Складання хронологічної таблиці за розповіддю вчителя

Урок 3

Тема: Франція: від монархії до республіки

Мета уроку:

§ Визначити причини, характер, рушійні сили та головні завдання Французької революції

§ охарактеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів;

§ проаналізувати зміст Декларації прав людини та громадянина, першу Конституцію Франції;

§ дати характеристику визначним особистостям цього періоду: Г. Мірабо, М. Лафайєту;

§ розвивати критичне мислення;

§ виховувати

Основні поняття: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бастилія», «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Законодавчі збори», «Національний Конвент», «республіка».

Історичні діячі: Людовік ХVІ, Г. Мірабо, М. Лафайєт.

Основні події:

§ 14липня 1789 р. - взяття Бастилії;

§ 26 серпня 1789 р. - прийняття Декларації прав людини та громадянина;

§ 4–11 серпня 1789 р. - ухвалення Засновницьким збором декретів про відміну феодальних повинностей;

§ 1791 р. - прийняття Конституції;

§ 1792 р. - страта короля; Франція оголошена республікою.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

План уроку:

1. Початок революції.

2. Декларація прав людини і громадя­нина.

3. Конституція 1791 р.

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Перевірка ДЗ

1. Таблиця «Французькі просвітителі»

2. Якими ж були причини революційних подій у Франції?

3. Чи була революція неминучою?

Причини революції

1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ла­дом феодальної Франції.

2. Криза абсолютизму у Франції.

3. Незадоволення широких мас населення пануванням фе­одальних порядків, поділом суспільства на стани, приві­леями дворян і духівництва.

4. Франція була феодальною державою з абсолютною коро­лівською владою.

Характер революції - буржуазно-демократичний.

Рушійні сили революції - підприємці (буржуазія), селяни, ремісники, дрібні торговці, міська біднота.

Головне питання революції - Аграрне.

Завдання революції

1.Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.

2.Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.

3.Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духо­венства.

 

 

III. Вивчення нового матеріалу

1. Початок революції.

Складання хронологічної таблиці за розповіддю вчителя.

Не можна сказати, що влада не помічала наростаючої кризи. Король постійно змінював міністрів, намагався поповнити казну й навести лад у країні.

Міністри Тюрго, Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер по черзі намагалися запобігти загостренню кризи, провести реформи, але кожний з них зазнав поразки.

Всі стани об’єдналися навколо ідеї скликання Генеральних штатів.

- Перший і другий стани хотіли покінчити із зазіханнями на їх виключні права.

- Представники третього стану і ліберальне дворянство сподівалися перетворити Генеральні штати на представницький орган.

Король оголосив про скликання Генеральних штатів.

5 травня 1789 р. Генеральні штати почали свою роботу у Версалі.

Між депутатами перших двох і третього стану виникли суперечності з питання про порядок голосування. Компромісу не було досягнуто.

Тоді 17 червня 1789 р. депутати третього стану та 100 ліберальних депутатів від перших двох станів, що приєдналися до них, проголосили себе Національними зборами (пояснення – стор 16), розігнати які королю не вдалося.

9 липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами (пояснення – стор 17)

Провідною силою в Установчих зборах стали прихильники конституційної монархії на чолі з Мірабо.

Король вирішив не допустити подальшого розвитку революції. Він підтягнув до Парижа війська івідправив популярного міністра Неккера у відставку.Почалися заворушення.

14 липня городянам вдається захопити арсенал. Озброєний натовп рушив до Бастилії.

Робота з підручником – стор 18 «Взяття Бастилії» + питання

Абсолютизм був повалений, монархія стала конституційною. Король визнав Установчі збори.

У столиці влада перейшла до Комітету виборців, що створив Міську раду – Комуну Парижа.

Революція затвердила новий прапор Франції. До червоного і синього кольорів третього стану додався білий колір монархії — ці кольори означали примирення третього стану з королем.

Перші законодавчі декрети Установчих зборів приймаються 4-11 серпня 1789 р. У них проголошувалося скасування церковної десятини, феодальних повинностей (основні повинності селяни повинні викупляти), всі громадяни мали сплачувати податки.

Проте земельне питання у Франції не було вирішене. Умови викупу землі Установчі збори обіцяли встановити пізніше.

