Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”часники бюджетного процесу




”часники бюджетного процесу визначен≥ Ѕюджетним кодексом, де передбачен≥ њх функц≥њ, повноваженн€ та в≥дпов≥дальн≥сть. ќкрем≥ повноваженн€ учасник≥в бюджетного процесу визначен≥  онституц≥Їю ”крањни та ≥ншими правовими актами.

–озгл€немо найб≥льш вагом≥ повноваженн€ основних учасник≥в бюджетного процесу.

ѕрезидент ”крањни:

1. ѕ≥дписуЇ «акон ѕро ƒержавний бюджет ”крањни на (бюджетний) р≥к.

2. ” раз≥ незгоди ≥з «аконом про ƒержавний бюджет, прийн€тий ¬ерховною –адою, накладаЇ вето.

3. ¬носить в установленому чинним законодавством пор€дку зм≥ни та доповненн€ до державного бюджету.

4. ¬носить на розгл€д ¬ерховноњ –ади законопроекти, у тому числ≥ в першочерговому пор€дку, €к≥ стосуютьс€ бюджетного процесу.

5. ¬идаЇ укази, €к≥ можуть регулювати окрем≥ поточн≥ питанн€, що стосуютьс€ бюджетного процесу.

¬ерховна –ада ”крањни:

1. –озробл€Ї пропозиц≥њ до проекту ќсновних напр€м≥в бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од з конкретних макроеконом≥чних показник≥в, визначених у Ѕюджетному кодекс≥.

2. ѕриймаЇ постанову про схваленн€ або вз€тт€ до в≥дома ќснов≠них напр€м≥в бюджетноњ пол≥тики.

3. –озгл€даЇ проект бюджету в трьох читанн€х.

4. ”хвалюЇ «акон про ƒержавний бюджет ”крањни.

5. ¬носить зм≥ни ≥ доповненн€ в «акон про ƒержавний бюджет ”крањни.

6. –озгл€даЇ та приймаЇ р≥шенн€ щодо зв≥ту про виконанн€ «ако≠ну про ƒержавний бюджет ”крањни.

 ом≥тет ¬ерховноњ –ади з питань бюджету:

Ѕере участь практично в ус≥х стад≥€х бюджетного процесу, а саме:

розгл€даЇ ≥ вносить пропозиц≥њ стосовно ќсновних напр€м≥в бюджетноњ пол≥тики;

бере участь у п≥дготовц≥, розгл€д≥, уточненн≥, узагальненн≥ про≠позиц≥й, допов≥данн≥ на вс≥х трьох читанн€х проекту «акону про ƒержавний бюджет при його проходженн≥ у ¬ерховн≥й –ад≥;

розгл€даЇ зв≥т про проведен≥ таЇмн≥ видатки;

розгл€даЇ ситуац≥њ, пов'€зан≥ ≥з перевиконанн€м дох≥дноњ частини ƒержавного бюджету;

готуЇ сп≥вдопов≥дь, з €кою виступаЇ √олова ком≥тету, про виконанн€ ƒержавного бюджету ”крањни.

–ахункова палата:

1. «д≥йснюЇ зовн≥шн≥й контроль та аудит ф≥нансовоњ та господарськоњ д≥€льност≥ бюджетних установ у частин≥ контролю за використанн€м кошт≥в ƒержавного бюджету.

2. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ бюджетного року готуЇ висновки щодо використанн€ кошт≥в ƒержавного бюджету.

3. «д≥йснюЇ контроль за проведенн€м таЇмних видатк≥в.

4. √отуЇ сп≥вдопов≥дь, з €кою виступаЇ √олова –ахунковоњ палати, - про виконанн€ ƒержавного бюджету.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни:

1. ѕодаЇ на розгл€д ¬ерховноњ –ади проект ќсновних напр€м≥в бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од.

2. –озробл€Ї проект «акону про ƒержавний бюджет.

3. ƒоопрацьовуЇ проект «акону про ƒержавний бюджет ”крањни п≥сл€ першого та другого читанн€ у ¬ерховн≥й –ад≥.

4. ѕриймаЇ р≥шенн€ про вид≥ленн€ кошт≥в ≥з резервного фонду ƒержавного бюджету.

5. «абезпечуЇ виконанн€ ƒержавного бюджету ”крањни.

6. ѕодаЇ р≥чний зв≥т про виконанн€ ƒержавного бюджету ¬ерховн≥й –ад≥.

7. ƒоводить до в≥дома –ади м≥н≥стр≥в ј– , м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й та виконавчих орган≥в в≥дпов≥дних рад положенн€ та показники м≥жбюджетних в≥дносин (обс€ги м≥жбюджетних трансферт≥в, текстов≥ статт≥).

ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в:

1. ѕогоджуЇ Їдин≥ правила бухгалтерського обл≥ку вс≥х ф≥нансових операц≥й, актив≥в ≥ ф≥нансових зобов'€зань.

2. –озробл€Ї ≥ доводить до головних розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в ≥нструкц≥њ щодо п≥дготовки бюджетних запит≥в.

3. ѕроводить анал≥з бюджетного запиту, поданого головним розпор€дником бюджетних кошт≥в на будь-€к≥й стад≥њ бюджетного процесу.

4. ¬изначаЇ основн≥ орган≥зац≥йно-методичн≥ засади бюджетного плануванн€, €к≥ використовуютьс€ дл€ п≥дготовки бюджетних за≠пит≥в, ≥ розробл€Ї пропозиц≥њ щодо проекту ƒержавного бюджету.

5. ” пер≥од п≥дготовки пропозиц≥й до проекту ƒержавного бюджету розгл€даЇ та вживаЇ заход≥в щодо усуненн€ розб≥жностей з головними розпор€дниками бюджетних кошт≥в.

6. ѕодаЇ проект «акону про ƒержавний бюджет ”крањни на розгл€д  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

7. ƒопрацьовуЇ проект ƒержавного бюджету п≥сл€ першого та другого читанн€ у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни.

8. «д≥йснюЇ загальну орган≥зац≥ю та управл≥нн€ виконанн€м ƒержавного бюджету ”крањни, координуЇ д≥€льн≥сть учасник≥в бюджетного процесу.

9. ћ≥н≥стерство в особ≥ ћ≥н≥стра ф≥нанс≥в затверджуЇ та контролюЇ розпис, за €ким виконуЇтьс€ ƒержавний бюджет ”крањни.

10. «д≥йснюЇ прогнозуванн€ та анал≥з доход≥в бюджету прот€гом поточного бюджетного року.

11. ”становлюЇ факт перевиконанн€ дох≥дноњ частини бюджету.

12. ѕри суттЇвому невиконанн≥ (б≥льш н≥ж 15 %) доход≥в бюджету готуЇ пропозиц≥њ про внесенн€ зм≥н до «акону про ƒержавний бюджет.

13. «д≥йснюЇ контроль (разом з –ахунковою палатою) за проведенн€м таЇмних видатк≥в.

14. ƒоводить до в≥дома –ади м≥н≥стр≥в ј– , м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й та виконавчих орган≥в в≥дпов≥дних рад особливост≥ складанн€ розрахунк≥в до проект≥в бюджет≥в на наступний бюджет≠ний пер≥од.

15. «абезпечуЇ опубл≥куванн€ проекту «акону про ƒержавний бю≠джет, даних про виконанн€ «акону по кварталах ≥ за п≥дсумками року, показник≥в зведеного бюджету, ≥ншоњ в≥дкритоњ ≥нформац≥њ про виконанн€ ƒержавного бюджету.

ƒержавне казначейство:

1. ¬изначаЇ (за погодженн€м ≥з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в) Їдин≥ правила бухгалтерського обл≥ку вс≥х ф≥нансових операц≥й, актив≥в ≥ ф≥нансових зобов'€зань держави.

2. «д≥йснюЇ операц≥њ з коштами ƒержавного бюджету та м≥сцевих бюджет≥в.

3. «д≥йснюЇ розрахунково-касове обслуговуванн€ розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в.

4.  онтролюЇ бюджетн≥ повноваженн€ при зарахуванн≥ надходжень, прийн€тт≥ зобов'€зань та проведенн≥ платеж≥в.

5. ¬еде бухгалтерський обл≥к та складаЇ зв≥тн≥сть про виконанн€ ƒержавного та м≥сцевих бюджет≥в.

6. «д≥йснюЇ безсп≥рне списанн€ кошт≥в з рахунк≥в зг≥дно з пор€дком, установленим Ѕюджетним кодексом та ≥ншими юридичними актами.

–озпор€дники бюджетних кошт≥в:

1. Ќа п≥дстав≥ плану своЇњ д≥€льност≥ розробл€ють проекти кошторису та бюджетн≥ запити ≥ подають њх ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в чи м≥сцевому ф≥нансовому органов≥.

2. ќтримують бюджетн≥ призначенн€ ≥ довод€ть у встановленому пор€дку до розпор€дник≥в нижчого р≥вн€.

3. √оловн≥ розпор€дники затверджують кошториси розпор€дник≥в нижчого р≥вн€.

