Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘орми орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ




”се, що нас оточуЇ, под≥л€ють на дв≥ основн≥ форми Ч живе та неживе. ѕоложенн€ пром≥жноњ форми Ц в≥рус≥в Ц дотепер Ї сп≥рним, хоча б≥льш≥сть спец≥ал≥ст≥в вважають њх живими.

∆ив≥ ≥стоти Ц це в≥дкрит≥ саморегул≥вн≥ та самов≥дтворювальн≥ системи, побудован≥ з б≥опол≥мер≥в Ц б≥лк≥в ≥ нуклењнових кис≠лот.

ќсновна форма орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ, елементарна оди≠ниц€ орган≥зму Ц кл≥тина. ÷е самов≥дтворювальна система, €ка в≥дд≥лена в≥д середовища ≥ збер≥гаЇ певну концентрац≥ю х≥м≥чних речовин, забезпечуЇ стаб≥льн≥сть (гомеостаз) ≥ водночас пост≥й≠ний обм≥н речовинами та енерг≥Їю з середовищем. –оль барТЇра в≥д≥граЇ плазматична мембрана.  ожна кл≥тина маЇ цитоплазму ≥ генетичний матер≥ал у вигл€д≥ ƒЌ , що регулюЇ житт€ кл≥тини ≥ њњ в≥дтворенн€.

” курс≥ медичноњ ботан≥ки рослини та ≥нш≥ орган≥зми розгл€≠даютьс€ на к≥лькох р≥вн€х ≥снуванн€ живого.

ћолекул€рний. Ѕудь-€ка жива система, хоч €к непросто вона орган≥зована, складаЇтьс€ з б≥олог≥чних макромолекул: нуклењно≠вих кислот, б≥лк≥в, пол≥сахарид≥в, а також ≥нших важливих ор≠ган≥чних речовин. « цього р≥вн€ починаютьс€ р≥зноман≥тн≥ про≠цеси життЇд≥€льност≥ орган≥зму: обм≥н речовин ≥ перетворенн€ енерг≥њ, передача спадковоњ ≥нформац≥њ, накопиченн€ б≥олог≥чно активних речовин та ≥н.

 л≥тинний.  л≥тина Ц структурна ≥ функц≥ональна одиниц€ рослин, а також одиниц€ розвитку вс≥х живих орган≥зм≥в «емл≥. Ќа кл≥тинному р≥вн≥ в≥дбуваЇтьс€ перетворенн€ речовин ≥ енер≠г≥њ.

ќрган≥змений. ≈лементарною одиницею орган≥зменого р≥вн€ Ї особина, що розгл€даЇтьс€ €к жива система. Ќа цьому р≥вн≥ ви≠никають системи орган≥в, спец≥ал≥зованих дл€ виконанн€ р≥зних функц≥й, зокрема накопиченн€ б≥олог≥чно активних речовин.

ѕопул€ц≥йно-видовий. —укупн≥сть орган≥зм≥в певного виду, обТЇднана загальним м≥сцем проживанн€ Ц попул€ц≥€. ѕопул€ц≥€ Ц надорган≥змова система. ѕопул€ц≥њ рослин Ї основним джерелом л≥карськоњ сировини з дикорослих рослин.

≤снують ≥нш≥ (вищ≥) р≥вн≥ орган≥зац≥њ живоњ речовини (б≥огеоценотичний, б≥осферний), €к≥ не розгл€даютьс€ в курс≥ медичноњ ботан≥ки.

ќсновна увага зосереджена на р≥зноб≥чному вивченн≥ л≥карських (переважно вищих судинних) рослин €к природного дже≠рела л≥карськоњ рослинноњ сировини.

“ерм≥н Ђботан≥каї походить в≥д грецького Ђbotaneї, що до≠сл≥вно украњнською мовою перекладаЇтьс€ €к Ђтрава, зеленьї, a Ђbotanicumї Ц гербар≥й, травник. Ћатиною ж пон€тт€ Ђтрава, зеленьї звучить €к Ђherbaї ≥ в≥д цього латинського корен€ по≠ход€ть так≥ в≥дом≥ терм≥ни, €к Ђherbariumї (украњнською Ц гер≠бар≥й, книга про рослини), Ђherbariusї (украњнською Ц знавець грав (рослин), ботан≥к).

