Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—клад бюджетного законодавства




 ќЌ“–ќЋ№Ќј

даЇ можлив≥сть в≥дстежувати ф≥нансов≥ ресурси €к≥ знаход€ть у розпор€дженн≥ держави, пропорц≥њ фактичного розпод≥лу бюджетних кошт≥в. ефективн≥сть њх використанн€

—фера д≥њ розпод≥льчоњ функц≥њ Ї досить широкою, оск≥льки у в≥дносини з бюджетом вступають практично вс≥ учасники сусп≥льного виробництва.

ќсновним обТЇктом бюджетного перерозпод≥лу Ї чистий дох≥д, але це не виключаЇ можливост≥ перерозпод≥лу частини вартост≥ необх≥дного продукту, а ≥нод≥ ≥ нац≥онального багатства.

 онтрольна функц≥€ пол€гаЇ в тому, що бюджет обТЇктивно через формуванн€ та використанн€ грошового доходу держави в≥дображаЇ вс≥ процеси, що в≥дбуваютьс€ в структурних ланках економ≥ки.

ќснову контрольноњ функц≥њ складаЇ рух бюджетних ресурс≥в, що в≥дображаЇтьс€ у в≥дпов≥дних показниках бюджетних надходжень.

—лайд 8

‘ункц≥њ контролю покладено на так≥ органи:

Ц ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни

Ц ƒержавна ф≥нансова ≥нспекц≥€

Ц ƒержавна ф≥скальна служба

Ц  азначейська служба ”крањни

Ц –ахункова палата.

2. ¬плив бюджету на соц≥ально-економ≥чн≥ процеси в крањн≥.

 

Ѕюджет Ї економ≥ко- правовою категор≥Їю, що виконуЇ визначальну роль в економ≥чному ≥ соц≥альному розвитку держави. ¬плив бюджету на соц≥ально- економ≥чний розвиток визначаЇтьс€ наступною схемою: бюджетна пол≥тика Ц бюджетний механ≥зм Ц соц≥ально-економ≥чн≥ процеси.

Ѕюджетна пол≥тика Ч сукупн≥сть заход≥в держави з орган≥зац≥њ та використанн€ бюджетних ресурс≥в дл€ забезпеченн€ њњ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.

 

 

Ѕюджетна пол≥тика маЇ реал≥зовуватис€ за допомогою двох орган≥чних складових Ч бюджетноњ стратег≥њ та бюджетноњ тактики. Ѕюджетна стратег≥€ Ч це довгостроковий курс бюджетноњ пол≥тики, а бюджетна тактика Ч методи реал≥зац≥њ бюджетноњ пол≥тики на коротший терм≥н.

ƒл€ практичноњ реал≥зац≥њ бюджетноњ пол≥тики в держав≥ створюЇтьс€ бюджетний механ≥зм.

Ѕюджетний механ≥зм Ч сукупн≥сть засоб≥в, €к≥ застосовуЇ держава з метою орган≥зац≥њ бюджетних в≥дносин та забезпеченн€ належних умов дл€ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.

«авд€ки бюджетному перерозпод≥лу нац≥онального доходу, маЇмо можлив≥сть вдосконалювати структуру сусп≥льного виробництва.

ѕри цьому держава застосовуЇ р≥зн≥ форми пр€мого та непр€мого впливу на економ≥ку - субсидуванн€ п≥дприЇмств, державне ≥нвестуванн€, бюджетне ф≥нансуванн€, конверс≥€ оборонних галузей тощо, дл€ зм≥ни пропорц≥й, €к≥ склалис€ в народному господарств≥.

ћожливост≥ використанн€ бюджету €к економ≥чного засобу впливу на соц≥ально- економ≥чний розвиток сусп≥льства зумовлен≥ такою групою фактор≥в:

- пол≥тичн≥ фактори;

- економ≥чн≥ фактори;

- соц≥альн≥ фактори.

 

—лайд 9

 

 

 

ƒо числа економ≥чних фактор≥в в≥днос€ть валовий внутр≥шн≥й продукт, нац≥ональний дох≥д, економ≥чне зростанн€, ≥нвестиц≥йн≥ витрати на розвиток галузей економ≥ки, сп≥вв≥дношенн€ кошт≥в, що йдуть на споживанн€ ≥ накопиченн€. « точки зору формуванн€ бюджету основною законом≥рн≥стю в≥дтворенн€ в умовах ринку повинна стати тенденц≥€ зб≥льшенн€ фонду накопиченн€ при розпод≥л≥ ¬¬ѕ. ÷е дозволить зд≥йснювати б≥льш ц≥леспр€мовану ≥нвестиц≥йну пол≥тику й надасть можлив≥сть зм≥цнювати матер≥ально техн≥чну базу виробництва, а в≥дтак забезпечить п≥двищенн€ надходжень до бюджету.