4. √оловн≥ розпор€дники контролюють х≥д виконанн€ кошторис≥в та анал≥зують ефективн≥сть використанн€ бюджетних кошт≥в у розпор€дник≥в нижчого р≥вн€.

Ќац≥ональний банк ”крањни:

ѕодаЇ до ¬ерховноњ –ади та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в:

Х проект основних засад грошово-кредитноњ пол≥тики на наступний бюджетний р≥к;

Х проект кошторису доход≥в та видатк≥в ЌЅ” на наступний бюджетний р≥к.

ƒержавн≥ органи м≥сцевого р≥вн€:

1. ћ≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи розробл€ють ≥ довод€ть до в≥дома головних розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в ≥нструкц≥њ з п≥дготовки бюджетних запит≥в.

2. ¬иконавч≥ органи с≥льських, селищних, м≥ських (м≥ст районного п≥дпор€дкуванн€) рад, районн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ в м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥ подають в≥дпов≥дно районним чи м≥ським ф≥нансовим органам пропозиц≥њ щодо показник≥в проект≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в, визначених з урахуванн€м вимог Ѕюджетного кодексу.

3. –ада м≥н≥стр≥в ј– , м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та виконавч≥ органи рад готують проекти р≥шень про в≥дпов≥дн≥ м≥сцев≥ бюджети.

4. ¬ерховна –ада ј–  та в≥дпов≥дн≥ ради затверджують бюджети та зв≥ти про њх виконанн€.

5. –ада м≥н≥стр≥в ј– , м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, виконавч≥ органи в≥дпов≥дних рад забезпечують виконанн€ в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в.

ќсновним завданн€м бюджетного процесу Ї допомога суб'Їктам, що приймають участь у бюджетному процес≥:

1) встановити загальн≥ ц≥л≥ дл€ ухваленн€ р≥шень;

2) розробити п≥дходи до дос€гненн€ ц≥лей;

3) розробити бюджет, що узгоджуЇтьс€ з п≥дходами до дос€гненн€ ц≥лей. “реба п≥дготувати ≥ затвердити ф≥нансовий план ≥ бюджет, що ведуть до дос€гненн€ ц≥лей зважаючи на обмеженн€ на€вних ресурс≥в;

4) оц≥нювати ефективн≥сть ≥ корегувати њњ. ѕрограму ≥ ф≥нансову ефективн≥сть треба пост≥йно оц≥нювати ≥ корегувати, щоб заохочувати наближенн€ до ц≥лей.

“акож сл≥д зазначити, що стад≥йн≥сть бюджетного процесу може бути розширеною ≥ поглибленою. ќтже бюджетний процес передбачаЇ, що в процес≥ його реал≥зац≥њ необх≥дно:

1. ќц≥нити потреби, пр≥оритети, ускладненн€ ≥ ф≥нансов≥ можливост≥ громади.

2. ¬изначити можливост≥ ≥ ускладненн€ щодо послуг, основних фонд≥в та управл≥нн€.

3. –озробити та розповсюдити загальн≥ ц≥л≥.

4. «атвердити ф≥нансову пол≥тику.

5. –озробити програмн≥, оперативн≥ та ≥нвестиц≥йн≥ пол≥тику ≥ плани.

6. –озробити програми ≥ послуги, що узгоджуютьс€ з пол≥тикою ≥ планами.

7. –озробити управл≥нськ≥ стратег≥њ.

8. –озробити бюджет, що узгоджуЇтьс€ з п≥дходами до дос€гненн€ ц≥лей.

9. –озробити процес п≥дготовки ≥ затвердженн€ бюджету.

10. –озробити ≥ оц≥нити ф≥нансов≥ вар≥анти.

11. ”хвалити вар≥анти, необх≥дн≥ дл€ затвердженн€ бюджету.

12. ќц≥нювати ефективн≥сть та робити поправки.

13. Ќагл€дати, вим≥р€ти та оц≥нювати ефективн≥сть.

14. ¬носити в≥дпов≥дн≥ зм≥ни, коригувати.

 

Ѕюджетний цикл

« пон€тт€м бюджетного процесу щ≥льно повТ€зане пон€тт€ бюджетного циклу.

Ѕюджетний цикл - п≥дготовка бюджетних запит≥в, затвердженн€ бюджетних запит≥в представницьким органом, виконанн€ бюджету ≥ зв≥туванн€ про фактичн≥ бюджетн≥ операц≥њ.

Ѕюджетний кодекс запроваджуЇ процедуру парламентських слухань з питань бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од. ѕроект ќсновних напр€м≥в бюджетноњ пол≥тики на наступний бюджетний пер≥од ірунтуЇтьс€ на основних макропоказниках економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни на наступний бюджетний пер≥од, анал≥зу виконанн€ бюджету у поточному пер≥од≥, пр≥оритет≥в та програми ур€ду. ¬ерховна –ада ”крањни або схвалюЇ, або бере до в≥дома зазначений документ.