 

 

Дата	Подія
5 травня 1789 р.	Відкриття Генеральних штатів
17 червня 1789 р.	Депутати третього стану проголосили себе Національними зборами
20 червня 1789 р.	Клятва в залі для гри у м’яч
20 червня 1789 р.	Відмова короля визнати вимоги депутатів третього стану. Рішення депутатів третього стану не розходитися
9 липня 1789 р.	Ухвалення Національними зборами назви «Установчі»
14 липня 1789 р.	Штурм та захоплення Бастилії. Визнання королем законності Установчих зборів
4-11 серпня 1789 р.	Ухвалення перших декретів

 

§ Який орган проголосив своє право на ухвалення Конституції Франції? (Установчі збори)

§ Яку подію можна вважати початком революції у Франції.

§ Охарактеризуйте систему влади, яка склалася після захоплення Бастилії (монархія, обмежена)

§ Як ви вважаєте, чи могли прийняті декрети сприяти збереженню громадянського миру і спокою у Франції?

 

2. Декларація прав людини і громадянина, Конституція 1791 р

Робота з документом

§ Декларація прав людини і громадянина – 26 серпня 1791 року

§ Конституція - 3 вересня 1791 р.

Декларація прав людини і громадянина

26 серпня 1789 р. Установчі збори прийняли Декларацію прав людини і громадянина, яка складалася з преамбу­ли й 17 статей, де викладено «природні, невідчужувані й священні права» людини.

Вона проголосила:

1. Принцип національного верховенства — тобто нація ви­знавалася єдиним джерелом влади.

2. Люди народжуються "вільними і рівними у правах".

3. "Свобода, власність, безпека й опір гнобленню" є при­родними правами людини.

4. Власність не повинна бути пов'язана феодальними обме­женнями і повинностями.

5. Недоторканність приватної власності.

6. Свободу слова, думки, совісті, друку, віросповідань, ви­бору будь-яких занять, недоторканність особи.

7. Свобода полягає в праві робити все, що не шкодить ін­шому.

8. Закони повинні бути однаковими для всіх.

9. Вибори, але з майновим цензом.

 

Відмова короля затвердити Декларацію прав людини і громадянина нестача продовольства в Парижі призвели до того, що озброєний натовп парижан із трикольоровими прапорами революції вирушив на Версаль і оточив там королівський палац. Переляканий король змушений був під­писати Декларацію і з родиною переїхати до Парижа.

 

 

Висновки Декларація прав людини і громадянина:

- заклала підмурок буржуазно-демократичного ладу

- відіграла прогресивну роль для того часу;

- проголосила загальнолюдські принципи рівності людей у правах і перед законом, ідею народовладдя;

- мала величезне значення для країн Європи в боротьбі проти абсолютизму й феодалізму;

- стала попередницею конституцій багатьох європейських держав того часу

Конституція 1791 року

З вересня 1791 р. Набрала чинності конституція, що її ви­робили Установчі збори.

Основні положення

1.Затверджено конституційну монархію.

2.Введено демократичний принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки.

3.Вища законодавча влада належала Законодавчим збо­рам, що їх обирали двоступеневим голосуванням.

4.Встановлено майновий ценз на виборах і Законодавчі збори обирали лише заможні громадяни.

5.Законодавчі збори оголошують війну та укладають мир за пропозицією короля.

6.Виконавча влада належала королю і міністрам, яких призначав король, і вони були відповідальні перед ним.

7.Судову владу здійснювали виборні судді.

8.У судовому процесі брали участь присяжні.

9.Король мав право зупиняти дію законів.

 

Висновки

1.Конституція 1791 року була кроком назад, якщо порів­нювати з Декларацією прав людини і громадянина.

2.Конституція спричинила нове загострення політичної ситуації в країні.

v З якою метою були прийняті ці документи?

v Які ідеї французьких просвітителів були відтворені у Декларації прав людини і громадянина і Конституції 1791 р.?

v Які «природні права» людини були передбачені в Декларації прав людини і громадянина?

v Як у Конституції реалізовувалася ідея просвітителів про розподіл влади?

v Порівняйте положення про цивільні права і свободи у Декларації прав людини і громадянина» і Конституції 1791 р. Зробіть висновок.