—оц≥альн≥ фактори формуванн€ ≥ використанн€ бюджету значною м≥рою обумовлен≥ особливост€ми в≥дтворенн€ робочоњ сили ≥ населенн€. “ому вони впливають на ф≥нансуванн€ соц≥альноњ сфери, у рамках €коњ зд≥йснюЇтьс€ ф≥нансове забезпеченн€ галуз≥ осв≥ти ≥ науки, охорони здоровТ€, культури та спорту, житлово-комунального господарства, а також соц≥ального захисту ≥ соц≥ального забезпеченн€.

ѕол≥тичн≥ фактори формуванн€ ≥ використанн€ бюджету повТ€зан≥ ≥з ф≥нансовим забезпеченн€ загальнодержавних функц≥й, оборони, п≥дтримки внутр≥шнього правопор€дку та ф≥нансуванн€м судовоњ влади.

 

Ќа слайд≥ 10 представлен≥ напр€мки впливу держави через бюджет на економ≥ку.

¬плив держави на економ≥ку зд≥йснюЇтьс€, з одного боку, шл€хом моб≥л≥зац≥њ доход≥в €к за рахунок податкових джерел, так й за рахунок ≥нших джерел, що формують дох≥дний фонд. « ≥ншого боку, бюджетн≥ кошти спр€мовуютьс€ на забезпеченн€ сусп≥льних потреб.

 

 

 

–ис. 3. Ќапр€ми впливу на формуванн€ та використанн€ бюджету держави

4. Ѕюджетний устр≥й та бюджетна система ”крањни.

 

—лайд 11

Ѕюджетний устр≥й Ч орган≥зац≥€ ≥ принципи побудови бюджетноњ системи, њњ структури, розпод≥л доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж окремими ланками, правов≥ основи функц≥онуванн€ бюджет≥в, встановленн€ характеру взаЇмов≥дносин м≥ж бюджетами, взаЇмозв'€зок м≥ж окремими ланками бюджетноњ системи. Ѕюджетний устр≥й ”крањни визначаЇтьс€ державним устроЇм та адм≥н≥стративно-територ≥альним под≥лом ”крањни.


—лайд 12

Ѕудова бюджетноњ системи крањни випливаЇ з њњ державного устрою та зд≥йснюЇтьс€ у в≥дпов≥дност≥ до Ѕюджетного кодексу ”крањни.

Ќайпоширен≥ш≥ трактуванн€ представлен≥ на слайд≥ 12

Ѕюджетна система Ч сукупн≥сть самост≥йних в≥докремлених взаЇмопов'€заних м≥ж собою ланок, у €ких функц≥онують бюджетн≥ в≥дносини.

—труктура бюджетноњ системи ”крањни визначаЇтьс€ ст. 5 Ѕюджетного кодексу ”крањни. ¬ основу њњ побудови покладений адм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й держави.

—лайд 13

“аким чином, бюджетна система ”крањни складаЇтьс€ з державного бюджету та м≥сцевих бюджет≥в.

—лайд 14. ћ≥сцевими бюджетами визнаютьс€ бюджети тимчасово окупованоњ ј– , обласн≥, районн≥ бюджети, бюджети район≥в у м≥стах та бюджети м≥сцевого самовр€дуванн€ (бюджети територ≥альних громад, с≥л, селищ, м≥ст та њх обТЇднань).

 ожна ланка бюджетноњ системи Ї самост≥йною. «атвердженн€ кожного бюджету зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дною –адою народних депутат≥в, виконанн€ зд≥йснюють виконавч≥ органи в≥дпов≥дного р≥вн€. —амост≥йн≥сть бюджет≥в забезпечуЇтьс€ на€вн≥стю закр≥плених джерел доход≥в та правом визначати напр€ми њх використанн€.

јле реальну самост≥йн≥сть м≥сцев≥ бюджети отримують лише тод≥, коли закр≥плених за ними доход≥в буде достатньо дл€ ф≥нансуванн€ заход≥в, повТ€заних з м≥сцевим самовр€дуванн€м.

Ѕюджети вищих ланок обТЇднують з нижчими з метою проведенн€ анал≥зу та визначенн€ основ регулюванн€ економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни.