Ќа п≥дстав≥ ≥нструкц≥њ з п≥дготовки бюджетних запит≥в та типовою формою, €ких зобов'€зан≥ дотримуватис€ головн≥ розпор€дники кошт≥в, власне ≥ розробл€ютьс€ бюджетн≥ запити. ћ≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи на основ≥ результат≥в анал≥зу приймають р≥шенн€ про включенн€ цих запит≥в до проекту бюджету.

Ѕюджетний кодекс ч≥тко встановлюЇ граничн≥ терм≥ни прийн€тт€ в≥дпов≥дних р≥шень, що може бути вираженим у бюджетному календар≥ (ƒодаток).

як сл≥дуЇ з бюджетного календар€, дл€ пропозиц≥њ проекту ƒержавного бюджету ”крањни, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в розробл€Ї ≥ доводить до головних розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в ≥нструкц≥њ щодо п≥дготовки бюджетних запит≥в.

Ѕюджетний запит Ц це документ, п≥дготовлений розпор€дником бюджетних кошт≥в. ¬≥н м≥стить пропозиц≥њ з в≥дпов≥дними обірунтуванн€ми щодо обс€гу бюджетних кошт≥в, необх≥дних дл€ д≥€льност≥ розпор€дник≥в на наступний бюджетний пер≥од.

–озпор€дники бюджетних кошт≥в - це бюджетн≥ установи в особ≥ њх кер≥вник≥в, уповноважен≥ на отриманн€ бюджетних асигнувань, вз€тт€ бюджетних зобов'€зань та зд≥йсненн€ видатк≥в з бюджету.

«а обс€гом наданих прав розпор€дники бюджетних кошт≥в под≥л€ютьс€ на головних розпор€дник≥в та розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в нижчого р≥вн€.

 ошти бюджету, €к≥ отримують ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи, що не мають статусу бюджетноњ установи (одержувач≥ бюджетних кошт≥в) надаютьс€ њм лише через розпор€дника бюджетних кошт≥в.

Ѕюджетна установа - орган, установа чи орган≥зац≥€, визначена  онституц≥Їю ”крањни, а також установа чи орган≥зац≥€, створена у встановленому пор€дку органами державноњ або м≥сцевоњ влади, €ка повн≥стю утримуЇтьс€ за рахунок в≥дпов≥дно державного або м≥сцевих бюджет≥в. Ѕюджетн≥ установи Ї неприбутковими.

Ѕюджетна установа не маЇ права зд≥йснювати запозиченн€ у будь-€к≥й форм≥ або надавати за рахунок бюджетних кошт≥в позички юридичним або ф≥зичним особам, кр≥м випадк≥в, передбачених законом про ƒержавний бюджет ”крањни.

¬ажливим елементом Ї те, що головн≥ розпор€дники бюджетних кошт≥в можуть брати зобовТ€занн€ та витрачати бюджетн≥ кошти лише в межах в≥дпов≥дних бюджетних асигнувань.

–озмежуванн€ доход≥в кожноњ з ланок бюджетноњ системи зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ статей 63-68 Ѕюджетного кодексу ”крањни, €кий регламентуЇ зд≥йсненн€ бюджетного регулюванн€.

Ѕюджетне регулюванн€ - це щор≥чний перерозпод≥л загальнодержавних централ≥зованих ф≥нансових ресурс≥в м≥ж р≥зними ланками бюджетноњ системи з метою збалансуванн€ бюджет≥в на р≥вн≥, необх≥дному дл€ виконанн€ м≥сцевими органами њх функц≥й.

Ѕюджетне регулюванн€ зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно кожним представницьким органом щодо бюджет≥в нижчого р≥вн€.

–озмежуванн€ та перерозпод≥л доход≥в у процес≥ бюджетного регулюванн€ зд≥йснюЇтьс€ з урахуванн€м економ≥чного, соц≥ального, демограф≥чного, еколог≥чного, природного стану в≥дпов≥дних адм≥н≥стративних територ≥й з метою подоланн€ нер≥вностей м≥ж ними.

ќсновними методами бюджетного регулюванн€ Ї:

1. ƒотац≥€ (dotatio - (лат.) - дар) - це певна сума грошових кошт≥в, €ка вид≥л€Їтьс€ на безповоротн≥й основ≥ з бюджету вищого р≥вн€ до бюджету нижчого р≥вн€ з метою покритт€ бюджетного деф≥циту.

