування принципу обов'язково­сті стандартів, надмірна деталізація вимог та орієнтація стандартизації на певні конс­трукційні рішення, застосування лише визначених матеріалів чи сировини тощо є галь­мом у створенні належної продукції. Негативний вплив стандартизації на розвиток виробництва і якість готових виробів відчувається у тому випадку, коли стандарти та інші нормативні документи будуть розроблені без урахування досягнень науки і техні­ки, або вони не будуть своєчасно переглянуті з урахуванням цих досягнень і з деяким випередженням.

З огляду на це вимоги до якості продукції підпорядковано вимогам конкуренто­спроможності, а сама проблема її забезпечення (досягнення) потребує комплексного підходу і врахування чинників загальнодержавного рівня та різних сфер державного управління.

Слід пам'ятати, що стандартизація є важливим і необхідним, але лише одним із чинників забезпечення конкурентоспроможності та якості продукції, причому заграти на стандартизацію є мізерними порівняно із затратами на забезпечення інноваційного роз­витку, технічне і технологічне оновлення виробництва, підготовку висококваліфікова­них кадрів тощо.

 

Стандарти та інші нормативні документи складають значну і частину нормативної бази економіки країни. Розробку стандартів здійснюють вчені та спеціалісти головних і базових організацій зі стандартизації усіх галузей народного господарства. На основі ре­зультатів науково-дослідних, проектно-конструкторських і дослідницько-технологічних робіт у стандартах встановлюються перспективні вимоги, тобто закладаються не тільки показники, що визначають якість продукції на даному етапі, але й перспективні показни­ки технічного рівня, якості та економічності, відповідно до яких повинна проектуватися і освоюватися нова продукція.

Стандарти з випереджаючими вимогами є своєрідним прогнозом технічного прогресу продукції, що розробляється. Стандарти для усіх є джерелом найважливі­шої інформації, оскільки в них зібрано норми і правила, засновані на досягненнях у різних галузях техніки, технологи та практичного досвіду і визнані методом консен­сусу представниками усіх заінтересованих сторін. При цьому повинні використо­вуватися найсучасніші методи прогнозування і оптимізації. Математичні методи оп­тимізації кількісних вимог стандартів дають можливість отримувати найвищий ефект від стандартизації.

Стандарти та інша нормативна документація відіграють важливу роль при вирішен­ні технічних, економічних і соціальних проблем країни, тому належить постійно підви­щувати науково-технічний рівень чинних стандартів, оновлювати їх з метою заміни застарілих показників і своєчасного відображення вимог народного господарства.

Стандартизація є організаційно-технічною основою економічного і науково-тех­нічного співробітництва між країнами, ефективним засобом поширення зв'язків між країнами і ліквідування технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі. Зміцнення науко­во-технічних та економічних зв'язків привертає увагу до стандартизації усіх розви­нених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжна­родних, регіональних і національних організацій, фірм і підприємств. Це є наслідком об'єктивної необхідності стандартизації в управлінні економічними і виробничими процесами.

Завдання членства України у СОТ та інтеграції до ЄС вимагають прийняття міжна­родних та європейських стандартів. Це дозволяє зорієнтуватись у вимогах глобальних і регіональних ринків та визначити рівень характеристик продукції, прийнятний для них. Але. на наш погляд, навіть відповідність міжнародному стандарту не гарантує досягнен­ня конкурентоспроможності. Скоріше це перепустка, умови доступу на глобальний ри­нок і потенційна конкурентоспроможність, реальність якої буде визначено лише після позиціювання продукції на ринку та її оцінювання споживачем за критеріями, встанов­леними зазначеною тріадою: «якість — вартість — час».

Як ми можемо впевнитися, створення нової системи стандартизації, адекватної еко­номічним змінам, що відбуваються в Україні, має на меті гармонізацію її положень з ви­могами міжнародних, регіональних та національних (країн з ринковою економікою) ста­ндартів. Удосконалення національної системи стандартизації — нагальна передумова для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та створення підприємс­твами систем забезпечення якості. Важливим є визнання таких систем вітчизняним та зарубіжним споживачем.

 

Отже, стандартизація — незамінний і практично єдиний засіб забезпечення суміс­ності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки та інформаційних мереж, норм безпеки та екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей, якості продукції. Розвиток стандартизації нерозривно пов'язаний з удосконаленням управління якістю виробництва, зокрема, з впровадженням систем керування якістю, систем еколо­гічного керування та інтегрованих систем.