≤сторично склалос€ так, що в украњнськ≥й мов≥ закр≥пивс€ терм≥н Ђботан≥каї Ц €к наука про рослини, що вивчаЇ законо≠м≥рност≥ зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ њх будови, особливост≥ життЇд≥€льност≥ ≥ географ≥чного поширенн€. Ќа сьогодн≥ ботан≥≠ка обТЇднуЇ комплекс наук, €к≥ вивчають ус≥ рослини взагал≥ ≥ гриби зокрема. «важаючи на л≥кувальн≥ властивост≥ ботан≥чних обТЇкт≥в, наука ботан≥ка у медичних (а також фармацевтичних) ¬Ќ« д≥стала назву Ђмедична ботан≥каї. ќстанн≥м часом диску≠туЇтьс€ терм≥н Ђфармацевтична ботан≥каї €к такий, що включаЇ розгл€д зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ будови ботан≥чних обТЇкт≥в, њх систематики з акцентом на вивченн≥ њх €к природного джере≠ла сировини дл€ медицини. ќтже, медична, чи фармацевтична, ботан≥ка Ц наука про л≥карськ≥ рослини (≥ гриби), њх зовн≥шню та внутр≥шню будову, розвиток, життЇд≥€льн≥сть, б≥ох≥м≥чний склад, класиф≥кац≥ю, поширенн€, використанн€ в медицин≥ та ≥нш≥ особливост≥. Ќин≥ медична ботан≥ка Ї багатогалузевою наукою, загальне завданн€ €коњ Ц р≥зностороннЇ вивченн€ не лише окремих рослин, а й природних угруповань, де зростають ц≥ рослини. –азом з тим медична (фармацевтична) ботан≥ка €к фундаментальна наука даЇ в≥дпов≥дь на запитанн€ практики: €к найрац≥ональн≥ше використовувати корисн≥ рослини чи њх угру≠пованн€?

Ќижче наведено обТЇкти ≥ структуру дисципл≥ни Ђмедична (фармацевтична) ботан≥каї:

 

                   
   
     
 
     
“ јЌ»Ќ» “ј ѓ’ ’ј–ј “≈≠–»—“» ј: 1) тв≥рн≥ 2) покривн≥ 3) пров≥дн≥ 4) механ≥чн≥ 5) вид≥льн≥ 6) запасн≥  
 
 
 Ћ≤“»Ќј: Ј органоњди Ј продукти ≥ вторинно≠го обм≥ну  
 

 


ќ—Ќќ¬Ќ≤ –ќ«ƒ≤Ћ» Ѕќ“јЌ≤ »

 ожен ≥з сформованих розд≥л≥в ботан≥ки вир≥шуЇ своњ завдан≠н€ ≥ використовуЇ власн≥ методи досл≥джень.

ћорфолог≥€ (грец. morfa Ц форма; logos Ц слово, вченн€) ви≠вчаЇ €к зовн≥шн≥ форми, так ≥ внутр≥шн≥ структури, €к≥ сприй≠маютьс€ людським оком безпосередньо або за допомогою спец≥≠альних прилад≥в (лупи, св≥тлового або електронного м≥кроскопа).

÷ей розд≥л можна також назвати структурною ботан≥кою. ћор≠фолог≥€ складаЇ основу дл€ вс≥х ≥нших ботан≥чних дисципл≥н.

Ќев≥дТЇмною њњ складовою Ї анатом≥€ рослин (грец. anatomе Ц розр≥заю), €ка вивчаЇ внутр≥шню будову рослин ≥ включаЇ цитолог≥ю ≥ г≥столог≥ю. ÷итолог≥€ (грец. kytos Ц посудина, кл≥ти≠на) досл≥джуЇ будову та життЇд≥€льн≥сть кл≥тин. √≥столог≥€ рос≠лин (грец. histos, histion Ц тканина) вивчаЇ рослинн≥ тканини ≥ њх розпод≥л в органах рослин. ќкремим розд≥лом анатом≥њ Ї також г≥стох≥м≥€ (грец. histos, histion Ц тканина), €ка вивчаЇ розпод≥л р≥зних речовин у кл≥тинах ≥ тканинах. як один ≥з розд≥л≥в ботан≥≠ки ≥сторично в≥докремилась ембр≥олог≥€ рослин (грец. embryon Ц зародок), вивчаЇ зародженн€ ≥ ранн≥ етапи розвитку рослинного орган≥зму.