2. —убвенц≥€ - це сума грошових кошт≥в, €ка вид≥л€Їтьс€ з бюджету вищого р≥вн€ до бюджету нижчого р≥вн€ ≥ маЇ ц≥льове призначенн€ дл€ зд≥йсненн€ сум≥сного ф≥нансуванн€ певного заходу ≥ п≥дл€гаЇ поверненню у випадку порушенн€ њњ ц≥льового призначенн€.

3. —убсид≥€ (subsidium (лат,) - допомога, п≥дтримка) - сума грошей, €ка вид≥л€Їтьс€ з бюджету вищого р≥вн€ до бюджету нижчого р≥вн€, маЇ ц≥льове призначенн€, п≥дл€гаЇ поверненню у випадку порушенн€ ц≥льового призначенн€.

¬≥дм≥нн≥сть м≥ж субвенц≥Їю ≥ субсид≥Їю пол€гаЇ в тому, що субвенц≥€ передбачаЇ неодм≥нне вид≥ленн€ кошт≥в у бюджет≥ нижчого р≥вн€ пор€д з сумою субвенц≥њ

ƒосл≥дники бюджетних проблем вид≥л€ють сьогодн≥ два головн≥ завданн€ при анал≥з≥ бюджетного процесу:

1) зб≥льшенн€ сум бюджетних надходжень;

2) ефективне використанн€ кошт≥в.

–озвТ€занн€ другого завданн€ вважаЇтьс€ важчим через в≥дсутн≥сть загальноприйн€тих варт≥сних показник≥в оц≥нки ефективност≥ державних витрат.

ќбран≥ оф≥ц≥йн≥ особи при зд≥йсненн≥ бюджетного процесу повинн≥ визначити так≥ напр€мки використанн€ бюджетних кошт≥в, €к≥ найкраще в≥дпов≥дали б державним ц≥л€м, з максимальною в≥ддачею використовували обмежен≥ державн≥ ф≥нансов≥ ресурси. “обто, розробники процедури ≥ метод≥в складанн€ бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в повинн≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за њх ефективне виконанн€.

Ќа наш погл€д, одним ≥з головних недол≥к≥в роботи ур€дових ≥нститут≥в, €к≥ беруть участь у бюджетному процес≥, Ї в≥дсутн≥сть системи оц≥нки прийн€тих р≥шень.

ќзначен≥ недол≥ки бюджетного процесу можуть бути усуненими в ход≥ бюджетноњ реформи.


 

–еформа

”величение прозрачности государственных финансов. ƒл€ достижени€ этой цели мы прин€ли ≈вропейскую систему национальных и региональных счетов (ESA-95). ѕересчет дефицита госбюджета с использованием системы ESA-95 показал, насколько наши данные о государственных финансах расходились с реальностью. ¬ 2000 году, например, правительство сообщило о дефиците в 3,4% ¬¬ѕ. ѕересчет по ESA-95 показал дефицит в 12,3%.

¬недрение программного и многолетнего принципа бюджетного планировани€. Ѕлагодар€ этим мерам, правительство смогло лучше контролировать эффективность затрат государственных ресурсов.

”лучшение качества макроэкономического и налогового анализа и прогнозировани€. ћы укрепили аналитические возможности ћинистерства финансов, создав »нститут финансовой политики - подразделение, которое стало главным аналитическим центром правительства. ћы прин€ли закон, согласно которому было создано два комитета, в состав которых вошли уважаемые независимые эксперты. »х задача заключалась в оценке точности и качества макроэкономических и налоговых прогнозов ћинфина. ѕублику€ выводы комитетов нар€ду с официальными прогнозами, мы деполитизировали обсуждение уровн€ государственных и налоговых доходов. ¬ результате, политические дебаты сосредоточились на уровне дефицита (или профицита) и на распределении государственных ресурсов.

”тверждение новых правил, ограничивающих использование государственных ресурсов. ћы отменили широко распространенные государственные гарантии по коммерческим кредитам и ликвидировали почти все государственные фонды.

—оздание јгентства по управлению государственной казной, долгом и ликвидностью. Ќачина€ с 2005 года, все финансовые потоки в государственном секторе были сконцентрированы в госказначействе. Ёта политика способствовала пр€мой и непр€мой экономии государственных средств. јгентство по управлению долгом и ликвидностью несет ответственность за оперативное управление госдолгом. —тратегическое управление госдолгом осталось в компетенции ћинистерства финансов.

ƒругой важной реформой, изменившей бюджетный процесс, была фискальна€ децентрализаци€. ћы значительно усилили ответственность местных и региональных властей





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 484 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2245 - | 2157 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.035 с.