“ак≥ бюджети отримали назву зведених бюджет≥в.

«веден≥ бюджети не мають правовоњ форми, тобто вони не розробл€ютьс€ й не затверджуютьс€ у форм≥ закону, вони мають суто статистичний характер.

ѕоказники зведеного бюджету використовуютьс€:

Ц при проведен≥ розрахунк≥в щодо формуванн€ грошових ресурс≥в дл€ забезпеченн€ виконанн€ функц≥й ≥ завдань органами державноњ влади й м≥сцевого самовр€дуванн€;

Ц визначенн€ обс€г≥в видатк≥в, що п≥дл€гають ф≥нансуванню з державного й м≥сцевих бюджет≥в;

Ц анал≥зу та оц≥нки ефективност≥ бюджетних витрат;

—кладанн€ зведених бюджет≥в покладено на в≥дпов≥дн≥ органи виконавчоњ влади.

ƒоходи та витрати «веденого, ƒержавного та м≥сцевих бюджет≥в ”крањни наведено на слайдах 15 та 16.

ƒан≥ св≥дчать про високий р≥вень централ≥зац≥њЕ. центральне м≥сце в бюджетн≥й систем≥ займаЇ державний бюджет, у €кому перерозпод≥л€Їтьс€ значна частина створеного валового продукту; м≥сцев≥ бюджети не в≥д≥грають ≥стотноњ рол≥ ≥ мають другор€дне значенн€.

—лайд 17

“аблиц€ 4

ѕринципи побудови бюджетноњ системи

ѕринцип ’арактеристика
ѕринцип Їдност≥ бюджетноњ системи ”крањни ѕол€гаЇ в тому, що в крањн≥ д≥ють Їдина правова база, дина грошова система, Їдине регулюванн€ бюджетних в≥дносин, Їдина бюджетна класиф≥кац≥€, Їдиний пор€док виконанн€ бюджет≥в та веденн€ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥.
ѕринцип збалансованост≥ ѕовноваженн€ на зд≥йсненн€ витрат бюджету мають в≥дпов≥дати обс€гу надходжень до бюджету на в≥дпов≥дний бюджетний пер≥од.
ѕринцип самост≥йност≥ ƒержавний бюджет ”крањни та м≥сцев≥ бюджети Ї самост≥йними. ƒержава коштами державного бюджету не несе в≥дпов≥дальност≥ за бюджетн≥ зобов'€занн€ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€.
ѕринцип повноти ƒо складу бюджет≥в п≥дл€гають включенню вс≥ надходженн€ до бюджет≥в ≥ витрати бюджет≥в, що зд≥йснюютьс€ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€
ѕринцип обірунт-т≥ Ѕюджет формуЇтьс€ на реал≥стичних макропоказниках економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету ≥ витрат бюджету.
ѕринцип ефективност≥ ѕри складанн≥ та виконанн≥ бюджет≥в ус≥ учасники бюджетного процесу мають прагнути до дос€гненн€ запланованих ц≥лей за умови залученн€ м≥н≥мального обс€гу бюджетних кошт≥в та дос€гненн€ максимального результату за використанн€ визначеного бюджетом обс€гу кошт≥в
ѕринцип субсид≥арност≥ –озпод≥л вид≥в видатк≥в м≥ж державним бюджетом та м≥сцевими бюджетами, а також м≥ж м≥сцевими бюджетами маЇ ірунтуватись на максимально можливому наближенн≥ наданн€ сусп≥льних послуг до њх безпосереднього споживача.
ѕринцип ц≥льового використанн€ Ѕюджетн≥ кошти використовуютьс€ т≥льки на ц≥л≥, визначен≥ бюджетними призначенн€ми
ѕринцип справедливост≥ Ѕюджетна система ”крањни будуЇтьс€ на засадах справедливого ≥ неупередженого розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад€нами ≥ територ≥альними громадами.
ѕринцип публ≥чност≥ ≤нформац≥€ про бюджет маЇ бути оприлюднена.
ѕринцип в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в бюдж. ѕр.  ожен учасник бюджетного процесу несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ або безд≥€льн≥сть на кожн≥й стад≥њ бюджетного процесу.