‘≥з≥олог≥€ (грец. physis Ц природа) рослин досл≥джуЇ життЇв≥ процеси, притаманн≥ рослинам (обм≥н речовин, р≥ст, розвиток тощо). ¬≥д ф≥з≥олог≥њ в≥докремились б≥ох≥м≥€ та б≥оф≥≠зика (грец. bios Ц житт€) рослин.

¬еликим окремим розд≥лом ботан≥ки Ї систематика (грец. systematikos Ц упор€дкований), що забезпечуЇ систематизац≥ю, лог≥чн≥сть ≥ посл≥довн≥сть вивченн€ ботан≥чних обТЇкт≥в незалежно в≥д напр€му, в €кому вони досл≥д≠жуватимутьс€ пот≥м.

√оловними методами морфолог≥њ Ї спостереженн€, анал≥з ≥ опис, чи характеристика. ѕроте њњ не можна в≥днести до суто описових наук, оск≥льки вона широко застосовуЇ експеримент, зТ€совуючи вплив р≥зних фактор≥в (причин) на будову рослини.

¬ажливу роль у морфолог≥њ в≥д≥граЇ пор≥вн€льний метод, тобто з≥ставленн€ в≥дпов≥дних структур у низц≥ вимерлих ≥ сучасних вид≥в рослин. ” курс≥ медичноњ ботан≥ки цей метод допомагаЇ зрозум≥ти схож≥сть ≥ в≥дм≥нн≥сть окремих структур або вид≥в рос≠лин, що Ї важливим дл€ д≥агностики л≥карськоњ сировини. “аким чином, ус≥ структури рослин у курс≥ медичноњ (фармацевтичноњ) ботан≥ки вивчають у њх взаЇмозвТ€зку з урахуванн€м особливост≥ виду ≥ систематичного положенн€.

—кладовою частиною ботан≥ки €к комплексноњ науки Ї палео≠ботан≥ка. ¬она вивчаЇ види рослин, що ≥снували в далек≥ геоло≠г≥чн≥ часи ≥ вимерли до тепер≥шнього часу.

‘≥тоценолог≥€ (грец. phyton Ц рослина; koinos Ц загальний) досл≥джуЇ рослинн≥ угру≠пованн€, ф≥тоценози Ц сукупн≥сть рослин, що ≥сторично присто≠сувались до сп≥льного ≥снуванн€ на окрем≥й територ≥њ. ‘≥тоцено≠зи мають певну структуру, ст≥йк≥сть ≥ законом≥рно повторюютьс€ у природ≥, утворюючи л≥си, луки, пустел≥, болота, рослинн≥сть тундри ≥ високог≥рТњв тощо.

≈колог≥€ (грец. oikos Ц д≥м, середови≠ще) Ц наука, що досл≥джуЇ взаЇмозвТ€зки рослин з навколишн≥м середовищем, вплив останнього на њх структуру ≥ життЇд≥€льн≥сть.  ожен орган≥зм Ц результат тривалоњ пристосувальноњ еволюц≥њ в певних умовах ≥снуванн€. “ому його будову ≥ життЇд≥€льн≥сть можна зрозум≥ти, лише з≥вставл€ючи з особливост€ми довк≥лл€. ќтже, ус≥ розд≥ли ботан≥ки певною м≥рою мають б≥льш чи менш еколог≥чний характер. ¬≥дпов≥дно вид≥л€ють еколог≥чну морфо≠лог≥ю, еколог≥чну анатом≥ю, еколог≥чну ф≥з≥олог≥ю тощо.

√еогра≠ф≥€ (грец. geographia: ge Ц земл€ ≥ grapho Ц пишу, креслю) рослин вивчаЇ розпод≥л вид≥в рослин ≥ ф≥тоценоз≥в на поверхн≥ «емл≥ залежно в≥д кл≥мату, ірунт≥в ≥ геолог≥чноњ ≥стор≥њ.

 

–ќ—Ћ»ЌЌј  Ћ≤“»Ќј





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1048 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2273 - | 2085 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.