«аконодавча база побудови та функц≥онуванн€ бюджетноњ системи представлена на слайд≥ 18

“аблиц€ 5

—клад бюджетного законодавства

 онституц≥€ ”крањни
Ѕюджетний кодекс ”крањни
«акон про ƒержавний бюджет ”крањни
≤нш≥ закони, що регулюють бюджетн≥ в≥дносини
Ќормативно-правов≥ акти  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, нормативно-правов≥ акти орган≥в виконавчоњ влади
–≥шенн€ про м≥сцевий бюджет

ќдн≥Їю з найважлив≥ших ≥ найскладн≥ших проблем функц≥онуванн€ державних ф≥нанс≥в у кожн≥й крањн≥ Ї ефективна орган≥зац≥€ в≥дносин всередин≥ бюджетноњ системи, а саме м≥ж бюджетом центрального ур€ду ≥ бюджетами орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€; перерозпод≥л бюджетних ресурс≥в, зумовлений обТЇктивними в≥дм≥нност€ми в р≥вн€х соц≥ально-економ≥чного розвитку окремих територ≥й; зд≥йсненн€ ф≥нансового вир≥внюванн€ з метою забезпеченн€ гарант≥й населенню незалежно в≥д м≥сц€ його проживанн€

—лайд 19.

ћ≥жбюджетн≥ в≥дносини це взаЇмов≥дносини м≥ж ƒержавним бюджетом та м≥сцевими бюджетами з метою усуненн€ вертикальноњ й горизонтальноњ розбалансованост≥ бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в.

√оловним принципом орган≥зац≥њ м≥жбюджетн≥ в≥дносини Ї Ѕюджетний федерал≥зм представлений такою орган≥зац≥Їю бюджетних в≥дносин, €ка даЇ змогу в умовах самост≥йност≥ й автоном≥њ кожного бюджету забезпечувати на територ≥њ вс≥Їњ крањни њњ населенню р≥вний ≥ гарантований державою перел≥к сусп≥льних послуг (безпека, соц≥альний захист, осв≥та та ≥н.), а дл€ цього орган≥чно поЇднувати ф≥скальн≥ ≥нтереси держави з ≥нтересами њњ суб'Їкт≥в; розр≥зн€ти бюджетн≥ повноваженн€, бюджетн≥ видатки ≥ доходи; розпод≥л€ти ≥ перерозпод≥л€ти бюджетн≥ ресурси м≥ж державним бюджетом ≥ бюджетами м≥сцевих орган≥в влади, вир≥внюючи бюджетну забезпечен≥сть територ≥й, €к≥ перебувають у р≥зних соц≥ально-економ≥чних, географ≥чних, кл≥матичних та ≥нших умовах.


Ѕюджетний ун≥таризм Ч така форма внутр≥шн≥х м≥жур€дових ф≥нансових в≥дносин, основн≥ принципи орган≥зац≥њ €ких визначаЇ центральна влада. ћ≥сцева та рег≥ональна влади при цьому, €к правило, в≥д≥грають досить пасивну роль.

«окрема, у Ѕюджетному кодекс≥ м≥жбюджетн≥ трансферти под≥лен≥ на так≥ групи [ ќшибка! »сточник ссылки не найден. ].

1) дотац≥ю вир≥внюванн€;

2) субвенц≥њ;

3) кошти, що передаютьс€ до державного бюджету та м≥сцевих бюджет≥в з ≥нших м≥сцевих бюджет≥в;

4) додатков≥ дотац≥њ.

” ƒержавному бюджет≥ ”крањни можуть передбачатис€ так≥ трансферти м≥сцевим бюджетам:

1) дотац≥€ вир≥внюванн€ бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласним бюджетам, бюджетам м≥ст  иЇва та —евастопол€, районним бюджетам та бюджетам м≥ст республ≥канського јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та обласного значенн€, ≥ншим бюджетам м≥сцевого самовр€дуванн€, дл€ €ких у державному бюджет≥ визначаютьс€ м≥жбюджетн≥ трансферти;

2) додаткова дотац≥€ на вир≥внюванн€ ф≥нансовоњ забезпеченост≥ м≥сцевих бюджет≥в;

3) субвенц≥њ на зд≥йсненн€ державних програм соц≥ального захисту;

4) додаткова дотац≥€ на компенсац≥ю втрат доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, що не враховуютьс€ при визначенн≥ обс€гу м≥жбюджетних трансферт≥в, внасл≥док наданн€ п≥льг, встановлених державою;

5) субвенц≥€ на виконанн€ ≥нвестиц≥йних програм (проект≥в);

6) ≥нш≥ додатков≥ дотац≥њ та ≥нш≥ субвенц≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 651 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2241 - | 1965 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.